Постанова

від 28.03.2014 по справі 826/19360/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2014 року 09 год. 05 хв. № 826/19360/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2013 року № 0004972220, № 0004992220 і податкового повідомлення-рішення № 0004982220 в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» (далі - позивач, ТОВ «Фарма-Сіті») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2013 року № 0004972220, № 0004992220 і податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2013 року № 0004982220 в частині суми 182 467, 00 грн. (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 18.12.2013р. б/н).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314, складеного за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Фарма-Сіті» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Центус Медікал» (ідентифікаційний код 32921761) і ТОВ «Центус» (ідентифікаційний код 32775845), за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., документально та нормативно не підтверджуються.

Також позивач звертає увагу суду на факт допущення працівниками відповідача математичних помилок при обрахунку спірних сум податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 15.01.2014р. № 9/26-53-10-09, додаткові документи (а саме: роздруківки Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.04.2013р. № 1366/22.4/32921761 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЦЕНТУС МЕДІКАЛ» (код за ЄДРПОУ 32921761) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ДИДАКТИКА», код за ЄДРПОУ 34735238, за період грудень 2011р., березень 2012р., та ПП «Мегіур», код за ЄДРПОУ 33338822, за період червень 2012р., липень 2012р.», Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 № 1696/22.4/32775845 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЦЕНТУС» (код за ЄДРПОУ 32775845) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Мегіур», код за ЄДРПОУ 33338822, за період травень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., ТОВ «Дидактика», код за ЄДРПОУ 34735238, за період грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., ТОВ «Центус медікал», код за ЄДРПОУ32921761, за період березень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., ПП «Екоскан сервіс», код за ЄДРПОУ 33517827, за період вересень 2012р., листопад 2012р., ПНВП «Техніка», код за ЄДРПОУ 19099225, за період серпень 2012р.». В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівниками ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Фарма-Сіті» (ідентифікаційний код 33444314) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314. Згідно висновків цього Акта перевірки ТОВ «Фарма-Сіті» допустило порушення норм пп. 138.1.1 п. 138. ст. 138, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за IV-ий квартал 2011 року та І-ий квартал 2012 року на загальну суму 55 181, 00 грн., завищення суми збитків за 2012 рік на 576 514, 00 грн., та заниження податку на додану вартість за звітні періоди листопад 2011 року, січень, березень-вересень, листопад-грудень 2012 року на загальну суму 175 413, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: Актах ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.04.2013р. № 1366/22.4/32921761 та від 17.05.2013р. № 1696/22.4/32775845.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013р. № 0004972220, № 0004982220 і № 0004992220, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

20 березня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 05.08.2013р. по 16.08.2013р. відповідно до ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, працівниками ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Фарма-Сіті» (ідентифікаційний код 33444314) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314 (далі - Акт перевірки).

Перелік первинних і розрахункових документів, документів бухгалтерської та податкової звітності ТОВ «Фарма-Сіті», що були об'єктами дослідження вказаної документальної перевірки міститься в Додатку 4 цього Акта перевірки («Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Фарма-Сіті» (код 33444314)»).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Фарма-Сіті» з суб'єктами господарської діяльності ТОВ «Центус Медікал» (ідентифікаційний код 32921761) і ТОВ «Центус» (ідентифікаційний код 32775845), а саме:

- згідно договору поставки від 01.06.2011р. за № 50, укладеним між ТОВ «Фарма-Сіті» (Покупець) та ТОВ «Центус Медікал» (Постачальник), останній зобов'язується платно поставити Покупцю товар (нелікарські косметичні засоби). За отримані товари ТОВ «Фарма-Сіті» перерахувало на користь контрагента-постачальника в грудні 2011 року грошові кошти на загальну суму 111 641, 77 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 606, 98 грн.).

Одночасно перевіряючим з'ясовано, що ТОВ «Центус Медікал» знаходиться на обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, вид діяльності - оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами.

Відповідно до Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.04.2013р. № 1366/22.4/32921761 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Центус Медікал» (код за ЄДРПОУ 32921761) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ДИДАКТИКА», код за ЄДРПОУ 34735238, за період грудень 2011р., березень 2012р., та ПП «Мегіур», код за ЄДРПОУ 33338822, за період червень 2012р., липень 2012р.», встановлена відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від таких підприємств на адресу ТОВ «Центус Медікал», та не підтверджено реальність поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Центус Медікал» до контрагентів-покупців.

- згідно договору поставки від 01.06.2011р. за № 60, укладеним між ТОВ «Фарма-Сіті» (Покупець) та ТОВ «Центус» (Постачальник), останній зобов'язується платно поставити Покупцю товар (нелікарські косметичні засоби). Здійснення фінансово-господарських операцій між цими підприємствами відображено приходними накладними на загальну суму 764 183, 82 грн.

За отримані товари ТОВ «Фарма-Сіті» перерахувало на користь контрагента-постачальника грудні 2011 року, січні-листопаді 2012 року грошові кошти на загальну суму 764 183, 82 грн. (в т.ч. ПДВ - 127 364, 02 грн.).

При цьому ТОВ «Центус» знаходиться на обліку ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, стан 0 «платник податків за основним місцем обліку», вид діяльності - оптова торгівля парфумними та косметичними товарами.

Відповідно до Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013р. № 1696/22.4/32775845 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Центус» (код за ЄДРПОУ 32775845) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Мегіур», код за ЄДРПОУ 33338822, за період травень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., ТОВ «Дидактика», код за ЄДРПОУ 34735238, за період грудень 2011р., січень 2012р., березень 2012р., квітень 2012р., ТОВ «Центус медікал», код за ЄДРПОУ 32921761, за період березень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., ПП «Екоскан сервіс», код за ЄДРПОУ 33517827, за період вересень 2012р., листопад 2012р., ПНВП «Техніка», код за ЄДРПОУ 19099225, за період серпень 2012р.» встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання від перелічених підприємств за вказані періоди, та не підтверджено реальність поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Центус» до контрагентів-покупців.

На підставі вищевикладеного, працівник відповідача дійшов висновку, що наявні у ТОВ «Фарма-Сіті» первинні та розрахункові документи, оформлені по господарським операціям з ТОВ «Центус Медікал» і ТОВ «Центус», не можуть бути достатньою правовою підставою для формування позивачем сум валових витрат (всього на суму 729 854, 00 грн.) і податкового кредиту з податку на додану вартість (всього на загальну суму 145 971, 00 грн.).

Крім того, в ході проведення документальної перевірки позивача, зокрема, аналізу показників податкової звітності ТОВ «Фарма-Сіті» за липень 21012 року, працівники ДПІ встановили факт господарських відносини перевіряємого підприємства з ТОВ «Пром Маркет» (ідентифікаційний код 36241485). Здійснення фінансово-господарських операцій між цими підприємствами відображено також податковими накладними на загальну суму 334 208, 66 грн. (в т.ч. ПДВ - 29 440, 64 грн.).

При цьому було виявлено, що ТОВ «Пром Маркет» не задекларувало у податковій звітності з податку на додану вартість за звітні періоди червень-липень 2012 року результати таких господарських операцій, що підтверджується даними АІС «Податковий блок» - Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Таким чином, ТОВ «Фарма-Сіті» має розбіжності щодо розміру податкового кредиту згідно бази даних «АІС Податковий блок - співставлення ПЗ та ПК», а саме завищення ТОВ «Фарма-Сіті» податкового кредиту у червні 2012 року на суму ПДВ 16 527, 48 грн. та у липні 2012 року - на суму 12 913, 17 грн.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314 перевіряючими встановлені порушення ТОВ «Фарма-Сіті» наступних норм законодавства України: п пп. 138.1.1 п. 138. ст. 138, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за IV-ий квартал 2011 року та І-ий квартал 2012 року на загальну суму 55 181, 00 грн. (в т.ч. за IV-ий квартал 2011 року на суму 35 268, 00 грн., за І-ий квартал 2012 року - 19 913, 00 грн.), завищення суми збитків за 2012 рік на 576 514, 00 грн. (в т.ч. за ІІ-ий квартал 2012 року на суму 316 913, 00 грн., за ІІІ-ій квартал 2012 року - 236 383, 00 грн., за IV-ий квартал 2012 року - 23 218, 00 грн.), та заниження податку на додану вартість за звітні періоди листопад 2011 року, січень, березень-вересень, листопад-грудень 2012 року на загальну суму 175 413, 00 грн. (в т.ч. за листопад 2011 року на суму 30 668, 00 грн., за січень 2012 року - 4 939, 00 грн., за березень 2012 року - 8 711, 00 грн., за квітень 2012 року - 19 230, 00 грн., за травень 2012 року - 15 631, 00 грн., за червень 2012 року - 12 336, 00 грн., за липень 2012 року - 50 998, 00 грн., за серпень 2012 року - 18 392, 00 грн., за вересень 2012 року - 9 864, 00 грн., за листопад 2012 року - 2 487, 00 грн., за грудень 2012 року - 2 157, 00 грн.).

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії податкового органу письмові заперечення від 12.09.2013р. № 43 на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції.

Своїм листом від 19.09.2013р. № 5221/26-53-22-01-11 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «Фарма-Сіті» - без задоволення.

23 вересня 2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0004982220 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Фарма-Сіті» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 219 268, 00 грн., в т.ч. 175 413, 00 грн. - основний платіж, 43 855, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0004972220 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Фарма-Сіті» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 60 159, 00 грн., в т.ч. 55 181, 00 грн. - основний платіж, 4 978, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0004992220 (форми «П»), яким згідно з п. 54.3 ст. 54 і п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, зменшило ТОВ «Фарма-Сіті» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації вх. № 9087311161 від 11.02.2013р. на 576 514, 00 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.11.2013р. № 7066/10/26-15-10-04-01, винесеного за результатом розгляду скарги ТОВ «Фарма-Сіті» на податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013р., дана скарга позивача була частково задоволена, а саме: скасовано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 23.09.2013р. № 0004982220 на 36 801, 00 грн. (в т.ч. 29 441, 00 грн. - основного платежу, 7 360, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення № 0004982220 залишено без змін (тобто в частині донарахувань, що стосувалися господарських операцій позивача з ТОВ «Центус Медікал» і ТОВ «Центус»), та залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013р. № 0004972220 і № 0004992220.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Аналогічні положення містяться у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та діє на сьогоднішній день).

Крім того, положеннями п. 6.3 Порядку № 1379 передбачені обставини, що не дають права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а саме: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що в червні 2011 року між ТОВ «Фарма Сіті» (Покупець), в особі директора Цимбала В.О., та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ«Центус Медікал» (Постачальник), в особі директора Павлічук Т.І., і ТОВ «Центус» (Постачальник), в особі директора Пурто-Казале Ксав'є, були укладені аналогічні за змістом письмові договори щодо поставки товарів, а саме:

- 01 червня 2011 року між ТОВ «Фарма Сіті» (Покупець) і ТОВ «Центус Медікал» (Постачальник) укладений договір поставки за № 50, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти товар (нелікарські косметичні засоби), а Покупець, в свою чергу, - приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату. Товар поставляється в Аптечні заклади, розташовані за адресами: м. Київ, ТЦ «Глобус» перша лінія; м. Київ, вул. Лугова, 9; м. Харків, вул. Г. Праці, 7.

Поставка товару проводиться партіями у відповідності до заявок, які подаються Покупцем, та здійснюється в порядку централізовано-кільцевих перевезень

Найменування (номенклатура, асортимент), вартість, марка вказуються у видаткових накладних.

Загальна вартість кожної партії товару, що поставляється за цим Договором, вказується у накладній. При цьому ціни на товар, який поставляється за цим Договором, включають в себе згідно INCOTERMS 2000, витрати на упаковку, маркування, відвантаження та транспортування товару, мито та ПДВ.

Оплата партії товару здійснюється Покупцем згідно накладних Постачальника, у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника;

- 01 червня 2011 року між ТОВ «Фарма Сіті» (Покупець) і ТОВ «Центус» (Постачальник) укладений договір поставки за № 60, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти товар (нелікарські косметичні засоби), а Покупець, в свою чергу, - приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату. Товар поставляється в Аптечні заклади, розташовані за адресами: м. Київ, ТЦ «Глобус» перша лінія; м. Київ, вул. Лугова, 9; м. Харків, вул. Г. Праці, 7 .

Відповідно до письмових пояснень позивача від 15.01.2014р. № 15 та від 27.01.2014р. б/н, наданих в судовому засіданні у даній справі, замовлені товари (нелікарська косметика) поставлялися контрагентами-постачальниками (ТОВ «Центус Медікал» і ТОВ «Центус») ТОВ «Фарма Сіті» окремими партіями наступним чином: на торгові точки (аптечні кіоски), що розташовані у м. Києві, автомобільним транспортом та відвантажувалися з передачею уповноваженому на отримання товарно-матеріальних цінностей працівнику Покупця за довіреністю, а на торгові точки, розташовані у м. Харкові, - товар доставлялися кур'єрською службою «Нічний Експрес». В подальшому такі товари реалізовувалися через мережу аптек ТОВ «Фарма-Сіті» кінцевим споживачам. Всього ТОВ «Центус Медікал» поставило протягом грудня 2011 року на адресу позивача товарів на загальну суму 111 641, 77 грн. (з ПДВ), а ТОВ «Центус» протягом серпня 2011 року - листопада 2012 року - товарів на загальну суму 764 183, 82 грн. (з ПДВ). При цьому замовлення товару з огляду на його значний асортимент та кількість відбувалося шляхом надсилання електронних заявок на товар, сформованих за допомогою спеціального програмного забезпечення, без створення паперових копій.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товарів і відповідно оплати вартості таких товарів) за вказаними Договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: самого договору від 01.06.2011р. за № 50 та додаткової угоди № 1 від 10.06.2011р.; видаткових накладних, датованих груднем 2011 року; самого договору від 01.06.2011р. № 60 та додаткової угоди № 1 від 10.06.2011р.; видаткових накладних, датованих липнем-груднем 2011 року, січнем, березнем-вереснем, листопадом 2012 року; листів ТОВ «Фарма-Сіті», адресованих ТОВ «Центус Медікал» і ТОВ «Центус», з відомостями про матеріально-відповідальних осіб за місцями розташування торгових об'єктів (аптечних кіосків); оборотно-сальдових відомостей та карток субрахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період грудень 2011 року - лютий 2012 року; оригіналів платіжних доручень ТОВ «Фарма Сіті» на оплату вартості поставлених товарів (в т.ч. ПДВ) на користь підприємств ТОВ «Центус» і ТОВ «Центус Медікал», з відмітками банку про здійснення переказів безготівкових коштів.

