Постанова

від 10.04.2014 по справі 910/21233/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р. Справа№ 910/21233/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників:

від позивача: Кучкова Ю.В.- представник за довіреністю,

від відповідача 1: Поворозник І.В. - представник за довіреністю,

від відповідача 2: представник не з'явився,

від третьої особи: Пуховий Ю.С. - представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ріко»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014р.

у справі №910/21233/13 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до 1.Комунального підприємства «Ріко», 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Станхем плюс»

про стягнення 24 291,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013р. Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Ріко" (далі-відповідач) 24 291,30 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач споживав електроенергію без укладення договору енергопостачання, в зв'язку з чим позивачем було складено відповідні акти порушень, та на підставі рішень комісії з розгляду актів порушень ПКЕЕ проведено нарахування за спожиту відповідачем без укладення договору електроенергію в загальній сумі 24 291,30 грн.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 03.02.2014р. у справі №910/21233/13 позов задоволено.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Ріко» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 24 291,30 грн. основного боргу та 1 720,50 грн. судового збору.

В частині вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 провадження припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 03.02.2014р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та неправильне застосування останнім норм матеріального права.

Сторони не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду). Однак, відповідач 2 наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача 2.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

У відповідності до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, при цьому споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно із п.6.41 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Так, за результатами проведеної представниками позивача перевірки було встановлено та зафіксовано порушення вимог указаних ПКЕЕ, що виявилось у самовільному підключенні електроустановок приймачів/проводів до електричних мереж позивача без дозволу, без оплати та без укладення договору про постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_1, про що було складено акт порушень ПКЕЕ №24241 від 23.07.2013р.

Крадіжку електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" віднесено до правопорушень в сфері електроенергетики.

У зв'язку з результатами перевірок та виявленими порушеннями, позивачем було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, що супроводжувалось веденням протоколу №1239 від 12.08.2013р.

За наслідками засідання комісією позивача вирішено провести нарахування на підставі п. 2.6 та за формулою п. 2.7 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрована в Мінюсті 04.07.2006 за № 782/12656), та за розрахунками позивача її вартість складає 24 291 грн. за період з 24.07.2012р. по 23.07.2013р.

Згідно із п. 6.43 ПКЕЕ, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

12.08.2013р. представником відповідача отримано копію протоколу, розрахунок і рахунок на оплату, про що свідчить підпис в протоколі №1239 від 12.08.2013р.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем оспорювалась належність складання позивачем вищевказаного акта порушень, винесених рішень та/або питання визначення розміру коштів, належних до оплати.

Разом з цим, матеріали справи містять докази, що 01.04.2013р. відповідачем, як орендодавцем, було укладено договори оренди об'єктів, стосовно яких позивачем було складено вищевказані акти правопорушень ПКЕЕ:

- з ФОП ОСОБА_6 договір оренди №364/04 СМ-2013 нежитлового приміщення (тимчасової споруди) за адресою: АДРЕСА_2;

- з ФОП ОСОБА_7 договір оренди №399/04 СМ-2013 нежитлового приміщення (тимчасової споруди) за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.1.6 договорів оренди орендодавець не є власником об'єктів оренди та користується ними відповідно до Договорів позики, укладених між відповідачем та власником конструкції тимчасової споруди.

Пунктом 1.7 договорів оренди встановлено, що об'єкти оренди технічно справні, придатні до експлуатації, але не підключені до електричних мереж, водопостачання, водовідведення та газопостачання.

За умовами п. 4.1.3 договорів оренди орендарі зобов'язалися укласти з відповідними службами (постачальниками комунальних послуг) договори для забезпечення експлуатації об'єктів оренди за призначенням.

Згідно із п.3.2 договорів оренди вартість спожитих орендарями комунальних послуг (енерго-, водопостачання, а також інші витрати, що пов'язані з утриманням об'єкта оренди тощо) сплачується щомісячно орендарями у сумі фактичних витрат, на підставі окремих угод, які останній зобов'язується укласти з відповідними службами.

Відповідно до п.5.1.5 договорів оренди орендарі несуть відповідальність перед контролюючими, правоохоронними органами, а також постачальниками комунальних послуг за порушення норм та правил в галузі будівництва, благоустрою, санітарно-епідемічного благополуччя населення, вимог щодо вивезення побутових та інших відходів господарської діяльності, діючих правил щодо підключення та використання електромереж, водопостачання та водовідведення.

Згідно із п.2.2 договорів оренди орендарям надано право передавати у користування та здавати у суборенду об'єкти оренди будь-яким третім особам без письмового погодження з орендарем, тобто з відповідачем.

З огляду на наведене, на об'єкти оренди за адресами: Київ, вул.Жилянська, 17, 19 було укладено:

- 01.07.2013 між ФОП ОСОБА_6, як орендодавцем, та ТОВ «Станхем Плюс», як орендарем, договір суборенди №01/07-13 про передачу нежитлового приміщення (тимчасової споруди) за адресою: АДРЕСА_2, у користування ТОВ "Станхем Плюс", що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.07.2013;

- 01.07.2013 між ФОП ОСОБА_7, як орендодавцем, та ТОВ "Станхем Плюс", як орендарем, договір суборенди №12/07 про передачу нежитлового приміщення (тимчасової споруди) за адресою: АДРЕСА_1, у користування ТОВ "Станхем Плюс", що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.07.2013.

Із зазначених актів приймання передачі майна вбачається, що тимчасові споруди прийняті орендарем (ТОВ «Станхем Плюс») в належному стані без підключення до мереж ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Київводоканал».

За умовами п. 4.1.3 та п.4.1.10 вказаних договорів суборенди ТОВ "Станхем Плюс" зобов'язалося укласти договори та підключити об'єкти оренди до електричних мереж позивача.

При цьому, як вбачається з залучених до справи письмових пояснень ТОВ "Станхем Плюс", третьої особи у справі, він визнає факт самовільного підключення до електричних мереж позивача в суборендованих нежитлових приміщеннях (тимчасових спорудах) за адресою: АДРЕСА_1.

Натомість матеріали справи не місять доказів на підтвердження викладених в акті порушень ПКЕЕ №24241 відомостей, що відповідач є споживачем електроенергії в нежитлових приміщеннях (тимчасових спорудах) за адресою: АДРЕСА_1, та/або що саме він здійснив самовільне підключення до електричних мереж позивача.

Також, матеріали справи не містять доказів, що відповідач є власником нежитлових приміщень (тимчасових спорудах) за адресою: АДРЕСА_1.

Натоміть, згідно наданих відповідачем договорів позички від 28.03.2013р., згадані тимчасові споруди були отримані ним від ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «КИЇВСЬКІ ЛАСОЩІ» в тимчасове користування. Строк договорів позички встановлено з 28.03.2013 до 31.12.2013, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як зазначалось вище, відповідно до ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.

В розумінні пункту 1.2 ПКЕЕ, споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

При цьому, за приписами п. 3.3 ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Отже, з сукупного аналізу змісту вищевказаних норм вбачається, що для донарахування споживачу суми електроенергії, визначальним є факт порушення ПКЕЕ з боку особи, яка вчинила правопорушення. Якщо ж таку особу встановити неможливо, то відповідає власник майна, або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).

Проте позивачем всупереч приписам ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено суду належними засобами доказування, що відповідач здійснив самовільне підключення та є споживачем електроенергії у нежитлових приміщення (тимчасових спорудах) за адресами: АДРЕСА_1, або є власником вказаних приміщень.

Відтак, позивачем не доведено, що відповідач є особою, на яку в силу положень чинного законодавства покладено обов'язок з відшкодування позивачу вартості бездоговірного споживання електроенергії згідно акта порушень ПКЕЕ №24241 від 23.07.2013р., тому у суду відсутні підстави для задоволення позову до відповідача.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Ріко» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню; в позові Публічному акціонерному товариству «Київенерго» слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ріко» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 року у справі №910/21233/13 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2013 року у справі №910/21233/13 скасувати.

3.В позові Публічному акціонерному товариству «Київенерго» відмовити.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства «Ріко» (04050, м.Київ, вул. Артема 79, код ЄДРПОУ 25274219) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

5.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6.Матеріали справи №910/21233/13 направити до Господарського суду міста Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 14.04.2014р.

Головуючий суддя П.В. Авдеєв

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв