Постанова

від 15.04.2014 по справі 825/834/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року Чернігів Справа №825/834/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

представника позивача Карети О.О.

представників відповідача Баклана В.Г., Полегешко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТТ-НАФТА" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2014 Приватне підприємство "ТТ-НАФТА" (далі - ПП "ТТ-НАФТА") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2013: № 0004692200, № 0004702200, № 0004712200, № 0004722200, що прийняті за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ПП "ТТ-НАФТА" (код за ЄДРПОУ 37021932) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 02.09.2013 № 354/22/37021932.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що дійсність господарських операцій між ПП "ТТ-НАФТА" та контрагентом ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" за період, що підлягав перевірці, підтверджується договором від 05.10.2011 № 106/10-2011, договорами постачання нафтопродуктів, договорами купівлі-продажу товарів, договором на обслуговування, договором оренди майнового комплексу, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, платіжними дорученнями, виписками банку по особовому рахунку, оборотно-сальдовими відомостями по рах. 10, по рах. 631, по рах. 281, по рах 361, реєстрами виданих довіреностей, паспортами якості, скороченими касовими звітами, що надавались відповідачу на перевірку, однак не були взяті останнім до уваги на підставі отриманого Акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.03.2013 № 1118/22-621/33108265 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2012".

Так, позивач наголосив на тому, що підставою для донарахування ПП "ТТ-НАФТА" податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 616 682,00 грн., податку на прибуток в сумі 340 009,00 грн., авансових внесків з податку на прибуток в сумі 43 360,00 грн. та відповідного вирахування від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 12 644,00 грн. є висновки податкової перевірки контрагента позивача та помилкова думка, що на формування показників податкових зобов'язань мало вплив здійснення операцій із продажу пального (реалізація паливно-мастильних матеріалів) за цінами нижчими, ніж ціна купівлі.

Такі висновки позивач вважає протиправними, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства, а також за невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій порядку визначення рівня звичайної ціни.

Враховуючи зазначене, позивач вказав, що висновки зазначені в Акті перевірки від 02.09.2013 № 354/22/37021932 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення від 23.09.2013: № 0004692200, № 0004702200, № 0004712200, № 0004722200 - необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову, представники відповідача наголосили на тому, що згідно Акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.03.2013 № 1118/22-621/33108265 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2012" зустрічну звірку з контрагентом позивача не можливо провести, тому господарські операції між ПП "ТТ-НАФТА" та ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" не підтверджені.

При цьому, відповідач зазначив, що за результатом проведення перевірки ПП "ТТ-НАФТА", у зв'язку з встановленими податковим органом порушеннями по податку на прибуток та визначенням суми такого податку, яка підлягає сплаті до бюджету за період 2012 рік в розмірі 60 040,00 грн., також встановлено заниження суми авансових внесків з податку на прибуток, визначених у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік в сумі 43 360,00 грн. Також, зауваживши на тому, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із продажу пального (реалізація паливно-мастильних матеріалів) за цінами нижчими, ніж ціна купівлі. Внаслідок таких дій, на думку податкового органу, підприємство занижує свої податкові зобов'язання, що призводить до зменшення сплати ПДВ.

Таким чином, відповідач зазначив, що ПП "ТТ-НАФТА" за рахунок взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" порушено пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 340 009,00 грн., занижено ПДВ на загальну суму 616 682,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ за грудень 2012 року на суму 12 644,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПП "ТТ-НАФТА" (ід.код 37021932) як юридичну особу зареєстровано 15.03.2010 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 582674, т. 1 а.с. 76), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ серії АА № 039781, т. 1 а. с. 78), взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків з 16.03.2010 за № 10289 (станом на 02.09.2013 перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові), зареєстрований платником ПДВ з 24.03.2010 (Свідоцтво про реєстрацію платника від 31.03.2010 № 100277150, т. 1 а. с. 77).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі направлень від 05.08.2013 № 299, № 300, № 301 (вручено 05.08.2013 головному бухгалтеру Шарудило Л.Й.) та від 13.08.2013 № 347, згідно вимог ст. 20, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання ДПІ у м. Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "ТТ-НАФТА" (код за ЄДРПОУ 37021932) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, про що складено Акт від 02.09.2013 № 354/22/37021932 (т. 1 а. с. 13-75).

Перевірку проведено з відома директора ПП "ТТ-НАФТА" Ріпко О.А. та в присутності головного бухгалтера Шарудило Л.Й.

Перевірка проводилась з 05.08.2013 по 23.08.2013, термін проведення якої продовжувався з 19.08.2013 по 23.08.2013 на підставі наказу ДПІ у м. Чернігові від 16.08.2013 № 382.

В розділі 4 "Висновок" Акту перевірки встановлено порушення:

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "ТТ-НАФТА" занижено податок на прибуток на загальну суму 340 009,00 грн., в т.ч. за 4 квартали 2011 року в сумі 279 969,00 грн. та за півріччя 2012 року в сумі 60 040,00 грн.;

- п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПП "ТТ-НАФТА" занижено ПДВ на загальну суму 616 682,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року в сумі 12 877,00 грн., за травень 2011 року в сумі 28 959,00 грн., за червень 2011 року в сумі 21 668,00 грн., за липень 2011 року в сумі 21 980,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 20 983,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 22 498,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 145 142,00 грн., листопад 2011 року в сумі 96 826,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 42 215,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 12 391,00 грн., за травень 2012 року в сумі 29 882,00 грн., за червень 2012 року в сумі 93 203,00 грн., за липень 2012 року в сумі 18 189,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 33 136,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 8 760,00 грн., за жовтень 2012 року в сумі 7 973,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ за грудень 2012 року на суму 12 644,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у м. Чернігові прийняті податкові повідомлення-рішення, що є предметом даного спору:

від 23.09.2013 № 0004692200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 370 029,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 340 009,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 30 020,00 грн. (т. 1 а. с. 9);

від 23.09.2013 № 0004702200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 54 200,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 43 360,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 840,00 грн. (т. 1 а. с. 12);

від 23.09.2013 № 0004712200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 12 644,00 грн. (т. 1 а. с. 11);

від 23.09.2013 № 0004722200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 893 274,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 616 682,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 276 592,00 грн. (т. 1 а. с. 10).

Так, перевіркою встановлено, що ПП "ТТ-НАФТА" відображено у складі податкового кредиту за періоди жовтень, листопад, грудень 2011 року, червень 2012 року суму ПДВ - 300 632,00 грн. та у складі витрат за 2 квартал 2012 року суму 1 503 158,00 грн. по операціях придбання товарів (нафтопродуктів) у постачальника ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 33108265), а саме:

жовтень 2011 року на суму 589 430,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 117 886,00 грн;

листопад 2011 року на суму 416 750,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 83 350,00 грн.;

грудень 2011 року на суму 211 075,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 42 215,00 грн.;

червень 2012 року на суму 285 905,00 грн. (без ПДВ), ПДВ - 57 181,00 грн.

В ході проведеної перевірки встановлено, що між ПП "ТТ-НАФТА" (покупець) та ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" (постачальник) було укладено договір від 05.10.2011 № 106/10-2011, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати скраплений газ.

При цьому, в Акті перевірки зазначено, що ПП "ТТ-НАФТА" для перевірки були надані: податкові та видаткові накладні з номенклатурою товару - газ скраплений за жовтень, листопад, грудень 2011 року та червень 2012 року; платіжні доручення щодо проведеної у жовтні, листопаді, грудні 2011 року сплати за товар на загальну суму 1 492 954,92 грн., в т.ч. ПДВ - 248 825,82 грн. На перевірку не було надано товарно-транспортних накладних щодо підтвердження фактичної доставки для ПП "ТТ-НАФТА" придбаного товару (газ скраплений).

Крім того, вказано, що на час проведення перевірки наявна розбіжність між сумою податкових зобов'язань ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" та сумою податкового кредиту ПП "ТТ-НАФТА" за період червень 2012 року в розмірі 57 181,06 грн.

В ході проведення перевірки податковим органом було використано Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.03.2013 № 1118/22-621/33108265 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2012", згідно якого зазначено, що зустрічну звірку не можливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" не знаходиться за адресою реєстрації.

При проведенні перевірки контрагента позивача були використані висновки ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 28.03.2013 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", згідно яких зазначено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться, стан платника - 7 "До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей", а також Акти перевірок його контрагентів.

Так, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було встановлено, що ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" порушено п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень, жовтень та листопад 2012 року на загальну суму 11 631 573,00 грн.

При цьому, в ході проведення перевірки контрагента позивача не встановлено факту передачі товарів від підприємств-постачальників та в подальшому підприємствам-покупцям від ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", у зв'язку з чим не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам за квітень, травень, червень, липень, жовтень та листопад 2012 року між ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" та контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за квітень, травень, червень, липень, жовтень та листопад 2012 року.

Враховуючи вищезазначене, ДПІ у м. Чернігові встановлено, що ПП "ТТ-НАФТА" за рахунок взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" порушено п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено розмір податкового кредиту в загальній сумі ПДВ - 300 632,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року - 117 886,00 грн., за листопад 2011 року - 83 350,00 грн., за грудень 2011 року - 42 215,00 грн., за червень 2012 року - 57 181,00 грн.

Крім іншого, перевіркою повноти визначення витрат ПП "ТТ-НАФТА" (рядок 05 Декларацій "витрати операційної діяльності") за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 за рахунок взаємовідносин з ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", які не підтверджені зустрічною звіркою, встановлено їх завищення на загальну суму 1 503 158,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року (жовтень, листопад, грудень 2011 року) на суму 1 217 253,00 грн. та за періоди півріччя 2012 року, 3 квартали 2012 року, 2012 рік в сумі 285 905,00 грн. Внаслідок наведеного встановлено порушення ПП "ТТ-НАФТА" вимог пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 340 009,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року в сумі 279 969,00 грн. та за півріччя 2012 року, 3 квартали 2012 року, 2012 рік в сумі 60 040,00 грн.

За результатом проведення перевірки ПП "ТТ-НАФТА", у зв'язку з встановленими податковим органом порушеннями по податку на прибуток та визначенням суми такого податку, яка підлягає сплаті до бюджету за період 2012 рік в розмірі 60 040,00 грн., також встановлено заниження суми авансових внесків з податку на прибуток, визначених у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік в сумі 43 360,00 грн., в т.ч.: за січень та за лютий 2013 року в сумі 6 671,00 грн. за кожний місяць (сума авансового внеску визначено як 1/9 частина від донарахованої за даним Актом перевірки суми податку на прибуток за 2012 рік в розмірі 60 040,00 грн.; за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2013 року в сумі 5 003,00 грн. за кожний місяць (суми авансового внеску визначено як 1/12 частина від донарахованої за даним Актом перевірки суми податку на прибуток за період 2012 рік в розмірі 60 040,00 грн.).

Також, в Акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань ПП "ТТ-НАФТА" за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із продажу пального. Під час проведення перевірки було встановлено, що підприємство здійснює реалізацію паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за цінами нижчими, ніж ціна купівлі. Внаслідок таких дій, на думку податкового органу, підприємство занижує свої податкові зобов'язання, що призводить до зменшення сплати ПДВ. Розрахунок податкових зобов'язань по ПДВ наведений в Акті перевірки в табличному вигляді. Всього встановлено заниження суми податкових зобов'язань по ПДВ в загальній сумі 328 694,00 грн.

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки позивача прийшла до висновку про порушення ПП "ТТ-НАФТА" пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого останнім за період, що підлягав перевірці, занижено податок на прибуток на загальну суму 340 009,00 грн., занижено ПДВ на загальну суму 616 682,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ за грудень 2012 року на суму 12 644,00 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ПП "ТТ-НАФТА" слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної планової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 77 Кодексу, дотримано. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

Досліджуючи фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, із врахуванням пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та ст. 139 Податкового кодексу України, якими визначені поняття "господарська діяльність" та перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, в т.ч. витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, слід зазначити п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно, враховуючи визначення виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту, встановленого абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, якою встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і врахувати, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Також суд враховує, що відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

Так, в ході судового розгляду встановлено взаємовідносини ПП "ТТ-НАФТА" з контрагентом ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" в періоді, що підлягав перевірці.

Також судом встановлено та представниками відповідача не заперечувався факт надання ПП "ТТ-НАФТА" на перевірку відповідних первинних бухгалтерських документів (які також містяться в матеріалах справи) по взаємовідносинам з ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", а саме: договору, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, що були досліджені відповідачем в ході проведення перевірки. Перелік наданих позивачем на перевірку первинних бухгалтерських документів відображений на 51-52 арк. Акту перевірки від 02.09.2013 № 354/22/37021932.

Отже, судом встановлено, що між ПП "ТТ-НАФТА" (покупець) та ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" (постачальник) було укладено договір від 05.10.2011 № 106/10-2011, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати скраплений газ, за умовами даного Договору, але при умові, що у постачальника газ є в наявності (п. 1.1 Договору, т. 1 а. с. 119-121).

Згідно п. 2.1 Договору постачальник може здійснювати поставку газу на одній з таких умов: CARRIAG PAID TO (CPT - "перевезення оплачено до"), або (EX WORKS - "ФРАНКО-СКЛАД") відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2000 року (INCOTERMS-2000). Конкретні умови поставки (передачі у власність) газу сторони узгоджують за один день до запланованої поставки.

Відгрузка газу на умовах EX WORKS за даним Договором здійснюється з ГНС постачальника, що знаходиться за адресою: Васильківський район Київської області с. Калинівка, вул. Залізнична, 168 (п. 2.2 Договору). При цьому, відповідно до п. 2.3 Договору відгрузка та доставка (транспортування) газу на умовах CPT за даним Договором організовується постачальником та оплачується покупцем. Постачальник зобов'язаний здійснити поставку (передачу у власність) газу окремими партіями в розумні строки (терміни), на адресу вказану покупцем.

Кількість фактично поставленого газу та його загальна вартість зазначається у видаткових накладних. Ціна постачаємого постачальником газу, згідно даного Договору, визначається на кожну партію окремо та відображається в рахунку-фактурі та видатковій накладній. В ціну газу включено податок на додану вартість. У випадку поставки газу на умовах CPT в ціну газу включається вартість доставки (п. 3.5, п. 4.1, п. 4.2 Договору).

Договір згідно п. 8.1 набирає чинності з дати його укладання (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за даним Договором.

У відповідності до вищевказаного договору між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. На момент здійснення договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що не спростовано представниками відповідача в судовому засіданні, установчі документи контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

В даному випадку суд визнає, що дійсність господарських операцій між ПП "ТТ-НАФТА" та контрагентом ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" на виконання договору від 05.10.2011 № 106/10-2011, укладеного між ними, підтверджується:

- договором від 05.10.2011 № 106/10-2011 (т. 1 а. с. 119-121);

- договором постачання нафтопродуктів від 01.01.2011 № 18 з додатковою угодою до нього (т. 1 а. с. 230-231);

- договором купівлі-продажу товарів від 03.01.2012 № 003-Т з додатковою угодою до нього (т. 1 а. с. 232-235);

- договором купівлі-продажу товарів від 03.01.2012 № 003-В з додатковою угодою до нього (т. 1 а. с. 236-240);

- договором постачання нафтопродуктів від 01.02.2011 № 17/01 з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 1-2);

- договором купівлі-продажу товарів від 03.02.2012 № 34/1-Т з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 3-6);

- договором купівлі-продажу товарів від 31.01.2012 № 32/1-В з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 7-10);

- договором постачання нафтопродуктів від 04.04.2011 № 39/01 з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 13-14);

- договором купівлі-продажу товарів від 06.01.2012 № 11/1-Т з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 15-18);

- договором купівлі-продажу товарів від 31.01.2012 № 28/1-В з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 19-22);

- договором поставки нафтопродуктів від 01.01.2011 № 12 з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 49-50);

- договором купівлі-продажу товарів від 03.01.2012 № 007-В (т. 2 а .с. 51-55);

- договором поставки нафтопродуктів від 01.01.2011 № 10 з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 60-62);

- договором купівлі-продажу товарів від 01.01.2012 № 001-В (т. 2 а. с. 62-64);

- договором на обслуговування від 06.01.2011 № 38 з додатковими угодами до нього (т. 2 а. с. 69-71);

- договором купівлі-продажу від 11.01.2011 № 3/3 з додатковою угодою до нього (т. 2 а. с. 78-79);

- договором купівлі-продажу від 03.01.2012 № 0119-В з додатковою угодою до нього (т. 2 а .с. 80-83);

- договором оренди майнового комплексу від 01.09.2011 з актом приймання-передачі від 01.09.2011 № 1 (т. 2 а. с. 228-230);

- податковими накладними від 06.10.2011 № 39, від 07.10.2011 № 50, від 10.10.2011 № 68, від 15.10.2011 № 111, від 20.10.2011 № 156, від 25.10.2011 № 195, від 28.10.2011 № 225, від 01.11.2011 № 4, від 03.11.2011 № 25, від 09.11.2011 № 68, від 11.11.2011 № 94, від 19.11.2011 № 139, від 02.12.2011 № 10, від 06.12.2011 № 27, від 26.06.2012 № 119, від 30.06.2012 № 141, від 30.04.2011 № 505, від 30.04.2011 № 494, від 30.04.2011 № 488, від 12.04.2011 № 195, від 12.04.2011 № 187, від 12.04.2011 № 188, від 24.12.2012 № 558, від 24.12.2012 № 557, від 30.04.2011 № 475, від 30.04.2011 № 472, від 29.04.2011 № 455, від 21.04.2011 № 349, від 18.04.2011 № 283, від 30.04.2011 № 496, від 30.04.2011 № 492, від 30.04.2011 № 486, від 30.04.2011 № 481, від 31.12.2012 № 733, від 27.04.2011 № 412, від 18.04.2011 № 281, від 11.04.2011 № 172, від 19.12.2012 № 435, від 30.04.2011 № 493, від 27.12.2012 № 641, від 01.04.2011 № 1, від 03.04.2011 № 2, від 04.04.2011 № 3, від 04.04.2011 № 4, від 06.04.2011 № 7, від 06.04.2011 № 8, від 06.04.2011 № 9, від 07.04.2011 № 11, від 07.04.2011 № 12, від 07.04.2011 № 13, від 08.04.2011 № 14, від 09.04.2011 № 16, від 11.04.2011 № 18, від 11.04.2011 № 19, від 14.04.2011 № 26, від 11.04.2011 № 20, від 12.04.2011 № 22, від 14.04.2011 № 27, від 15.04.2011 № 28, від 17.04.2011 № 32, від 16.04.2011 № 31, від 15.04.2011 № 29, від 18.04.2011 № 33, від 18.04.2011 № 34, від 18.04.2011 № 35, від 19.04.2011 № 37, від 19.04.2011 № 38, від 22.04.2011 № 46, від 20.04.2011 № 40, від 20.04.2011 № 41, від 20.04.2011 № 42, від 21.04.2011 № 43, від 26.04.2011 № 51, від 22.04.2011 № 47, від 23.04.2011 №48, від 23.04.2011 № 49, від 23.04.2011 № 50, від 29.04.2011 № 59, від 26.04.2011 № 52, від 28.04.2011 № 56, від 28.04.2011 № 57, від 30.04.2011 № 65, від 29.04.2011 № 60, від 30.04.2011 № 62, від 30.04.2011 № 63, від 30.04.2011 № 64, від 30.04.2011 № 67, від 30.04.2011 № 66, від 01.12.2012 № 1, від 01.12.2012 № 2, від 01.12.2012 № 3, від 03.12.2012 № 4, від 03.12.2012 № 5, від 03.12.2012 № 6, від 04.12.2012 № 8, від 04.12.2012 № 9, від 05.12.2012 № 12, від 05.12.2012 № 13, від 05.12.2012 № 14, від 05.12.2012 № 15, від 06.12.2012 № 16, від 06.12.2012 № 17, від 06.12.2012 № 18, від 07.12.2012 № 20, від 07.12.2012 № 21, від 08.12.2012 № 23, від 08.12.2012 № 24, від 10.12.2012 № 25, від 10.12.2012 № 26, від 11.12.2012 № 28, від 12.12.2012 № 30, від 13.12.2012 № 32, від 13.12.2012 № 33, від 14.12.2012 № 36, від 14.12.2012 № 37, від 15.12.2012 № 40, від 15.12.2012 № 41, від 15.12.2012 № 42, від 15.12.2012 № 43, від 17.12.2012 № 44, від 18.12.2012 № 47, від 18.12.2012 № 48, від 18.12.2012 № 49, від 18.12.2012 № 50, від 19.12.2012 № 52, від 20.12.2012 № 55, від 21.12.2012 № 58 (т. 1 а. с. 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 154, 157, 160, 163,166, 173, 176, 183, 186, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 249, 250, т. 2 а. с. 12, 24, 25, 26, 27, 57, 58, 59, 66, 68, 73-75, 77, 85, 87, 89-137, 139-177);

- видатковими накладними від 06.10.2011 № РН-0002171, від 07.10.2011 № РН-0002183, від 10.10.2011 № РН-0002198, від 15.10.2011 № РН-0002236, від 20.10.2011 № РН-0002295, від 25.10.2011 № РН-0002378, від 28.10.2011 № РН-0002414, від 01.11.2011 № РН-0002431, від 03.11.2011 № РН-0002466, від 09.11.2011 № РН-0002552, від 11.11.2011 № РН-0002587, від 19.11.2011 № РН-0002624, від 02.12.2011 № РН-0002742, від 06.12.2011 № РН-0002791, від 26.06.2012 № РН-0001020, від 30.06.2012 № РН-0001041, від 30.04.2011 № 3-00001020, від 30.04.2011 № 3-00000989, від 30.04.2011 №3-00000969, від 12.04.2011 №3-00000775, від 12.04.2011 №3-00000766, від 12.04.2011 № 3-00000767, від 24.12.2012 № 3-00004955, від 24.12.2012 № 3-00004954, від 30.04.2011 № 3-00000949, від 30.04.2011 № 3-00000945, від 29.04.2011 № 3-00000932, від 21.04.2011 № 3-00000870, від 18.04.2011 № 3-00000831, від 30.04.2011 № 3-00000994, від 30.04.2011 № 3-00000985, від 30.04.2011 № 3-00000958, від 30.04.2011 № 3-00000955, від 31.12.2012 № 3-00005051, від 27.04.2011 № 3-00000886, від 18.04.2011 № 3-00000829, від 11.04.2011 № 3-00000758, від 19.12.2012 № 3-00004895, від 30.04.2011 № 3-00000987, від 31.12.2012 № 3-00005003, від 01.04.2011 № 3-0000035, від 03.04.2011 № 3-0000038, від 04.04.2011 № 3-0000039, від 04.04.2011 № 3-0000040, від 06.04.2011 № 3-0000043, від 06.04.2011 № 3-0000044, від 06.04.2011 № 3-0000045, від 07.04.2011 № 3-0000047, від 07.04.2011 № 3-0000048, від 07.04.2011 № 3-0000049, від 08.04.2011 № 3-0000050, від 09.04.2011 № 3-0000052, від 11.04.2011 № 3-0000055, від 11.04.2011 № 3-0000056, від 14.04.2011 № 3-0000062, від 11.04.2011 № 3-0000057, від 12.04.2011 № 3-0000059, від 14.04.2011 № 3-0000063, від 15.04.2011 № 3-0000065, від 17.04.2011 № 3-0000069, від 16.04.2011 № 3-0000068, від 15.04.2011 № 3-0000066, від 18.04.2011 № 3-0000070, від 18.04.2011 № 3-0000071, від 18.04.2011 № 3-0000072, від 19.04.2011 № 3-0000074, від 19.04.2011 № 3-0000075, від 22.04.2011 № 3-0000083, від 20.04.2011 № 3-0000077, від 20.04.2011 № 3-0000078, від 20.04.2011 № 3-0000079, від 21.04.2011 № 3-0000081, від 26.04.2011 № 3-0000090, від 22.04.2011 № 3-0000084, від 23.04.2011 № 3-0000086, від 23.04.2011 № 3-0000087, від 23.04.2011 № 3-0000088, від 29.04.2011 № 3-0000098, від 26.04.2011 № 3-0000091, від 28.04.2011 № 3-0000095, від 28.04.2011 № 3-0000096, від 30.04.2011 № 3-0000104, від 29.04.2011 № 3-0000099, від 30.04.2011 № 3-0000101, від 30.04.2011 № 3-0000102, від 30.04.2011 № 3-0000103, від 30.04.2011 № 3-0000106, від 30.04.2011 № 3-0000105, від 01.12.2012 № 3-0000002, від 01.12.2012 № 3-0000003, від 01.12.2012 № 3-0000004, від 03.12.2012 № 3-0000005, від 03.12.2012 № 3-0000006, від 03.12.2012 № 3-0000007, від 04.12.2012 № 3-0000009, від 04.12.2012 № 3-0000010, від 05.12.2012 № 3-0000013, від 05.12.2012 № 3-0000014, від 05.12.2012 № 3-0000015, від 05.12.2012 № 3-0000016, від 06.12.2012 № 3-0000017, від 06.12.2012 № 3-0000018, від 06.12.2012 № 3-0000019, від 07.12.2012 № 3-0000021, від 07.12.2012 № 3-0000022, від 08.12.2012 № 3-0000024, від 08.12.2012 № 3-0000025, від 10.12.2012 № 3-0000026, від 10.12.2012 № 3-0000027, від 11.12.2012 № 3-0000029, від 12.12.2012 № 3-0000031, від 13.12.2012 № 3-0000033, від 13.12.2012 № 3-0000034, від 14.12.2012 № 3-0000037, від 14.12.2012 № 3-0000038, від 15.12.2012 № 3-0000041, від 15.12.2012 № 3-0000042, від 15.12.2012 № 3-0000043, від 15.12.2012 № 3-0000044, від 17.12.2012 № 3-0000045, від 21.12.2012 № 3-0000059, від 18.12.2012 № 3-0000049, від 18.12.2012 № 3-0000050, від 18.12.2012 № 3-0000051, від 19.12.2012 № 3-0000055, від 20.12.2012 № 3-0000056, від 18.12.2012 № 3-0000048 (т. 1 а. с. 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 153, 156, 159, 162, 165, 172, 175, 182, 185, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 249, 250, т. 2 а. с. 12, 24, 25, 26, 27, 57, 58, 59, 66, 68, 73-75, 77, 85, 87, 89-137, 139-177);

- товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів від 06.10.2011 № 29, від 07.10.2011 № 30, від 10.10.2011 № 410, від 15.10.2011 № 190, від 20.10.2011 № 251, від 25.10.2011 № 481, від 28.10.2011 № 491, від 01.11.2011 № 773, від 03.11.2011 № 785, від 09.11.2011 № 651, від 11.11.2011 № 890, від 19.11.2011 № 694, від 02.12.2011 № 1466, від 06.12.2011 № 1492, від 26.06.2012 № 4168, від 30.06.2012 № 3560 (т. 1 а. с. 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 155, 158, 161, 164, 167, 174, 177, 184, 187);

- платіжними дорученнями від 06.10.2011 № 124, від 07.10.2011 № 859, від 10.10.2011 № 862, від 12.10.2011 № 878, від 14.10.2011 № 882, від 18.10.2011 № 893, від 20.10.2011 № 899, від 21.10.2011 № 904, від 25.10.2011 № 913, від 27.10.2011 № 922, від 31.10.2011 № 934, від 02.11.2011 № 946, від 04.11.2011 № 957, від 08.11.2011 № 964, від 10.11.2011 № 969, від 11.11.2011 № 973, від 22.11.2011 № 1003, від 15.11.2011 № 983, від 05.12.2011 № 1043, від 08.12.2011 № 1059, від 27.06.2012 № 521 (т. 1 а. с. 204-224);

- виписками банку по особовому рахунку ПП "ТТ-НАФТА" № 260000000048683 за квітень 2011 року, № 260000000048683 за грудень 2012 року (т. 2 а. с. 178-227);

- оборотно-сальдовими відомостями по рах. 10 за 4 квартал 2011 року, за червень 2012 року; по рах. 631 за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року, за червень 2012 року; по рах. 281 за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року, за червень 2012 року; по рах. 361 за квітень 2011 року, за грудень 2012 року (т. 1 а. с. 122-126, 149-151, 168-170, 178-180, 241, 248, т. 2 а. с. 11, 23, 41-48, 56, 65, 67, 72, 76, 84, 86, 88, 138);

- реєстрами виданих довіреностей за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року, за червень 2012 року (т. 1 а. с. 127, 152, 171, 181);

- паспортами якості від 06.10.2011 № 1099, від 07.10.2011 № 1127, від 10.10.2011 № 1112, від 15.10.2011 № 1118, від 20.10.2011 № 1120, від 25.10.2011 № 1122, від 28.10.2011 № 1124, від 01.11.2011 № 1126, від 03.11.2011 № 1128, від 09.11.2011 № 1134, від 11.11.2011 № 1136, від 19.11.2011 № 1148, від 02.12.2011 № 1163, від 06.12.2011 № 1166, від 26.06.2012 № 1283, від 30.06.2012 № 1288 (т. 1 а. с. 188-203);

- скороченими касовими звітами за періоди з 01.06.2012 по 30.06.2012, з 01.10.2011 по 31.12.2011 (т. 1 а. с. 225-227);

Отже, ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" на виконання умов договору від 05.10.2011 № 106/10-2011 на адресу ПП "ТТ-НАФТА" були виписані податкові накладні на суму ПДВ, які були відображені ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 02.09.2013 № 354/22/37021932, тобто були досліджені в ході проведення перевірки.

Сума ПДВ за виписаними контрагентом на адресу позивача податковими накладними включена ПП "ТТ-НАФТА" до податкового кредиту відповідних періодів та відображена у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за такі періоди.

Розрахунки між сторонами здійснені в повному обсязі. При цьому, ПДВ було включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів. Зазначені операції були належним чином відображені позивачем у даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Таким чином, як встановлено судом, розрахунки за поставлені товари між сторонами проведені у повному обсязі, отже за виконання умов договору ПП "ТТ-НАФТА" здійснило оплату на користь ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку, і що також не заперечувалось представниками відповідача в ході судового розгляду. При цьому, сторонами в судовому засіданні було підтверджено, що спору щодо визначених ПП "ТТ-НАФТА" податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ між ними не має.

Під час дослідження наданих сторонами доказів, судом встановлено, що всі вищевказані документи містяться в матеріалах справи та надавались відповідачу на перевірку, що спростовує посилання представника відповідача на відсутність під час перевірки додаткових угод до договорів купівлі-продажу ППМ.

Дійсність господарських операцій за договорами та факт отримання позивачем товару підтверджується вищевказаними первинними бухгалтерськими документами, де встановлені підписи відповідальних осіб. Таким чином, вимоги договорів виконані, сторони претензій не мають, що представниками відповідача також не заперечувалось.

