Ухвала

від 08.04.2014 по справі 813/4492/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 12164/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби (тепер Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Львівській області) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт» звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної Державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032301 та № 0000022301 від 22.01.2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт», яке в апеляційній скарзі ставить питання про її скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував усі обставини справи, безпідставно не взяв до уваги, що ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт» здійснювало свою діяльність у повній відповідності із нормами чинного законодавства, а тому є незрозумілим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної заяви.

Вислухавши суддю-доповідача, представника ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт», який апеляційну скаргу підтримав, представника Державної податкової інспекції, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що працівниками Дрогобицької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства, зокрема взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТзОВ «Сана Прим» за липень 2012 року.

Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п.п.198.1, 198.3, 198.6, ст.198, п.п. 201.4, 201.10 ст.201, п.п. 138.2, 138.8.5 ст.138, п.п. 139.1.9 ст.139 ПК України.

На підставі акта перевірки №6/2250/31505804 від 04.01.2013 року Дрогобицькою ОДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000032301 по податку на прибуток на загальну суму 46 602 грн., з яких основний платіж - 31 068 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 15 534 грн., та ППР № 0000022301 по податку на додану вартість на загальну суму 44 384 грн., з яких основний платіж - 29 589 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 14 795 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно включив до податкового кредиту суму вартості послуг придбаних від ТзОВ «Сан Прим». Також зазначає, що позивачем було завищено податковий кредит по податкових накладних виписаних ТзОВ «Сан Прим».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з наступних підстав.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит- це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201цього Кодексу.

Згідно з ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат, крім витрат, визначених в пунктах 138.3 та у ст. 139 ПК України. Витрати операційної діяльності складаються, зокрема, із собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно відповіді ВАТ «НПК-Галичина» від 29.08.2013 року № 32/13-171, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.1.3 договору підряду від 11.05.2012 року № ЗЕ - 12, укладеного між ВАТ «НПК - Галичина та ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт» роботи по цьому договору, а саме по здійсненні ремонту парового котла СПК-5, повинні виконуватись власними силами Підрядника, тобто ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт», без залучення організацій в субпідряд. Такі роботи повинні були здійснюватись безпосередньо ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт». Як слідує із матеріалів, на які здійснювалось посилання в вищевказаному акті перевірки Дрогобицької ДПІ (виписки банку по особовому рахунку відповідача), на виконання розрахункових відносин, що виникли між контрагентами по зазначеному вище договору підряду, ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт» отримало від ВАТ «НПК - Галичина» оплату за надані послуги на банківський рахунок № 260066600694444 на загальну суму 199 095,91 грн. Будь-яка заборгованість між контрагентами по вказаному вище договорі підряду за виконані роботи згідно даних бухгалтерського обліку, відсутня.

ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт» укладає із ТзОВ «Сан Прим» договір підряду від 29.03.2012 року №11-03-12 про здійснення ремонтних робіт в енергетичній сфері. Згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт № 4, ТзОВ «Сан Прим» є генеральним підрядником по здійсненні ремонтних робіт парового котла СПК - 5, за адресою: м. Дрогобич, вул. Бориславська, 82, на об'єкті ВАТ «НПК - Галичина», Цех 5 - ТЕЦ. Підставою для надання послуг є договірна ціна.

Парові і водогрійні котли входять до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначеного у додатку 3 до Порядку, отже вимагається дозвіл Держімрпромнагляду України.

Територіальним управлінням Держгірпромнагляду України у Львівській області видано дозвіл № 99.10.46-28.30.0 ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт», терміном дії з 19.04.2010 по 19.04.2015 року.

Згідно даних реєстру дозволів встановлено, що ТзОВ «Сана Прим» дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки територіальним управліннями Держгірпромнагляду не видавались.

Уклавши договір підряду від 29.03.2012 року №11-03-12 із ТзОВ «Сан Прим», позивач порушив істотні умови договору підряду від 11.05.2012 року № ЗЕ - 12, укладеного з ВАТ «НПК - Галичина, а відтак неправомірно включив до податкового кредиту суму вартості послуг придбаних від ТзОВ «Сан Прим».

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи, представлені позивачем в обґрунтування своїх тверджень, хоча і оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», однак не відображають реального характеру господарських операцій, що відбулись між ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт» та ТзОВ «Сана Прим».

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що податковий орган правильно встановив наявність порушення позивачем податкового кодексу України.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, належно оцінив докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв законну постанову про відмову в задоволенні позову, підстав для скасування якої колегія суддів не знаходить.

Доводи апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, які суперечать фактичним обставинам справи, вимогам законодавства України, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року в справі №813/4492/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор