Постанова

від 10.04.2014 по справі 904/8156/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 року Справа № 904/8156/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів : Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.

представники сторін:

від позивача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від третьої особи: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача: ОСОБА_1 - представник ( дов. від 07.06.2013 р. № 602 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від

29.01.2014 р. у справі

за позовом Криворізької міської ради,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Криворізька Північна об'єднана державна податкова інспекція головного

управління міндоходів у Дніпропетровській області,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 68 563, 89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014 р. у справі № 904/8156/13 ( Головуючий колегії Мартинюк С. В., судді: Красота О. І., Ліпинський О. В. ) позовні вимоги Криворізької міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки в сумі 74 983,54 грн. - основного боргу та пені в розмірі 3 201,69 грн. задоволено частково - стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Криворізької міської ради заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 74 983,54 грн. - основного боргу та пеню в розмірі 929,66 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального, процесуального права та відсутність предмету спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та припинити провадження у справі.

Так, в апеляційній скарзі, в обґрунтування своїх доводів, Відповідач посилається на те, що органи державної податкової служби, здійснюючи контроль щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати загальнодержавного податку - плати за землю, керуючись п. 288.1. ст. 288 ПК України, взаємодіють з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, шляхом отримання від них інформації про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Відповідно до п. 41.5. ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень , а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

В даному разі, Криворізька міська рада не є органом стягнення, в розумінні п. 41.5. ст. 41 ПК України. Незважаючи на це, звернувшись до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі вона порушила норму ч. 1, 2 ст. 792 ЦК України, оскільки з січня 2011 року Податковим кодексом України передбачена можливість стягнення державною податковою службою лише податкового боргу за платежем загальнодержавного податку, задекларованого у податковій декларації. Криворізька північна об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не має претензій щодо виконання податкових декларацій за період, який розглядається у справі.

Скаржником було подано клопотання про причинення провадження по справі на підставі п.1 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Натомість, вказане клопотання судом не розглянуто, доводи які зазначені в ньому не спростовано.

У відзиві на апеляційну скаргу, Криворізька міська рада проти апеляційної скарги заперечує у повному обсязі, вважає її безпідставною та не обгрунтованою, а також такою, що не підлягає задоволенню, оскільки орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду для захисту порушених прав та інтересів, які виникли з зв'язку з укладенням господарського правочину - договору оренди земельної ділянки. В період 2010 - 2012 року, Відповідачем було задекларовано та сплачено суму орендної плати, яка була визначена виходячи з нормативної грошової оцінки, підготовленої відповідно до рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 р. Однак, в 25.12.2012 р. Відповідач подав уточнюючі декларації з плати за землю за 2010, 2011 та 2012 роки, згідно яких зменшив податкові зобов'язання зі сплати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 на суму 13 224,59 грн. у 2010 році, на суму 24 941,88 грн. у 2011 році та на суму 24 389,37 грн. у 2012 році, чим відповідно збільшено умовну переплату на вказані суми. За період 2013 року Відповідач орендну плату за землю не сплачував. Доводи Відповідача стосовно відсутності заборгованості через наявність фактичної переплати зі сплати платежів за землю, є безпідставними.

Позивач вказує на те, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що Відповідач звертався до податкового органу із заявою про спрямування надмірно сплачених коштів в рахунок сплати платежів за землю в період 2010-2012 років, навпаки, в матеріалах справи міститься заява № 165 від 27.12.2012 року, в якій Відповідачка просить Третю особу у справі, використовувати суму надміру сплачених платежів за землю, в рахунок виконання зобов'язань по сплаті орендної плати в подальшому.

У запереченнях Криворізької Північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області зазначається, що Третя особа повністю погоджується з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014р. у справі № 904/8156/13, та просить залишити його без змін, оскільки надання Відповідачем уточнюючої податкової звітності призвело до зменшення податкових зобов'язань за 2010 рік на 13 224,59 грн., за 2011 рік на 24 941,88 грн., за 2012 рік на 24 389,37 грн. та виникнення в картці особового рахунку платника безпідставної переплати по орендній платі за землю на 01 31.2013 р. в сумі 60 523,42 грн. Згідно податкової декларації з орендної плати за землю на 2013 рік податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_2 обчислені відповідно ст. 275 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 755-УІ із змінами і доповненнями у трикратному розмірі земельного податку без урахування коефіцієнту, що застосовується у містах обласного значення (з чисельністю населення від 500 до 1000 тис.осіб) - 2,50, що суперечить вимогам рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу».

