Ухвала

від 17.03.2014 по справі 5008/878/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 березня 2014 року Справа № 5008/878/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Козир Т.П., Кота О.В., Могил С.К., Панової І.Ю., розглянувши заяву Заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі№ 5008/878/2012 за позовом Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до 1. Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект готель консалтинг" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватного торгово-виробничого підприємства "Коруна" провизнання недійсним конкурсу, результати якого оформлені протоколом № 4 від 07.08.2012 та скасування (визнання недійсним) наказу № 149 від 07.08.2012 про його затвердження

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.01.2013 у справі № 5008/878/2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2013, відмовлено у задоволенні позову прокурора міста Ужгорода в інтересах держави, територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект готель консалтинг ЛТД" про визнання недійсним конкурсу, результати якого оформлені протоколом № 4 від 07.08.2012 та скасування (визнання недійсним) наказу № 149 від 07.08.2012 про його затвердження.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі № 5008/878/2012 постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Заступником Генерального прокурора України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2013 у справі № 5008/878/2012, в якій заявник просить вказану постанову, постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2013 у справі № 5002-20/1754-2012, від 17.06.2013 у справі № 48/568, від 02.07.2012 у справі № 5008/1852/2011, від 24.07.2012 у справі № 5011-24/677-2012 та від 08.02.2012 у справі № 36/382, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 19.11.2013 у справі № 5008/878/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним конкурсу, результати якого оформлені протоколом, та скасування наказу про затвердження вказаного протоколу, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що оскаржуваним наказом, яким було затверджено рекомендаційне рішення конкурсної комісії, не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, оскільки враховуючи положення законодавства таке рішення конкурсної комісії не являється обов'язковим до застосування і не є зобов'язуючим приписом до застосування органом приватизації, а спірний наказ органу приватизації про затвердження рішення конкурсної комісії за правовою природою не є актом про продаж спірного об'єкту; необхідність затвердження спірного протоколу комісії наказом Департаменту міського господарства відповідної міської ради визначено вимогами приватизаційного законодавства.

Водночас у постанові від 22.04.2013 у справі № 5002-20/1754-2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині, що стосується доводів заявника, а саме:

- щодо визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії про визнання переможцем конкурсу на право укладення договорів оренди приміщення військового містечка, яке оформлено у вигляді висновку про необхідність направлення відповідного запиту з метою отримання повної інформації та викладено у протоколі комісії, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що спірний протокол є неузгодженим, оскільки не був затверджений орендодавцем; на засіданні комісії не було дотримано порядку денного;

- щодо визнання незаконним та скасування рішення конкурсної комісії про визнання переможцем конкурсу на право укладення договорів оренди приміщення військового містечка, яким переможцем конкурсу визначено відповідача-2, що оформлено відповідним протоколом комісії, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що спірний протокол прийнято з порушеннями, оскільки у комісії не було законних підстав для продовження проведення конкурсу.

У постанові від 17.06.2013 у справі № 48/568 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині, що стосується доводів заявника, а саме щодо визнання недійсним з моменту прийняття рішення, оформленого протоколом засідання комісії по проведенню комерційного конкурсу з продажу пакета акцій третьої особи-2 за грошові кошти, затвердженого Фондом державного майна України, яким визнано відповідну компанію остаточним переможцем комерційного конкурсу. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що вказане рішення прийнято комісією всупереч вимогам Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації, оскільки критерієм для визначення остаточного переможця конкурсу є саме ціна пропозицій його учасників, в той час як позивач запропонував найбільшу ціну.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанова Вищого господарського суду України від 24.07.2012 у справі № 5011-24/677-2012 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаній справі суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів конкурсних торгів та протоколу, що і у справі № 5008/878/2012, у якій заявлено про перегляд постанови.

Колегія суддів не може розцінити як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2012 у справі № 5008/1852/2011 та від 08.02.2012 у справі № 36/382, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах та у справі № 5008/878/2012, про перегляд постанови у якій подано заяву, є різними. Так, предметом позову у справі № 5008/878/2012 є визнання недійсним конкурсу, результати якого оформлені протоколом та скасування наказу про затвердження протоколу, в той час як предметом спору у справі № 5008/1852/2011 є визнання недійсним рішення міської ради, а у справі № 36/382 - визнання права на приватизацію нежитлового приміщення. З зазначеного вбачається, що спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Заступнику Генерального прокурора України у допуску справи № 5008/878/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя М. Малетич Судді: Т. Козир О. Кот С. Могил І. Панова