Рішення

від 01.06.2009 по справі 1/124/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/124/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" червня 2009 р.                                                 Справа №  1/124/09

м. Миколаїв

За позовом: Приватного підприємства «Козацька застава»                     /55207, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Радянська, 32/                     Представник позивача: адвокат Гроцький Олександр Миколайович                     /55207, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. ХХ з'їзду КПРС, 77/До відповідача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії                            “Відділення Промінвестбанку в м. Первомайськ Миколаївської області”                           /55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 34-а/про: стягнення 18 683 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: Гадицький М.М., довіреність від 05.05.2009р.  

                       Влащук В.М., довіреність від 28.04.2009р.

Від відповідача: Бойченко І.О., довіреність від 17.03.2009р.

Позивач звернувся з клопотанням про заміну неналежного відповідача –Українського акціонерного комерційно промислово-інвестиційного банку –Первомайське відділення на належного –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Первомайськ Миколаївської області” (а.с.47).

Клопотання судом задоволено.

Здійснено заміну неналежного відповідача -  Українського акціонерного комерційно промислово-інвестиційного банку –Первомайське відділення на належного відповідача –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Первомайськ Миколаївської області” .

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 18 683, 00 грн.

Відповідач у письмовому відзиві (а.с.20-21) заперечує проти позову посилаючись на призначення у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку з 07.10.2009 року тимчасової адміністрації та введенням згідно постанови НБУ за № 308 від 07.10.2008р. мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 07.10.20089 року до 07.04.2009 року.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін - суд

в с т а н о в и в:

10.07.2000 року між позивачем і відповідачем укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування (а.с.8-9). Згідно умов договору банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта, здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України (п.4.2-4.4 Договору).

Позивач, здійснюючи свою господарську діяльність згідно з умовами договору, ініціював переказ через відповідача власних грошових коштів, а саме платіжного доручення № 419 від 06.10.2008 року на суму 219 800 грн. /вказана сума була оплатою за відвантажений товар паливно-мастильні матеріали власником яких є Приватне підприємство “Енерготранс плюс”/.

Відповідно до вимог статті 8.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнтів, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження.

Нормами п.30.1 ст.30 Закону України  «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» встановлено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідач зобов'язання щодо виконання доручення клієнта виконав не належним чином, переказ коштів за платіжним дорученням № 419 від 06.10.2008 року на суму        219 800, 00  грн. банком не був закінчений, на рахунок одержувача (ПП “Енерготранс плюс”) кошти зараховані не були. Вказана сума коштів була повернута на рахунок позивача лише 22.10.2008р. Свою відмову здійснити переказ грошових коштів позивача відповідач пояснив тим, що 07.10.2008р. Постановою Правління Національного банку України № 308 в Українському акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку було призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 07.10.2008р. по 07.04.2009р.

Позивач просить стягнути з відповідача неустойку (штраф) у сумі 18 683, 00 грн. за несвоєчасне виконання його доручення банку по перерахуванню коштів /за платіжним дорученням № 419 від 06.10.2008 року на суму 219 800, 00  грн./ за період з 06.10.2008 року по 22.10.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Відповідно до ст.7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001р. № 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, позивачем відкрито саме поточний рахунок. Поточний рахунок –рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до статей 1066-1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта  про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначити та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Предметом договору банківського рахунка є виконання послуг з приводу розрахунково-касового обслуговування, під яким, у відповідності до ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»визначені послуги, надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Отже, за своєю правовою природою договір банківського рахунка (на відміну від договорів на відкриття депозитних рахунків), є договором надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України № 308 від 07.10.2008 року “Про призначення тимчасової адміністрації у Українському акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку” призначено у вказаному банку тимчасову адміністрацію на   1 рік –з 07.10.2008 року та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 07.10.2008 року до 07.04.2009 року.

Правове регулювання мораторію на задоволення вимог кредиторів банку здійснюється Законом України “Про банки і банківську діяльність”. В статті 2 вказаного Закону міститься визначення поняття мораторію, останнім є зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. У відповідності із ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач за договором від 10.07.2000р. зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача відповідно до чинного законодавства, тобто за договором відповідач не має перед позивачем зобов'язань майнового (грошового) характеру, оскільки це є лише послуга з боку банку.

Таким чином, посилання відповідача на те, що його майнові зобов'язання з перерахування грошових коштів згідно виставлених платіжних доручень підпадають під дію мораторію, введеного з 07.10.2008 року, є безпідставними та необґрунтованими, позивач і відповідач не є кредитом і боржником в розуміння    ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Крім того, посилання відповідача на приписи постанови Правління Національного банку України N 308 від 07.10.2008 року “Про призначення тимчасової адміністрації у Українському акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку” - не можуть бути взяті до уваги, оскільки у спірній правовій ситуації вищу юридичну силу мають норми статті 41 Конституції України щодо непорушності права власності (у тому числі на грошові кошти на банківських рахунках) та статті 204 ЦК України щодо правомірності правочину (у тому числі договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів виконання умов договору від 10.07.2000р. в частині своєчасного перерахування грошових коштів згідно виставленого позивачем платіжного доручення № 419 від 06.10.2008 року на суму 219 800, 00  грн.

Крім того, слід звернути увагу, що у разі своєчасного виконання банком прийнятих на себе зобов'язань, спірна ситуація не мала б місця у правовідносинах сторін. Як вище зазначалось, спірне платіжне доручення надано банку 06.10.2008 року, і згідно умов договору мало бути виконано цього самого дня. Мораторій введено постановою Правління Національного банку України № 308 від 07.10.2008 року з 07.10.2008р. Тобто зобов'язання мали бути виконані відповідачем ще до дати прийняття постанови № 308.

Відповідно до ст.1073 у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 6  Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 10.07.2000р., укладеного між сторонами передбачено, що банк несе відповідальність за несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунку, банк сплачує клієнту штраф у розмірі 0, 5% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення.

Приймаючи до уваги, повернення банком 22.10.2008р. на рахунок позивача суми переказу за платіжним дорученням, неустойка (штраф) підлягає стягненню за період 06.10.2008р. по 21.10.2008р.

Розмір штрафу складає 17 584 грн. /219800 х 0,5 % х 16/.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню частково в сумі   17 584 грн. штрафу, в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 24, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

В И Р І Ш И В :

Здійснити заміну неналежного відповідача -  Українського акціонерного комерційно промислово-інвестиційного банку –Первомайське відділення на належного відповідача –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Первомайськ Миколаївської області”.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку “Київ” в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Первомайськ Миколаївської області” /55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Грушевського, 34-а, ідентифікаційний код 09326447/ на користь Приватного підприємства “Козацька застава” /55207, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Радянська, 32, ідентифікаційний код 30799188/ 17 584 грн. штрафу, 175, 84 грн. державного мита, 111, 05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,        941 грн. за послуги адвоката.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.           

          Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        Л.I.Васильєва