Рішення

від 05.05.2009 по справі 5020-9/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"05" травня 2009 р. справа № 5020-9/176

За позовом Дочірнього підприємства „Лакталіс-Україна” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; 03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 120) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Таймер” (99040, м. Севастополь,  вул. Хрустальова, буд. 93; 99055, м. Севастополь, 5-й км Камишовського шосе, склади „Торгмортранс”)

про стягнення 591560,79 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача –Мошковська Євгенія Миколаївна, довіреність б/н від 02.10.2008;

Відповідача - не з'явився.  

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство „Лакталіс-Україна” (далі –ДП „Лакталіс-Україна”) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Таймер” (далі –ТОВ „Альфа-Таймер”) стягнення 591560,79 грн., з яких: 467389,83 грн. –основний борг, 71541,73 грн. – пеня, 8942,72 грн. - 3% річних, 43686,51 грн. –інфляційне відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань, норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнає у відзиві на позов посилаючись на те, що ним здійснена часткова оплата боргу в сумі 288000,00 грн., яка не врахована позивачем (а.с.83).

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, яке задоволено господарським судом  пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2007 між  ДП „Лакталіс-Україна” (Продавець) та ТОВ „Альфа-Таймер” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №Ю075/08 „Ф” (далі –Договір) (а.с.14-17).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язується продати, а Покупець купити продукцію, вказану в товарно-транспортних накладних (продукцію) на умовах, які визначені Договором. Всі істотні умови Договору, які неможливо узгодити на момент його укладення, сторони узгоджують у товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною Договору та слугуватимуть доказами виконання або неналежного виконання умов Договору.

Згідно пункту 2.1 Договору Продавець здійснює поставку продукції Покупцю на підставі замовлення, з урахуванням достатньої наявності продукції на складі.

Відповідно до пункту 8.1 Договору він діє з 01.01.2008 до 31.12.2008, але в частині виконання фінансових зобов'язань до повного їх виконання.

Згідно пункту 3.3 Договору Покупець зобов'язується чітко та своєчасно здійснювати оплату продукції на умовах безготівкового розрахунку протягом не більш чотирнадцяти календарних днів з моменту виписки товарно-транспортної накладної на продукцію, плюс один день.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Продавець зобов'язується виконувати замовлення Покупця, які здійснені Покупцем відповідно до Договору, на умовах, що вони були передані відповідно до пункту 2.1 Договору.

Покупець в свою чергу, згідно пункту 6.2 Договору, зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, яка поставлена Продавцем.

У період з 05.06.2008 по 03.07.2008 позивач, на виконання своїх зобов'язань, передав у власність відповідачу продукцію, що підтверджується наступними накладними:

№ФЦ-03561 від 05.06.2008; №НС-16981 від 14.06.2008; №НС-18156 від 24.06.2008; №НС-16146 від 07.06.2008; №ФЦ-03810 від 16.06.2008; №ФЦ-04144 від 26.06.2008; №ФЦ-03643 від 09.06.2008; №НС-17289 від 17.06.2008; №НС-18561 від 28.06.2008; №НС-16481 від 10.06.2008; №ФЦ-03913 від 19.06.2008; №ФЦ-04239 від 30.06.2008; №ФЦ-03744 від 12.06.2008; №НС-17792 від 21.06.2008; №НС-18923 від 01.07.2008; №ФЦ-04303 від 12.06.2008; №ФЦ-04006 від 23.06.2008; №ФЦ-04393 від 03.07.2008 (а.с.27-34, 36-39, 41-49, 51-53, 55-56, 58-60, 62-63, 65-67, 69-71).

Відповідач зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції виконав не в повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Сторонами була проведена звірка розрахунків станом на 01.05.2008 та підписаний акт звірки взаєморозрахунків в період з 01.05.2008 по 03.07.2008 (а.с.116-117), згідно якого заборгованість відповідача складає 467389,83 грн.

01.12.2008 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату заборгованості за отриману продукцію (а.с.25).

Відповідач на претензію не відповів, наявну суму заборгованості не погасив.

На підставі пункту 7.2 Договору позивач нарахував на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в розмірі 71541,73 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення ДП „Лакталіс-Україна” з даним позовом до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості та нарахування штрафних санкцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за поставлену ДП „Лакталіс-Україна” продукцію у розмірі 467389,83  грн. на день прийняття рішення відсутні.

Таким чином, відповідачем належним чином не виконано зобов'язання за Договором №Ю075/08 „Ф” від 01.12.2007, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 467389, 83 грн. підлягає стягненню на користь позивача повністю.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача про часткову оплату ним вартості  продукції на суму 288000,00 грн., яка не врахована позивачем, з наступних підстав.

Згідно наданих позивачем доказів та детального розрахунку суми боргу (а.с.27-71, 113-115) за період з 01.05.2008 по 03.07.2008 включно позивачем на замовлення відповідача було поставлено продукцію на загальну суму 939490,19 грн., а отримано оплати від відповідача в період з 01.05.2008 по 01.08.2008 включно - 844 356,26 грн. в тому числі і заперечені відповідачем 288000,00 грн. Таким чином, при розрахунку заборгованості позивачем враховані всі сплачені відповідачем суми.

Дані доводи позивача відповідачем не спростовуються, доказів неправомірності дій позивача  відповідач суду не надав.

Згідно пункту 3.9 Договору, у випадку, якщо Покупець сплачує за отриману продукцію частками, Продавець має право отриману оплату вносити в рахунок погашення самої ранньої неоплаченої заборгованості Покупця. Керуючись зазначеним пунктом Договору, часткова оплата за отриману продукцію враховувалась позивачем в рахунок самої ранньої неоплаченої заборгованості відповідача.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними    санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 71541,73 грн. за період з 21.06.2008 по 23.02.2008, яка підлягає стягненню частково, виходячи з наступного.

Згідно пункту 7.2 Договору у разі прострочення оплати за отриману продукцію Покупець зобов'язується оплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної  облікової ставки Національного банку України від загальної суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної  облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд перевірив та встановив, що пеня підлягає стягненню частково виходячи з наступного розрахунку суду:

1)          за період з 21.06.2008 по 21.12.2008 (183 дні) на суму 23174,97 грн., розмір пені становить 2781,00 грн.;

2)          за період з 23.06.2008 по 23.12.2008 (183 дні) на суму 15687,30 грн. розмір пені становить 1882,48 грн.;

3)          за період з 25.06.2008 по 25.12.2008 (183 дні) на суму 43794,45 грн. розмір пені становить 5255,33 грн.;

4)          за період з 26.06.2008 по 26.12.2008 (183 дні) на суму 14912,83 грн. розмір пені становить 1789,54 грн.;

5)          за період з 28.06.2008 по 28.12.2008 (183 дні) на суму 36889,84 грн. розмір пені становить 4426,78 грн.;

6)          за період з 28.06.2008 по 28.12.2008 (183 дні) на суму 155,52 грн. розмір пені становить 18,66 грн.;

7)          за період з 30.06.2008 по 30.12.2008 (183 дні) на суму 16484,33 грн. розмір пені становить 1978,12 грн.;

8)          за період з 02.07.2008 по 02.01.2009  (184 дні) на суму 42631,15 грн. розмір пені становить 5143,69  грн.;

9)          за період з 03.07.2008  по 03.01.2009  (184 дні) на суму 16390,44 грн. розмір пені становить 1977,60 грн.;

10)          за період з 05.07.2008 по 05.01.2009 (184 дні) на суму  39746,05 грн. розмір пені становить 4795,58 грн.;

11)          за період з 07.07.2008  по 07.01.2009 (184 дні) на суму 13591,10 грн. розмір пені становить 1639,84  грн.;

12)          за період з 09.07.2008 по 09.01.2009 (184 дні) на суму 36872,28 грн. розмір пені становить 4448,85 грн.;

13)          за період з 10.07.2008 по 10.01.2009 (184 дні) на суму 16269,32 грн. розмір пені становить 1962,98 грн.;

14)          за період з 12.07.2008 по 12.01.2009 (184 дні) на суму 40992,17 грн. розмір пені становить 4945,94 грн.;

15)          за період з 14.07.2008 по 14.01.2009 (184 дні) на суму 14875,18 грн. розмір пені становить 1794,78 грн.;

16)          за період з 16.07.2008 по 16.01.2009 (184 дня) на суму 39182,76 грн. розмір пені становить 4727,62 грн.;

17)          за період з 17.07.2008 по 17.01.2009 (184 дні) на суму 16435,32 грн. розмір пені становить 1983,02  грн.;

18)          за період з 19.07.2008 по 19.01.2009 (184 дні) на суму 39304,82 грн. розмір пені становить 4742,35 грн.

Остаточно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 56294,16 грн.

Суму основного боргу в розмірі 467389,83 грн. позивач просить стягнути з урахуванням   3% річних та збитків від інфляції.  

Згідно статті 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Позивачем нараховане інфляційне відшкодування в розмірі 43686,51 грн., яке підлягає стягненню з відповідача частково, виходячи  з наступного.

Судом встановлено, що при розрахунку інфляційного відшкодування позивачем невірно нараховане інфляційне відшкодування, а саме: згідно Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які оформлені листом №62-97р від 03.04.1997 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується в період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок нараховується з наступного місяця.

Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що інфляційне відшкодування підлягає стягненню частково в розмірі 42539,62 грн.,  виходячи з наступного розрахунку:

1)          за період з 21.06.2008 по 31.01.2009 на суму 23174,97 грн., розмір інфляційного відшкодування становить 2085,75 грн.;

2)          за період з 23.06.2008 по 31.01.2009 на суму 15687,30 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1411,86 грн.;

3)          за період з 25.06.2008 по 31.01.2009 на суму 43794,45 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3941,50 грн.;

4)          за період з 26.06.2008 по 31.01.2009 на суму 14912,83 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1342,15 грн.;

5)          за період з 28.06.2008 по 31.01.2009 на суму 36889,84 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3320,09 грн.;

6)          за період з 28.06.2008 по 31.01.2009 на суму 155,52 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 14,00 грн.;

7)          за період з 30.06.2008 по 31.01.2009 на суму 16484,33 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1483,59 грн.;

8)          за період з 02.07.2008 по 31.01.2009 на суму 42631,15 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3836,80 грн.;

9)          за період з 03.07.2008  по 31.01.2009 на суму 16390,44 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1475,14 грн.;

10)          за період з 05.07.2008 по 31.01.2009 на суму  39746,05 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3577,14 грн.;

11)          за період з 07.07.2008  по 31.01.2009 на суму 13591,10 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1223,20 грн.;

12)          за період з 09.07.2008 по 31.01.2009 на суму 36872,28 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3318,51 грн.;

13)          за період з 10.07.2008 по 31.01.2009 на суму 16269,32 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1464,24 грн.;

14)          за період з 12.07.2008 по 31.01.2009 на суму 40992,17 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3689,30 грн.;

15)          за період з 14.07.2008 по 31.01.2009 на суму 14875,18 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1338,77 грн.;

16)          за період з 16.07.2008 по 31.01.2009 на суму 39182,76 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3722,26 грн.;

17)          за період з 17.07.2008 по 31.01.2009 на суму 16435,32 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 1561,36 грн.;

18)          за період з 19.07.2008 по 31.01.2009  на суму 39304,82 грн. розмір інфляційного відшкодування становить 3733,96 грн.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, який складає 8942,72 грн. та встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, в розмірі 575166,33 грн., в тому числі основний борг –467389,83 грн., пеня –56294,16 грн., 3% річних –8942,72 грн., інфляційне відшкодування –42539,62 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Таймер” (99040, м. Севастополь,  вул. Хрустальова, буд. 93; ідентифікаційний код 30394046, п/р 26007255550051 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) в на користь Дочірнього підприємства „Лакталіс-Україна” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 25593656, п/р 26002002429000 в АТ „Каліон банк Україна”, МФО 300379) 581032,45 грн., з яких: 467389,83 грн. –основний борг, 56294,16 грн. – пеня, 8942,72 грн. - 3% річних, 42539,62 грн. –інфляційне відшкодування    5751,66 грн. - витрати по сплаті державного мита та 114,46 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                                               С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  15.05.2009.

РОЗСИЛКА:

1.          ДП „Лакталіс-Україна” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; 03062, м. Київ, вул. Естонська, буд. 120)

2.          ТОВ „Альфа-Таймер” (99040, м. Севастополь,  вул. Хрустальова, буд. 93; 99055, м. Севастополь, 5-й км Камишовського шосе, склади „Торгмортранс”)

3.          Справа