Ухвала

від 13.03.2014 по справі 817/3040/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/58427/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року

у справі № 817/3040/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-буд дорожнє

будівництво"

до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління

Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест-буд дорожнє будівництво» (надалі також - позивач, ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області(надалі також - відповідач, ДПІ) про:

- визнання протиправними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Вест-Буд дорожнє будівництво», код ЄДРПОУ 37796885, за період червень 2012 року, яке відбулося на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 572/22-200/37796885 від 30 липня 2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Престиж Строй 2012» (код 38182778), в тому числі дій з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво», код ЄДРПОУ 37796885 у податкових деклараціях за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво», код ЄДРПОУ 37796885 у податкових деклараціях за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, в тому числі зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво», код ЄДРПОУ 37796885 включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-буд дорожнє будівництво». Визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області щодо корегування показників податкової звітності позивача за період червень 2012 року, яке відбулося на підставі акту документальної перевірки № 572/22-200/37796885 від 30 липня 2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Престиж Строй 2012», в тому числі дій, з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво» у податкових деклараціях, за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відновити показники податкової звітності ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво» у податкових деклараціях, за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, в тому числі, зобов'язано відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість, за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року і направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-буд дорожнє будівництво» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Престиж Строй 2012», ДПІ у м. Рівному складено акт від 30 липня 2013 року № 572/22-200/37796885.

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення вимог статей 137,138, 139, 185 , 187 , 188 , 198 , 201 Податкового кодекс України в частині оподаткування податком на додану вартість та формування доходу від реалізації товарів по безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з ТОВ «Престиж строй 2012», за період з 1 червня по 30 червня 2012 року.

Таких висновків податковий орган дійшов проаналізувавши господарські операції позивача з ТОВ «Престиж Строй 2012», зазначивши, що ТОВ «Вест-буд дорожнє будівництво» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення безтоварних операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки не виносились, однак податковим органом самостійно змінено в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки.

За змістом пункту138.2статті138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не відносяться до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 189 Податкового кодексу України).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на віднесення сум до валових та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підставі доказів, що містяться в матеріалах справи (акти прийняття-передачі виконаних робіт, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт), які були досліджені судами попередніх інстанцій та оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди зробили правильний висновок про документальне підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Престиж Строй 2012».

При цьому, юридично правильним є висновок про те, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені з використання лише інформації, наявної у податкових органах, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках, є необґрунтованими та безпідставними.

Так, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то суди попередніх інстанцій задовольнивши позовні вимоги правильно поновили порушене право позивача.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь справі та може бути переглянута з підстав встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко