Рішення

від 07.04.2014 по справі 925/98/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 925/98/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю представників: позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1"

до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 10 727 грн. 89 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" заявлено позов про стягнення з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" коштів в сумі 10 727 грн. 89 коп., отриманих відповідачем безпідставно, з огляду на те, що при нарахуванні плати за використану протягом періоду з 15.11.2010 по 01.05.2013 теплову енергію для опалення нежитлових приміщень загальною площею 65,9 кв.м. першого поверху будинку АДРЕСА_1 відповідно до укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії № 151 від 03.09.2010р. відповідач незаконно застосував підвищений тариф, встановлений для організацій та установ всіх форм власності, при тому, що вказане нежитлове приміщення належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_1 та користувачами вказаних приміщень загального користування є всі мешканці будинку. Таким чином, за доводами позивача, оплативши в повному обсязі виставлені відповідачем рахунки на оплату теплової енергії за підвищеними тарифами, позивач здійснив переплату коштів за вказане нежитлове приміщення за названий період в сумі 10 727 грн. 89 коп., а відповідач безпідставно отримав вказані кошти і відповідно до статті 1212 ЦК України зобов'язаний повернути їх позивачу як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Відповідач у відзиві на позов (а. с. 176) повністю заперечив проти позовних вимог позивача з огляду на те, що постачання теплової енергії здійснювалось на підставі договору № 151 купівлі-продажу теплової енергії від 03.09.2010, укладеного сторонами; нарахування коштів та зазначення у рахунках здійснюється на підставі довідки розподілу опалювальних площ, наданої головою ОСББ "Сумгаїтська 17/1", в якій спірне приміщення позивача площею 65,9 кв. м. вказане як нежитлове приміщення колективної форми власності, що відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 757 від 23.06.2009 та затвердженого ним Положення щодо застосування тарифів на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання (п. 16) обліковується за тарифами 3 групи споживачів, а саме: всі інші споживачі, незалежно від форми власності.

У судовому засіданні:

представники позивача позов підтримали повністю, просили його задовольнити, підтримали доводи у Заяві від 07.04.2014 про те, що приміщення загального користування площею 65,9 кв м. знаходяться лише на 1-му поверсі і це підтверджується додатком № 3 до договору № 151 від 03.09.2010, додатком № 3 до договору № 504 від 03.09.2010, "Реєстром опалюваних площ", які додані до справи, будь-які інші опалювальні нежитлові площі, крім вказаних в зазначених документах, в будинку відсутні; будинок АДРЕСА_1 є єдиними будинком в місті Черкаси, в якому мешканці проводять оплату за теплову енергію для опалення приміщень загального користування не за тарифами для "населення", а за тарифами для "організацій та установ всіх форм власності"; пояснили, що із поданих представниками акті огляду приміщень від 19.03.2014 та додаткового акту від 02.04.2014 вбачається, що приміщення загального користування площею 65,9 кв.м. є опалюваними, вони використовуються лише як приміщення загального користування мешканців будинку, вхід до приміщень, які належать іншим фізичним особам на правах приватної власності, із спірного приміщення відсутній; відповідно до ст. 1212 ЦК України майно, отримане без достатньої правової підстави повинне бути повернуте, незалежно від того, в результаті чого воно було набуте, в тому числі, якщо воно набуте в результаті помилки з обох сторін при застосуванні чинних нормативно-правових актів; просили повністю задовольнити позов;

представник відповідача у засіданні 06.03.2014, 03.04.2014, повністю заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснив, що нарахування коштів здійснювалося лише на підставі договору, який є чинним і не змінювався; основою для розрахунку є Розподіл площ, підписаний головою ОСББ; спірна площа 65,9 кв. м. є площею загального користування, на яку повинно здійснюватися нарахування на оплату за тарифами 3 групи споживачів, тобто, як всі інші споживачі, незалежно від форми власності; вимога позивача про стягнення коштів як безпідставно отриманих на підставі статті 1212 ЦК України є неправомірною, оскільки кошти на оплату нараховувалися відповідно до умов договору, що виключає застосування вказаної норми ЦК.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 03.04.2014 по 07.04.2014 на підставі статті 77 ГПК України.

У судове засідання 07.04.2014 представник позивача не з'явився, заяви, клопотання суду не подав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, з огляду на те, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи, що представник відповідача підтвердив у судовому засіданні 03.04.2014 власноручним підписом на розписці, приєднані до матеріалів справи, заяви, клопотання суду не подавав, строк розгляду спору закінчується 07.04.2014, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні 07 квітня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача, суд встановив таке.

03 вересня 2010 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (Споживач за договором, позивач у справі) та комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (Постачальник за договором, відповідач у справі) уклали договори купівлі-продажу теплової енергії № 151 та № 504 (далі - Договір № 151, Договір № 504, разом - Договори).

Предметом Договору № 151 є постачання Споживачу теплової енергії для опалення нежитлових приміщень будинку по АДРЕСА_1, предметом Договору № 504 є постачання теплової енергії житлових приміщень названого будинку.

Відповідно до пунктів 6.1. Договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими та оприлюдненими в установленому порядку.

В пунктах 6.4. Договорів визначено ціну за 1 Гкал відпущеної Споживачу теплової енергії згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1077 від 28.08.2009. Ціна відпущеної теплової енергії за Договором № 151 визначена за тарифом "для організацій та установ всіх форм власності", а за Договором № 504 - за тарифом "для населення".

Згідно пунктів 6.2. Договорів розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме: у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" в повному обсязі оплатило рахунки комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" за постачання теплової енергії для опалення за тарифами для "організацій та установ всіх форм власності" за період з 15.11.2010 по 01.05.2013 на загальну суму 195 271 грн. 39 коп.

За доводами та розрахунками позивача відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 10 727 грн. 89 коп. внаслідок невірного застосування підвищеного тарифу за теплову енергію, використану для опалення нежитлових приміщень площею 65,9 кв. м. першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, тобто застосування тарифу для оплати як для юридичних осіб замість тарифу, передбаченого для населення та, відповідно, завищення тарифу на теплопостачання протягом періоду з 15.11.2010 по 01.05.2013.

Спірними є нежитлові приміщення площею 65,9 кв. м. першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, які належать на праві власності громадянину ОСОБА_1 та знаходяться у загальному користуванні мешканців будинку, оскільки фактично є приміщеннями, які підходять до ліфта і сходів на другий та вищі поверхи (позиції по поверховому плану 21, 30, 35, 36, 37, коридор без номера) Щодо площі та розміщення вказаних нежитлових приміщень спору між сторонами немає, оплата тарифів на опалення щодо вказаних нежитлових приміщень не є предметом інших спорів, які знаходяться в даний час на розгляді в господарських судах та стосуються інших нежитлових приміщень.

27.08.2013 голова правління ОСББ "Сумгаїтська 17/1" надіслав на адресу КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" лист із вимогою повернути зайво сплачені об'єднанням грошові кошти в сумі 10711,61 грн. з тих підстав, що приміщення першого поверху площею 65,9 кв.м. належать ОСОБА_1 на праві приватної власності. Однак, КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" кошти об'єднанню не повернув, у зв'язку з чим ОСББ "Сумгаїтська, 17/1" звернулося до господарського суду з даним позовом про стягнення з КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" безпідставно отриманих кошів в сумі 10 727,89 грн. відповідно до поданого позивачем розрахунку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення з огляду на таке.

Постачання теплової енергії на опалення нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, зокрема і нежитлових приміщень площею 65,9 кв. м., відповідач здійснював на підставі укладеного з позивачем договору купівлі-продажу теплової енергії № 151 від 03.09.2010, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 3 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.07.2006, що був чинний на час виникнення спірних правовідносин, тарифи формуються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетних установ та інших споживачів.

Вказана Постанова КМУ втратила чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011, однак, як вбачається з постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України та Національної комісії регулювання електроенергетики України про встановлення/затвердження тарифів на теплову енергію, поділ за вказаними категоріями споживачів при формуванні тарифів збережено і після втрати чинності зазначеного Порядку.

Положенням щодо застосування тарифів на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, затвердженим рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 757 від 23.06.2009 визначені аналогічні три групи споживачів: до 1 групи належить населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності, до 2 групи - споживачі теплової енергії, що фінансуються з бюджету, до 3 групи - всі інші споживачі незалежно від форми власності.

Згідно статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем таких послуг є фізична та юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, що являє собою результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

В пункті 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007, споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

В роз'ясненнях Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 28.06.2013 вказано, що оплата житлово-комунальних послуг за тарифами для населення здійснюється громадянами, які використовують житло виключно для проживання, а також релігійними організаціями та національними творчими спілками (крім тих, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність). До бюджетних установ відносяться установи, які підпадають під ознаки статті 2 Бюджетного кодексу України, а підтвердженням такого статусу може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій. До категорії інших споживачів відносяться всі інші споживачі, які не підпадають під зазначені категорії.

З огляду на викладену норми законодавства, споживачами житлово-комунальних послуг, зокрема і послуг з теплопостачання, є мешканці житлового будинку, які прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках.

Із матеріалів справи вбачається і представником відповідача не спростовано та не заперечено, що вказані у позові приміщення на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1 загальною площею 65,9 кв.м., позначені у поповерховому плані як позиції 21, 30, 35, 36, 37, коридор без номера, є нежитловими, вони підходять до ліфта і сходів на другий та вищі поверхи, тобто, є місцями загального користування мешканців вказаного будинку, а їх власником є фізична особа ОСОБА_1

Представники позивача подали докази того, що вказані приміщення є нежитловими приміщеннями, які використовуються лише як місця загального користування мешканців житлового будинку, вони не використовуються для здійснення підприємницької чи господарської діяльності, у них відсутні будь-які пристосування для торгівлі чи іншого, невластивого для місць загального користування. Із матеріалів інвентаризаційної справи та із актів огляду складених представниками позивача на вимогу суду, вбачається, що вказані приміщення не використовуються для проходу до суміжних приміщень, які мають власні виходи. Таким чином, ОСОБА_1 чи будь-хто інший не використовує вказані нежитлові приміщення з комерційною метою чи з метою отриманням прибутку.

Відповідач вказане не спростував, доказів використання вказаних приміщень для здійснення підприємницької діяльності не подав, участі у огляду приміщень не прийняв, незважаючи на те, що клопотання про такий огляд було заявлене у судовому засіданні представником відповідача.

Таким чином, ОСОБА_1 не підпадає під групу 3, як і під групу 2, а тому нарахування повинно відбуватись відповідно до групи 1, тобто, як для населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності.

Як встановлено судом, постачання теплової енергії на опалення нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1, зокрема і нежитлових приміщень площею 65,9 кв. м., здійснювалося відповідачем на підставі укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії № 151 від 03.09.2010, в якому визначено тарифи оплати за теплову енергію. Крім цього, сторонами підписані додатки до договорів, у яких визначено кількість, вартість споживання електричної енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості електричної енергії.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В статті 526 Цивільного кодексу України також визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами умови Договору виконувались належним чином, що підтверджується виставленими рахунками та платіжними дорученнями на їх оплату, із яких вбачається, що за період з 15.11.2010 по 01.05.2013 позивач оплатив виставлені відповідачем рахунки та перерахував останньому кошти в повному обсязі в загальній сумі 195 271 грн. 39 коп.

Згідно розрахунку позивача, не спростованого відповідачем, сума безпідставно отриманих відповідачем коштів складає 10 727 грн. 89 коп.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно (кошти) або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини другої вказаної норми зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оскільки судом встановлено, що власник спірних нежитлових приміщень ОСОБА_1 не підпадає під визначення бюджетних чи інших споживачів та щодо нежитлових приміщень на першому поверсі загальною площею 65,9 кв. м. нарахування оплати за опалення повинно відбуватись відповідно до групи 1 як для населення, яке проживає в житлових будинках всіх форм власності, то за таких обставин, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача cуми безпідставно отриманих коштів.

Пункт 16 Положення щодо застосування тарифів, на який посилається відповідач, не може бути застосована для нарахування плати за теплову енергію для опалення нежитлових приміщень площею 65,9 кв. м., що належать ОСОБА_1 та фактично знаходяться у загальному користуванні мешканців будинку, оскільки у вказаному пункті чітко виписано, до яких приміщень повинна застосовуватися ця норма, та спірні приміщення площею 65,9 кв. м. не відповідають кваліфікуючим ознакам даного пункту Положення.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 827 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст. ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (18000, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 62, ідентифікаційний код 02082522) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (18000, м. Черкаси, вул.Сумгаїтська, 17/1, ідентифікаційний код 30070260) - 10 727 грн. 89 коп. (десять тисяч сімсот двадцять сім гривень 89 копійок) безпідставно отриманих коштів, 1 827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки, передбачені розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.04.2014 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко