Постанова

від 10.06.2009 по справі 44/133

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/133

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.06.2009                                                                                           № 44/133

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 при секретарі:           Терещенко Я.О.

 За участю представників:

 від позивача - Бойко М.М., дов.від 26.02.09,

 від відповідача -          Майсурадзе Г.Н., дов.від 29.05.09 № 8,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Експосервіс-С"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.04.2009

 у справі № 44/133 (суддя Чеберяк П.П.)

 за позовом                               Приватного підприємства "Експосервіс-С"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус"

 про                                                   стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

 Приватне підприємство “Експосервіс-С” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус” (далі – відповідач) про стягнення  заборгованості в сумі 90723,77 грн.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.09 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Рішення мотивоване тим, що між сторонами існує домовленість у вигляді додаткової угоди № 4 до угоди № 52-Ф про припинення зобов'язань за даною угодою та відсутність претензій у позивача до відповідача на момент припинення її дії.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи скарги аргументовані тим, що після підписання додаткової угоди № 4 до угоди №52-Ф між тими ж сторонами був підписний акт приймання-здачі робіт до зазначеної угоди, в якому відповідач визнав обов'язок з оплати грошових коштів за припиненою угодою; даний факт не був взятий судом до уваги, що є неповним  з'ясуванням обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.09 апеляційну скаргу позивача  прийнято до провадження з призначенням її розгляду на  25.05.09.

Пунктами 3, 4 даної ухвали зобов'язано відповідача надати письмовий відзив на апеляційну скаргу, а сторони провести звірку розрахунків за період дії угоди № 52-Ф на фізичну охорону об'єктів по первинних бухгалтерських документах.

          В судове засідання 25.05.09 представник відповідача  не з'явився, витребувані судом документи не надав.

          Представник позивача надав суду оригінал акту звірки взаєморозрахунків від 14.05.09, підписаний керівником позивача в односторонньому порядку, та докази надіслання акту відповідачеві.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.09 розгляд даної справи було відкладено на 10.06.09.

В судовому засіданні 10.06.09 представник позивача підтримав доводи скарги, а представник відповідача їх заперечував та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу – без задоволення.

Представником відповідача наданий також відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що відповідач своєї заборгованості за договором не визнає; проведення звірки розрахунків за період дії угоди № 52-Ф, на його думку, не є доцільним, оскільки правовідносини між сторонами були припинені за взаємною згодою сторін і на час розгляду справи відсутні.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України  (далі – ГПК України) апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та не зв'язаний доводами апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів встановила наступне.

01.06.07 між  відповідачем (за текстом договору “замовник”) та позивачем (за текстом договору “виконавець”) було укладено угоду № 52-Ф на фізичну охорону об'єктів (далі – угода), згідно якої виконавець прийняв на себе обов'язки по забезпеченню безпеки та схоронності майна замовника на прийнятих під охорону об'єктах останнього на селекційно-гібридному центрі племзаводу за адресою: Черкаська обл.., Золотоніський р-н, с.Піщане,                    вул. Шевченка, 61.

Відповідно до п.1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 ЦК України).

Статтею 5 угоди сторони встановили, що вартість послуг виконавця з охорони на календарний місяць складає 43200,00 грн., без ПДВ. Оплата послуг проводиться до  15 числа наступного місяця. Додатковими угодами від 01.02.08 № 2 та від 01.04.08 № 3 до основної угоди № 52-Ф за взаємною згодою сторін змінювалась вартість послуг з охорони. Кінцева узгоджена вартість становила 36000,00 грн.

Строк дії угоди – до 31.12.07. Додатковою угодою від 29.12.07  № 1 продовжено строк дії угоди до 31.12.08.  

Як вбачається з матеріалів справи, в період дії угоди з червня 2007 року по липень 2008 року позивачем було надано відповідачеві послуги на охорону на загальну суму 528851,62 грн., що підтверджується актами приймання-здачі робіт за угодою № 52-Ф від 30.06.07 на суму 43200,00 грн., від 31.07.07 на суму 43200,00 грн., від 31.08.07 на суму 43200,00 грн., від 30.09.07 на суму            43200,00 грн., від 31.10.07 на суму 43200,00 грн., від 30.11.07 на суму 43200,00 грн., від 31.12.07 на суму 43200,00 грн., від 31.01.08 на суму 43200,00 грн., від 29.02.08 на суму 32400,00 грн., від 31.03.09 на суму 32400,00 грн., від 30.04.08 на суму 36000,00 грн., від 31.05.08 на суму 36000,00 грн., від 30.06.08 на суму 36000,00 грн., від 10.07.08 на суму 10451,62 грн. (за 9 днів липня 2008 року).

Відповідно до банківських виписок, долучених до матеріалів справи, відповідач частково виконав взяті на себе угодою № 52-Ф зобов'язання на суму 446400,00 грн.

09.07.08 між сторонами угоди № 52-Ф було укладено додаткову угоду     № 4, відповідно до якої сторони за взаємною згодою домовились розірвати угоду та припинити її дію з 10.07.08.

В п.2 зазначеної додаткової угоди сторони зазначили, що в зв'язку з припиненням дії угоди № 52-Ф претензій один до одного не мають.

Разом з тим, наступного дня, 10.07.09, між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-здачі робіт за угодою № 52-Ф від 01.06.07. Даний акт складено про те, що роботи по забезпеченню безпеки та схоронності майна замовника на прийнятих під охорону об'єктах на селекційно-гібридному центрі племзаводу за адресою: Черкаська обл.., Золотоніський р-н, с. Піщане за 9 днів липня 2008 року виконавцем виконані у повному обсязі. На підставі цього замовнику належить оплатити 10451,62 грн., без ПДВ. Акт підписано представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.

Позивач, звертаючись з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони, вказував, що надавав відповідачеві послуги на охорону з 1 червня 2007 року по  9 липня 2008 року, і заборгованість відповідача виникла саме в цей період.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Оскільки відповідачем не було підтверджено факту оплати наданих позивачем послуг по охороні об'єктів,  не спростовано невиконання чи неналежне виконання ним договірних зобов'язань, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.09 у даній справі – скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.10.06 у справі № 5/14.

Крім стягнення основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних, інфляційні витрати та витрати, пов'язані з судовим розглядом даної справи.

Дані вимоги не суперечать чинному законодавству і умовам угоди                  № 52-Ф та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, в п.5.2 угоди сторони передбачили, що за кожний день прострочення оплати вартості послуг виконавця замовник, на вимогу першого, перераховує йому пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент виникнення зобов'язання зі сплати пені.

Чинним цивільним законодавством України, зокрема, ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який  прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також   3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Експосервіс-С” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.09 у справі           № 44/133 скасувати.

3.          Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус” (м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 124, код ЄДРПОУ 31351731, з розрахункового рахунку, виявленого під час виконання даної постанови) на користь Приватного підприємства “Експосервіс-С” (м. Київ, вул. Драйвера, 11, кв.38, код ЄДРПОУ 32528382)  82451,62 (вісімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят одну) грн.           62 коп. основного боргу,  5441,81 (п'ять тисяч чотириста сорок одну) грн.81 коп. інфляційних витрат, 1321,48 (одну тисячу триста двадцять одну) грн.48 коп. – 3% річних, 1508,86 грн. (одну тисячу п'ятсот вісім) грн.86 коп. пені,                  1362,00 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн.00 коп. витрат на оплату державного мита, в тому числі за подання апеляційної скарги та 118,00 (сто вісімнадцять) грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Матеріали справи № 44/133 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 12.06.09 (відправлено)