Рішення

від 30.09.2014 по справі 925/98/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 925/98/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І.. при секретарі судового засідання Олексенко Т.В., за участю представників: позивача: Козьмін В.М., Козьміна В.В. - за довіреностями, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" до комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" про стягнення 10 727 грн. 89 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 10 727 грн. 89 коп. в порядку ст.. 1212 ЦК України, як безпідставно отриманих.

Позов вмотивовано тим, що відповідач кошти отримав безпідставно, з огляду на те, що при нарахуванні плати за використану протягом періоду з 15.11.2010 по 01.05.2013 теплову енергію для опалення нежитлових приміщень загальною площею 65,9 кв.м. першого поверху будинку АДРЕСА_1 до укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії № 151 від 03.09.2010р. відповідач незаконно застосував підвищений тариф, встановлений для організацій та установ всіх форм власності, при тому, що вказане нежитлове приміщення належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_1 та користувачами вказаних приміщень загального користування є всі мешканці будинку. Таким чином, за доводами позивача, оплативши в повному обсязі виставлені відповідачем рахунки на оплату теплової енергії за підвищеними тарифами, позивач здійснив переплату коштів за вказане нежитлове приміщення за названий період в сумі 10 727 грн. 89 коп., а відповідач безпідставно отримав вказані кошти і відповідно до статті 1212 ЦК України зобов'язаний повернути їх позивачу як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Відповідач у відзиві на позов повністю заперечив проти позовних вимог позивача з огляду на те, що постачання теплової енергії здійснювалось на підставі договору № 151 купівлі-продажу теплової енергії від 03.09.2010, укладеного сторонами; нарахування коштів та зазначення у рахунках здійснюється на підставі довідки розподілу опалювальних площ, наданої головою ОСББ "Сумгаїтська 17/1", в якій спірне приміщення позивача площею 65,9 кв. м. вказане як нежитлове приміщення колективної форми власності, що відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 757 від 23.06.2009 та затвердженого ним Положення щодо застосування тарифів на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання (п. 16) обліковується за тарифами 3 групи споживачів, а саме: всі інші споживачі, незалежно від форми власності.

Рішенням суду від 07.04.2014р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014р., позов задоволено повністю.

Однак за касаційною скаргою відповідача Вищий господарський суд України вказані судові рішення скасував своєю постановою від 27.08.2014 р., а справу направив на новий розгляд.

Підставою скасування судових рішень суд касаційної інстанції назвав зокрема те, що сторонами було укладено договір поставки, а кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплата за товар відповідно до умов договору. Такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

У судовому засіданні:

- представники позивача позов підтримали повністю, просили його задовольнити;

- представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача , суд встановив таке.

03 вересня 2010 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" (Споживач за договором, позивач у справі) та комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (Постачальник за договором, відповідач у справі) уклали договори купівлі-продажу теплової енергії № 151 та № 504.

Предметом Договору № 151 є постачання Споживачу теплової енергії для опалення нежитлових приміщень будинку по АДРЕСА_1, предметом Договору № 504 є постачання теплової енергії житлових приміщень названого будинку.

Відповідно до пунктів 6.1. Договорів розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими та оприлюдненими в установленому порядку.

В пунктах 6.4. Договорів визначено ціну за 1 Гкал відпущеної Споживачу теплової енергії згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1077 від 28.08.2009. Ціна відпущеної теплової енергії за Договором № 151 визначена за тарифом "для організацій та установ всіх форм власності", а за Договором № 504 - за тарифом "для населення".

Згідно пунктів 6.2. Договорів розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 ГК України, а саме: у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сумгаїтська, 17/1" в повному обсязі оплатило рахунки комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" за постачання теплової енергії для опалення за тарифами для "організацій та установ всіх форм власності" за період з 15.11.2010 по 01.05.2013 на загальну суму 195 271 грн. 39 коп.

За доводами та розрахунками позивача відповідач безпідставно отримав кошти в сумі 10 727 грн. 89 коп. внаслідок невірного застосування підвищеного тарифу за теплову енергію, використану для опалення нежитлових приміщень площею 65,9 кв. м. першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, тобто застосування тарифу для оплати як для юридичних осіб замість тарифу, передбаченого для населення та, відповідно, завищення тарифу на теплопостачання протягом періоду з 15.11.2010 по 01.05.2013.

Спірними є нежитлові приміщення площею 65,9 кв. м. першого поверху житлового будинку АДРЕСА_1, які належать на праві власності громадянину ОСОБА_1 та знаходяться у загальному користуванні мешканців будинку, оскільки фактично є приміщеннями, які підходять до ліфта і сходів на другий та вищі поверхи (позиції по поверховому плану 21, 30, 35, 36, 37, коридор без номера) Щодо площі та розміщення вказаних нежитлових приміщень спору між сторонами немає, оплата тарифів на опалення щодо вказаних нежитлових приміщень не є предметом інших спорів, які знаходяться в даний час на розгляді в господарських судах та стосуються інших нежитлових приміщень.

27.08.2013 голова правління ОСББ "Сумгаїтська 17/1" надіслав на адресу КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" лист із вимогою повернути зайво сплачені об'єднанням грошові кошти в сумі 10711,61 грн. з тих підстав, що приміщення першого поверху площею 65,9 кв.м. належать ОСОБА_1 на праві приватної власності. Однак, КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" кошти об'єднанню не повернув, у зв'язку з чим ОСББ "Сумгаїтська, 17/1" звернулося до господарського суду з даним позовом про стягнення з КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" безпідставно отриманих кошів в сумі 10 727,89 грн. відповідно до поданого позивачем розрахунку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

КП "Черкаситеплокомуненерго"(відповідач) здійснює нарахування плати позивачу за теплову енергію відповідно до умов, укладених сторонами 03 вересня 2010 року договорів купівлі-продажу теплової енергії № 151 та № 504.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 ст. 111 28 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

У постанові Верховного Суду України від 17.06.2014 у справі № 13/096-12 викладено правову позицію, згідно з якою, виходячи із положень ст. 1212 ЦК України, цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами було укладено договір поставки, а кошти які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплата за товар відповідно до умов договору, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

При цьому, Верховний Суд України зазначив, що оскільки ціна на товар, а також порядок її формування були чітко визначені у договорі, то необгрунтоване завищення ціни постачальником, яке було встановлене судом першої інстанції, може кваліфікуватися, лише як порушення умов договору постачальником, тому застосування до таких відносин норм статті 1212 ЦК України є неправильним.

Таким чином договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а тому у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст. ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки, передбачені розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.10.2014.

Суддя К.І.Довгань