Рішення

від 07.04.2014 по справі 910/3422/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3422/14 07.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ю.С.Інвест"

про стягнення 6 469,04 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Науменко Г.Г.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Ю.С.Інвест" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6 469,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування грошових коштів на підставі угоди №1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.03.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

З приводу повідомлення відповідача, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.03.2014 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4

Ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2014р. та від 20.03.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача, що підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень від 25.03.2014 р. (в матеріалах справи). При цьому, повідомлення про вручення поштового відправлення або конверти до суду не повернулись.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.04.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Ю.С.Інвест» укладено договір підряду № 95-ГС на виконання робіт, умовами якого передбачено, що відповідач за завданням позивача, зобов'язується на свій ризик та з власних матеріалів виконати ремонтні роботи нежитлового приміщення позивача, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 4, корп. 4, а позивач зобов'язується прийняти і оплатити виконані відповідачем роботи у порядку та в строки, передбачені в договорі.

Відповідно до п. 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», затвердженого річними Загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Родовід Банк» від 09.04.12-10.04.12, (протокол № 1, згідно з наказом тимчасового адміністратора від 05.06.2009 № 215 (зі змінами, внесеними наказом від 15.06.2009 № 225) найменування Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», про що 17.06.2009 р. державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації зроблено запис про заміну свідоцтва за №10711050019000325. Згідно з наказом тимчасового адміністратора від 06.07.2009 №276 внесені зміни № 1 до статуту банку, про що 08.07.2009 р. державним реєстратором Подільської районної у місті Києві державної адміністрації зроблено запис за №10711050019000325. Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк».

Згідно п. 3.1. договору, вартість робіт, виконуваних відповідачем за договором, наведена у договірний ціні та складає: 397 740, 00 грн., крім того ПДВ у розмірі 20 % - 79 548, 00 грн. Загальна вартість робіт становить: 477 288, 00 грн.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 11.1. договору).

10.02.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Ю.С.Інвест» укладено договір підряду №01-Т на виконання робіт, умовами якого передбачено, що відповідач за завданням позивача, зобов'язується на свій ризик та з власних матеріалів виконати поточний ремонт нежитлового приміщення позивача, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 58, а позивач зобов'язується прийняти і оплатити виконані відповідачем роботи у порядку та в строки, передбачені в договорі.

Згідно з п. 3.1. договору вартість робіт, виконуваних відповідачем за договором, наведена у договірній ціні та складає: 31 975, 00 грн., крім того ПДВ у розмірі 20 % - 6 395, 00 грн. Загальна вартість робіт становить: 38 370, 00 грн.

У відповідності з п. 3.2. договору, позивач сплачує загальну вартість робіт в наступному порядку: 60 % загальної вартості робіт, вказаної в п.3.1. договору, протягом 3 (трьох) робочих днів з отримання відповідного рахунку, виставленого відповідачем; 40 % загальної вартості робіт, вказаної в п. 3.1. договору, протягом 3 (трьох) робочих днів з підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 11.1. договору).

16.01.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Ю.С.Інвест» укладено договір № 2 про внесення змін до договору підряду № 95-ГС на виконання підрядних робіт від 19.08.2008 р.

Відповідно до п. 1 договору сторони домовилися, що у зв'язку з виконанням відповідачем робіт по договору підряду № № 95-ГС на виконання підрядних робіт від 19.08.2008 р. не в повному обсязі та перерахуванням позивачем відповідачу відповідно до п. 3.2. договору грошових коштів, відповідач зобов'язується повернути позивачу частину грошових коштів, що були перераховані позивачем відповідачу відповідно до п. 3.2. договору у розмірі 22 669, 72 грн., за роботи, які не були виконані відповідачем, у строк до 01.02.2012 р.

Інші умови договору, не змінені даним договором про внесення змін, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе (п. 2 договору).

18.01.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Д.Ю.С.Інвест» та Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» укладено угоду № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно з п. 1 угоди, відповідач і позивач, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижченаведених договорів, у яких позивач і відповідач є сторонами.

За договорами: а) №01-Т від 10.02.2010 р. відповідач є кредитором, а позивач боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 15 211, 20 грн.(станом на 17.01.2012 р.); б) №95-Гс від 19.08.2008 р. відповідач є боржником, а позивач кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 22 669, 72 грн. (станом на 17.01.2012 р.). Вказані вище зобов'язання за вищезазначеними договорами є зустрічними вимогами, але зобов'язання, де відповідач є боржником, а позивач є кредитором перевищують зобов'язання, де відповідач є кредитором, а позивач боржником на 7 458, 52 грн. Сума перевищення взаємних зобов'язань підлягає відшкодуванню відповідачем шляхом переказу коштів на поточний рахунок позивача протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дати підписання даної угоди представниками сторін та скріплення печатками.

З моменту відшкодування відповідачем на користь позивача різниці взаємних зобов'язань у розмірі 7 458, 52 грн., сторони вважаються такими, що виконали свої зобов'язання до договорами № 01-Т від 10.02.2010 р. та №95-Гс від 19.08.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно угоди № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог було здійснено зарахування однорідних вимог у розмірі 15 211, 20 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1610_20 від 28.02.2012 р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання за умовами угоди виконав частково, у розмірі 1 349, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №588_3М031/5 від 22.03.2012 р. (копія в матеріалах справи), в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 6 109, 20 грн.

04.10.2012 р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №17.1-11-б.б/6646 від 01.10.2012 р., в якій позивач просить сплатити протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання даної претензії заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок позивача, яка отримана відповідачем 08.10.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо повернення грошових коштів, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 6 109, 20 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 359, 84 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за угодою № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог належним чином, перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 15 211, 20 грн.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання за угодою та не повернув грошові кошти в повному обсязі, в результаті чого, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 6 109, 20 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені п.1.1. угоди, обов'язок відповідача переказати на поточних рахунок позивача кошти у сумі 6 109, 20 грн. настав з моменту підписання сторонами угоди № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог та повинен бути виконаний до 01.03.2012 р.

Проте, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач кошти позивача не перерахував.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо перерахування коштів позивача та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови угоди № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.01.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 6 109, 20 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 359, 84 грн. 3% річних за період з 02.03.2012 р. по 21.01.2014 р.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних і встановив, що в останньому допущено помилку у визначенні розміру грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних в розмірі 349, 29 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Ю.С.Інвест» (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4, ідентифікаційний код - 33638681), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3, ідентифікаційний номер - 14349442) 6 109 (шість тисяч сто дев'ять) грн. 20 коп. - заборгованості, 349 (триста сорок дев'ять) грн. 29 коп. - 3% річних та 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 02 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 09.04.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.