Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/19360/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19360/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Шурка О. І., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлення-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом, уточнивши вимоги, про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві від 23 вересня 2013 року № 0004972220, № 0004992220 і податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2013 року № 0004982220 в частині суми 182 467, 00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентами, договірні взаємовідносини були укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Фарма-Сіті» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.09.2013р. № 621/26-53-22-01-21/33444314, відповідно до якого встановлено порушення пп. 138.1.1 п. 138. ст. 138, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за IV-ий квартал 2011 року та І-ий квартал 2012 року на загальну суму 55 181, 00 грн., завищення суми збитків за 2012 рік на 576 514, 00 грн., та заниження податку на додану вартість за звітні періоди листопад 2011 року, січень, березень-вересень, листопад-грудень 2012 року на загальну суму 175 413, 00 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0004982220 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Фарма-Сіті» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 219 268, 00 грн., в т.ч. 175 413, 00 грн. - основний платіж, 43 855, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0004972220 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Фарма-Сіті» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 60 159, 00 грн., в т.ч. 55 181, 00 грн. - основний платіж, 4 978, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0004992220 (форми «П»), яким згідно з п. 54.3 ст. 54 і п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, зменшило ТОВ «Фарма-Сіті» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації вх. № 9087311161 від 11.02.2013р. на 576 514, 00 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.11.2013р. № 7066/10/26-15-10-04-01, за результатом розгляду скарги ТОВ «Фарма-Сіті» на податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013р., скарга позивача частково задоволена: скасовано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 23.09.2013р. № 0004982220 на 36 801, 00 грн. (в т.ч. 29 441, 00 грн. - основного платежу, 7 360, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення № 0004982220 залишено без змін (тобто в частині донарахувань, що стосувалися господарських операцій позивача з ТОВ «Центус Медікал» і ТОВ «Центус»), та залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013р. № 0004972220 і № 0004992220.

Встановлено, в червні 2011 року між ТОВ «Фарма Сіті» (Покупець), в особі директора Цимбала В.О., та суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Центус Медікал» (Постачальник), в особі директора Павлічук Т.І., і ТОВ «Центус» (Постачальник), в особі директора Пурто-Казале Ксав'є, були укладені аналогічні за змістом письмові договори щодо поставки товарів, а саме:

- 01 червня 2011 року між ТОВ «Фарма Сіті» (Покупець) і ТОВ «Центус Медікал» (Постачальник) укладений договір поставки за № 50, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти товар (нелікарські косметичні засоби), а Покупець, в свою чергу, - приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату. Товар поставляється в Аптечні заклади, розташовані за адресами: м. Київ, ТЦ «Глобус» перша лінія; м. Київ, вул. Лугова, 9; м. Харків, вул. Г. Праці, 7.

Поставка товару проводиться партіями у відповідності до заявок, які подаються Покупцем, та здійснюється в порядку централізовано-кільцевих перевезень.

Найменування (номенклатура, асортимент), вартість, марка вказуються у видаткових накладних.

Загальна вартість кожної партії товару, що поставляється за цим Договором, вказується у накладній. При цьому ціни на товар, який поставляється за цим Договором, включають в себе згідно INCOTERMS 2000, витрати на упаковку, маркування, відвантаження та транспортування товару, мито та ПДВ.

Оплата партії товару здійснюється Покупцем згідно накладних Постачальника, у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника;

- 01 червня 2011 року між ТОВ «Фарма Сіті» (Покупець) і ТОВ «Центус» (Постачальник) укладений договір поставки за № 60, за умовами якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти товар (нелікарські косметичні засоби), а Покупець, в свою чергу, - приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату. Товар поставляється в Аптечні заклади, розташовані за адресами: м. Київ, ТЦ «Глобус» перша лінія; м. Київ, вул. Лугова, 9; м. Харків, вул. Г. Праці, 7.

На підтвердження виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товарів і відповідно оплати вартості таких товарів) за вказаними Договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: договору від 01.06.2011р. за № 50 та додаткової угоди № 1 від 10.06.2011р.; видаткових накладних, датованих груднем 2011 року; договору від 01.06.2011р. № 60 та додаткової угоди № 1 від 10.06.2011р.; видаткових накладних, датованих липнем-груднем 2011 року, січнем, березнем-вереснем, листопадом 2012 року; листів ТОВ «Фарма-Сіті», адресованих ТОВ «Центус Медікал» і ТОВ «Центус», з відомостями про матеріально-відповідальних осіб за місцями розташування торгових об'єктів (аптечних кіосків); оборотно-сальдових відомостей та карток субрахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період грудень 2011 року - лютий 2012 року; оригіналів платіжних доручень ТОВ «Фарма Сіті» на оплату вартості поставлених товарів (в т.ч. ПДВ) на користь підприємств ТОВ «Центус» і ТОВ «Центус Медікал», з відмітками банку про здійснення переказів безготівкових коштів.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Виконання договорів позивача повинно підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, які повністю повинні відповідати вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відповідно до Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 16.04.2013 року №1366/22.4/32921761 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «ТОВ Центус Медікал» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Дидактика» за період грудень 2011 р., березень 2012 р., та ТОВ «Мегіур» за червень 2012 р., липень 2012 р., а також акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 року №1696/22.4/32775845 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «ТОВ Центус» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Мегіур» за період травень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р., ТОВ «Дидактика» за грудень 2011 р., січень 2012 р., березень 2012 р., квітень 2012 р., «ТОВ Центус Медікал» за період березень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р., ПП «Екоскан сервіс» за період вересень 2012 р., листопад 2012 р., ПНВХ «Техніка» за період серпень 2012 р., встановлено, що у «ТОВ Центус Медікал» та ТОВ «Фарма Сіті» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, встановлено відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, неможливість реального здійснення контрагентами-постачальниками господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності.

Тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності TOB «Фарма Сіті».

Суду не надано доказів транспортування даного товару, а саме - товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару, відтак, позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що підтверджують обґрунтованість заявленої податкової вигоди, а тому позивачем не виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства та права на отримання податкового кредиту.

Крім того, підприємства-постачальники контрагентів визнані у встановленому законом порядку банкрутами.

Позивачем не доведено реальність здійснення операції з купівлі-продажу товарів. Не підтверджено подальшу реалізацію, ким привозився товар, де зберігався, уповноважені особи за навантаження-розвантаження. Також відсутні сертифікати якості, які є обов'язковими на товари даного типу.

Таким чином, з'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення відповідних операцій, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають вимогам закону і спростовуються доводами апеляційної скарги.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлення-рішень - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2014 року - скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма-Сіті» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлення-рішень - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 10.06.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: О. І. Шурко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 10.06.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Шурко О.І.

Степанюк А.Г.