Ухвала

від 12.03.2014 по справі 29/639-25/35-а-61/204-55/137-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 березня 2014 року Справа № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМогил С.К., суддів:Добролюбової Т.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Селіваненка В.П., розглянувши заявуДержавної податкової служби України у місті Києві про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 05.06.2013 у справі№ 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Приват" до 1. Державної податкової служби України у місті Києві; 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "НВКЦ "Новас" за участюПрокуратури міста Києва простягнення 777 165,48 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2012 у справі № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 відмовлено в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Приват".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто за рахунок коштів державного бюджету 777 164,18 грн. збитків; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2013 у даній справі змінено абзац другий пункту 1 постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 та викладено його в наступній редакції: "Стягнути за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Державній податковій службі у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Приват" 777 164,18 грн. збитків"; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 залишено без змін.

Державна податкова служба України у місті Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2013 у справі № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012, у якій просить указану постанову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 скасувати в частині задоволення позовних вимог і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2012.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 11.06.2008 у справі № 15-6/413-06-10919 та на постанову Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі № 42/266-6/492 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статей 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 05.06.2013 у справі № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції змінюючи резолютивну частину постанови апеляційної інстанції та викладаючи її в іншій редакції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позову про стягнення завданої матеріальної шкоди, виходячи при цьому із встановлених судом обставин справи про те, що в результаті протиправних дій відповідача-1 позивач був позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись належним йому на праві власності майном, у результаті чого йому нанесено збитків; відсутні належні та допустимі докази існування у позивача податкового боргу; майно позивачу не повернено, оскільки за постановою суду у іншій справі майно знищено, що виключає можливість його повернення власнику; позивачем підтверджено суму завданих збитків.

Водночас у постанові від 11.06.2008 у справі № 15-6/413-06-10919 Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що позивач не звертався за захистом свого порушеного права щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідачів до адміністративного суду; дії відповідачів щодо відмови в митному оформленні та не пропуску на митну територію України спирту коньячного, що надійшов в адресу позивача, не було визнано незаконними.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі № 42/266-6/492 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах, оскільки відповідно до положень глав 4, 5 розділу ІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, а не судом касаційної інстанції.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій службі України у місті Києві у допуску справи № 29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя С. Могил Судді Т. Добролюбова Т. Козир М. Малетич В. Селіваненко