Крім того, за результатами здійснення поставок товарів ТОВ «Центус Медікал» виписало на користь ТОВ «Фарма Сіті» ряд податкових накладних, датованих груднем 2011 року, на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 18 606, 98 грн., а ТОВ «Центус» на користь ТОВ «Фарма Сіті» виписало податкові накладні, датовані липнем-груднем 2011 року, січнем, березнем-вереснем, листопадом 2012 року, на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 127 364, 02 грн., які підписані керівниками цих товариств і скріплені печатками зазначених підприємств.

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Центус» і ТОВ «Центус Медікал» на адресу позивача за результатами поставки товарів, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Крім того, факти здійснення поставок товарів за спірними договорами також підтверджуються письмовими поясненнями ТОВ «Центус Медікал» (лист від 03.02.2014р. № 3) і ТОВ «Центус» (лист від 03.02.2014р. № 05), поданими в судому засіданні 05 лютого 2014 року, у відповідь на судові запити від 16.01.2014р. № 826/19360/13-а, разом із доданими до них пакетами первинних, розрахункових та інших документів.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Фарма Сіті» надало суду наступні документи, які підтверджують факт придбання спірних послуг з метою використання їх в подальшій господарській діяльності, економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії свого Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Фарма Сіті» та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, довідки з органу статистики відносно ТОВ «Фарма Сіті» станом на 25.11.2013р.; копії ліцензій виданих позивачу на право здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами; копії договорів оренди та суборенди, укладених ТОВ «Фарма Сіті» з підприємствами-орендодавцями щодо строкового платного користування приміщеннями для здійснення господарської діяльності за певними адресами у м. Києві та м. Харкові, та актів прийому-передачі таких приміщень; копії реєстраційних посвідчень на реєстратори розрахункових операцій та фіскальних чеків цих реєстраторів з розрахункових операцій з місць роздрібного продажу (аптек) спірних товарів кінцевим споживачам; письмових довідок про наявність залишків нереалізованого товару станом на кінець 2013 року; копії податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Фарма-Сіті» за спірний перевіряємий період, податкових розрахунків ТОВ «Фарма-Сіті» форми № 1ДФ за 2012 рік.

Окрім цього, на підтвердження правомочності укладення спірних правочинів позивач надав суду витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Центус» і ТОВ «Центус Медікал» станом на 16.12.2013р .

В ході судового розгляду даної справи відповідачем не було надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «Центус» і ТОВ «Центус Медікал») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів (виписки самих податкових накладних). Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб .

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентами-постачальниками (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

Також, в ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Фарма-Сіті» і підприємствами ТОВ «Центус» та ТОВ «Центус Медікал», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в Акті перевірки від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314 відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Центус» та ТОВ «Центус Медікал» за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, зокрема, відповідно до листів ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у мі. Києві від 30.01.2014р. № 667/9/26-55-10-02-09 та Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.02.2014р. № 310/9/26-15-09-0111, наданих у відповідь на судовий запит від 17.01.2014р. № 826/19360/13-а по даній справі, в провадженні Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві перебувало кримінальне провадження № 32013110060000007, порушене відносно посадових осіб ТОВ «Центус» на підставі Акта планової виїзної перевірки податкової інспекції від 07.11.2012р. № 1139/22-4/32775845, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 212 КК України. 12 лютого 2013 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі норми п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відомостей про наявність інших кримінальних проваджень відносно посадових осіб ТОВ «Центус», та кримінальних проваджень відносно посадових осіб ТОВ «Центус Медікал», - не надано.

Відповідачем не надано суду жодних достовірних відомостей з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Фарма-Сіті» або його контрагентів - ТОВ «Центус» і ТОВ «Центус Медікал», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень від 23.09.2013р. № 0004972220 і № 0004992220 в повному обсязі, та податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013р. № 0004982220 в частині суми визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 182 467, 00 грн.,

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 458, 81 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 23 вересня 2013 року № 0004972220 і № 0004992220.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 23 вересня 2013 року № 0004982220 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 182 467, 00 грн., в тому числі 145 972, 00 грн. - основного платежу та 36 495, 00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

4. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» (місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 29, ідентифікаційний код 33444314) 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова