Рішення

від 24.12.2013 по справі 490/13115/13-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/13115/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

24 грудня 2013 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Гусак М.І.,

за участю представника позивача Свічкарьова О.В., відповідача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Українська Компанія» про звернення стягнення на предмет іпотеки ,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2013 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Ухвалою суду від 05 грудня 2013 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 та ТОВ «Південна Українська Компанія», зобовязанння яких за кредитними договорами укладеними з ПАТ «Енергобанк» також забезпечені вказаним предметом іпотеки.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, заявлених в позові, і просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі % будівля каналізації літ. «І», прохідна літ. «Ї», прохідна зі складом літ. «А», будівля складу літ. «Б-2», мазутосховище літ. «В-2», будівля насосної літ. «З», побутовий склад літ. « 2В», майстерня літ. «Ф», будівля сторожки літ. «Ц», будівля сторожки літ. «Х», вагова з навісом літ. «Ч», побутова будівля літ. «Щ», побутова будівля літ. «Ь», розташовані за адресою АДРЕСА_1, вартістю 165 000 грн., та земельну ділянку, площею 59269 кв.м., вартістю 15 302 000 грн., розташовану за цією адресою, які належать ОСОБА_2 на праві власності та передані згідно іпотечного договору від 21 липня 2008 року , посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим номером 2740 із змінами та доповненнями згідно з Договром про внесення змін від 22 серпня 2011 року, а також додаткового Договру іпотеки від 21 липня 2008 року за реєстровим номером 2826 в рахунок забезпечення виконання зобовязань позичальника ОСОБА_7, борг якого за Договром про надання кредиту № 28 від 10 липня 2008 року з подальшими змінами та доповненнями переведений на ОСОБА_2 за Договром про переведення боргу від 16 серпня 2013 року - на суму кредитної заборгованості, що складає 15 471 062 ,46 грн., з яких 9 493 555,67 грн. сума по основному боргу за Кредитом, 5 977 506,79 грн.. сума боргу по нарахованим відсоткам - шляхом визнання за ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» права власності на вказані предмети іпотеки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав позов в повному обсязі і підтвердив викладені в ньому обставини.

Третя особа ОСОБА_3, його представник, представник ТОВ «Південня Україннська Компанія» ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з тих підстав, що по-перше, з переведенням боргу за основним зобовязанням припинилися обовязання за договором іпотект, по-друге, вважали вимоги позову такими , що не підлягають задоволенню, оскільки договір іпотеки , укладений між банком та ОСОБА_2, в забезпечення кредитних зобовязань ОСОБА_7 є повторною іпотекою, в той час, як зобовязання за основним боргом , які забезпечені попередніми договорами іпотеки на це саме майно - ще не погашені.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між АБ «Енергобанк» (правонаступником якого є ПАТ «Енергобанк») та ОСОБА_7 10 липня 2008 року укладено Договір про надання кредиту № 28 , згідно якого Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 9 550 000 грн. на строк по 09 липня 2009 року на споживчі потреби під 25 відсотків річних.

02 лютого 2009 року, 30 липня 2009 року, 19 серпня 2010 року, 29 грудня 2010 року, 10 серпня 2011 року між банком та ОСОБА_7 були укладені Додаткові договори до кредитного договри, згідно яких продовжувався строк користування кредитними коштами та поетапно зменшувалася відсоткова ставка. Остаточно строк користування кредитними коштами встановлено до 01 жовтня 2013 року під 0,1 % річних. Всі зазначені зміни до кредитного договру були погоджені з майновими поручителями.

Так, для забезпечення належного виконання зобовязань за кредитним договром, між ОСОБА_2 та Банком було укладено договір іпотеки від 21 липня 2008 року , посвідчений приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_6 за реєстровим номером № 2740, та додатковий договір іпотеки від 21 липня 2008 року за реєстровим номером № 2826, за яким ОСОБА_2 як майновий поручитель за кредитним договором № 28 позичальника ОСОБА_7 передав в іпотеку банку належні йому на праві власності нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку , площею 59269 кв.м. за цією ж адресою.

22 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та банком укладено Договір про внесення змін до договру іпотеки від 21 липня 2008 року, згідно якого предметом іпотеки забезпечуються усі вимоги кредитора за кредитним договром № 28 з усіма змінами, укладеними за вказаний період.

16 серпня 2013 року між банком, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 був укладений Договір про переведення боргу бн за договром про надання кредиту від 10 липня 2008 року № 28 зі змінами та доповненнями до нього , відповідно до якого Боржник ОСОБА_7 у зобовязанні по кредитному договру змінюється на нового боржника ОСОБА_2 , розмір зобовязань, перевід яких здійснюється на нового боржника становить 9493 555,67 грн. заборгованості за основним боргом, 5 975 347,98 грн. заборгованості за відсотками. За п. 2.6 договору, забезпеченням виконання зобовязань за Кредитним договором виступає іпотека нерухомого майна - нежитлові будинки та земельної ділянки по АДРЕСА_1 та належать на праві власності новому боржнику. Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 28 серпня 2013 року ОСОБА_2,останній в звязку з укладанням Договру про переведення боргу від 16.08.2013 р. надав свою згоду забезпечувати виконання своїх зобовязань як нового боржника за договром про надання кредиту № 28 від 10.07.2008 року - діючою іпотекою.

Станом на 06 листопада 2013 року згідноь Довідки банку, заборгованість по кредиту у ОСОБА_7 відсутня.

Згідно п. 7.6 вищевказаних Договорів іпотеки від 21.07.2008 та 24.07. 2008 року, ця іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленгому законом порядку відбувається переведення Боржником боргу за Кредитним договором на іншу особу.

За такого, керуючись положеннями ст.ст. 17, 24 ЗУ «Про іпотеку», суд не приймає до уваги посилання представника третьої особи на те, що з 16 серпня 2013 року припинилася іпотека за зобовязаннями ОСОБА_7, оскільки вони є наслідком невірного тлумачення норм права.

Як вбачається з долученого позивачем розрахунку свої зобов'язання позичальник не виконував належним чином, у зв'язку з чим станом на 07 листопада 2013 року загальна сума заборгованості за кредитним договром складає 15 471 062,46 грн.

Згідно Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості вказаних нежитлових будівель та земельної ділянки станом на 16 липня 2013 року - вартість предмету іпотеки становить 15 467 000 грн.

У відповідності до вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодавцю та боржнику своєчасно надсилалися банком письмові вимоги про усунення порушень.

Згідно п. 2.1.1 Додаткового договру № 1 від 21 .07.2008 р. та Додаткового договру № 2 від 24 липня 2008 р. до договору про надання кредиту № 28 від 10.07.2008 року, забезпеченням виконання зобовязань Позичальника за цим договром є майнова порука фізичної особи ОСОБА_2 - повторна іпотека нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 та повторна іпотека земельної ділянки за цією ж адресою.

Так, 21 липня 2008 року та 24 липня 2008 р. ОСОБА_2 укладені договори іпотеки та додаткові договори іпотеки з банком, за якими він передав в іпотеку вищевказане нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 в забезпечення зобовязань за кредитним договром № 27 , укладеного 10 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 , а також і зобовязань за кредитним договром № 29 , укладеного 10 липня 2008 року між банком та ТОВ «Південна Українська Компанія».

Згідно матеріалів цивільної справи, на теперішній час і ОСОБА_3, і ТОВ «Південня Українська Компанія» мають непогашені зобовязання перед ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» за вказаними кредитними договорами на суму, що перевищує 15 000 000 грн. кожний.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20 грудня 2013 року обєкт нерухомого майна : нежитлові будівлі та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 - має обтяження іпотека, іпотекодержатель АБ «Унергобанк» за зобовязаннями боржника ОСОБА_3 (номер запису про іпотеку 2005516, договір іпотеки № 2738, додатковий договір іпотеки № 2824), боржника ОСОБА_7 (номер запису 2005518, договір іпотеки № 2740, додатковий договір іпотеки № 2826), боржника ТОВ «Південна Українська Компанія» (номер запису 2005521, договір іпотеки 2742, додатковий договір іпотеки № 2828), боржника ОСОБА_9 (номер запису 2005522, договір іпотеки № 2736, додатковий договір іпотеки № 2822).

Позивач як іпотекодержатель має право на підставі частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" захистити свої майнові права, звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на спірне майно, оскільки вищезазначеними договорами іпотеки передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки одним із перерахованих у цьому договорі способів, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Пунктами 4.4.1 договорів іпотеки від 21 та 24 липня 2008 року визначено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому пункті способів, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань у порядку, установленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Разом з тим, статтею 13 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою. Вимоги наступного іпотекодержателя підлягають задоволенню після звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем і після повного задоволення його вимог, забезпечених іпотекою.

При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог .

Як вбачається з положень п. 2.2.1 Договору про надання кредиту № 28 від 10 липня 2008 року з подальшими змінами та доповненнями, вищенаведених Договорів іпотеки від 21 липня 2008 року та Додаткових договорів іпотеки вівд 24 липня 2008 року, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, передача ОСОБА_2 в іпотеку банку нерухомого майна в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договром ОСОБА_7 № 28 - є наступною іпотекою , якій передує іпотека тих самих предметів іпотеки за зобовязаннями інших боржників, в тому числі попередня іпотека третьої особи ОСОБА_3, борг перед банком якого на теперішній час не погашений.

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

За такого, на підставі ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про іпотеку» , враховуючи, що вказане нерухоме майно є предметом декількох іпотек, не можуть бути задоволені вимоги банку як наступного іпотекодержателя за боргом ОСОБА_2, як нового боржника за зобовязаннями ОСОБА_7 , оскільки вимоги попередніх іпотекодержателей згідно з пріоритетом та розміром цих вимог на час звернення до суду з цим позовом та розгляду справи по суті не є задоволеними в повному обсязі.

За такого на теперішній час у Банку відсутні законні підстави для звернення стягнення на заявлений предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договром № 28 від 10 липня 2008 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 104, 575, 593, 609 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 13, 24, 33, 37 Закону України «Про іпотеку», суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України судові витрати сплачені при подачі позову.

Керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 ігор Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Українська Компанія» про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.А. Гуденко