Ухвала

від 19.03.2014 по справі 812/6521/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року м. Київ К/800/58634/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді - доповідача Мироненка О.В.

суддів - Розваляєвої Т.С.

Чумаченко Т.А.

провівши попередній розгляд справи за позовом ПАТ "Український комунальний банк" до Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій незаконними за касаційною скаргоюПАТ "Український комунальний банк" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року позивач звернувся в суд із позовом до Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій незаконними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач та третя особа звернулися зі скаргами до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року апеляційні скарги відповідача та третьої особи задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, залишивши постанову суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 5 лютого 2008 року між Акціонерним банком «Український комунальний банк» та ТОВ «Візир» в особі директора ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 155/08-Ю (а.с. 214). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою було укладено договір іпотеки між АБ «Український комунальний банк» та ОСОБА_2 від 06.02.2008 (а.с. 7-9), згідно з п. 1.2 якого предметом іпотеки є земельна ділянка, площею 0,85 га в межах згідно з планом, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства та домоволодіння, з надвірними побудовами та спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що внесено відповідний запис до державного реєстру іпотек № 6546515 від 07.02.2008 про заборону відчуження зазначеної земельної ділянки та внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 6546893. При цьому в пункті 3 вказаного Договору іпотеки зазначено, що земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серія ЛГ № 40900002105, виданого Муратівською сільською радою Новоайдарського району Луганської області 18 травня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 89. (а.с. 10-13)

07.04.2011 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріусу №2593, виданного 22.12.2010 року про звернення стягнення на земельну ділянку, площею 0,85 га в межах згідно з планом, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване на зазначеній ділянці та складається з житлового будинку з цегли, позначеного на плані літерою «А2Жа-а3», загальною площею 453,0 кв.м., житловою площею 104,7 кв.м. та такі надвірні побудови та споруди: полопідвал з залізобетонних блоків позначений на плані літерою «П/п», гараж з цегли, позначений на плані літерою «Г», покриття з асфальту - 1, які належать ОСОБА_2 (а.с.215, 216)

Державним реєстратором реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції Луганської області ОСОБА_4 15 та 17 червня 2013 року прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки площею 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства та 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (а.с.88. 129), про що внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1316918 (а.с.17) та № 1333245. (а.с.14)

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

До Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції в Луганській області 31.05.2013 звернувся ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 63, 110)

На підтвердження права власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції в Луганській області надано наступні документи: - державний акт про право власності на землю від 18.05.1999 серія ЛГ № 40900002106, виданий Муратівською сільською радою та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 90, відповідно до якого ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,85 га, з яких 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства та 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 68)

Ухвалюючи рішення, суд вірно вказав на те, що посилання суду першої інстанції на наявність в державному акті незасвідченої дописки щодо номеру 43, за яким знаходиться земельна ділянка, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки оглядом в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги оригіналу вказаного державного акту такої дописки не встановлено. Не міститься такої дописки і в копіях вказаного державного акту, які знаходяться в матеріалах реєстраційних справ. (а.с. 68, 114).

Крім того, на запит державного реєстратора прав щодо адреси земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3, відділ Держземагентства у Новоайдарському районі Луганської області надіслав відповідь, що відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серія ЛГ № 40900002106, розташована в АДРЕСА_1. \ т. № 1 а.с. 120\.

Суд апеляційної інстанції, у своєму рішенні вірно вказав, що вказаний лист надісланий державному реєстратору прав на підтвердження не права власності ОСОБА_3 на земельні ділянки, оскільки таке право у нього підтверджено відповідним державним актом, а на підтвердження адреси, за якою розташовані ці земельні ділянки. При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що дані листа Держземагентства у Новоайдарському районі Луганської області щодо адреси земельних ділянок, а саме їх розташування по АДРЕСА_1, підтверджується як витягом з Державного земельного кадастру, так і технічною документацією із землеустрою на ці земельні ділянки. \ т. № 1 а.с. 99-106\.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обтяжень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вiд 01.07.2004р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 (далі - Порядок № 703).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1952, державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 та 7 статті 16 Закону № 1952, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до вимог статті 15 Закону № 1952, державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться згідно встановленого порядку.

Пунктом 1 Порядку № 703 визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно п. 2 Порядку № 703, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Відповідно до ст. 16 Закону № 1952, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Підпунктом 9 пункту 27 Порядку № 703 встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За приписами пункту 33 Порядку № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені в пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

На виконання вказаного пункту у зв'язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки в державному акті ОСОБА_3 до пакету документів для державної реєстрації права власності було надано витяги з Державного земельного кадастру на належні йому земельні ділянки, якими підтверджено як кадастрові номери цих ділянок, так і адресу, за якою вони знаходяться.

Таким чином, ОСОБА_3 було надано державному реєстратору прав всі документи, які необхідні для проведення державної реєстрації його права власності на належні йому земельні ділянки площею 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства та 0,25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно пункту 23 Порядку № 703, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі № 1952.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державним реєстратором Реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції прийнято рішення про реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, щодо якої в державному реєстрі іпотек міститься запис № 6546515 від 07.02.2008 про заборону відчуження зазначеної земельної ділянки та відповідний запис міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 6546893, що суперечить до п. 5 ч. 1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки як зазначалось вище предметом іпотеки є земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серія ЛГ № 40900002105, виданого Муратівською сільською радою Новоайдарського району Луганської області 18 травня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 89.

Проте, предметом спірної державної реєстрації прав є земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серія ЛГ № 40900002106, виданого Муратівською сільською радою Новоайдарського району Луганської області 18 травня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90, тобто інша земельна ділянка, ніж та, яка була предметом договору іпотеки і на яку накладено обтяження.

Судом встановлено, що земельні ділянки, що належать саме ОСОБА_6 знаходяться за іншою адресою, а саме, , АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним витягом з Державного земельного кадастру.

При цьому, зазначення в договорі іпотеки іншої адреси належної ОСОБА_2 земельної ділянки, а саме, по АДРЕСА_1, не має правового значення для вирішення даної справи, оскільки, як зазначалось вище, предметами договору іпотеки та спірної державної реєстрації прав є різні земельні ділянки, які належать різним особам на підставі різних державних актів на право власності на землю.

Також, суд апеляційної інстанції, у своєму рішенні вірно зазначив, що документом, який підтверджує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, в договорі іпотеки вказано державний акт на право власності на землю серія ЛГ № 40900002105, виданого Муратівською сільською радою Новоайдарського району Луганської області 18 травня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 89. Посилань на інші документи (витяг з Державного земельного кадастру, землеустрою, рішення відповідної ради тощо) договір іпотеки не містить. Разом з тим, як зазначалось вище вказаний державний акт не містить номеру земельної ділянки, належної ОСОБА_2, за яким по вулиці Лєсній розташована остання.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ПАТ "Український комунальний банк" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді