Постанова

від 10.04.2014 по справі 910/1911/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р. справа№ 910/1911/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Щербак Є.М.;

відповідача-1 - не з'явилися;

відповідача-2 - не з'явилися;

відповідача-3 - не з'явилися;

відповідача-4 - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 08.02.2014 р.

за заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про забезпечення позову

у справі № 910/1911/14 (суддя - Полякова К.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит";

4. Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області

третя особа Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

07.02.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" та Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про:

- визнання недійсним іпотечного договору № 94/ІП, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 31.07.2013 р. за реєстр. № 1954 та договору про внесення змін до вказаного іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 18.01.2014 р. за реєстр. № 67;

- визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" права стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 94/ІП, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 31.07.2013 р. за реєстр. № 1954 та договором про внесення змін до нього, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 18.01.2014 р. за реєстр. № 67, на наступне майно: нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу № 3 готелю, розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський р.-н, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 10; відповідно до даних з реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові будівлі складаються з: корпусу № 3 готелю загальною площею 1890,9 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. А, та корпусу спортзалу загальною площею 491,3 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. Б;

- скасування в Державному реєстрі іпотек запису про державну реєстрацію іпотечного договору № 94/ІП, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 31.07.2013 р. за реєстр. № 1954, та про державну реєстрацію договору про внесення змін до нього, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 18.01.2014 р. за реєстр. № 67;

- скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна, яким є нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу № 3 готелю, розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський р.-н, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 10; відповідно до даних з реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові будівлі складаються з: корпусу № 3 готелю загальною площею 1890,9 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. А; корпусу спортзалу загальною площею 491,3 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. Б, внесені на підставі іпотечного договору № 94/ІП, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 31.07.2013 р. за реєстр. № 1954 та договору про внесення змін до нього, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 18.01.2014 р. за реєстровим № 67.

Окрім того, Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" до позовної заяви додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій позивач просив суд:

- заборонити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Промекономбанк" вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений іпотечним договором № 94/ІП та договором про внесення змін до нього, а саме: нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу № 3 готелю, розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський р.-н, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 10; відповідно до даних з Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові будівлі складаються з: корпусу № 3 готелю загальною площею 1890,9 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. А, та корпусу спортзалу загальною площею 491,3 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. Б;

- накласти арешт на зазначений предмет іпотеки, визначений іпотечним договором № 94/ІП та договором про внесення змін до нього.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2014 р. порушено провадження у справі № 910/1911/14 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Також, іншою ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2014 р. заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2014 р. про вжиття заходів до забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на ту обставину, що заявником не доведено належними та допустимими доказами обставин, які б могли свідчити про неможливість або утруднення в майбутньому виконання рішення суду, а також зазначає про те, що господарським судом м. Києва було залишено поза увагою факт розірвання іпотечного договору № 94/ІП від 31.07.2013 р. у зв`язку з достроковим виконанням забезпечених ним кредитних зобов`язань, що було оформлено 07.02.2014 р. договором про розірвання іпотечного договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/1911/14, а розгляд справи призначено на 10.04.2014 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, та просив ухвалу господарського суду м. Києва від 08.02.2014 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" без задоволення.

В засідання суду, призначене на 10.04.2014 р., представники відповідачів та третьої особи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття цих заходів у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Право вибору тих чи інших заходів забезпечення належить господарському суду, який виходить із предмету спору та конкретних обставин справи.

Колегія суддів також наголошує, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Вбачається, що вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Промекономбанк" вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений іпотечним договором № 94/ІП та договором про внесення змін до нього, та накладення арешту на зазначений предмет іпотеки, визначений іпотечним договором № 94/ІП та договором про внесення змін до нього, пов'язано з предметом позовних вимог у даній справі та вплине на повне виконання рішення суду першої інстанції у випадку задоволення даного позову.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з тих обставин, які були відомі йому на момент пред`явлення позову.

Так, 31.07.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Промекономбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візит" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 94/ІП, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку нежитлові будівлі корпусу спортзалу та корпусу № 3 готелю, розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський р.-н, смт. Козин, вул. Лугова, буд. 10; відповідно до даних з Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові будівлі складаються з: корпусу № 3 готелю загальною площею 1890,9 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. А, та корпусу спортзалу загальною площею 491,3 кв.м., зазначеного на плані земельної ділянки під літ. Б.

16.01.2014 р. стосовно позивача призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. З цього слідує, що з вказаного моменту повноваження всіх органів управління та контролю банку припинилися. Однак, у той же самий день відбувається відчуження 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" на підставі договору про відступлення права 100% частки в статутному (складеному) капіталі (фонді) Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит", при цьому, без здійснення оплати за вказане відчуження.

Разом з тим, слід зазначити, що єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" на момент призначення в позивача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію, відповідно до статуту відповідача-3, затвердженого загальними зборами його учасників та оформленого протоколом № 08/2012 від 27.02.2012 р., є саме Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" (п. 5.1.1. статуту), тобто позивач у даній справі.

Наступного ж дня після відчуження частки в статутному капіталі, 17.01.2014 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візит" укладається договір купівлі-продажу спірного нерухомого іпотечного майна, розташованого по вул. Луговій, буд. 10, в смт. Козин Обухівського р.-ну Київської обл., на загальну суму 901350,00 грн.

У той же самий день Товариство з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" стає стороною іпотечного договору від 31.07.2013 р. замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" та укладає з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Промекономбанк" додаткову угоду до нього, відповідно до якої вказане вище іпотечне майно оцінюється незалежним експертом в суму, яка значно перевищує його балансову вартість - 61602000,00 грн.

Також, 27.01.2014 р., знову ж таки, без відома Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" здійснено реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит", згідно якої його єдиним учасником стає Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Промекономбанк".

З аналізу вказаних обставин вбачається, що інтереси Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" як позивача в даній справі полягають у тому, що на момент призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію позивач був власником частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит" у розмірі 100%, що знаходить своє підтвердження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статуті останнього.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про наявність у позивача дійсних підстав вважати, що спірне нерухоме майно може бути зменшено у кількості або ж взагалі втрачено, тобто відчужено на користь третіх осіб повністю або частково, що також підтверджується і фактом розірвання іпотечного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Промекономбанк", оскільки таким чином майно стало вільним від будь-яких обтяжень. Вказані обставини також знаходять своє підтвердження у доданій позивачем до відзиву на апеляційну скаргу роздруківці оголошення з мережі Інтернет, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" пропонувало продаж нерухомого майна готелю "Візит".

Окрім того, одним із доводів апелянта і є саме те, що господарським судом м. Києва було залишено поза увагою факт розірвання іпотечного договору № 94/ІП від 31.07.2013 р. у зв`язку з достроковим виконанням забезпечених ним кредитних зобов`язань, що було оформлено 07.02.2014 р. договором про розірвання іпотечного договору.

Дійсно, 07.02.2014 р. іпотечний договір № 94/ІП від 31.07.2014 р. розірвано у зв`язку з достроковим виконанням забезпечених ним кредитних зобов`язань, що було оформлено договором про розірвання вказаного іпотечного договору. Копію вказаного договору про розірвання іпотечного договору № 94/ІП Товариство з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" долучило до апеляційної скарги.

З приводу вказаної обставини колегія суддів зазначає, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернулося з позовом та заявою про його забезпечення до суду першої інстанції 07.02.2014 р. саме у день розірвання іпотечного договору № 94/ІП від 31.07.2014 р. Тобто, як позивач, так і суд першої інстанції на момент подання позову та винесення ухвали про його забезпечення не знали і не могли знати про факт розірвання оспорюваного правочину, оскільки Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" не є його стороною, а господарський суд м. Києва міг оперувати лише тими фактами, які були йому відомі на момент винесення оскаржуваної ухвали, та яких було достатньо для забезпечення позову. Тому вказаний аргумент апелянта не може вважатися таким, який би призвів до скасування ухвали від 08.02.2014 р., оскільки судом першої інстанції було дотримано усі вимоги процесуального права.

Окрім того, скаржник зазначає, що Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" не доведено належними та допустимими доказами обставин, які б могли свідчити про неможливість або утруднення в майбутньому виконання рішення суду.

З приводу цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Позивачем і у позовній заяві і у відзиві на апеляційну скаргу наведено досить переконливі аргументи, які свідчать про реальні підстави утруднення або ж неможливості виконання у майбутньому рішення суду. В свою чергу, скаржником не наведено жодних переконливих обставин, які б доводили протилежне.

Також, апеляційний суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" окрім уже зазначених доводів наводить аргументи, які стосуються не суті самого забезпечення позову, а суті спору між сторонами, що взагалі не може братися до уваги в рамках цього апеляційного провадження, оскільки виходить за межі розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним забезпечення позову у даній справі у вигляді заборони Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Промекономбанк" вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений іпотечним договором № 94/ІП, та накладення арешту на зазначений предмет іпотеки, оскільки таке забезпечення не призведе до перешкоджання господарській діяльності відповідачів (сторін іпотечного договору), а тільки забезпечить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Усі інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підкріплені належними та допустимими доказами.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 08.02.2014 р., винесену за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рілаєнс" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 08.02.2014 р. у справі № 910/1911/14 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі № 910/1911/14 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран