Постанова

від 10.06.2009 по справі 58/18-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

58/18-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня  2009 р.                                                     Справа № 58//18-09

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фоміної В.О., судді Гончар Т.В.,

судді-доповідача Кравець Т.В.,

при секретарі  Буханової Т. .

за участю представників сторін:

позивача –предст. Корякіна М.І. за дов. № 01-62юр від 04.08.2008 р.,     

відповідача –предст. Новосельцевої В.І. за дов. № 3 від 09.02.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 951 Х/2-6)  АК «Харківобленерго», м.Харків на  рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2009 р. по справі № 58/18-09,

за позовом –Акціонерної компанії «Харківобленерго», м.Харків,

до Підприємства Харківської облспоживспілки «Первомайський ринок», м.Первомайськ, Харківська область, код 01563403,

про звільнення охоронної зони, -

встановила:

22.01.2009 р. позивач, АК «Харківобленерго», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов*язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав і законних інтересів позивача, а саме : звільнити охоронну зону ПЛ-110 кВ «Т»,Тройчатое –Перввомайськ № 1 та № 2 шляхом винесення торгівельних павільонів, розташованих за адресою: Харківська область, м.Первомайськ, вул..Комарова,1-а-.

10.03.2009 р. позивач, АК «Харківобленерго»звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням, в якому просив суд визнати поважним пропуск терміну позовної давності, поновити його та розглянути позовні вимоги по суті.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2009 р. (суддя Присяжнюк О.О.) відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України. В задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, з рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2009 р. по справі № 58/18-09 та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Витрати по веденню справи покласти на відповідача. Апелянт не погоджується з тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, не прийняв до уваги доводи Акціонерної компанії, викладені в клопотанні щодо поважності причин поновлення строку позовної давності. Тобто, судом взагалі не розглянуті по суті причини, з яких строк позовної давності  підлягає поновленню, що є, на думку апелянта, порушенням вимог статті 267 Цивільного кодексу України та статті 84 Господарського  процесуального кодексу України.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що позовні вимоги та доводи апеляційної скарги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження,

позивач, звернувшись з позовними вимогами,  обґрунтовує їх тим, що відповідачем без письмового узгодження з АК «Харківобленерго»на виконання робіт у охоронній зоні ПЛ -110 кВ «Т»Тройчатое –Первомайськ №1 та № 2 , що йому належить, а також в порушення  «Правил охорони електричних мереж», збудовані торгівельні павільйони, що є порушенням інтересів позивача, а саме : унеможливлює нормальні умови експлуатації ПЛ та запобігання її ушкодженню, що в свою чергу, загрожує припиненням електропостачання великої кількості споживачів та створює загрозу життю та здоров*ю відповідача та людей, що знаходяться поруч з торгівельними павільйонами. Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності позивач обґрунтував тим, що АК «Харківобленерго»отримала правовстановлюючі документи (витяги свідоцтв про право власності на нерухоме майно), які підтверджують знаходження та належність в охоронній зоні торгівельних споруд саме відповідачу, лише в грудні 2006 року після звернення до Первомайської міської ради, яка надала їх позивачу.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, обґрунтовуючи це тим, що твердження позивача, що останній дізнався про власника споруд, що розміщені в охоронній зоні лише внаслідок проведення 09.12.2008 року обстеження електричної мережі,   спростовуються листом позивача від 11.02.2004 р. № 01-38/481, який направлено АК «Харківобленерго»на адресу ОСП «Обласне об*єднання ринків», в сфері якого знаходиться відповідач. З цього випливає, що Акціонерна компанія дізнавалася про власника спірних споруд ще у 2003 році. Крім того, відповідач вважає, що встановлення власника споруд, що знаходяться в охоронній зоні, не впливає на початок перебігу терміну позовної давності, оскільки його перебіг у цьому разі починається не з дня, коли встановлена особа, що порушила право, а з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Відповідач вважає, що  він не порушував Правила охорони електричних мереж.

Оскаржуваним рішенням відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України. В задоволенні позову відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, мотивував його тим, що позивачем не доведено позовні вимоги, проте відмовив у позові з підстав, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи  з наступного.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 року «Про судове рішення»встановлено, що мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визначаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Якщо суд не прийняв відмови від позову, визнання позову або вважав необхідним вийти за межі заявлених позивачем вимог, він зобов*язаний це мотивувати.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведено.

Як видно з матеріалів справи, АК «Харківобленерго»09.12.2008 року було проведено обстеження електричної мережі відповідача, за результатами якого було складено Акт обстеження електричної мережі за № 9 від 0912.2008 року, яким встановлено, що відповідачем в охоронній зоні ПЛ -110 кВ «Т»Тройчатое –Первомайськ № 1 та № 2 за адресою : Харківська область, м.Первомайськ, вул. Комарова, 1 –а-, яка належить позивачеві на підставі інвентарної картки № 544686, без письмового узгодження на виконання робіт з АК «Харківобленерго», збудовані торгівельні павільйони.

Підприємство облспоживспілки «Первомайський ринок»є правонаступником реорганізованого МП «Первомайський ринок». Реорганізація СП «Первомайський ринок»була проведена шляхом його приєднання до облспоживспілки з подальшим виделенням з облспоживспілки підприємства облспоживспілки «Первомайський ринок»з передачею йому прав та зобов*язань облспоживспілки в межах прав та зобов*язань СП «Первомайський ринок», які перейшли до облспоживспіілки в результаті його реорганізації.

Підприємство використовує земельну ділянку на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ХР -22-05-868, що виданий згідно рішення виконкому Первомайської міської Ради народних депутатів від 26.07.1995 року і який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 23.

При дослідженні вказаного Акту, як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, він не містить жодних даних щодо наявності на охопленій ним земельній дільниці охоронних зон електричних мереж.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Тобто, обов*язок  (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Слід зазначити, що під час апеляційного провадження позивачем не доведено наявність на охопленій відповідачем земельній ділянці охоронних зон електричних мереж.

Відтак, з врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції , встановивши, що позов не доведений, в порушення норм процесуального права відмовив позивачу  у позові  з підстав відмови  у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові з підстав недоведеності позову, а апеляційна скарга  залишається без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, п.3) ч.1 ст. 103,   п.4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ; -

постановила:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго»задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Харківської області від 19.03.2009 р. по справі № 58/18-09  скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.                              

Повний текст постанови виготовлено 5 червня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                    Фоміна В. О.  

                                 Судді                                                                    Гончар Т. В.  

                                                                                                               Кравець Т.В.