Постанова

від 08.04.2014 по справі 2а-3368/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-3368/11/1470

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Вербицької Н.В. при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагро» та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагро» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року ТОВ «Трансагро» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (надалі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 19.02.2011 року №0000222301, яким позивачу збільшені податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 122635,00 грн., з яких 98108,00 грн. - за основним платежем та 24527,00 грн. - за штрафними санкціями.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ на підставі акту від 26.01.2011 року №235/23-200/23621213 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, за висновками якого позивачем в порушення приписів Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон №334/94-ВР) занижені валові доходи та валові витрати ІІ кв. 2009 року щодо безнадійної кредиторської заборгованості перед ПП «Експрессагро», а також завищені валові витрати по операціям із ПП «Декс-Форум», які ДПІ вважає нікчемними та безтоварними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведені в акті перевірки висновки про виявлені порушення є помилковими і не узгоджуються з приписами податкового законодавства та з фактичними обставинами справи. Позивач стверджує, що ним не було допущено тих порушень, на які вказує ДПІ в акті перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року позовні вимоги задоволені частково. Суд скасував спірне повідомлення-рішення на загальну суму 58401,25 грн., з яких 46721,00 грн. - за основним платежем та 11680,25 грн. - за штрафними санкціями.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняття нової постанови про повне задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна карга ДПІ задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно розділів 3.1.1 та 3.1.2 акту перевірки, порушення Закону №334/94-ВР, які вплинули на спірне податкове повідомлення-рішення, полягають в наступному:

- не включення до валового доходу ІІ кв. 2009 року суми безнадійної заборгованості позивача перед ПП «Еспрессагро» в розмірі 112117,00 грн..

- не проведення зменшення валових витрат ІІ кв. 2009 року на суму безнадійної заборгованості позивача перед ПП «Еспрессагро», яка раніше була включена позивачем до валових витрат в розмірі 93431,00 грн. (без ПДВ);

- завищення валових витрат І та ІІ кв.2010 року на загальну суму 186884,00 грн. по операціям із ПП «Декс-Форум», які ДПІ вважає нікчемними та безтоварними.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з висновком ДПІ щодо завищення валових витрат ІІ кв. 2009 року на суму 93431,00 грн., та визнав необґрунтованими висновки ДПІ щодо завищення валових витрат І та ІІ кв.2010 року на загальну суму 186884,00 грн. по операціям із ПП «Декс-Форум».

В той же час, суд першої інстанції не дав правової оцінки висновкам акту перевірки щодо заниження валового доходу ІІ кв. 2009 року на суму 112117,00 грн., яка також вплинула на розмір зобов'язань з податку на прибуток за спірним повідомленням-рішенням.

Оцінюючи правомірність висновків акту перевірки щодо заниження валового доходу та завищення валових витрат ІІ кв. 2009 року, які стосуються заборгованості позивача перед ПП «Еспрессагро», колегія суддів виходить з наступного.

Обґрунтовуючи свою позицію з цього питання, ДПІ посилається на те, що станом на 01.04.2009 року та на 30.09.2010 року по бухгалтерському обліку позивача рахується кредиторська заборгованість перед ПП «Еспрессагро» на суму 112117,00 грн. за отримані та неоплачені товари. Оскільки постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2008 року ПП «Експрессагро» визнано банкрутом і його державну реєстрацію скасовано 15.05.2009 року, ДПІ вважає, що ця заборгованість у ІІ кв. 2009 року стала безнадійною і набула статусу безповоротної фінансової допомоги, а тому позивач у цьому періоді згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР повинен був включити до доходу всю вартість отриманих від ПП «Еспрессагро» на суму 112117,00 грн. з ПДВ, а також згідно п.5.1 ст.5 цього закону повинен був зменшити валові витрати на суму 93431,00 грн., яка раніше була включена до валових витрат в зв'язку із придбанням товарів у цього постачальника.

З такими висновками ДПІ колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону №334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.1.25 Закону №334/94-ВР безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпунктом 4.1.6 ст.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР передбачено, що до валового доходу також включається суми безповоротної фінансової допомоги, отримані платником податку у звітному періоді, та вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Проаналізувавши наведені положення Закону №334/94-ВР, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість позивача перед ПП «Еспрессагро» не набула статусу безнадійної, оскільки: по-перше - згідно матеріалів справи, ця заборгованість виникла у жовтні 2007 року і строк її позовної давності спливає у 4 кв. 2010 року; по-друге - пункт 1.25 ст.1 Закону №334/94-ВР відносить до безнадійної саме дебіторську заборгованість юридичної особи, яка оголошені банкрутами або ліквідована.

