Рішення

від 18.01.2007 по справі 19/84(8/307)(7/60)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/84(8/307)(7/60)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.07р.

Справа № 19/84(8/307)(7/60)-06

За позовом Закритого акціонерного товариства фінансово-будівельної компанії “Альмірус і К”, м. Дніпропетровськ

до В-1 Відкритого акціонерного товариства фірми “Дніпробудіндустрія”, м.Дніпропетровськ

    В-2 Дніпропетровського обласного об'єднання ветеранів Афганістану, м.Дніпропетровськ

    В- 3 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

 В-4 Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Дніпропетровськ

  В-5 Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, м.Київ

за участю: Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м.Дніпропетровськ

про визнання недійсними рішень, актів, свідоцтв та визнання права власності.

                                                                                                   Суддя Петренко І.В.

                                                                                при секретарі Майоренко О.Ю.

Представники сторін:

Від позивача  Путяєв В.Л. генеральний директор посв.ХІ-КИ 707602, Сьомин С.А. довіреність від 17.07.2005р. № 125; Рябін М.М. довіреність від 15.07.2005р. № 124

Від відповідача-1 Юрченко В.О. –дов.№7 від 18.04.2006р.

Від відповідача-2 Волошин В.М. голова

Від відповідача-3 Максименко С.М. –дов.№4/11-9 від 09.01.2007р.

Від відповідача-4 Попов О.О. довіреність від 10.10.2006р. № 9224

Від відповідача- 5 не з'явився

Прокурор не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

          Закрите акціонерне товариство фінансово-будівельна компанія “Альмірус і К” звернулося до В-1 Відкритого акціонерного товариства фірми “Дніпробудіндустрія”, В-2 Дніпропетровського обласного об'єднання ветеранів Афганістану, В-3 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, В-4 Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, В-5 Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та просить визнати частково недійсними рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.11.2003р. № 3485 “Про оформлення права власності на квартири житлового будинку літ. А-10 розташованого за адресою: вул. Дементьєва, 2” в частині оформлення права власності на квартири № 69, 70, 73, 74, 77, 78, 81, 82, 85, 89 в житловому будинку по вул. Дементьєва, 2 у м. Дніпропетровську за ВАТ фірма “Дніпробудіндустрія”; визнати частково недійсним акт приймання-передачі від 23.04.2003р. ( до договору № 40 від 24.09.1997р. та додаткової угоди від 17.10.2000р.) Дніпропетровським обласним об'єднанням ветеранів Афганістану ВАТ фірмі “Дніпробудіндустрія” в частині передачі вказаних вище квартир у житловому будинку по вул. Дементьєва, 2 у м. Дніпропетровську; визнати недійсними свідоцтва про право власності від 26.11.2003р. на вказані квартири, які видані Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради; визнати недійсною вчинення Комунальним підприємством “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” державної реєстрації права власності на вказані квартири за ВАТ фірмою “Дніпробудіндустрія”; визнати право власності на названі вище квартири за ЗАТ ФБК “Альмірус і К” та зобов'язати Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєстсрувати право власності на ці квартири за позивачем.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що він набув право на частку в дольовому будівництві житлового будинку по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську внаслідок, зокрема, передачі частки в будівництві попереднім інвестором Відкритим акціонерним товариствуом фірмою “Дніпробудіндустрія” за рядом договорів уступки права вимоги. Однак, в подальшому спірні квартири, які відповідають частці позивача у будівництві, замовником будівництва –Дніпропетровським обласним об'єднанням ветеранів Афганістану передані Відкритому акціонерному товариству фірмі “Дніпробудіндустрія”. Оспорюваним рішенням  Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради оформлено за Відкритим акціонерним товариством фірмою “Дніпробудіндустрія” право власності на спірні квартири та видані свідоцтва про право власності. Позивач вважає себе власником спірних квартир.

          Відповідач-1 проти позову заперечує в частині визнання права власності в позові просить відмовити, а в решті провадження у справі припинити згідно п.1 ст.80 ГПК України, на підставі Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” №483-V від 15.12.2006р.

          Представник відповідача-2 в судовому засіданні та у наданому відзиві на позов від 18.12.2006р. позовні вимоги позивача  підтримав та просив їх задовольнити.

          Відповідач-3 проти позову заперечує та підтримує позицію відповідачів 1 та 4.

          Представник відповідача-4 проти позову заперечує в клопотанні від 12.01.2007р. просить припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо  Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” посилаючись на те, що за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єктів владних повноважень. Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає поняття “справа адміністративної юрисдикції” –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хочі б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 3 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства”. Чинний  Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” відносить виконавчий орган міської ради до системи місцевого самоврядування. На теперішній час, органам БТІ на основі законодавства Державою делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені Держави дій щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. За викладених обставин  представник відповідача-4 вважає, що провадження у справі  в частині визнання недійсним рішень та зобов'язання зареєструвати право власності слід припинити на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача-5 не з'явився, відзив не представив.

Прокурор підтримує позивача та відповідача 5 відповідно до касаційного подання.

По справі оголошувалась перерва.

          Розглянувши  матеріали справи та заслухавши  представників сторін, прокурора,   господарський суд, –

ВСТАНОВИВ :

Позовні вимоги позивача щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності від 26.11.2003р. на квартири № 69,70,73,74,77,78,81,82,85,89 в житловому будинку по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську; визнання визнання недійсним акту приймання-передачі від 23.04.2003р. не є актами (рішеннями) у розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а тому  дані позовні вимоги не підлягають розгляду у господарському суді (п.1 ст.80 ГПК України).

          Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зі змінами від 15.12.2006р. господарським судам України підвідомчі :

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

-спорів про приватизації державного житлового фонду;

-          спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

-          спорів про встановленні цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

-          спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

-          інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Таким чином, виходячи з наведеного, а також відповідно до  змін, внесених до ст. 12  Господарського процесуального кодексу України від 15.12.2006р, які набрали чинності 29.12.2006р. не підвідомчі розгляду у господарських судах України  спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Крім цього, позовні вимоги  позивача щодо зобов'язання  Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності на вказані вище квартири та позовні вимоги позивача до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання рішення № 3485 від 20.11.2003р. частково недійсним, в частині оформлення права власності на спірні квартири за ВАТ фірма “Дніпроіндустрія” не підлягають розгляду у господарському суді України, оскільки, враховуючи постанову Верховного Суду України від 06.06.2006р.  та  на підставі  ст. ст.2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єктів владних повноважень.  “Справа адміністративної юрисдикції” –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова  чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі  на виконання делегованих повноважень.

Також, дані позовні вимоги позивача  щодо визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, визнання недійсним акту приймання-передачі, визнання недійсними свідоцтв на право власності на спірні квартири,  визнання права власності, зобов'язання БТІ зареєструвати право власності за позивачем не можуть бути розглянуті в одному провадженні, оскільки за п. 3 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства. Як вбачається з заявлених позовних вимог позовні вимоги позивача щодо визнання частково недійсним рішення, визнання недійсним акту приймання-передачі, визнання недійсним свідоцтв про право власності, зобов'язання БТІ зареєструвати за позивачем право власності   законодавством України віднесено до юрисдикції адміністративного судочинства, а  позовні вимоги позивача про визнання права власності віднесені до господарського судочинства, а тому враховуючи вищенаведені приписи ст. 21 КАСУ вони не можуть розглядатися в одному провадженні.

До того ж, фактично у спірних квартирах проживають фізичні особи, що не оспорюється сторонами та підтверджується позивачем, а вони у відповідності до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути сторонами або третіми особами у господарському суді, а дане рішення може вплинути на їхні права та інтереси, що є також підставою для припинення провадження у справі згідно п. 1 ст. 80 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного,  господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині визнання частково недійсним рішення, визнання недійсним акту приймання-передачі, визнання недійсними свідоцтв про право власності, зобов'язання БТІ зареєструвати право власності за позивачем підлягають припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

          Позовні вимоги позивача щодо визнання права власності на спірні квартири  в житловому будинку по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську не підлягають задоволенню виходячи з того, що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради  № 3485 від 20.11.2003р. “Про оформлення права власності на квартири № 69,70, 73, 74, 77, 78, 81, 82, 85, 89 у  житловому будинку розташованому по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську за ВАТ  фірмою Дніпробудіндустрія” та свідоцтва про право власності на спірні квартири не визнані недійсними у встановленому законодавством порядку.

        Керуючись Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” №483-V від 15.12.2006р п.1 ст.80,ст.ст.1,2,12,21,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

ВИРІШИВ :

          В частині визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради  № 3485 від 20.11.2003р. “Про оформлення права власності на квартири № 69,70, 73, 74, 77, 78, 81, 82, 85, 89 у  житловому будинку розташованому по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську за ВАТ  фірмою Дніпробудіндустрія”; визнання недійсним акту приймання - передачі від 23.04.2003р.; визнання недійсними свідоцтв про право власності на зазначені вище квартири; зобов'язання БТІ зареєструвати право власності за позивачем  –провадження у справі припинити.

          В частині позовних вимог щодо визнання права власності  на квартири № 69,70,73, 74, 77, 78,81,82, 85,89 у житловому будинку розташованому по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську за позивачем –в позові відмовити.

       Повернути Закритому акціонерну товариству фінансово-будівельній компанії “Альмірус і К” (49044, м.Дніпропетровськ, вул..Шевченко, 10 кім.405, ЄДРПОУ 31384442) державне мито в розмірі 85 грн., сплаченого меморіальним ордером №ПН323 від 01.02.2005р. та №ПН313 від 01.02.2005р., які знаходяться в матеріалах справи.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                                    І.В. Петренко