Постанова

від 14.04.2014 по справі 913/2671/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.04.2014р. справа №913/2671/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: М'ясищева А.М., Сгара Е.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Усов Р.Ю. по дов.;

від відповідача-1: Тодоров В.В.- кервіник;

від відповідача-2: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2013р. (повний текст від 16.12.2013р.) у справі №913/2671/13 (суддя Шеліхіна Р.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до 1) Комунального підприємства «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління», м. Стаханов Луганської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій С.К.», м. Донецьк

про стягнення 27 301,15грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління», м. Стаханов Луганської області, про стягнення майнової шкоди в сумі 27 301,15грн.

Заявою від 04.11.2013р. позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 18 857,53грн.

12.12.2013р. господарським судом Луганської області було прийнято рішення у справі №913/2671/13, яким у задоволенні заявленого позову відмовлено у повному обсязі з посиланням на те, що по-перше, позивачем не доведено належними і допустимими доказами факту того, що пошкоджений кабель було прокладено на глибині 1м, крім того, не надано доказів дотримання законодавчо встановлених норм і правил щодо встановлення охоронної зони спірного кабелю та надання до виконавчих органів Стаханівської міської ради відомостей щодо наявності (прокладки) підземної кабельної лінії КЛ-6кВ, що перетинає проїжджу частину «проспект ім. Леніна в районі житлового будинку №1». Викладене, за висновком суду, підтверджує відсутність доказів протиправної поведінки відповідача при проведенні демонтажних робіт відносно власного майна - асфальтного покриття і трамвайного шляху, а також вини останнього у пошкодженні вказаного кабелю, оскільки спірні роботи проводились останнім у зоні, яка не мала застережень.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області скасувати та заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції було зроблено невірний висновок про те, що позивачем у справі не виконаний певний ряд обов'язків, покладених на нього як на власника об'єктів передачі електричної енергії та на енергопостачальну організацію. По-перше, за висновком апелянта, з наданого до матеріалів справи паспорту кабельної лінії, пошкоджений кабель прокладено в трубах на глибині 1 метра в місцях перетину з асфальтними автодорогами, а отже позивачем дотримано усі необхідні запобіжні заходи для забезпечення збереження такої електричної мережі як спірна кабельна лінія. З наданих до матеріалів справи фото таблиць навпаки вбачається, що земляні роботи виконувались відповідачем в порушення вимог чинного законодавства на глибині більше 0,3 метра.

По-друге, за твердженням скаржника, висновок суду про невиконання позивачем обов'язку з укладення договору сервітуту зі Стаханівською міською радою для обслуговування пошкодженої кабельної лінії є безпідставним з огляду на приписи КЦ України та Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів», оскільки відповідно до зазначених правових актів право користування чужим майном (сервітут) є правом, а не обов'язком позивача, до того ж, встановлення сервітутів для земель, в яких прокладені підземні кабельні лінії, чинними нормами і правилами не передбачено.

По третє, апелянт наголошує на безпідставному звільненні судом відповідача від відповідальності за завдану позивачу майнову шкоду.

Враховуючи викладене, заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню як незаконне та необґрунтоване.

В ході розгляду апеляційної скарги судовою колегією було встановлено, що в матеріалах справи наявний договір про надання послуг №1605 від 16.05.2013р., укладений між Комунальним підприємством «Стахановське тремвайно-тролейбусне управління» (відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій С.К.», за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання надати послуги щодо демонтажу трамвайного шляху інв.№695 (КП «СТТУ»-вул. Коперніка). Крім того, матеріали справи містять додаток №2 до вказаного договору, відповідно якого ТОВ «Меркурій С.К.» взяло на себе зобов'язання щодо всіх погоджень відносно виконання демонтажних робіт з міськими службами та організаціями, що мають комунікації на цьому шляху, при виконанні демонтажу трамвайного шляху за адресою: м. Стаханов, вул. Коперніка, інв. №695. Зазначені договір з додатком підписані керівниками та скріплені печатками відповідних підприємств.

У зв'язку з викладеним ухвалою від 17.02.2014р. Донецький апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій С.К.», м. Донецьк.

Згідно листа Головного управління статистики у Донецькій області №06.3-13/750 від 25.03.2014р. станом на 25.03.2014р. в ЄДРПОУ значиться така юридична особа як ТОВ «Меркурій С.К.», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.04.2014р. ТОВ «Меркурій С.К.» з 27.02.2014р. перебуває в стані припинення за рішенням засновників, проте доказів припинення діяльності вказаної юридичної особи до матеріалів справи не надано.

У судове засідання 14.04.2014р. другий відповідач не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалами про відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2013р. при проведенні Комунальним підприємством «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління» робіт з демонтажу трамвайного шляху із застосуванням екскаватору по пр. Леніна в районі ж.д.2, було пошкоджено високовольтний кабель КП 6кВ РС Кадієвка «РП-2 №1». Відносно вказаної події представниками ТОВ «ЛЕО» у присутності директора КП «СТТУ» було складено протокол про порушення «Правил охорони електричних мереж» від 19.07.2013р. Зазначений протокол представником відповідача підписаний без зауважень і застережень, копію протоколу отримано, про що у ньому міститься відповідний запис.

Згідно договірної ціни на ремонтно-відновлювальні роботи у 2013 році на об'єктів КЛ-6кВ ПС Кадієвка РП-2каб.1, вартість ремонту пошкодженого кабелю склала 27 301,15грн. (згідно акту виконаних робіт №18 від 26.07.2013р. вартість відновлювальних робіт склала 18857,53грн., у зв'язку з чим заявою від 04.11.2013р. позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» зверталось до відповідача з претензією №20-39/1/1 від 31.07.2013р. про відшкодування завданих збитків, на що Комунальне підприємство «Стаханівське трамвайно-тролейбусне управління» листом №152 від 02.09.2013р. відповіло відмовою з тих підстав, що демонтаж трамвайного шляху виконувався ТОВ «Меркурій С.К.» згідно договору на надання послуг, працівникам КП «СТТУ» 19.07.2013р. наряди на проведення робіт за місцем пошкодження кабелю не видавались.

Оскільки вартість ремонтно-відновлювальних робіт до даного часу оплачена не була, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з відповідним позовом. При цьому, оскільки згідно акту виконаних робіт №18 від 26.07.2013р. вартість ремонту вказаного кабелю склала 18 857,53грн., позивач зменшив первісно заявлені позовні вимоги.

Як зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаного позову у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що відповідач при проведенні земляних робіт по пр. Леніна з демонтажу трамвайних шляхів порушив Правила охорони електричних мереж, затверджені Постановою КМУ від 04.03.1997р №209, а саме - провів відповідні роботи без письмової згоди та за відсутності представника енергопідприємства, на глибині понад 0,3 метра, внаслідок чого сталось пошкодження високовольтного кабелю. Факт пошкодження відповідачем кабельної лінії позивач обґрунтовує протоколом про порушення Правил охорони електричних мереж від 19.07.2013р. та паспортом кабельної лінії електропередач високої напруги п/ст Кадієвка - РП2№1.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що матеріалами справи не доведено факту вчинення з вини відповідача правопорушення у сфері господарювання, яке було б підставою для застосування санкції у вигляді відшкодування збитків, оскільки позивачем не доведено дотримання ним самим законодавчо визначених вимог щодо встановлення охоронних зон спірного кабелю, надання до виконавчих органів місцевого самоврядування відомостей щодо місцезнаходження спірної лінії електропередачі, а також доказів прокладки вказаного кабелю саме на зазначеній у паспорті глибині - 1м, тобто не доведено виконання позивачем певного ряду обов'язків, покладених на нього як на власника об'єктів передачі електричної енергії та як на енергопостачальну організацію.

Разом з цим, апеляційний господарський суд вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно п.1 Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою КМ України від 04.03.1997р. № 209, електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

Пунктом 5 вказаних Правил встановлено, що охоронні зони електричних мереж встановлюються, зокрема, уздовж підземних кабельних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра.

Відповідно до п.п. 9, 10, 12 Правил, у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур; проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра; виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання грунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж згідно з додатком до цих Правил.

Енергопідприємства для забезпечення збереження електричних мереж:

видають дозвіл на виконання робіт в охоронних зонах у разі подання заявки не пізніше ніж за 10 діб до початку робіт за умови дотримання зазначених вище умов;

здійснюють заходи, спрямовані на захист власних діючих кабельних ліній від блукаючих струмів;

передають оформлені у встановленому порядку матеріали про фактичне розташування електричних мереж відповідним органам району, області для нанесення їх на схеми землеустрою;

виконують роботи, пов'язані з ремонтом електричних мереж.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Паспорту кабельної лінії електропередачі високої напруги п/ст. «Кадіївка - РП2 №1№» та інвентарної картки обліку основних засобів за позивачем обліковується кабель, прокладений на глибині 0,8 метри, в місцях перетину з асфальтними дорогами - на глибині 1 метр У п.3 паспорту кабельної лінії «Характеристика трассы кабельной линии» зазначено, що кабельна лінія «п/ст. Кадієвка - РП2 № 1», прокладена по населеному району через вулиці Островського, Литейну, Бурбело та по пр. Леніна, кабель прокладено на глибині 0,8 м, в місцях перетину з асфальтними автодорогами кабель прокладено на глибині 1-го метра, по всій довжині лінії кабель укладено на піщаній подушці, захищений від механічних порушень червоною цеглою.

Водночас згідно протоколу про порушення «Правил охорони електричних мереж» від 19.07.2013р., складеного працівниками ТОВ «ЛЕО», 19.07.2013р. при проведенні Комунальним підприємством «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління» робіт з демонтажу трамвайного шляху із застосуванням екскаватору по пр. Леніна в районі ж.д.2, було пошкоджено високовольтний кабель КП 6кВ РС Кадієвка «РП-2 №1». Зазначений протокол підписаний директором відповідача-1 без зауважень і застережень. До матеріалів справи також надані фототаблиці, відповідно до яких роботи по демонтажу асфальтного покриття та трамвайних шляхів виконувались відповідачем на глибині від 0,4 метри до 0,47 метрів.

Докази наявності письмової згоди позивача на проведення відповідних робіт, а також докази присутності при проведенні вказаних робіт представника ТОВ «ЛЕО» в матеріалах справи відсутні.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що самим позивачем допущені порушення вищевказаних Правил, зокрема, не визначено охоронних зон електричних мереж, не надано до виконавчих органів Стаханівської міської ради відомостей про наявність підземної кабельної лінії, що перетинає проїжджу частину «проспект ім. Леніна в районі житлового будинку №1», проте зазначені доводи не спростовують факту порушення виконавцем робіт вищевказаних Правил, що призвело до порушення прав позивача у вигляді понесених збитків на відновлювальні роботи з ремонту пошкодженої кабельної лінії.

Крім того, апеляційний господарський суд наголошує, що за наявності в матеріалах справи відомостей про те, що виконавцем спірних робіт було ТОВ «Меркурій С.К.» на замовлення відповідача, господарський суд першої інстанції в порушення приписів ст.24 ГПК України не залучив вказаної особи до участі у справі, що призвело до неповного та не всебічного розгляду її матеріалів і обставин, та, відповідно, свідчить про передчасний висновок суду про відмову у задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

Разом з цим, з огляду на наявний в матеріалах справи договір про надання послуг №1605 від 16.05.2013р., укладений між Комунальним підприємством «Стахановське тремвайно-тролейбусне управління» (відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій С.К.», за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання надати послуги щодо демонтажу трамвайного шляху інв.№695 (КП «СТТУ»-вул. Коперніка), додаток №2 до вказаного договору, відповідно якого ТОВ «Меркурій С.К.» взяло на себе зобов'язання щодо всіх погоджень відносно виконання демонтажних робіт з міськими службами та організаціями, що мають комунікації на цьому шляху, при виконанні демонтажу трамвайного шляху за адресою: м. Стаханов, вул. Коперніка, інв. №695, підписані керівниками та скріплені печатками відповідних підприємств, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Водночас, укладений між відповідачами договір №1605 від 16.05.2013р. є договором про надання послуг, сторонами за яким у відповідності зі ст.901 ЦК України є виконавець та замовник. Крім того, відповідно до додатку №2 до вищевказаного договору ТОВ «Меркурій С.К.» взяло на себе зобов'язання щодо всіх погоджень відносно виконання демонтажних робіт з міськими службами та організаціями, що мають комунікації на цьому шляху, при виконанні демонтажу трамвайного шляху за адресою: м. Стаханов, вул. Коперніка, інв. №695. Таким чином, з огляду на наведене, відповідач-1 у справі в даному випадку не є особою, відповідальною за завдані позивачу збитки.

Натомість, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання другим відповідачем відповідних погоджень і дозволів на проведення земляних робіт у місці прокладки спірного кабелю позивача, судова колегія дійшла висновку про доведеність факту того, що понесені позивачем збитки є наслідком неправомірних дій другого відповідача, що є підставою для висновку про покладення відповідальності за вчинені порушення саме на ТОВ «Меркурій С.К.» як виконавця робіт за договором про надання послуг №1605 від 16.05.2013р.

Щодо обґрунтування позивачем заявленої до стягнення суми збитків, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому під шкодою слід розуміти зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага.

Головною умовою відшкодування збитків (шкоди) є наявність складу цивільного правопорушення, який утворюють наступні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між ними, вина. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів виключає настання відповідальності

Таким чином, передбачена ст. 1166 ЦК України шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії такої особи були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Крім того, статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, завдані ним збитки - витрати, зроблені управненою стороною, втрату або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, під збитками розуміються ті негативні наслідки, що настали в майновій сфері потерпілого внаслідок здійснення проти нього цивільного правопорушення. Ці негативні наслідки, в свою чергу, складаються з двох частин: реальних збитків та упущеної вигоди. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Іншими словами - це сума, на яку зменшилась вартість майна кредитора внаслідок неправомірних дій боржника. Упущена вигода - це та сума, на яку не збільшилось майно кредитора через правопорушення. Тобто, упущена вигода за своєю суттю являє собою доходи, які потерпілий міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. При визначенні розміру упущеної вигоди повинні враховуватись точні дані, що безпосередньо підтверджують реальну можливість одержання доходів потерпілим за умови не порушення його права.

Тобто, позивач з огляду на приписи ст. 33 ГПК України, повинен довести наявність збитків, які виражаються у понесенні останнім витрат на ремонт та відновлення ліній електрозв'язку. Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

В обґрунтування розміру заявлених до стягнення збитків позивачем до матеріалів справи надано договірну ціну на ремонтно-відновлювальні роботи, підсумкову відомість ресурсів, локальний кошторис №4-1-1 на ремонтно-відновлювальні роботи, відповідно яких витрати на ремонт пошкодженого другим відповідачем майна складають 27301,15грн. Водночас, оскільки згідно акту виконаних робіт №18 від 26.07.2013р. фактична вартість відновлювальних робіт склала 18857,53грн., заявою від 04.11.2013р. позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи документам і доказам, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-2 та завданими збитками, яка полягає саме у спричиненні шкоди майну позивача внаслідок порушення законодавства, яким врегульовано порядок проведення робіт у межах охоронних зон кабельних ліній електрозв'язку.

Натомість відповідач-2, всупереч порядку ст. 33 ГПК України, наявність своєї вини у заподіянні позивачу заявленої суми збитків не спростував.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на наявні в матеріалах справи докази відносно всіх складових цивільно-правової відповідальності другого відповідача, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а отже - про наявність підстав для часткового задоволення уточненого позову.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2013р. у справі №913/2671/13 не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову відносно другого відповідача. Позовні вимоги, заявлені до КП «СТТУ»,з огляду на вищевикладене задоволенню не підлягають.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до с. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача-2.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст. 104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2013р. (повний текст від 16.12.2013р.) у справі №913/2671/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2013р. (повний текст від 16.12.2013р.) у справі №913/2671/13 - скасувати.

Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ про стягнення майнової шкоди в сумі 18 857,53грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій С.К.», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ 18 857,53грн. майнової шкоди.

У задоволенні уточненого позову відносно Комунального підприємства «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління», м. Стаханов Луганської області - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій С.К.», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ витрати зі сплати судового збору: 1720,50грн. за подання позовної заяви та 860,25грн. за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: А.М. М'ясищев

Е.В. Сгара

Надруковано примірників - 6

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачам

1-господарському суду

1-ДАГС