Із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ПП "ТТ-НАФТА", зауважень щодо оформлення яких ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки не висловлено.

Вказані документи також повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Так, враховуючи п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд зазначає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, наявність у платника податку вищевказаних первинних бухгалтерських документів та доказів оплати вартості отриманого товару, які складені на виконання усних договорів та договору поставки, є достатніми підставами для формування таких витрат та відповідно кредиту і зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції з контрагентом ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, зауваження до складання таких документів ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 02.09.2013 № 354/22/37021932 не висловлено. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на перевірку, були досліджені відповідачем в ході її проведення, однак не були взяті до уваги. При цьому, факт недостатності наданих позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" за період, що підлягав перевірці, відповідачем взагалі не зазначався та в ході судового розгляду не був спростований.

З'ясувавши характер та зміст спірних операцій, дослідивши усі первинні документи, які належить складати у даних видах господарських операцій та становлять зміст договору відповідно до основного виду діяльності, за встановленого факту дійсного руху активів, дані, встановлені судом, обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій ПП "ТТ-НАФТА" з контрагентом ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

Отже, судом встановлено, що дійсність господарських операцій за договором від 05.10.2011 № 106/10-2011, укладеним з ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", підтверджується самим договором, договорами постачання нафтопродуктів, договорами купівлі-продажу товарів, договором на обслуговування, договором оренди майнового комплексу, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками банку по особовому рахунку, оборотно-сальдовими відомостями по рах. 10, по рах. 631, по рах. 281, по рах 361, реєстрами виданих довіреностей, паспортами якості, скороченими касовими звітами, що надавались позивачем в ході проведення перевірки, перелік яких відображений в Акті перевірки від 02.09.2013 № 354/22/37021932 (завірені належним чином копії містяться в матеріалах справи), що представниками відповідача не заперечувалось, а також товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.

Крім цього в судовому засіданні були оглянуті та досліджені оригіналами Книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих в ДПІ у м. Чернігові реєстраторів ТsT POSIO: № ТН 00000777 та № ТН 00000799, які в свою чергу (шляхом продажу товару через КОРО третім контрагентам), доводять дійсність господарських операцій за договором від 05.10.2011 № 106/10-2011, укладеним з ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ".

Фінансово-господарські документи, що були досліджені під час проведення перевірки свідчать про наявність у сторін, які вчинили правочини необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасників правочину, що відповідає їх внутрішній волі. Правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, це доводиться укладеною та виконаною угодою між платником податків та контрагентом. Тобто факт складання та виконання угоди з контрагентом підтверджено належним чином. Товари були оплачені (даний факт підтверджується платіжними документами та не заперечується податковим органом).

Зважаючи на вище встановлене, суд звертає увагу, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування позивачу ПДВ в сумі 300 632,00 грн., податку на прибуток в сумі 340 009,00 грн. та авансових внесків з податку на прибуток в сумі 43 360,00 грн. є лише висновки податкової перевірки контрагента позивача - ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", тобто ґрунтуються на Акті ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.03.2013 № 1118/22-621/33108265 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2012", що є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

В даному випадку, суд зауважує також на тому, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 по справі № 825/3759/13-а (т. 1 а. с. 96-109), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 (т. 1 а. с. 110-115) позов ПП "ТТ-НАФТА" до ДПІ у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 01.07.2013 № 0003352200, від 01.07.2013 № 0003362200 та від 01.07.2013 № 0003372200. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.03.2014 т. 1 а. с. 116-118).

Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 по справі № 825/3759/13-а встановлено дійсність господарських операцій по договору від 05.10.2011 № 106/10-2011, укладеному між ПП "ТТ-НАФТА" та ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ", за період з 01.10.2012 по 30.11.2012.

В межах адміністративної справи № 825/3759/13-а як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" податковий орган посилався на Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.03.2013 № 1118/22-621/33108265 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНТЕРНАФТОГАЗІНВЕСТ КОМПАНІ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2012. Такі посилання судом не прийнялись до уваги, оскільки встановлені обставини не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договором, укладеними між позивачем та контрагентом, позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочину, а надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, вищевказані судові рішення по справі № 825/3759/13-а набрали законної сили і мають преюдиціальне значення, згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини). Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, в силу ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), висловленої у рішенні від 22.01.2009, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Оскільки, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

З пояснень представника позивача та представника відповідача вбачається, що ДПІ у м. Чернігові не були взяті до уваги документи надані ПП "ТТ-НАФТА" в ході проведення перевірки лише на підставі висновків податкової перевірки контрагента, згідно яких не встановлено факту реального здійснення господарських операцій. Так, податковим органом не був взятий до уваги той факт, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними.

Підставою для висновку ДПІ у м. Чернігові про незаконне ПДВ можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Податковий орган мав би підстави вважати правочини нікчемними, а суд - погодитися з обґрунтованістю висновку податкового органу, якщо б головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ, чого відповідачем в ході судового розгляду не доведено.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів, не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало ДПІ у м. Чернігові підстав для висновку про заниження ПДВ в частині основного платежу у розмірі 300 632,00 грн., заниження податку на прибуток в сумі 340 009,00 грн. та відповідного донарахування грошового зобов'язання в сумі основного платежу - 43 360,00 грн. по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств, отже й прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 23.09.2013: № 0004722200, № 0004692200 та № 0004702200 відповідно.