Управління міндоходів вказує на те, що ФОП ОСОБА_2 у 2013 році орендну плату за землю до бюджету не сплачувала. Враховуючи вищевикладене, сума недоплати ФОП ОСОБА_2 до місцевого бюджету орендної плати за землю за користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 площею 877 кв. м. в Жовтневому районі м. Кривого Рогу ( договір оренди земельної ділянки від 19.07.2010 р. № 0410800551) за період з 01.00.2010 р. - 31.08.3013 р. склала 74 983,54 грн.: за 2010 рік (з 01.09.2010) - 9 761,01 грн.; за 2011 рік - 24 941,88 грн.; за 2012 рік - 24 389,37 грн.; за 2013 рік ( 01.01.2013 р. - 31.08.2013 р. ) - 15 891,28 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. у справі № 904/8156/13, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 27.03.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати № 171 від 26.03.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р. М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 30 від 19.08.2013 р., на лікарняному, та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 р. визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С. , Науменко І.М.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з 27.03.2014 р. на 10.04.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати № 196 від 09.04.2014 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Бахмат Р. М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 30 від 19.08.2013 р., та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 р. визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С. , Бахмат Р. М.

В судове засідання представники Позивача та Третьої особи не з'явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином . Клопотання про відкладення розгляду справи від вказаних учасників судового процесу до суду не надходило.

Від Позивача до суду надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі представника Криворізької міської ради з урахуванням наданих заперечень.

Криворізька Північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління міндоходів у Дніпропетровській області також просить розглядати справу без присутності її представника.

Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників Позивача та Третьої особи, які не скористалися своїм правом з'явитись в судове засідання.

У судовому засіданні 10.04.2014 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників Відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення міської ради від 27.01.2010 р. № 3698 - 30.06.2010 р. між Криворізькою міською радою ( Орендодавець ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( Орендар ) укладений Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Криворізькому відділі ДРДП „Центр державного земельного кадастру" 19.07.2010 р. за № 041010800551, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення торговельного комплексу, яка знаходиться на АДРЕСА_1 ( п. 1 Договору ).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,0877 га., за кадастровим номером земельної ділянки: 1211000000:04:481:0013 ( п. 4 Договору ).

П. 6 Договору встановлено, що його укладено на 10 років.

За змістом п. 7 Договору, річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" на поточний рік. ( п. 9 Договору ).

П. 10 Договору сторони погодили, що розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Згідно п. 12 Договору розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки); зміни (збільшення або зменшення) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м. земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

Ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" встановлює, що підставою для проведення оцінки земель ( бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок ) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

14.05.2010 р. Криворізькою міською радою ухвалено рішення № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", відповідно до якого базова вартість 1 кв. м. земель міста складає 150 грн. за кв. м. Застосування зазначеної базової вартості 1 кв. м. земель міста здійснюється з 01.06.2010 р.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.05.2010 р. № 502, яка підготовлена на підставі рішення Криворізької міськради від 14.05.2010 р. № 3884, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 877 кв. м. на АДРЕСА_1, становить 1 041 876 грн. ( а. с. 15 ).

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку ( а. с. 33 ), сума заборгованості Орендаря зі сплати орендних платежів за 01.09.2010 р. по 31.08.2013 р. становить 74 983,54 грн., що свідчить про те, що Відповідачем належним чином не виконувалися умови договору щодо сплати орендних платежів виходячи з розміру зміненої нормативно-грошової оцінки землі.

Криворізька Північна об'єднана державна податкова інспекція головного управління міндоходів у Дніпропетровській області у письмових пояснень зазначила, що в період 2010- 2012 року, Відповідачем було задекларовано та сплачено суму орендної плати, яка була визначена виходячи з нормативної грошової оцінки, підготовленої відповідно до рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 року. Однак, в 25.12.2012 року Відповідач подав уточнюючі декларації з плати за землю за 2010, 2011 та 2012 роки, згідно яких зменшив податкові зобов'язання зі сплати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 на суму 13 224,59 грн. у 2010 році, на суму 24 941,88 грн. у 2011 році та на суму 24 389,37 грн. у 2012 році, чим відповідно збільшено умовну переплату на вказані суми.

З огляду на вказані вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач фактично має переплату зі сплати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 за період 2010-2012 роки в розмірі 60 523,42грн.

Слід зазначити, що за період 2013 року Відповідач орендну плату за землю не сплачував.

Обґрунтовуючи свої заперечення, представник Відповідача в судових засіданнях наполягав на тому, що за викладених вище обставин, Відповідач фактично не має заборгованості зі сплати орендних платежів, які є предметом позову Криворізької міської ради.

Колегія суддів вважає доводи Відповідача стосовно відсутності заборгованості через наявність фактичної переплати зі сплати платежів за землю, безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування ( ст. 632 ЦК України ).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право на своєчасне внесення орендної плати.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України ). В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України ).

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що Відповідач звертався до податкового органу із заявою про спрямування надмірно сплачених коштів в рахунок сплати платежів за землю в період 2010-2012 років, навпаки, в матеріалах справи міститься заява № 165 від 27.12.2012 р., в якій Відповідач просить Третю особу у справі, використовувати суму надміру сплачених платежів за землю, в рахунок виконання зобов'язань по сплаті орендної плати в подальшому. Таким чином, в грудні 2012 року Відповідач фактично розпорядився наявною в нього сумою надмірно сплачених платежів за земельну ділянку, спрямувавши її в рахунок оплати майбутніх платежів, що виключає ґрунтовність його заперечень відносно відсутності заборгованості в спірному періоді.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку ( п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" ).

Ця вимога обов'язкова як для сторін, так і для судів при розгляді справ.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону, нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Розмір орендної плати визначається з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Таким чином, виходячи з наведених положень Позивач обґрунтовано просить стягнути суму заборгованості враховуючи рішення Криворізької міської ради № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" та довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Така правова позиція збігається з позицією Верховного Суду України ( постанова від 20.08.2013 р. у справі № 5009/3430/12 ), яка є обов'язковою в силу ст. 111 28 ГПК України.

Колегія суддів враховує також, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідачем оскаржена не була і недійсною не визнавалася.

Зупинення дії рішення Криворізької міської ради № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011р. у справі № 2а-423/10/0408 - не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 2а-423/10/0408 роз'яснено, що дія рішення Криворізької міської ради може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України в постанові від 02.12.2013 р. по справі № 904/5279/13 ( з аналогічного спору ) з посиланням на п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. ( зі змінами ), хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил ст. 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Крім основної заборгованості за договором Позивач просив також стягнути пеню в сумі 3 201,69 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містяться і в ст. 230 Господарського кодексу України.

П. 13 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Розмір пені, розрахований Позивачем за період з 01.09.2010 р. по 31.08.2013 р., від суми основного зобов'язання, становить 3 201,69 грн. ( а. с. 33 ).

За наведених обставин правомірним слід визнати і стягнення з Відповідача господарським судом пені в наслідок порушення строків сплати орендної плати.

При цьому колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується із застосуванням господарським судом за усним клопотанням Відповідача строку позовної давності та стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 74 983, 54 грн. та пені в сумі 929,66 грн.

Не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду і доводи Відповідача про віднесення цієї категорії справ до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Вищий господарській суд України в постанові Пленуму від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (із змінами і доповненнями) з питання підвідомчості справ, що виникають із земельних відносин на дав роз'яснення, в яких вказав, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам..

Відповідно до п. 1.3. цієї постанови порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваному рішенні і не можуть бути підставою для його скасування, оскільки воно відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014 р. у справі № 904/8156/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 1 4 .04.2014 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя Р.М. Бахмат