Постанова

від 14.04.2014 по справі 927/1549/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 927/1549/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

від боржника -Карета О.О. - дов. б/н від 28.03.2014р.,

від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві - Ткач С.С. - дов. №824/9 від 24.07.2013р.,

від ДПІ у м.Чернігові ГУ Міндоходів України в Чернігівський області - не з'явились,

ліквідатор - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

на постанову

господарського суду Чернігівської області

від 26.12.2013р.

у справі №927/1549/13 (суддя Сидоренко А.С.)

за заявою ліквідатора боржника

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ)

«ТД ЕЛТЕК»

про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Чернігівської області від 26.12.2013р. у справі №927/1549/13 визнано банкрутом ТОВ "ТД ЕЛТЕК"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; покладено обов'язки ліквідатора на ліквідатора ТОВ "ТД ЕЛТЕК" Лобачову Тетяну Миколаївну.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції від 26.12.2013р. скасувати та припинити провадження у справі.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.03.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014р. розгляд справи №927/1549/133 було відкладено на 14.04.2014р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників боржника і ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ліквідатором ТОВ "ТД ЕЛТЕК" була подана до місцевого суду заява про порушення справи про банкрутство на підставі ст.ст. 11, 95 Закону.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.12.2013р. заява боржника була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 16.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.12.2013р. було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД ЕЛТЕК" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

ТОВ "ТД ЕЛТЕК" зареєстроване в якості суб'єкта господарювання розпорядженням Печерської районної у м.Києві державної адміністрації 22.09.2010р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені відомості за №10701020000041277.

28.08.2013р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був внесений запис про рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТД ЕЛТЕК" щодо припинення діяльності товариства шляхом ліквідації.

Згідно з вимогами ст.1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами, не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Згідно з ч.1 ст.95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про господарські товариства", з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявления кредиторами вимог до нього, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію.

Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

Тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення і в порядку ч.4 ст.105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та проходження позапланової (ліквідаційної) перевірки, можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст.105 ЦК України, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Місцевий суд не врахував, що до заяви боржника не було додано ні інвентаризаційного акту, ні аудиторського висновку, і не дав оцінки постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2013р. по справі №86/2281/13-а в якій боржник виступав позивачем.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Тобто, боржник при зверненні до господарського суду про визнання себе банкрутом, зобов'язаний був надати докази відсутності своєї платоспроможності.

Згідно ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності. Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.

В скарзі апелянт зазначає, що згідно поданих до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві податкових декларацій, ТОВ «ТД Елтек» регулярно звітувало. Так за 2010р. підприємством в звіті було відображено валовий дохід 904213 грн. та валові витрати 817984 грн., за 2011р. підприємством в звіті відображено валовий дохід 7842380 грн. та валові витрати 6989454 грн., за 2012р. підприємством в звіті відображено валовий дохід 5554515 грн. та валові витрати 5017538 грн., тобто протягом своєї діяльності підприємство звітувало до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вчасно, що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.

Також, як зазначено скаржником, ТОВ «ТД Елтек» була подана декларація з податку на додану вартість за січень 2013р., де відображено обсяг поставки (без ПДВ) 303962 грн., сума ПДВ склала 60792 грн., за квітень 2013р. відображено обсяг поставки (без ПДВ) 279547грн., сума ПДВ склала 55909 грн.

Крім того, відповідно до п.п.78.1.7. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом не було з'ясовано, чи було дотримано порядок ліквідації юридичної особи і з яких причин не було проведено перевірку, передбачену п.п.78.1.7. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України.

Приймаючи оскаржувану постанову, місцевий суд наведених обставин не врахував і поспішно задовольнив заяву боржника про його ж банкрутство.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 26.12.2013р. підлягає частковому задоволенню, постанову господарського суду Чернігівської області від 26.12.2013р. у справі №927/1549/13 необхідно скасувати, справу скерувати для подальшого розгляду до суду першої інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене вище і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду Чернігівської області від 26.12.2013р. задовольнити частково.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 26.12.2013р. у справі №927/1549/13 - скасувати, а справу скерувати для подальшого розгляду до господарського суду Чернігівської області.

Справу №927/1549/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко