Постанова

від 05.06.2018 по справі 813/4492/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №813/4492/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4569/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма Західенергоремонт на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у складі судді Сакалоша В. М. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у складі колегії суддів Сеника Р. П., Попка Я. С., Хобор Р. Б. у справі № 813/4492/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма Західенергоремонт до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма Західенергоремонт (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (правонаступник Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби), (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2013 року № 0000032301 та № 0000022301, якими відповідно збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 31 068 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 15 534 грн., а також податку на додану вартість у розмірі 29 589 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 14 795 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

16 вересня 2013 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із правомірності спірних податкових повідомлень-рішень внаслідок доведеності податковим органом нереальності господарських операцій, на підставі яких сформовано суму витрат, що враховуються при визначенні розміру податку на прибуток та сплаченого податку на додану вартість, віднесеного до складу податкового кредиту.

05 травня 2014 року позивачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 1, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 198 Податкового кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо нереальності господарських операцій, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

14 травня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження (суддя Ланченко Л. В.).

06 червня 2014 року відповідачем до Вищого адміністративного суду України подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він, погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

23 червня 2014 року позивачем до Вищого адміністративного суду України подано про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

07 липня 2014 року у задоволенні клопотання позивача відмовлено з мотивів того, що відмова в позові не передбачає вчинення примусових виконавчих дій.

1 вересня 2016 року справа № 813/4492/13 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

18 жовтня 2016 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

19 жовтня 2016 ухвалою Вищого адміністративного суду України справу № 813/4492/13 прийнято до провадження (суддя Цвіркун Ю. І.).

16 січня 2018 року справу № 813/4492/13 передано до Верховного Суду.

04 червня 2018 року до Верховного Суду від Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області надійшло клопотання про заміну сторони в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідача на Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яке задоволено судом.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з неприбуттям учасників справи у судове засідання касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю Сана Прим за липень 2012 року за результатами якої складено акт перевірки від 04 січня 2013 року № 6/23-1/31505804 (далі - акт перевірки).

22 січня 2013 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України податковим органом винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000032301 за порушення пункту 138.2, підпункту 138.8.5 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 31 068 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 15 534 грн. на підставі 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000022301 за порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29 589 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14 795 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

В основу податкового правопорушення покладений висновок податкового органу про непідтвердження реальності господарських операцій з контрагентом щодо здійснення ремонтних робіт парового котла СПК-5 на підставі договору підряду від 29 березня 2012 року №11-03-12, за наслідком виконання якого платником податків понесено витрат на загальну суму 147 943 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 травня 2012 року між платником податків та Відкритим акціонерним товариством Нафтопереробний комплекс - Галичина (далі - контрагент позивача) укладено договір, відповідно до умов якого роботи, серед іншого, і ремонт котла СПК-5 здійснювався власними силами підрядника, без залучення організацій в субпідряд. За надані послуги контрагент позивача здійснило оплату на загальну суму 199 095 грн. 91 коп. Будь-яка заборгованість між контрагентами по вказаному вище договору підряду за виконані роботи згідно даних бухгалтерського обліку, відсутня.

29 березня 2012 року платником податків укладено договір підряду з Товариством з обмеженою відповідальністю Сана Прим , за умовами якого контрагентом надавалися ремонтні роботи в енергетичній сфері, в тому числі, ремонт парового котла СПК - 5 на Відкритому акціонерному товаристві Нафтопереробний комплекс - Галичина . За наслідками виконання договору позивачем понесено витрати у розмірі 147 943 грн. та відображено їх у бухгалтерському обліку як загальновиробничі витрати. Факт виконання робіт підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2, податковими та видатковими накладними.

Судом першої інстанції допитано ОСОБА_1, який вказав, що він впродовж липня 2012 року разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали від Товариства з обмеженою відповідальністю Сана Прим на об'єктах Відкритого акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс - Галичина , де ремонтували котел СПК - 5.

Позиція відповідача щодо нереальності спірних господарських операцій доводиться інформацією з баз даних про не встановлення місцезнаходження контрагента, службовою запискою, а також тим, договір за яким понесено витрати є нікчемним, оскільки правочин суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Положення підпункту 138.8.5 пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України встановлюють перелік загальновиробничих витрат, до яких, серед іншого, відноситься оплата робіт, пов'язаних із виробництвом.

На підставі пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту серед іншого відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів. До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено право платника податків не здійснювати реєстрацію податкових накладних платниками податку, сума податку на додану вартість в яких не перевищує 10 000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовним вимог, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про не підтвердження реальності господарських операцій внаслідок порушення Товариством істотних умов договору, а відтак нікчемності правочину.

Верховний Суд вказує, що витрати для цілей формування податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами податкового і бухгалтерського обліку, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний Суд вважає, що визнання під час перевірки податковим органом нікчемними правочинів знаходиться за межами здійснення ним контролю дотримання податкового законодавства. За наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання. Зазначена позиція є усталеною, наведена постановою Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9.

Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, помилково висновувалися лише з нікчемності договору, яка має встановлюватися у судовому порядку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд зазначає, що у цій справі судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права, надана помилкова правова оцінка обставинам, які повно встановлені під час судового розгляду у суді першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма Західенергоремонт задовольнити в повному обсязі.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року

у справі № 813/4492/13 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма Західенергоремонт до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2013 року № 0000032301 та № 0000022301 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 22 січня 2013 року № 0000032301, № 0000022301.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма Західенергоремонт (ЄДРПОУ 31505804) за рахунок бюджетних асигнувань Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області сплачений позивачем судовий збір в загальному розмірі 2 643 грн. 69 коп. (дві тисячі шістсот сорок три гривні 69 коп.).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер