Рішення

від 07.04.2014 по справі 915/19/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Справа № 915/19/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дроботун Л.Ю.,

представника позивача: не з'явився (подано клопотання про розгляд справи без участі представника),

представника відповідача: Махнової О.В. - дов. від 03.02.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Селянського фермерського господарства «Відродження»

(37431, Полтавська обл.., Гребінківський р-н, с.Кулажинці, вул.Леніна, 37),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Аграрна Компанія» (54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 113/1)

про : стягнення18230,55 грн. пені, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Аграрна Компанія» пеню в сумі 18230,55 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору купівлі-продажу від 25.03.2013, відповідач порушив строки поставки товару позивачу, що у відповідності до п.5.3 Договору стало підставою для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 18230,55 грн.

Відповідач у відзиві (а.с.31) та додаткових поясненнях (а.с.68,100,122) проти позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити, посилаючись на те, що позивачем, в порушення п.п.3.2.3 та 3.2.4 Договору не були надані відповідачу, у день підписання договору: копія виписки та/або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копія паспорту та довідки про РНОК; витяг (перша, друга, остання сторінки та сторінки із повноваженнями керівника) із статуту, редакція якого є актуальною на дату підписання договору, а також не було надано в момент поставки товару оригінал довіреності на одержання матеріальних цінностей. Вказані обставини, в силу п.3.1.4 Договору надають продавцю право не передавати товар до моменту надання документів, а в силу приписів п.5.4 Договору, виключають відповідальність за порушення строку поставки товару.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

У судових засіданнях 05.02.2014 та 31.03.2014, у відповідності до ст.77 ГПК України судом оголошувались перерви.

02.04.2014 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

07.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне:

25.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська Аграрна Компанія» (продавець) та Селянським фермерським господарством «Відродження» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу комбайна зернозбирального New Holland CX 6090 заводський №471868036, 2012 року випуску і жатки зернової 24 GVFP заводський №249984032, 2012 року випуску, на загальну суму 1643000,0 грн. (з ПДВ) (надалі - Договір) (а.с.13,14).

Згідно п.1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець, у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується прийняти й оплатити техніку, асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до Специфікації, що є додатком №1 до Договору (а.с.15) сторони домовились про купівлю-продаж комбайну зернозбирального New Holland CX 6090 заводський №471868036, 2012 р.в., вартістю 1537000,0 грн. (з ПДВ) та зернової жатки New Holland 24 GVFP заводський №249984032, 2012 р.в., вартістю 106000,0 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п.2.1 Договору та Специфікації до Договору, загальна вартість товару становить 1643000,0 грн. (у т.ч. ПДВ 273833,33 грн.), що на момент укладання договору еквівалентно 155000,0 євро за курсом 10,60 грн. за 1 євро.

Згідно п.п.2.2, 2.2.1 Договору, покупець зобов'язаний оплатити загальну вартість товару, виходячи з еквіваленту суми загальної вартості товару у євро згідно п.2.1 Договору, але будь-якому випадку у сумі, що є не меншою ніж загальна вартість товару згідно п.2.1 Договору визначена у гривнях. Сплата загальної вартості товару має відбуватись в наступному порядку: у сумі, що дорівнює 100% від загальної вартості товару у еквіваленті в євро згідно п.2.1 Договору - у строк до 30 березня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач платіжним дорученням №141 від 28.03.2013 перерахував відповідачу 1643000,0 грн. (а.с.18). Факт оплати товару відповідачем не заперечується.

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що продавець зобов'язаний поставити товар покупцю на умовах DAP - склад покупця - Полтавська обл., Гребінківський р-н., с.Кулаженці, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010, протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати згідно п.2.2 Договору.

Тобто, поставка відповідачем товару мала відбутись в строк до 17.04.2013 включно.

Згідно п.4.2 Договору, факт поставки продавцем товару покупцеві згідно п.п.3.1.1 Договору сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної, в яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається покупцю.

При поданні позову позивачем, в підтвердження факту поставки товару надані суду:

- акт приймання-передачі за договором купівлі-продажу від 25.03.2013, датований 27.04.2013, з відміткою голови СФГ «Відродження» О.П. Гавриленко про отримання товару 24.05.2013 (а.с.16);

- видаткова накладна №23 від 14.05.2013 з відміткою про отримання товару А.І. Гавриленко на підставі довіреності ЯПР №894700 від 14.05.2013 (а.с.17).

Відповідач у відзиві зазначає, що товар фактично було передано позивачу 14.05.2013, після надання ним оригіналу довіреності, як цього вимагає п.3.2.4 Договору.

Позивач вважає, що поставка товару відбулася з порушенням строків, що відповідно до п.5.3 Договору є підставою для нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення.

Позивачем пеня нарахована за період з 18.04.2013 по 14.05.2013 (27 днів прострочення поставки) у сумі 18230,55 грн.

26.06.2013 позивач направив на адресу відповідача претензію №26 з вимогою про сплату пені, яка листом відповідача від 04.07.2013 була залишена без задоволення з посиланням на те, що покупцем оригінал довіреності було передано продавцю лише 14.05.2013, що виключає відповідальність продавця за порушення строків поставки товару (а.с.20-22).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно приписів ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його мов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, аза відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що продавець зобов'язаний поставити товар покупцю на умовах DAP - склад покупця - Полтавська обл., Гребінківський р-н., с.Кулаженці, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010, протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати згідно п.2.2 Договору.

Згідно п.3.2.1 Договору покупець зобов'язаний одержати товар у продавця в строк, передбачений п.4.1 цього договору, та відповідно до умов поставки, які зазначені в п. 3.1.1 цього договору.

Суд вважає доведеним факт поставка товару 14.05.2013, що підтверджується належним чином оформленими сторонами первинними документами: видатковою накладною №23 від 14.05.2013 та довіреністю ЯПР №894700 від 14.05.2013.

Таким чином, мала місце затримка поставки товару на строк 27 днів (з 18.04.2013 по 14.05.2013).

Поставку товару пізніше встановленого Договором строку, відповідач не вважає порушенням умов Договору, посилаючись на п.3.1.4 Договору, який надає продавцю право не передавати товар до моменту надання покупцем документів, передбачених п.3.2.3, 3.2.4 Договору.

Пункт 3.2.4 Договору передбачає, що покупець зобов'язаний в момент поставки товару передати продавцю оригінал довіреності на одержання цінностей, виданої відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99.

Таким чином, за умовами Договору, продавець мав поставити товар у визначене місце - склад покупця (Полтавська обл., Гребінківський р-н., с.Кулаженці), протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати, і лише у разі ненадання йому в момент такої поставки оригіналу довіреності, у нього виникало право не передавати товар.

На вимогу ухвали суду від 17.02.2014 відповідачем не було надано доказів поставки товару позивачу на умовах та у строки, визначені у п.3.1.1 договору (DAP - склад покупця, протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати) та доказів в підтвердження факту не передання товару, через відсутність у позивача оригіналу довіреності на одержання ТМЦ.

За вказаних обставин, суд вважає, що у передбачений п.3.1.1 Договору термін відповідач товар на склад позивача не поставляв, тому посилання відповідача на передання позивачем оригіналу довіреності лише 14.05.2013, як на відсутність його вини у порушенні строків виконання зобов'язання, є безпідставним та не підтвердженим належними доказами.

Згідно п.3.2.3 Договору, покупець зобов'язався в день підписання Договору передати продавцю копію виписки та/або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що були актуальними на 01.10.2012; копію паспорту та довідки про РНОК; витяг (перша, друга, остання сторінки та сторінки із повноваженнями керівника) із статуту, редакція якого є актуальною на дату підписання договору.

Позивач у своїх поясненнях (а.с.62,94,95) наполягає на тому, що передбачені п.3.2.3 Договору документи були передані ним 25.03.2013 представнику ТОВ «Європейська Аграрна Компанія» та представнику групи компаній «Техноторг» Кулішову В.П., з яким позивач безпосередньо співпрацював як з менеджером при придбанні товару, про що на зворотньому боці специфікації до Договору купівлі-продажу від 25.03.2013 зроблена відповідна відмітка.

Оглянуті судом у судовому засіданні, надані представником позивача, примірники Договору купівлі-продажу від 25.03.2013 та специфікації, що є додатком №1 до Договору (оригінали), не містять відмітки, на яку вказує позивач, та яка міститься на його екземплярі специфікації.

Відповідач проти вказаного твердження позивача заперечує, посилаючись на відсутність серед працівників фірми, станом на 25.03.2013 та на даний час, такої особи як Кулішов В.П.

В підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду копію звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2013 року; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них доходу за І квартал 2013 року, довідка №1 від 13.03.2014 та штатний розклад ТОВ «Європейська Аграрна Компанія» станом на 01.04.2013, згідно яких гр.Кулішов В.П., як працівник відповідача, не значиться.

Надані ж суду позивачем, на підтвердження своїх доводів, договір на проведення гарантійного обслуговування техніки від 27.04.2013 та акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с.110-115) не можуть вважатись належними доказами пов'язаності ТОВ «Європейська Аграрна Компанія» та ТОВ «Техноторг-Дон» та наявність у їх штатах одних і тих самих працівників.

Відповідач у поясненнях від 04.04.2014 (а.с.122) також вказує на те, що товар було передано позивачу після отримання відповідачем документів зазначених у п.3.2.3, а саме - 14.05.2013. Необхідність отримання вказаних документів відповідач пояснює необхідністю пересвідчитись в наявності у особи, яка підписує договір необхідних повноважень.

Доказів одержання документів саме 14.05.2013, відповідачем суду не надано.

Пунктом 5.4 Договору сторони передбачили, що продавець не несе відповідальності за порушення строку поставки товару покупцю, у разі якщо таке прострочення стало наслідком порушень з боку покупця його зобов'язань, передбачених п.п.2.3.1 - 3.2.4 цього Договору.

Суд вважає, що відповідачем не доведена неможливість виконання умов Договору, в частині строків поставки товару, через ненадання позивачем документів, визначених п.3.2.3 Договору, за умови складання та підписання 25.03.2013 Договору купівлі-продажу уповноваженими представниками сторін, із зазначенням реквізитів сторін, а також враховуючи факт видачі відповідачем позивачу податкової накладної №61 від 28.03.2013 (а.с.120), що загалом свідчить про обізнаність відповідача стосовно усіх зазначених у п.3.2.3 відомостей.

З цього приводу у п.3.3 Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013, зазначено, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень.

Крім того, Договором не визначено порядок та умови передання покупцем документів, передбачених п.3.2.3, у зв'язку з чим не можна казати про порушення з боку покупця його зобов'язань щодо їх передання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено належними засобами доказування наявність обставин, передбачених п.5.4 Договору, які б виключали його відповідальність за неналежне виконання умов Договору в частині своєчасної поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків поставки товару покупцю, продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення. Загальна сума пені, що стягується відповідно до умов цього пункту Договору, не повинна перевищувати 5% від вартості товару, прострочення до поставки покупцю.

Оплату за придбаний товар продавець отримав 28.03.2013, поставка товару мала відбутись у термін до 17.04.2013 (включно); фактична поставка товару відбулася 14.05.2013, тобто прострочення становить 27 днів - з 18.04.2013 по 14.05.2013. Ставка НБУ, що діяла у вказаний період - 7,5%, відповідно, подвійна ставка НБУ - 15,0%.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування та стягнення позивачем пені у сумі 18230,55 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська Аграрна Компанія», 54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 113/1 (п/р 260060130008674 в ПАТ «Досірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 38169406) на користь Селянського фермерського господарства «Відродження» (37431, Полтавська обл.., Гребінківський р-н, с.Кулажинці, вул.Леніна, 37 (р/р 26006060309416 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 331401, код ЄДРПОУ 31310131) 18230,55 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 14 квітня 2014 року.

Суддя М.В.Мавродієва