Постанова

від 11.04.2014 по справі 826/2003/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 квітня 2014 року 15 год. 00 хв. № 826/2003/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк Олени Іванівни та державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи: реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдінг" та ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 14 лютого 2014 року надійшов позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - позивач, ПАТ КБ "Правекс-Банк") до державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк Олени Іванівни (далі - відповідач-1) про визнання протиправними дій відповідача-1, що полягають у вилученні записів про заборону відчуження об'єктів нерухомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та зобов'язання відповідача-1 поновити записи про заборону відчуження об'єктів нерухомості у вказаному реєстрі, а саме:

- нежилого приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 338,8 кв.м., що знаходиться на 1-му та 2-му поверхах 5-ти поверхового будинку, яке належить ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва 02 грудня 2003 року та зареєстрованого у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 19 січня 2004 року у реєстровій книзі № 20-76 за реєстровим № 2871-п;

- жилого приміщення - квартири АДРЕСА_2, загальною площею 128,9 кв.м., житловою площею 89,6 кв.м., що знаходиться на 2-му та 3-му поверхах 5-ти поверхового будинку, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виданого Головним управлінням житлового забезпечення 11 жовтня 2006 року та зареєстрованого у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 26 жовтня 2006 року у реєстровій книзі № д.641-110 за реєстровим № 6168;

- нежилого приміщення - будівлі фінського складу, загальною площею 907,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 5, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Санні Холдінг" (далі - ТОВ "Санні Холдінг") (ідентифікаційний код 34663352) на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2006 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08 листопада 2006 року за реєстровим № 5449 та зареєстрованого у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 28 грудня 2006 року у реєстровій книзі № 141п-262 за реєстровим № 8063п;

- земельної ділянки, площею 0,5363 га, кадастровий номер 800000000:88:168:0039, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 5, цільове призначення "для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями торговельного призначення та громадського харчування", яка належить ТОВ "Санні Холдінг" (ідентифікаційний код 34663352) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЖ № 007141), виданого Київською міською радою 24 квітня 2008 року на підставі рішення Київської міської ради від 31 січня 2008 року № 82/4554, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-8-00158, та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2008 року № 851 (ВКЕ № 371910, ВКВ № 3713116) (далі - нерухоме майно, об'єкти нерухомості) .

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що дії відповідача-1, які полягають у вилученні записів про заборону відчуження об'єктів нерухомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам законодавства, оскільки вчинені без урахування всіх фактичних обставин, які мають значення для їх вчинення.

Ухвалою суду від 17 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, у якій призначено попереднє судове засідання, та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві (далі - третя особа-1) .

Крім того, ухвалою суду від 17 лютого 2014 року, з урахуванням ухвали суду від 25 лютого 2014 року про внесення виправлень у судове рішення, задоволено відповідне письмове клопотання представника позивача та до прийняття у справі судового рішення по суті вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дій відповідача-1 про припинення обтяжень нерухомого майна, а також заборони Державній реєстраційній службі України та структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації чи перереєстрації прав або обтяжень на нерухоме майно.

У попередньому судовому засіданні 03 березня 2014 року судом задоволено відповідні письмові клопотання та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача допущено ОСОБА_2 (далі - третя особа-2) та ТОВ "Санні Холдінг" (далі - третя особа-3) .

Ухвалами суду від 03 березня 2014 року відмовлено у задоволенні відповідних письмових клопотань представників третьої особи-2 та третьої особи-3 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17 лютого 2014 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з урахуванням ухвали суду від 25 лютого 2014 року про внесення виправлень у судове рішення.

У попередньому судовому засіданні 12 березня 2014 року судом, згідно зі ст. 52 КАС України, до участі у справі як співвідповідача залучено державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2) . Крім того, уточнено правильну назву посади відповідача-1, якою є державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалами суду від 12 березня 2014 року відмовлено у задоволенні відповідних письмових клопотань представників третьої особи-2 та третьої особи-3 про закриття провадження у справі у зв'язку з неналежністю розгляду справи у порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 12 березня 2014 року у третьої особи-1 та відповідача-2 витребувано засвідчені копії реєстраційних справ стосовно об'єктів нерухомості.

До суду 19 березня 2014 року через канцелярію від представника позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, яку у попередньому судовому засіданні 19 березня 2014 року судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, не прийнято до розгляду та повернуто представнику позивача у зв'язку з невідповідністю ст. 106 КАС України, якою встановлено вимоги до позову.

У попередньому судовому засіданні 19 березня 2014 року судом задоволено відповідне письмове клопотання та, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 53 КАС України, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів допущено ОСОБА_3 (далі - третя особа-4) .

Ухвалою суду від 19 березня 2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні суддею одноособово.

Ухвалою суду від 21 березня 2014 року задоволено відповідні письмові клопотання представників третьої особи-2, третьої особи-3 та третьої особи-4, та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 17 лютого 2014 року про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з урахуванням ухвали суду від 25 лютого 2014 року про внесення виправлень у судове рішення, та скасовано заходи забезпечення позову, шляхом (до прийняття у справі судового рішення по суті) зупинення дій відповідача-1 про припинення обтяжень нерухомого майна, а також заборони Державній реєстраційній службі України та структурним підрозділам територіальних органів Міністерства юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України, державним та приватним нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо реєстрації чи перереєстрації прав або обтяжень на нерухоме майно.

До суду 24 березня 2014 року через канцелярію від представника позивача надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправними дій відповідача-1, що полягають у вилученні записів про заборону відчуження об'єктів нерухомості із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та зобов'язання відповідача-2 поновити записи про заборону відчуження об'єктів нерухомості у вказаному реєстрі. Вказану заяву разом з письмовими доказами на її обґрунтування судом, згідно з ч. 1 ст. 137 КАС України, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

У ході судового розгляду справи представники позивача позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники третьої особи-2, третьої особи-3 та третьої особи-4 не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю. Пояснили, що дії відповідача-1 є правомірними та такими, що вчинені згідно з відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач-1, відповідач-2 (їх представники) та представник третьої особи-1 у судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників) до суду не надійшли. Поряд з цим, 24 березня 2014 року до суду через канцелярію від представника третьої особи-1 надійшли письмові заперечення проти позову разом з копіями реєстраційних справ стосовно об'єктів нерухомості, які судом також долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 31 березня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 04 квітня 2014 року через канцелярію від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо позову разом з письмовими доказами на їх обґрунтування, які судом також долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як іпотекодержателем, та третьою особою-2, як іпотекодавцем (майновим поручителем ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5) як позичальника):

- 24 квітня 2007 року укладено договір іпотеки № 5-037/07Ф, за умовами якого для забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії від 23 квітня 2007 року № 5-037/07Ф (далі - договір про відкриття кредитної лінії) та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2;

- 03 серпня 2007 року укладено договір іпотеки № 5-061/07Ф-2, за умовами якого для забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за договором про відкриття кредитної лінії від 02 серпня 2007 року № 5-061/07Ф (далі - договір про відкриття кредитної лінії) та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме нежиле приміщення АДРЕСА_1 (далі - договори іпотеки) .

Крім того, 30 травня 2011 року між позивачем, як іпотекодержателем, та третьою особою-3, як іпотекодавцем (майновим поручителем ОСОБА_5 як позичальника), укладено договір іпотеки № 2901-002/11Ф (далі - договір іпотеки) , за умовами якого для забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за:

- кредитним договором від 23 квітня 2007 року № 1-004/09Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 01 червня 2007 року № 1-005/09Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 02 серпня 2007 року № 1-006/09Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 30 травня 2008 року № 5-045/08Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- кредитним договором від 02 жовтня 2008 року № 1-008/09Р та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості;

- договором про відкриття кредитної лінії від 27 травня 2011 року № 2901-002/11Ф та можливих змін і доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, іпотекодавець зобов'язався передати в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме: нежилу будівлю фінського складу (літера Б), загальною площею 907,6 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 5; земельну ділянку, площею 0,5363 га, кадастровий номер 800000000:88:168:0039, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 5-Б, цільове призначення "для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями торговельного призначення та громадського харчування" (далі - кредитні договори, договір про відкриття кредитної лінії) .

У матеріалах справи містяться копії договорів іпотек. Однак, на пропозицію суду представниками позивача не надано для долучення до матеріалів справи копій кредитних договорів та договорів про відкриття кредитних ліній.

На підставі договорів іпотек відповідачем-1 проведено державну реєстрацію обтяження речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року у справі № 2601/14529/12 (далі - рішення Голосіївського райсуду) , яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києві від 06 лютого 2014 року у справі № 22-ц/796/2774/2014, тобто є таким, що набрало законної сили, зокрема:

- припинено правовідношення за кредитним договором від 23 квітня 2007 року № 1-004/09Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 23 квітня 2007 року № 5-037/07Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за кредитним договором від 02 серпня 2007 року № 1-006/09Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 02 серпня 2007 року № 5-061/07Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 27 травня 2011 року № 2901-002/11Ф у зв'язку з виконанням ОСОБА_5 своїх зобов'язань за вказаним договором;

- припинено іпотеку згідно договору іпотеки від 24 квітня 2007 року № 5-037/07Ф у редакції укладеного 17 листопада 2011 року договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 24 квітня 2007 року № 5-03/07Ф, посвідченого 24 квітня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого у реєстрі за № 597у, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання;

- припинено іпотеку згідно договору іпотеки від 03 серпня 2007 року № 5-061/07Ф-2 у редакції укладеного 17 листопада 2011 року договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 03 серпня 2007 року № 5-061/07Ф-2, посвідченого 03 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого у реєстрі за № 2945у, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання;

- припинено іпотеку згідно договору іпотеки від 30 травня 2011 року № 2901-002/11Ф у редакції укладеного 27 березня 2012 року договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 30 травня 2011 року № 2901-002/11Ф, посвідченого 30 травня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого у реєстрі за № 2040, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання.

Тобто, як вбачається з викладених обставин, дію договорів іпотек припинено у судовому порядку. Рішення Голосіївського райсуду, яким припинено дію договорів іпотек, є таким, що набрали законної сили.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 223, ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що на підставі рішення Голосіївського райсуду відповідачем-1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у лютому 2014 року внесено записи про припинення обтяжень нерухомого майна.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та налізу наступних норм і обставин.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1, ст. 2, ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 67, 63 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок) , для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, є: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) виключено; 3) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 4) визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) договір, укладений у порядку, встановленому законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дублікат; 7) закон, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 8) інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна іпотекою заявник у разі подання заяви про державну реєстрацію в паперовій формі подає документи, що зазначені у п. 28 цього Порядку.

Зокрема, відповідно до п. 28 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у п. 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в п. 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та уже зазначено вище, записи про припинення обтяжень нерухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем-1 внесено на підставі рішення Голосіївського райсуду, яким, зокрема, припинено основні зобов'язання за кредитними договорами та договорами про відкриття кредитних ліній.

Поряд з цим, за переконанням представників позивача, рішення Голосіївського райсуду припиняє іпотеки за відповідними договорами тільки у певних (окремо взятих) редакціях, не припиняючи при цьому договорів іпотек у цілому. Однак, викладені доводи представників позивача, як з'ясовано судом у ході розгляду справи, є помилковими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

У ході судового розгляду справи представники позивача зазначили, що у провадженні Дарницького районного суду міста Києва знаходиться справа № 753/3395/13-ц за позовом ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення з них заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 23 квітня 2007 № 5-037/07Ф у розмірі 5181738,89 грн. Провадження у справі зупинено.

Також, у провадженні Дарницького районного суду міста Києва знаходиться справа № 753/3397/13-ц за позовом ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення з них заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 02 серпня 2007 року № 5- 061/07Ф у розмірі 17846745,06 грн. Провадження у справі зупинено.

Крім того, у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться справа № 755/9996/13-ц за позовом ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_5 та TOB "Санні Холдінг" про стягнення з них заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 27 травня 2011 року № 2901-002/11Ф у розмірі 56908174,35 грн.

Поряд з цим, у судовому засіданні 12 березня 2014 року до матеріалів справи долучено копію рішення (резолютивна частина) Дніпровського районного суду міста Києва від 05 березня 2014 року у справі № 755/9996/13-ц, яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_5 та TOB "Санні Холдінг" про стягнення з них заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії.

До того ж, у матеріалах справи містяться копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 лютого 2014 року № 17714387 та № 17713631, з яких вбачається, що починаючи із 12 лютого 2014 року, на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, власником нежилого приміщення АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2, щодо яких судом вжито заходів забезпечення позову, є третя особа-4.

Таким чином, із системного аналізу викладених норм та обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача-1, що полягають у вилученні записів про заборону відчуження об'єктів нерухомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та зобов'язання відповідача-2 поновити записи про заборону відчуження об'єктів нерухомості у вказаному реєстрі.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених норм та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Гребенюк Олени Іванівни та державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи: реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Санні Холдінг" та ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк".

Копії постанови направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин