ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" квітня 2014 р.Справа № 5016/2695/2011(12/164) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.
суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.
(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження № 30 від 25.02.2014 року)
при секретарі судового засідання Будному О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 10.04.2014 року:
від позивача: Шибко А.І., за довіреністю;
від відповідача:Чепара В.Ф., Українець С.В, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011 року
по справі № 5016/2695/2011(12/164)
за позовом: Приватного акціонерного товариства „Калина - ЛТД"
до відповідача: Фермерського господарства „ЗЕМЛЯ"
про стягнення 1265687,48 грн.
В судовому засіданні 10 квітня 2014 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2011 року Приватне акціонерне товариство «Калина -ЛТД» (позивач, ПрАТ «Калина-ЛТД») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ» (відповідач , ФГ «ЗЕМЛЯ») про стягнення боргу в розмірі 192790,00 грн., що утворився внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року, а також стягнення 61500,01 грн. інфляційних, 130347,17 грн. 27% річних та 881050,30 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані ст.4 ГК України, ст. ст. 551, 610, 611, 625 ЦК України та умотивовані порушенням відповідачем п. 3.2 договору поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем, внаслідок чого відповідно до розділу 4 вказаного договору позивачем нараховано пеню, 27% річних за час користування коштами, а також інфляційні втрати згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011 року (з врахуванням ухвали суду від 03.04.2012 року) позов Приватного акціонерного товариства „Калина - ЛТД" задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства „ЗЕМЛЯ" на користь Приватного акціонерного товариства „Калина - ЛТД" 192790,00 грн. боргу, 130347,17 грн. 27 відсотків, 61500,01 грн. інфляційних втрат, 881050,30 грн. пені, 12656,87 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, 01.06.2013 року ФГ „ЗЕМЛЯ" звернулось з апеляційною скаргою до господарського суду Миколаївської області, яка разом зі справою отримана Одеським апеляційним господарським судом 07.06.2013 року (вх. № 1527/13).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року повернуто апеляційну скаргу ФГ „ЗЕМЛЯ" скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Усунувши недоліки, 21.06.2013 року ФГ „ЗЕМЛЯ" вдруге надіслало поштовим відправленням апеляційну скаргу до господарського суду Миколаївської області, яка була отримана Одеським апеляційним господарським судом 03.07.2013 року (вх. № 1717/13).
Водночас скаржник просив в порядку ст. 53 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги, посилаючись на поважність причин, з яких встановлений ст. 93 ГПК України строк апеляційного оскарження рішення суду був пропущений, а саме, з підстав обізнаності про оскаржуване рішення суду 20.05.2013 року, тобто після спливу процесуального строку на його оскарження, що унеможливило вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року відхилено клопотання ФГ „ЗЕМЛЯ" про поновлення процесуального строку на оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011 року, відмовлено Фермерському господарству „ЗЕМЛЯ" у відновленні процесуального строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011 року по справі № 5016/2695/2011(12/164), апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2014 року по справі № 5016/2695/2011(12/164) ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року у справі № 5016/2695/2011(12/164) скасовано. Справу скеровано до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2014 року, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2014 року справу № 5016/2695/2011(12/164) прийнято до провадження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що не погодившись з рішенням суду від 04.10.2011 року, ФГ „ЗЕМЛЯ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що місцевий господарський суд розглянув справу за відсутності ФГ «ЗЕМЛЯ», не повідомленого належним чином про місце та час засідання суду; - договір поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року Фермерським господарством «ЗЕМЛЯ» не укладався; - особа, що начебто підписала договір від імені ФГ «ЗЕМЛЯ», не має жодного відношення до господарства; - договір поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року є сфальсифікованим, а відтак, ніяких відносин за ним не могло існувати.
З викладених підстав ФГ «ЗЕМЛЯ» рішення від 04.10.2011 року просить скасувати повністю, провадження у справі припинити.
В засіданні суду апеляційної інстанції представники ФГ «ЗЕМЛЯ» уточнили вимоги апеляційної скарги, просили про скасування рішення від 04.10.2011 року та прийняття нового рішення про відмову в позові.
Представник ПрАТ «Калина-ЛТД» проти доводів апеляційної скарги заперечував, оскаржуване рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Скасовуючи ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року, Вищий господарський суд України послався на твердження відповідача, що він не отримував ухвали суду першої інстанції про порушення провадження у справі та йому не вручалися повідомлення про вручення поштових відправлень, що підтверджується довідкою пошти, доданою до касаційної скарги ФГ «ЗЕМЛЯ», тобто не був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином.
Викладені обставини зумовлюють скасування рішення від 04.10.2011 року з прийняттям у справі нового рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою позову ПрАТ «Калина-ЛТД» є неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати товару, отриманого за договором поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року, який укладено, за твердженням позивача, між сторонами.
З преамбули наявної в матеріалах справи копії договору поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Калина-ЛТД» (назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Калина-ЛТД»), з однієї сторони (постачальник), та Фермерське господарство «ЗЕМЛЯ» (покупець) в особі директора Романенко В.В., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, уклали цей договір про наступне: постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти (товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість.
У розділу 11 «Підписи сторін» від покупця міститься підпис директора ФГ «ЗЕМЛЯ» В.В. Романенко та печатка господарства.