Тому суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток - є незаконним.

Крім того, суд зазначає, що наданий в судове засідання розрахунок штрафних санкції (т. 2 а. с. 249) про донарахування спірним податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2013 № 0004702200 грошового зобов'язання в сумі основного платежу - 43 360,00 грн. в Актів перевірки жодним чином не відображено та не обґрунтовано.

Щодо твердження ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки про реалізацію позивачем паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за цінами нижчими, ніж ціна купівлі зазначених ПММ, на підставі чого ПП "ТТ-НАФТА" нараховано ПДВ в сумі основного платежу - 316 050,00 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2013 № 0004722200 та відповідно визначено завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 12 644,00 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2013 № 0004712200, слід зазначити наступне.

В силу пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в редакції станом на 01.04.2011) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів (пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону).

При цьому необхідно врахувати пп. 1.20.5-1 п. 1.20 ст. 1 Закону, яким визначено, що якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг встановлює методику визначення звичайної ціни страхового тарифу (пп. 1.20.5-2 п. 1.20 ст. 1 Закону).

Відповідно пп. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Так, в силу пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки розрахунок заниження податкових зобов'язань здійснено ДПІ у м. Чернігові таким чином: визначалась найнижча ціна закупівлі (без ПДВ) одного літра окремо по кожному виду паливно-мастильних матеріалів (дизельне пальне, бензину А95, А92, А76) на початку та в кінці кожного місяця за перевіряємий період. Перевіркою встановлено, що залишки пального на ПП "ТТ-НАФТА" по закінченню місяця становлять приблизно 1/4 обороту за місяць, тому перевіряючими досліджувалась ціна реалізації ПММ (без ПДВ) контрагентам-покупцям через 7-8 днів від дати закупівлі за найнижчою ціною. В тих випадках, коли ціна реалізації ПММ була нижчою, ніж ціна закупівлі, податковим органом визначалась сума різниці між вказаними цінами, від якої визначалась сума ПДВ та здійснювався розрахунок заниження податкових зобов'язань по ПДВ, з урахуванням кількості реалізованого палива.

Відповідно зазначені відповідачем в таблиці розрахунки (13-48 арк. Акту перевірки), в т.ч. вартість реалізації пального, на підставі яких державний ревізор-інспектор зробив вищезазначені висновки, не відповідають дійсності та суперечать пп. 1.20.5-1, пп. 1.20.5-2 та пп. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим судом визнано правомірним пояснення представника позивача щодо економічно обґрунтованої ціни продажу ПММ та встановлено, що розбіжність різниці ціни не перевищувала 20%.

Також, судом встановлено, що при проведені зазначених розрахунків не були враховані залишки пального наявні на підприємстві, на початок розрахункових періодів; не враховані системи/програми знижок, бонусів та інші заохочень, що діють на підприємстві в рамках програми для заохочення постійних "великих" покупців до добросовісного виконання договірних зобов'язань, що підтверджується договорами постачання нафтопродуктів, договорами купівлі-продажу товарів, договорами на обслуговування з додатковими угодами до них, а також не враховані обставини проведених тендерів (в матеріалах справи).

Всі вищевказані документи надавались відповідачу на перевірку, що спростовує правомірність дій відповідача при донарахуванні податкового зобов'язання з податку на прибуток із застосуванням розрахунку різниці між ціною купівлі та ціною продажу позивача, який інспектором-ревізором використано як метод визначення рівня звичайної ціни без будь-якого нормативно-правового обґрунтування.

Суд визнає, що висновки відповідача є протиправними, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства, а також за невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій порядку визначення рівня звичайної ціни, як то направлення запиту щодо економічного обґрунтування ціни. Тобто, суд погоджується із позицією позивача про те, що у випадку неможливості визначення ціну товару через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими ПП "ТТ-НАФТА" документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки висновки останнього ґрунтувались лише на Акті перевірки контрагента. Тому враховуючи досліджені та враховані в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, платник податку правомірно в податкових деклараціях з ПДВ включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму 616 682,00 грн.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів, не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало ДПІ у м. Чернігові підстав для висновку про заниження ПДВ в сумі 616 682,00 грн.; про несплату 43 360,00 грн. по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств; про заниження податку на прибуток в сумі 340 009,00 грн. та відповідного завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 12 644,00 грн., отже й прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 23.09.2013: № 0004692200, № 0004702200, № 0004712200, № 0004722200 при визначенні сум грошового зобов'язання за основним платежем.

Відповідно за врахування пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким визначено поняття "штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)" та ст. 123 Кодексу, якою встановлено накладення на платника податків штрафу у відповідному розмірі, а також враховуючи встановлені судом обставини та норми податкового законодавства, згідно яких до платника податків може застосовуватись фінансова (штрафна) санкція лише за допущені ним порушення вимог податкового законодавства, застосування до ПП "ТТ-НАФТА" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є також неправомірним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкових зобов'язань позивачу, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 23.09.2013: № 0004692200, № 0004702200, № 0004712200, № 0004722200 підлягають визнанню протиправним та скасуванню, відповідно позов - задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23.09.2013: № 0004692200, № 0004702200, № 0004712200, № 0004722200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "ТТ-НАФТА" (ід.код 37021932) 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 03.03.2014 № 162.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк