Постанова

від 25.03.2014 по справі 818/8370/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 818/8370/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

представника позивача Філатової І.А.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 818/8370/13-а

за позовом Охтирського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -Охтирського міськрайонного центру зайнятості, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 18594,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в порушення норм Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач одночасно перебуваючи на обліку в центрі зайнятості був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 18594,32 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.13 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Охтирського міськрайонного центру зайнятості кошти в сумі 18594,32 грн.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Під час судового засідання позивач та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до Охтирського міськрайонного центру зайнятості, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка № 185513408120300004 (а.с. 39). Відповідач повідомив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається і пенсію не отримує, що підтверджується заявою (а.с. 47).

Згідно заяви від 20.07.2010 р. ОСОБА_2 була знята з обліку в зв'язку із своєю відмовою від послуг служби зайнятості (а.с. 38).

Також,15.04.2013 року ОСОБА_2 повторно звернулася до Охтирського міськрайонного центру зайнятості, де спеціалістом центру зайнятості була заповнена персональна картка № 185513041500007 (а.с. 21). Відповідач повідомила, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається і пенсію не отримує, що підтверджується заявою (а.с. 23).

17.09.2013 р. Охтирським міськрайонним центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" про що був складений акт № 47 (а.с. 10).

Вказаною перевіркою встановлено, що під час перебування ОСОБА_2 на обліку в Охтирському міськрайонному центрі зайнятості та отримання нею допомоги по безробіттю, вона мала статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, під час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_2 незаконно було отримано допомогу по безробіттю з 10.12.2008 року по 20.07.2010 року в сумі 10664,10 грн. та з 15.04.2013 року по 26.07.2013 року 7930,22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем було порушено норми ЗУ «Про зайнятість населення», що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді допомоги по безробіттю. Оскільки добровільно відповідачем кошти не повернуті, тому заборгованість відповідача в сумі 18594,32 грн. грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 (надалі - Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який набрав чинності 1 липня 2004 року.

Так, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції на момент прийняття) передбачалося, що державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.

03.03.2011 року набрав чинності Закон України ««Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання» від 01.07. 2010 року №2390-VI (надалі - Закон №2390). Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Отже, процес включення до Єдиного державного реєстру, відповідно до Закону №2390 закінчився 04.03.2012 року.

Крім того, пунктом 4 Закону №2390 визначено, що свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Таким чином, у випадку не включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про особу до 04.03.2012 року, така особа фактично позбавляється права на підприємницьку діяльність, оскільки втрачає чинність свідоцтво про реєстрацію та відсутні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, протягом 2004-2012р.р. ОСОБА_2 не надавала відповідні реєстраційні картки до державного реєстратора.

Також позивачем не надано суду доказів, що відповідач знав про наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час звернення до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного запису про нього як про суб'єкта підприємницької діяльності і навмисно, зловживаючи своїми обов'язками та не виконуючи їх, не повідомив про цей факт Центр зайнятості.

Крім того, згідно довідки Охтирської ОДПІ № 7297/Г/17-222/1 від 17.07.2013 року ОСОБА_2 перебувала на обліку в податковій інспекції як фізична особа - підприємець з 10.02.2004 року по 23.11.2004 року.

Отже, враховуючи те, що позивач протягом 2004-2012р.р. до державного реєстратора не зверталася, відповідні реєстраційні картки не надавала, на обліку з 23.11.2004 року в податковому органі не перебувала, а тому не мала права займатися підприємницькою діяльністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 18594,32 грн.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пп. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 818/8370/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Охтирського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. Повний текст постанови виготовлений 31.03.2014 р.