Позивач у позовній заяві вказує, що на виконання умов зазначеного договору ним за видатковими накладними № 3369 від 17.03.2008 року, № 3375 від 25.03.2008 року, № 6428 від 12.05.2008 року, № 6443 від 23.05.2008 року, № 7469 від 02.06.2008року, № 7482 від 10.06.2008року, № 7487 від 12.06.2008 року, № 9379 від 11.07.2008 року, № 11056 від 18.08.2008 року здійснено поставку нафтопродуктів відповідачу на загальну суму 272790,00 грн., про що також свідчать товарно-транспортні накладні № 70 від 12.05.2008 року, № 109 від 24.05.2008 року, № 137 від 02.06.2008 року, № 166 від 10.06.2008 року, № 178 від 12.06.2008 року, № 243 від 11.07.2008 року, № 319 від 18.08.2008 року.
Відповідачем, як зазначає позивач, оплата отриманого товару проведена частково в сумі 80 000,00 грн., тому борг відповідача перед ПрАТ «Калина-ЛТД» складає 192790,00 грн.
Згідно частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Як вже вказувалось вище, з преамбули договору поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року вбачається, що він підписаний від ФГ «ЗЕМЛЯ» директором Романенко В.В., який діяв на підставі Статуту.
Відповідно до частини 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Колегією суддів витребувано та досліджено Статут ФГ «ЗЕМЛЯ», зареєстрований Братською районною держадміністрацією 10.03.2004 року, з якого вбачається, що головою фермерського господарства є Романенко Надія Вікторівна (п. 7.1 Статуту), яка згідно з пунктом 8.2 Статуту діє без доручення від імені господарства, представляє його у взаємовідносинах з юридичними та фізичними особами, органами влади та управління, судами; делегує свої права і повноваження одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.
Згідно з пунктами 7.3, 7.4 Статуту трудові відносини осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом) регулюються законодавством України про працю. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо).
Колегія суддів відмічає, що матеріали справи не містять допустимих доказів на підтвердження існування трудового договору з Романенко В.В. (контракт) та щодо делегування головою ФГ «ЗЕМЛЯ» своїх прав і повноважень одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом (довіреність, наказ, рішення).
Крім того, відповідно до п. 7.7 Статуту члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.
Колегією суддів витребувано у відповідача та досліджено звітність ФГ «ЗЕМЛЯ» до Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу, серед яких за звітністю за 2008-й рік Романенко В.В. у господарстві не значиться.
Крім того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що уповноваженою особою представляти ФГ «ЗЕМЛЯ» у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є Романенко Надія Вікторівна - керівник, підписант.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 року у позивача було витребувано докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала договір поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року зі сторони ФГ «ЗЕМЛЯ». Таких доказів позивачем не надано, при цьому позивач надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив про вилучення та знищення всіх первинних документів за 2008-2009-й роки з підстави закінчення терміну зберігання, що були витребувані судом апеляційної інстанції.
Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідно до п. п. 3.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Як вже вказувалось раніше, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на отримання відповідачем нафтопродуктів за видатковими накладними № 70 від 12.05.2008 року, № 109 від 24.05.2008 року, № 137 від 02.06.2008 року, № 166 від 10.06.2008 року, № 178 від 12.06.2008 року, № 243 від 11.07.2008 року, № 319 від 18.08.2008 року.
Колегія суддів відмічає, що наявні в матеріалах справи копії вказаних видаткових накладних містять посилання на угоду № 0103/08-08 від 01.03.2008 року, тоді як підставою позовних вимог є договір поставки від 03.03.2008 року.
Крім того, накладні № 3375 від 25.03.2008року, № 3369 від 17.03.2008року містять відомості про довіреність отримувача № ЯИЖ 58 0335 від 17.03.2008року.
Вказана довіреність була витребувана у позивача, однак суду апеляційної інстанції вона не надана з причин знищення.
Колегія суддів також зазначає, що обраховуючи суму основного боргу відповідача перед позивачем ПрАТ «Калина-ЛТД» вказало про перерахування відповідачем 80 000,00 грн. за товар, поставлений на підставі договору № 0103/08-08 від 03.03.2008 року відповідно до вказаних вище накладних.
Втім, надана позивачем банківська роздруківка про рух грошових коштів свідчить, що 50 000,00 грн. було перераховано відповідачем 08.08.2008року за дизпаливо за накладною б/н від 08.08.2008року та 30 000,00 грн. було перераховано відповідачем позивачу 26.08.2008 року згідно накладної б/н від 26.08.2008 року, тобто розрахунок здійснено за поставлене дизпаливо за зовсім іншими накладними, ніж вказує позивач.
Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини щодо відсутності у Романенко В.В. повноважень на підписання від імені ФГ «ЗЕМЛЯ» договору поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року, несхвалення господарством вказаного правочину, договір поставки № 0103/08-08 від 03.03.2008 року є таким, що не вчинений відповідно до положень ст. 207 ЦК України.
Відтак, позовні вимоги ПрАТ «Калина-ЛТД», підставою яких є правочин, що не вчинено, задоволенню не підлягають.
Клопотання ФГ «ЗЕМЛЯ» про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, яке відкликано представником господарства в судовому засіданні з підстави знищення позивачем всіх первинних документів за спірними відносинами, колегією суддів не розглядалось.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И ЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.10.2011 року по справі № 2016/2695/2011(12/164) - скасувати.
У позові Приватного акціонерного товариства «Калина-ЛТД» - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Калина-ЛТД» на користь Фермерського господарства «ЗЕМЛЯ» 12656,87 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2014 року
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Г.П. Разюк
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2014 |
Оприлюднено | 18.04.2014 |
Номер документу | 38247007 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Гладишева Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні