Постанова

від 09.04.2014 по справі 910/23451/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа№ 910/23451/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Мартюк А.І.

За розглядом апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2014р. у справі № 910/23451/13 (суддя Сівакова В.В.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Гарант»

до Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп»

про стягнення боргу та штрафних санкцій

за участю представників сторін:

від позивача: Сук О.В. (довіреність від 07.10.2013р.);

від відповідача (скаржник): Жук Ю.В. (довіреність № 32 від 21.10.2013р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 року у справі № 910/23451/13 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Гарант», вирішено стягнути з Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» 122 853, 78 грн. боргу по орендній платі, 4 232, 14 грн. пені, 12 285, 37 грн. штрафу, 1 057, 43 грн. 3% річних та судові витрати.

Ухвалою суду від 05.03.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» у якій, скаржник просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2014р. у справі № 910/23451/13 і прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Гарант» відмовити у повному обсязі.

За твердженнями апелянта, помилковими є висновки суду про те, що відповідач мав можливість використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням, оскільки неможливість такого використання об'єкту оренди викликана винними діями позивача.

З посиланням на ст. 612 ЦК України, скаржник стверджує, що прострочення позивачем обов'язку із зміни цільового призначення земельної ділянки більш ніж на 3-6 років, дає право відповідачу відмовитись від поновлення робіт з облаштування об'єкту оренди відповідно до мети оренди, а відповідно до ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Позивачем до справи подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстровано за вхідним суду № 09-11/5077 від 31.03.2014р.), у якому відзначено про законність винесеного судового рішення при вірному встановленні всіх обставин справи.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 27.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Гарант», як орендодавцем та Дочірнім підприємством «Строй-Маркет Груп», як орендарем укладено договір оренди, умовами якого передбачено передачу у тимчасове платне користування цілісної нежитлової будівлі (їдальня), розташованої за адресою: м. Херсон, вул. Робоча 66.

За правовою природою, укладений між сторонами договір є договором оренди, регулювання якого на законодавчому рівні визначено положеннями Цивільного кодексу України щодо відносин найму (оренди) - глава 58, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності...; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1.5 договору, протягом всього строку оренди орендарю надається право користуватися належною орендодавцю земельною ділянкою, на якій розташована будівля, а також прибудинковою територією; у п. 1.6 договору сторонами погоджено, що будівля буде використовуватись орендарем для здійснення оптової та/чи роздрібної торгівлі продовольчими товарами, виробами народного споживання та товарами широкого вжитку, а також для складування товарів, надання соціально-побутових послуг населенню, організації пунктів харчування, для здійснення діяльності з переробки продовольчих товарів у фабрикати та напівфабрикати і розміщення офісів.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Згідно з п. 6.1 договору, договір набирає чинності після підписання його уповноваженими представниками сторін, нотаріального посвідчення та моменту державної реєстрації і діє до 20 грудня 2017р..

Строк оренди будівлі, в силу положень п. 1.4 договору, становить 10 календарних років та починається з моменту підписання акту приймання-передавання № 1.

Порядок передачі будівлі погоджений сторонами договору у розділі 2, де у п. 2.1 визначено, що будівля передається орендарю протягом 75 календарних днів після укладення цього договору, за актом приймання-передавання № 1, в якому сторони зазначають площу будівлі, технічні характеристики, її стан на момент передачі, перелік внутрішніх мереж та/чи устаткування (в тому числі дахова котельня, вантажопідйомні механізми), покази лічильників, стан пломб на них.

Права орендаря на використання орендованої ним площі згідно п. 3.1 договору визначають, що орендар має право:

- протягом строку дії договору використовувати разом з суборендарями будівлю для визначених цим договором цілей оренди …(п. 3.1.1).

Пунктом 3.2.11 договору передбачений обов'язок орендаря провести за свій рахунок необхідні ремонтні роботи будівлі протягом 8 місяців з моменту її передачі за актом приймання-передавання № 1.

Розпорядженням Херсонської міської ради за вих. № 1266р від 04.12.2007р. позивачу (ТОВ «Фінанс Гарант») надано дозвіл на виконання проектних робіт із реконструкції власної нежитлової будівлі (їдальні) під торговельний комплекс «Фуршет» на власній земельній ділянці по вул. Робочій 66, серед умов якого ТОВ «Фінанс Гарант» мало виконати проект розподілу території промислового призначення та змінити цільове призначення земельної ділянки згідно з метою використання (п. 2.2 розпорядження).

Після отримання позивачем зазначеного дозволу, 26.12.2007р. між сторонами договору оренди по акту приймання-передавання №1 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у користування цілісну нежилу будівлю, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66, загальною площею 5 089,3 кв. м., в тому числі: приміщень першому поверсі будівлі - 1738,5 кв. м., приміщень на другому поверсі будівлі - 1783,5 кв. м., приміщень цокольного поверху будівлі - 1 567,3 кв. м..

Наявний в матеріалах справи державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2295 га, що розташована за адресою м. Херсон, вул. Робоча, 66 із зміненим цільовим призначенням - під торгівельний комплекс датований 29.07.2010р. (аркуш справи 82, 83), а за твердженнями відповідача про його наявність йому, як орендарю будівлі, позивачем повідомлено не було.

З посиланням на зазначені обставини, апелянт стверджує про неможливість використання орендованої будівлі відповідно до цільового призначення, та вважає наявними підстави для звільнення його від плати за оренду відповідно до положень ст. 762 ЦК України.

Положеннями ч. 6 статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Тобто, приписами закону визначено підстави звільнення наймача від плати за оренду на період дії обставин за які він не відповідає і внаслідок яких тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном.

Предметом розгляду у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за користування, орендованою згідно договору від 27.08.2007р., будівлею в сумі 122 853, 78 грн. за період - жовтень 2013р., що не відповідає періоду існування тих обставин про які зазначає ДП «Строй-Маркет-Груп» (2008р., 2010р.).

Окрім того, суду не представлено належних доказів того, що відсутність у орендаря інформації про отримання орендодавцем у 2010 році державного акту на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням (відповідно до умов розпорядження Херсонської міської ради за вих. № 1266р від 04.12.2007р.) унеможливлювала використання орендованого приміщення відповідачем у 2013р..

В свою чергу, про зворотнє свідчать представлені до матеріалів справи документи, зокрема листування сторін по договору, факти встановлені під час вирішення спору між сторонами по вказаному договору в судовому порядку в межах справи № 910/19067/13 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. залучена до справи).

Невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині своєчасного проведення орендних платежів обумовлено неможливістю організації діяльності відповідача у орендованій ним будівлі, зокрема, і у періоді вже після вчинення позивачем дій щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

При цьому обгрунтованими є посилання суду першої інстанції на положення ч. 4 ст. 762 ЦК України, якою передбачено, що в разі, якщо можливість користування найнятим майном наймачем істотно зменшилася через обставини, за які наймач не відповідає, він вправі вимагати від наймодавця зменшення орендної плати, і наведене, зокрема не стосується спірного періоду за який заявлено до стягнення заборгованість (жовтень 2013р.). Під час розгляду справи позивачем не надано доказів в підтвердження того, що орендар всією орендованою будівлею взагалі не користувався.

Недоведеними є також твердження апелянта щодо прострочення позивачем виконання обов'язку із зміни цільового призначення земельної ділянки більш ніж на 3-6 років, оскільки договором оренди від 27.08.2007р. не обумовлено відповідних зобов'язань ТОВ «Фінанс Гарант», а відповідачем не зазначено якими саме нормами визначено строки вчинення таких дій орендодавцем щодо власної земельної ділянки при укладенні ним договору оренди.

Здійснення прав орендаря за укладеним 27.08.2007р. договором (розділ 3) не ставилось в залежність від вчинення орендодавцем відповідних дій по зміні цільового призначення земельної ділянки, відповідно посилання скаржника на ст. 612 ЦК України суд визнає необґрунтованими.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3.4 договору орендодавець зобов'язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендарю рахунки на оплату орендної плати та відшкодування орендарем вартості спожитих комунальних послуг, до моменту підписання орендарем прямих договорів з постачальниками таких послуг, а також акт наданих послуг з оренди та акт розрахунку спожитих комунальних послуг.

Рахунок-фактура № СФ-0000022 від 07.11.2013р. на сплату оренди по договору за жовтень 2013р. на суму 122 853, 78 грн. залучений до матеріалів справи з доказами надіслання відповідачу (аркуш справи 16, 17).

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2.8. договору орендар зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату (з урахуванням індексації) та відшкодувати вартість використаних ресурсів згідно показників лічильників (спожитих послуг) згідно виставлених рахунків протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку, доки орендар не укладе прямі договори з відповідними службами/організаціями на надання відповідних послуг/ресурсів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При встановленні факту порушення відповідачем умов договору в частині невиконання обов'язку орендаря по сплаті орендної плати за жовтень 2013 року, судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у заявленому розмірі - 122 853,78 грн..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.2 договору оренди, у кожному випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі перерахування орендної плати з вини орендаря, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а у разі прострочення перерахування орендної плати більше ніж на 20 календарних днів - також штраф у розмірі 10 відсотків від розміру місячної орендної плати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні наявної заборгованості по договору за серпень, вересень, жовтень 2013р., за період нарахування пені станом на 17.12.2013р. (з 13.11.2013р. у відношенні сум щодо яких прийнято рішення суду у справі 910/19067/13 (за серпень, вересень 2013р.), та з 21.11.2013р. у відношенні суми боргу за жовтень 2013р.) у розмірі подвійної облікової ставки встановленої Постановою НБУ № 315 від 09.08.2013 (6,5%) - складає 4 232, 14 грн. (детальний розрахунок є додатком до заяви про збільшення позовних вимог - аркуш справи 65).

Враховуючи наявність заборгованості по орендній платі за жовтень 2013р. більше ніж 20 календарних днів, виходячи із суми заборгованості відповідача 122 853,78 грн., розмір 10% від цієї суми складає 12 285, 37 грн. та обґрунтовано визнано судом першої інстанції таким, що підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

Питання щодо одночасного стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені було предметом розгляду у Верховному Суді України - рішення від 27.04.2012р. у справі (12/041) 06/5026/1052/2011, рішення від 09.04.2012р. у справі (12/039) № 20/246-08, висновки по застосуванню положень закону у яких, згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у сумах по орендних платежах за серпень - 122 364, 32 грн., за вересень - 122 364, 32 грн., за жовтень 2013р. - 122 853, 78 грн., суд погоджується з розрахунком 3% річних у розмірі 1 057, 43 грн. відповідно до наведеного позивачем розрахунку станом на 17.12.2013р. за період прострочення з 13.11.2013р. у відношенні сум щодо яких прийнято рішення суду у справі 910/19067/13 (борг з орендної плати за серпень, вересень 2013р.), та з 21.11.2013р. у відношенні суми боргу за жовтень 2013р..

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014р. у справі № 910/23451/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23451/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді Ю.Л. Власов

А.І. Мартюк