Заборгованість позивача перед ПП «Еспрессагро» на суму 112117,00 грн. є кредиторською заборгованістю, а тому факт оголошення банкрутом та ліквідація ПП «Еспрессагро» відповідно до 1.25 ст.1 Закону №334/94-ВР не робить цю заборгованість автоматично безнадійною.

Ця заборгованість набуває статусу безнадійної лише внаслідок спливу строку позовної давності, тобто у 4 кв. 2010 року.

Як вбачається з наданої позивачем копії декларації з податку на прибуток за 2010 рік, яка подана до ДПІ 09.02.2011 року, позивач включив до складу валового доходу за цей період суму заборгованості перед ПП «Еспрессагро» в розмірі 112117,00 грн. (з ПДВ) (рядок 01.6 декларації), а також зменшив валові витрати цього періоду на суму вказаної заборгованості в розмірі 93431,00 грн. (без ПДВ) (рядок 05.2 декларації).

Таким чином, позивач належним чином відобразив в декларації з податку на прибуток за 2010 рік заборгованість перед ПП «Еспрессагро» в розмірі 112117,00 грн. (з ПДВ), яка набула статусу безнадійної у 4 кв. 2010 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає неправомірними висновки акту перевірки про заниження валового доходу 2 кв. 2009 року на суму 112117,00 грн. та завищення за цей період валових витрат на суму 93431,00 грн..

Оцінивши наведені ДПІ в акті перевірки підстави для зменшення позивачу валових витрат І та ІІ кв.2010 року на загальну суму 186884 грн. по операціям із ПП «Декс-Форум» на предмет відповідності їх вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано з ними не погодився, оскільки такі підстави не узгоджуються з положеннями діючого на час проведення таких операцій Закону №334/94-ВР.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (надалі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом ст.1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат.

В акті перевірки ДПІ підтверджує надання позивачем для перевивки належним чином оформлених первинних документів по операціям із придбання товарів у ПП «Декс-Форум», а саме: договори поставки №13 від 21.03.2010 року та №18 від 02.04.2010 року, видаткові накладні (№РН-0002016 від 22.03.2010 року на суму 92170,20 грн., №РН-0000495 від 06.04.2010 року на суму 132091,06 грн.), податкові накладні (№2016 від 22.03.2010 року та №495 від 06.04.2010 року) на придбання пшениці 2 кл., банківські виписки про оплату цього товару, а також підтверджує відображення позивачем цих операцій в своїх регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання пшениці ПП «Декс-Форум» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання товарів від цього контрагента.

А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак таких доказів відповідач суду не надав.

Оцінюючи наведені в акті перевірки обставини діяльності ПП «Декс-Форум», а також ПП «Ростен-Інвест», який є контрагентом ПП «Декс-Форум», колегія виходить з того, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на валові витрати та податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності ПП «Декс-Форум» в матеріалах справи відсутні. ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності цього постачальника на момент проведення з ними операцій.

Лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з ПП «Декс-Форум» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з купівлі товарів у цих постачальників, висновок ДПІ про завищення позивачем валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно наведених в акті перевірки тверджень податкового органу про укладання позивачем в порушення статей 203, 215, 216, 228 ЦК України нікчемних правочинів із вказаним постачальником, колегія суддів зазначає, що по-перше, укладені позивачем з цими підприємствами договори поставки пшениці за своєю суттю є оспорюваними, так як їх недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цих договорів недійсними немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цих договорів при їх укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

На підставі вищенаведеного, колегія судів приходить до висновку, що викладені в акті перевірки висновки про нікчемність та безтоварність операцій позивача із ПП «Декс-Форум» належними доказами не підтверджені, а тому не можуть бути підставами для зменшення позивачу валових витрат за такими операціями.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як незаконне в повному обсязі.

Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, які призвели до прийняття помилкового рішення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про повне задоволення позовних вимог.

За таких обставин, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги ДПІ слід відмовити.

Загальний розмір судових витрат по справі у вигляду сплати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги дорівнює 616,58 грн., які підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагро» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 березня 2013 року скасувати та прийняти по справі нову постанову про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагро» в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 19 лютого 2011 року №0000222301 про нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 122635,00 грн., у тому числі 98108,00 грн. - за основним платежем та 24527,00 грн. - за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трансагро» (код ЄДРПОУ 23621213) понесені судові витрати в сумі 616 (шістсот шістнадцять) гривень 58 коп..

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 квітня 2014 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька