Постанова

від 09.04.2014 по справі 805/1460/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р. Справа №805/1460/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Осадчому О.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Борозенцев С.В. - довір. від 05.01.2014 року б/н

від відповідача - Ресьян М.С. - довір. від 18.02.2014 року № 40

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Приватного підприємства

«Пломар»

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління

Міндоходів у Донецькій області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Пломар» звернулось до Донецького кружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.01.2014 року форми «В1» № 0000011501/1102 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 30328 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15164 грн., від 21.01.2014 року форми «В4» № 0000011501/1101 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року в розмірі 30328 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог ст. 198 та 201 Податкового кодексу України, оскільки сума податкового кредиту з ПДВ сформована ним на підставі отриманих податкових накладних та відповідно до норм Податкового кодексу України.

Вказує на неправомірність застосування штрафу в розмірі 50%, оскільки вважає, що у спірних правовідносинах немає повторності правопорушення.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що приймаючи податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що податкові накладні, на підставі яких сформована сума податкового кредиту з ПДВ, оформлені продавцем з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки в них не зазначені договори, на виконання яких вони виписані, тому, як вважає відповідач, у позивача відсутнє право на відшкодування сум ПДВ за такими податковими накладними.

В поясненнях, наданих до матеріалів справи, відповідач зазначив, що сума передплати в розмірі 181968 грн. 52 коп., ПДВ за якою включене позивачем до податкового кредиту, стягнена на користь ПП «Пломар» за рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2013 року у справі № 908/2096/13, про що виданий відповідний наказ, та, крім того, зазначена сума включена до реєстру вимог кредиторів боржника - ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод», тому, як вважає податковий орган, у позивача відсутнє право на відшкодування таких сум ПДВ.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданну проти доводів позовної заяви заперечували, просили в задоволені позовної заяви відмовити з підстав, викладених в запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ПП «Пломар» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 24327094), місцезнаходження юридичної особи: 84391, Донецька область, місто Краматорськ, вул. Херсонська, буд. 4.

В період з 25.12.2013 року по 31.12.2013 року ДПІ у м. Краматорську проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Пломар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ частково на рахунок платника у банку та частково у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, про що складений акт перевірки від 13.01.2014 року № 13/15-1/24327094.

Під час перевірки встановлені порушення ПП «Пломар» вимог чинного законодавства, а саме:

- в порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України ПП «Пломар» завишена сума податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2013 року на суму 30328 грн.;

- в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України ПП «Пломар» завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2013 року на суму 30328 грн.

Як зазначено в акті перевірки, згідно договору від 12.03.2012 року № 875 у січні 2013 року надана передплата за дріт сталевий зварювальний низьковуглецевий Св08А ДСТ 2246-70 на загальну сумі 182000 грн. Станом на дату складання акту перевірки отримання дроту сталевого зварювального низьковуглецевого Св08А ДСТ 2246-70 не відбулось.

Сальдо по рахунку 631:

на 01.09.13: Дт - 182,0 тис. грн. Кт - 0 тис. грн., на 30.09.13: Дт - 182,0 тис. грн., Кт - 0 тис. грн.;

на 01.10.13: Дт - 182,0 тис. грн. Кт - 0 тис. грн., на 31.10.13: Дт - 182,0 тис. грн., Кт - 0 тис. грн.

На отриману передплату виписані податкові накладні:

- від 21.01.2013 року № 75 на загальну суму 140000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 23333 грн. 33 коп., номенклатура поставки: дріт сталевий зварювальний низьковуглецевий Св08А ДСТ 2246-70, С1-100=001.60 15,38326 т; вид цивільно-правового договору: договір поставки від 21.01.2013 № б/н;

- від 23.01.2013 року № 104 на загальну суму 41968 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ в сумі 6994 грн.75 коп., номенклатура поставки: дріт сталевий зварювальний низьковуглецевий Св08А ДСТ 2246-70, С1-100=001.6 - 4,61152 т, вид цивільно-правового договору: договір поставки від 23.01.2013 № б/н.

В вищезазначених податкових накладних визначені договори від 21.01.2013 та від 23.01.2013 без номерів, але дані договори до перевірки не надані. До перевірки наданий договір від 12.03.2012 року № 875, а на здійснену передплату, яка проведена згідно рахунку від 21.01.2013 року № 1, виписані податкові накладні від 21.01.2013 року № 75 та від 23.01.2013 року № 104.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Краматорську прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 21.01.2014 року форми «В1» № 0000011501/1102 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 30328 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15164 грн.,

- від 21.01.2014 року форми «В4» № 0000011501/1101 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 30328 грн.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, листом від 17.01.2013 року № 14/01 ПП «Пломар» звернулось до ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» щодо розгляду питання про продаж дроту в кількості 20 т, передплата буде здійснена одразу після отримання рахунку без затримки (а.с. 41).

21.01.2013 року ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» виставило ПП «Пломар» платіжну вимогу - доручення № 1-43, згідно якої ПП «Пломар» зобов'язане сплатити на рахунок ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» 182016 грн., в тому числі ПДВ в сумі 30336 грн. (а.с. 42).

21.01.2013 року ПП «Пломар» перерахувало ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» 140000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 23333 грн. 33 коп., про що свідчить платіжне доручення № 7, призначення платежу - за дріт сталевий зварювальний низьковуглецевий Св08А ДСТ 2246-70 (а.с. 43).

Згідно платіжного доручення від 22.01.2013 року № 8 ПП «Пломар» перерахувало ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» 41968 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ в сумі 6994 грн. 75 коп., призначення платежу - за дріт сталевий зварювальний низьковуглецевий Св08А ДСТ 2246-70 (а.с. 44).

21.01.2013 року ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» надало ПП «Пломар» податкову накладну № 75 на загальну суму 140000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 23333 грн. 33 коп., номенклатура поставки: дріт сталевий зварювальний низьковуглецевий Св08А ДСТ 2246-70, С1-100=001.60 15,38326 т; вид цивільно-правового договору: договір поставки від 21.01.2013 № б/н (а.с. 39).

23.01.2013 року ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» надало ПП «Пломар» податкову накладну № 104 на загальну суму 41968 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ в сумі 6994 грн.75 коп., номенклатура поставки: дріт сталевий зварювальний низьковуглецевий Св08А ДСТ 2246-70, С1-100=001.6 - 4,61152 т, вид цивільно-правового договору: договір поставки від 23.01.2013 № б/н (а.с. 40).

Крім того, як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, у зв'язку з відсутністю поставки товару ПП «Пломар» звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» суми передплати.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2013 року у справі № 908/2096/13, яке набрало законної сили, позовна заява задоволена, сума попередньої оплати товару в розмірі 181968 грн. 52 коп. стягнута з ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» на користь ПП «Пломар» (а.с. 64-66).

23.07.2013 року Господарським судом Запорізької області виданий наказ про примусове виконання судового рішення у справі № 908/2096/13 про стягнення з ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» на користь ПП «Пломар» суми попередньої оплати за товар в розмірі 181968 грн. 52 коп.(а.с. 67).

Постановою Головного управління юстиції у Запорізькій області від 05.12.2013 року ВП № 39549580 зупинене виконавче провадження, відкрите на підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2013 року № 908/2096/13 про стягнення з ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» на користь ПП «Пломар» суми попередньої оплати в розмірі 181968 грн. 52 коп. та 3639 грн. 37 коп., у зв'язку з порушенням Господарським судом Запорізької області справи про банкрутство відносно ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод».

Згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року у справі № 908/3468/13 Приватному підприємству «Пломар» відмовлено у визнанні конкурсним кредитором ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» з вимогами у розмірі 185607 грн. 89 коп., вимоги ПП «Пломар» визнані такими, що підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Надалі, після прийняття вищевказаних рішень господарського суду, ПП «Пломар» включило суму ПДВ, сплачену у вартості передплати ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та стягнену за рішенням суду, до складу податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року та заявило спірну суму до бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року (а.с. 9 - 24).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить скасувати податкові повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо ведення обліку доходів і витрат та складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, отримавши податкові накладні від контрагента, у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Як зазначалось раніше, контрагентом товар на адресу ПП «Пломар» не поставлений.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У зв'язку з відсутністю поставки товару ПП «Пломар» звернулось до суду та рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.07.2013 року у справі № 908/2096/13, яке набрало законної сили, позовна заява задоволена, з ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» стягнена суми попередньої оплати товару в розмірі 181968 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ в сумі 30328 грн. 08 коп., про що виданий відповідний наказ, виконавче провадження зупинене у зв'язку з порушенням Господарським судом Запорізької області справи про банкрутство відносно ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод».

Згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року у справі № 908/3468/13 вимоги ПП «Пломар» до ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» в розмірі 185607 грн. 89 коп. визнані такими, що підлягають погашенню в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Таким чином, спірна господарська операція по продажу дріту згідно листа ПП «Пломар» на умовах передплати, сума якої стягнена за рішенням суду, не може бути об'єктом оподаткування в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Оскільки господарська операція по продажу дріту на умовах передплати, сума якої стягнена за рішенням суду, не може бути об'єктом оподаткування, суд вважає, що позивач неправомірно включив суми ПДВ, сплачені у вартості такої передплати, до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд вважає правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ по декларації за вересень 2013 року та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2013 року.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50%, суд враховує наступне.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, внаслідок порушення ПП «Пломар» вимог ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України завищена сума податкового кредиту з ПДВ по декларації за вересень 2013 року та завищена сума бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2013 року, тобто, у спірних правовідносинах має місце повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи податкові повідомлення - рішення, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи наведене, суд стягує з позивача решту суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «Пломар» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.01.2014 року форми «В1» № 0000011501/1102 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 30328 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15164 грн., від 21.01.2014 року форми «В4» № 0000011501/1101 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013 року у розмірі 30328 грн. - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Пломар» на користь Державного бюджету України витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1644 грн. 30 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 09.04.2014 року проголошена вступна та резолютивна частини постанови, повний текст постанови виготовлений 14.04.2014 року.

Суддя Давиденко Т.В.