Постанова

від 08.04.2014 по справі 910/19028/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа№ 910/19028/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

Від прокуратури: Скакун О.М. - прокурор прокуратури Солом'янського р-ну;

Від Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

Центрального регіону України: Пантюхов О.В.- прокурор прокуратури;

Від позивача: Кайданович Ю.М. - представник;

Панасюк О.В.-представник;

Від відповідача: Кошман А.С.-представник;

Від третьої особи-1: Угрина А.І. - представник;

Торосян К.Р. - представник;

Бехтер Д.І.-предстаник;

Від третьої особи-2: Джелмач О.І.-представник;

розглянувши апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Прокуратури Солом'янського району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013

по справі № 910/19028/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер 7"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння"

2) Державний концерн "Укроборонпром"

за участю:

1) Прокуратури Солом'янського району міста Києва

2) Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

Центрального регіону України

про визнання договору оренди укладеним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер 7" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про зобов'язання продовжити договір оренди нерухомого майна № 421 від 19.07.2002 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер 7" на той же термін, на тих же умовах, що й раніше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" та Державний концерн "Укроборонпром".

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, від Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надійшла заява про її вступ у справу.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 10.12.2013 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та Прокуратура Солом'янського району міста Києва звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2013 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 апеляційні скарги прийняті та об'єднані в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.02.2014.

28.01.2014 через відділ документального забезпечення суду від Прокуратури Солом'янського району міста Києва надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, 19.02.2014 від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи та 20.02.2014 від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу. Вказані документи колегіє суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 розгляд справи відкладено до 18.03.2014, вирішення клопотання про зупинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання.

17.03.2014 від представника ДК "Укроборонпром" через відділ документального забезпечення суду надійшли письмові пояснення по справі;18.03.2014 від представника ТОВ "Салон моди "Майстер-7" надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Вказані документи колегіє суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014 продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено до 03.04.2014, вирішення клопотання про зупинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання.

01.04.2014 від представника позивача надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у справі.

В судовому засіданні 03.04.2014 оголошено перерву до 08.04.2014, вирішення клопотання про зупинення провадження у справі та призначення будівельно-технічної експертизи у справі відкладено до наступного судового засідання.

В судовому засіданні 08.04.2014 сторони надали свої пояснення по справі.

Як вже зазначалось раніше, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву подавалось клопотання про зупинення розгляду справи, в якому він просить зупинити провадження по справі № 910/19028/13 до вирішення пов'язаної справи № 910/10879/13 Київським апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи,що розглядається іншим судом, а також уразі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

За таких обставин, вказане клопотання є необґрунтованим та підлягає залишенню без задоволення.

Також колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо призначення будівельно-технічної експертизи з огляду на те, що вказана експертиза ніяк не вплине на відносини, які склались між сторонами.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.07.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салон Моди "Майстер-7" (далі по тексту - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 421 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - Майно), площею 486,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, що знаходиться на балансі Казенного підприємства "Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння", вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.03.2002 року 621 518,00 грн.

Згідно з п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Відповідно до п. 2.4. Договору у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю або Балансоутримувачу. Орендар повертає Майно Орендодавцю Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Згідно з п. 5.7. Договору Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути Балансоутримувачу орендоване Майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення сатану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

Відповідно до п. 10.1. (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 29.11.2002) Цей Договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 19.07.2002 року до 19.07.2012 року.

Факт прийому-передачі орендованого майна підтверджується Актом приймання-передачі від 19.07.2002 року.

Згідно з п. 10.5. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Листом № 30-06/5052 від 29.05.2012 позивач звертався до відповідача з повідомленням про припинення (закінчення) дії договору 19.07.2012 та просив відповідача повернути орендоване майно.

Таким чином, дія Договору припинилася 19.07.2012.

Однак, як слідує з матеріалів справи, після припинення дії Договору відповідач не звільнив орендоване майно і продовжує ним користуватися.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання .

Згідно ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором , має переважне право , за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Згідно приписів ст.764 Цивільного кодексу України та ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Як вже зазначалось вище, листом № 30-06/5052 від 29.05.2012 позивач звертався до відповідача з повідомленням про припинення (закінчення) дії договору 19.07.2012 та просив відповідача повернути орендоване майно, що свідчить про намір припинення договірних відносин з орендарем.

Таким чином, на дату закінчення строку дії Договору було наявне заперечення відповідача у зв'язку з чим, Договір припинив свою дію у визначений у останньому строк, тобто до 19.07.2012.

Відповідно до п.2 ст.26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється, у тому числі, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.2.5 Договору, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Таким чином, обов'язок по складанню акта приймання-передачі від позивача до відповідача,який виник внаслідок закінчення строку дії договору, покладено на позивача.

З цією метою відповідач, додатком до заяви про припинення чинності Договору у зв'язку із закінченням строку його дії від 29.05.2012, направив позивачу зразок акту приймання-передачі (повернення майна).

Проте, всупереч вимогам чинного законодавства та Договору, позивач не повернув відповідачеві об'єкт оренди, а продовжив користуватись останнім.

Відповідно до п.8 ст.1 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром», регулюються цим законом з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу -учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку.

Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 405 від 28.10.2005 Казенне підприємство «Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння» реорганізоване у новостворену юридичну особу-Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», яке являється правонаступником усіх майнових та немайнових прав.

Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» було включене до складу учасників Концерну відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1221 від 29.12.2010.

Відповідно до п.3 ст.3 ЗУ «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу -учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (вказаний закон набрав чинності з 30.10.2012), передача в оренду нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, здійснюється безпосередньо підприємствами оборонно-промислового комплексу за погодженням з Державним концерном «Укроборонпром» , крім випадків передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств оборонно-промислового комплексу, щодо яких орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Отже, починаючи з 30.10.2012 передача в оренду майна здійснюється безпосередньо Державним підприємством «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» за погодженням з Концерном.

Між тим, матеріали справи не містять доказів направлення до Концерну від Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» на погодження пакету документів для укладання Договору на новий термін.]

Крім того, п.25,26 ст.7 ЗУ "Про особливості управління об"єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі "Державний концерн "Укроборонпром", контролює виконання орендарями інвестиційних і технічних програм розвитку орендованих об"єктів державної власності, що перебувають в управлінні учасників Концерну, якщо такі програми передбачені договором оренди та організовує контроль за використанням орендованого державного майна, що перебуває в управлінні учасників Концерну.

Пунктом 1 ст.761 Цивільного кодексу України унормовано, що правом передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Таким чином, власник майна-держава, в особі органу управління -Державного концерну "Укроборонпром", який відповідно до вищенаведеного ЗУ "Про особливості управління об"єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі " та постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993 "Деякі питання Державного концерну "Укроборонпром" здійснює контроль об"єктів, що перебувають в його управлінні, надає висновки про умови договорів оренди та інше.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач по справі-Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву не має статусу орендодавця по даному державному майну, а тому на укладання нового договору не має повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набуття ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Між тим суд першої інстанції, задовольняючи позов, в порушення вимог чинного законодавства належним чином не перевірив доводи відповідача та третіх осіб, в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, часом їх виникнення і правовою нормою, що їх регулює, та безпідставно застосував до спірних правовідносин зворотну дію в часі норм ЗУ «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу -учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».

Враховуючи те, що Договір припинив свою дію 19.07.2012, однак, позивач не виконав свої зобов'язання за Договором та не повернув орендоване майно, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, а також проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 у даній справі та задоволенню апеляційних скарг Прокурора Солом'янського району міста Києва та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Прокурора Солом'янського району міста Києва та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 у справі № 911/19028/13 скасувати.

3 .В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Моди «Майстер 7» відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Моди «Майстер 7» (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана,6 , код ЄДРПОУ 31284042) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву ( м. Київ, бул.Шевченка,50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) 573 (п'ятсот сімдесят три )грн.50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон Моди «Майстер 7» (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана,6 , код ЄДРПОУ 31284042) в доход Державного бюджету України 573 (п'ятсот сімдесят три )грн.50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи № 910/19028/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко