Постанова

від 17.06.2014 по справі 915/19/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа № 915/19/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Мацюри П.Ф., Лисенко В.А..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від відповідача - Махнова О.В., довіреність № б/н, дата видачі : 03.02.14р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпропейська Аграрна Компанія"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014р.

у справі № 915/19/14

за позовом Селянського фермерського господарства "Відродження"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпропейська Аграрна Компанія"

про стягнення 18 230,55 грн..

Встановив:

В січні 2014 року Селянське Фермерське господарство "Відродження" (Далі - СФГ "Відродження") звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпропейська Аграрна Компанія" (Далі - Компанія) про стягнення пені в сумі 18230,55 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на договір купівлі - продажу від 25 березня 2013 року, комбайна зернозбирального NEW Holland CX 6090 та жатки зернової NEW Holland 24 GVFP на загальну суму 1.643.000,00 грн. (з ПДВ)

Позивач вказує на те, що згідно акту приймання від 25.03.2013р. передачі та видаткової накладної від 14.05.2013р. №23 зазначено техніка була отримана у належному стані без зауважень та заперечень.

Посилаючись на норми статтей 173, 174; 193, 199 Господарського Кодексу України, а також на п.5.3 Договору СФГ "Відродження" просить суд стягнути пеню за порушення строку поставки товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день такого прострочення.

Відповідач з даним позовом не погоджується, вважає його безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити в задоволенні даних позовних вимог.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07 квітня 2014 року, винесеним суддею Мавродієвою М.В., позовні вимоги ФСГ "Відродження" задоволено. Суд стягнув з Компанії на користь позивача 18230,55 грн. - пені та 1720,50 грн. судового збору.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд визнав доведеними твердження Позивача про те, що фактична поставка товару за договором купівлі-продажу від 25 березня 2013 року, відбулась 14 травня 2013 року, тобто із простроченням строку поставки, який сторони передбачили у вищезазначеному Договорі.

Не погоджуючись із даним рішенням Компанія звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що позивачем, в порушення п.п.3.2.3 та 3.2.4 Договору не були надані Компанії, у день підписання договору: копія виписки та/або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копія паспорту та довідки про РНОК; витяг (перша, друга, остання сторінки та сторінки із повноваженнями керівника) із статуту, редакція якого є актуальною на дату підписання договору, а також не було надано в момент поставки товару оригінал довіреності на одержання матеріальних цінностей.

Вказані обставини, в силу п.3.1.4 Договору надають продавцю право не передавати товар до моменту надання документів, а в силу приписів п.5.4 Договору, виключають відповідальність за порушення строку поставки товару.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак направив до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 25.03.2013 між Компанією (Продавець) та СФГ «Відродження» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу комбайна зернозбирального New Holland CX 6090 заводський №471868036, 2012 року випуску і жатки зернової 24 GVFP заводський №249984032, 2012 року випуску, на загальну суму 1643000,0 грн. (з ПДВ) (а.с.13,14).

Згідно п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець, у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується прийняти й оплатити техніку, асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до Специфікації, що є додатком №1 до Договору, сторони домовились про купівлю-продаж комбайну зернозбирального New Holland CX 6090 заводський №471868036, 2012 р.в., вартістю 1537000,0 грн. (з ПДВ) та зернової жатки New Holland 24 GVFP заводський №249984032, 2012 р.в., вартістю 106000,0 грн. (з ПДВ). (а.с.15)

Відповідно до п.2.1 Договору та Специфікації до Договору, загальна вартість товару становить 1643000,0 грн. (у т.ч. ПДВ 273833,33 грн.), що на момент укладання договору еквівалентно 155000,0 євро за курсом 10,60 грн. за 1 євро.

Згідно п.п.2.2, 2.2.1 Договору, Покупець зобов'язаний оплатити загальну вартість товару, виходячи з еквіваленту суми загальної вартості товару у євро згідно п.2.1 Договору, але будь-якому випадку у сумі, що є не меншою ніж загальна вартість товару згідно п.2.1 Договору визначена у гривнях. Сплата загальної вартості товару має відбуватись в наступному порядку: у сумі, що дорівнює 100% від загальної вартості товару у еквіваленті в євро згідно п.2.1 Договору - у строк до 30 березня 2013 року.

Як вбачається з платіжного доручення №141 від 28.03.2013р., на виконання умов вищезазначеного Договору позивач перерахував відповідачу 1643000,0 грн. (а.с.18).

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний поставити товар Покупцю на умовах DAP - склад Покупця - Полтавська обл., Гребінківський р-н., с.Кулаженці, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010, протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати згідно п.2.2 Договору.

Враховуючи зазначене, поставка відповідачем товару мала відбутись в строк до 17.04.2013 включно.

Згідно п.4.2 Договору, факт поставки Продавцем товару Покупцеві згідно п.п.3.1.1 Договору сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього акту приймання-передачі та/або видаткової накладної, в яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару, що передається Покупцю.

Факт поставки товару підтверджується актом приймання-передачі за договором купівлі-продажу від 25.03.2013, датований 27.04.2013, з відміткою голови СФГ «Відродження» А.І. Гавриленко про отримання товару 24.05.2013 (а.с.16); видатковою накладною №23 від 14.05.2013 з відміткою про отримання товару А.І. Гавриленко на підставі довіреності ЯПР №894700 від 14.05.2013 (а.с.17).

Компанія у відзиві на позов зазначає, що товар фактично було передано позивачу 14.05.2013, після надання останнім оригіналу довіреності, як цього вимагає п.3.2.4 Договору.

СФГ "Відродження" вважає, що поставка товару відбулася з порушенням строків, що відповідно до п.5.3 Договору є підставою для нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від вартості простроченого до поставки товару, за кожен день прострочення.

Отже, враховуючи дані обставини, позивачем була нарахована відповідачу пеня за період з 18.04.2013 по 14.05.2013 (27 днів прострочення поставки) у сумі 18230,55 грн..

26.06.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію №26 з вимогою про сплату пені за порушення виконання зобов'язань за Договором купівлі продажу, яка листом від 04.07.2013р. була залишена відповідачем без задоволення з посиланням на те, що Покупцем оригінал довіреності було передано Продавцю лише 14.05.2013, що виключає відповідальність Продавця за порушення строків поставки товару (а.с.19-22).

Згідно приписів ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його мов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний поставити товар Покупцю на умовах DAP - склад Покупця - Полтавська обл., Гребінківський р-н., с.Кулаженці, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс - 2010, протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати згідно п.2.2 Договору.

Згідно п.3.2.1 Договору Покупець зобов'язаний одержати товар у Продавця в строк, передбачений п.4.1 цього договору, та відповідно до умов поставки, які зазначені в п. 3.1.1 цього договору.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що поставка товару відбулась не пізніше встановленого Договором строку, що в свою чергу не є порушенням умов Договору, посилаючись на п.3.1.4 Договору, який надає Продавцю право не передавати товар до моменту надання Покупцем документів, передбачених п.3.2.3, 3.2.4 Договору.

Пункт 3.2.4 Договору передбачає, що покупець зобов'язаний в момент поставки товару передати продавцю оригінал довіреності на одержання цінностей, виданої відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99.

Враховуючи дані обставини справи, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що за умовами Договору, Продавець мав поставити товар у визначене місце - склад Покупця (Полтавська обл., Гребінківський р-н., с.Кулаженці), протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати, і лише у разі ненадання йому в момент такої поставки оригіналу довіреності, у нього виникало право не передавати даний товар.

Як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції, відповідачем не було надано, доказів поставки товару позивачу на умовах та у строки, визначені у п.3.1.1 договору (DAP - склад покупця, протягом 14 робочих днів з моменту отримання оплати) та доказів в підтвердження факту непередання товару, через відсутність у позивача оригіналу довіреності на одержання ТМЦ.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що відповідач у передбачений п.3.1.1 Договору термін, товар на склад позивача не поставляв , а тому посилання Компанії на передання позивачем оригіналу довіреності лише 14.05.2013, як на відсутність його вини у порушенні строків виконання зобов'язання, є безпідставним та не підтвердженим належними доказами.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що саме підпис Продавця (Компанії) в Договорі купівлі-продажу без зауважень про відсутність документів, передбачених п.3.2.3. Договору, які Покупець (СФГ "Відродження") зобов'язаний передати в момент підписання Договору, свідчить про те, що на момент підписання Договору, Покупець передав другій стороні всі необхідні документи.

Компанія при розгляді даної справи, ніяких відповідних доказів як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надала, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська Аграрна Компанія" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014р. по справі №915/19/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 19.06.2014р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Мацюра П.Ф.

Суддя Лисенко В.А.