Постанова

від 12.08.2014 по справі 910/19028/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 910/19028/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б. Ю. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН МОДИ "МАЙСТЕР-7", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2013

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014

у справі № 910/19028/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН МОДИ "МАЙСТЕР-7" (далі -Товариство), м. Київ,

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Регіональне відділення ФДМ України), м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (далі - Підприємство), м. Київ,

2. Державний концерн "УКРОБОРОНПРОМ" (далі -Концерн), м. Київ,

за участю: 1. прокуратури Солом'янського району міста Києва, м. Київ,

2. Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, м. Київ,

про визнання договору оренди укладеним.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Кайданович Ю.М. предст. (дов. від 23.09.2013), Панасюк О.В. предст. (дов. від 23.09.2013)

відповідача - не з'явився

третіх осіб - 1. Угрина А.І. предст. (дов. від 24.02.2014), Бехтер Д.І. предст. (дов. від 06.12.2013)

2. Джелмач О.І. предст. (дов. від 08.01.2014)

прокуратури - Волошенюк О.Г. посв. №026094

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення ФДМ України (із урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №421, укладеним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2013 (судді Підченко Ю.О. -головуючий, Босий В.П., Любченко М.О.) позов задоволено із посиланням на обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 (судді Отрюх Б.В.- головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2013 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема, на приписи статті 764 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 3 статті 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" мотивовано припиненням дії укладеного між сторонами договору оренди за заявою Регіонального відділення ФДМ України у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та відсутністю у Регіонального відділення ФДМ України повноважень на укладення договору оренди на новий строк.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям судовий актів попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Учасники судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2014 Товариству відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників позивача, третіх осіб та прокуратури, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до умов укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 19.07.2002 (далі -Договір) Регіональне відділення ФДМУ як орендодавець за актом приймання - передачі передало, а Товариство як орендар прийняло в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 486 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, що знаходиться на балансі казенного підприємства "Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння";

- у відповідності до п. 10.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 29.11.2002 №1) даний договір укладений строком на 10 років, і діє з 19.07.2002 до 19.07.2012;

- згідно з пунктом 10.5 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору;

- у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу. Орендар повертає майно орендодавцю/балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю за цим договором. Майно вважається повернутим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (пункт 2.4 Договору);

- листом від 29.05.2012 № 30-06/5052 відповідач звертався до позивача з повідомленням про припинення (закінчення) дії Договору 19.07.2012 та просив повернути орендоване майно;

- після припинення дії Договору Товариство не повернуло орендоване майно орендодавцю/балансоутримувачу та продовжувало користуватися ним.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання укладеним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №421 (у редакції Товариства).

Відповідно до частини другої статті 291 Господарського кодексу України (далі -ГК України) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано - нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, у зв'язку з тим, що на дату закінчення дії Договору відповідачем висловлено заперечення проти продовження дії договору, останній припинив свою дію з 19.07.2012.

Частиною першою статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі -Закон).

Відповідно до статті 17 Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором , має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Наявність у орендаря переважного права, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк, якому відповідає обов'язок орендодавця щодо укладення такого договору, є підставою для обов'язкового укладення відповідного договору оренди згідно із законом.

На підставі статті 761 ЦК України власник речі або особа, якій належать майнові права, має право передання майна у найм.

З позовом про визнання договору оренди укладеним (відповідно до заяви про зміну позовних вимог) на новий строк позивач звернувся у 2013 році до Регіонального відділення ФДМ України.

Відповідно до статті 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Пунктом 8 статті 1 Закону передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром", регулюються цим законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу -учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 28.10.2005 № 405 казенне підприємство "Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння" реорганізоване у новостворену юридичну особу - державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння", яке є правонаступником усіх майнових та немайнових прав свого попередника.

Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" було включене до складу учасників Концерну відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" (який набрав чинності з 30.10.2012) передача в оренду нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, здійснюється безпосередньо підприємствами оборонно-промислового комплексу за погодженням з Державним концерном "Укроборонпром" , крім випадків передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств оборонно-промислового комплексу, щодо яких орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що починаючи з 30.10.2012 передача в оренду спірного державного майна здійснюється безпосередньо державним підприємством "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" за погодженням з Концерном; беручи до уваги, що відповідач у справі - Регіональне відділення ФДМ України, до якого Товариство звернулося з позовом, не має статусу орендодавця даного державного майна та, відповідно, не має й повноважень на укладання договору оренди на новий строк, - дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених у постанові апеляційного господарського суду. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 від зі справи № 910/19028/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "САЛОН МОДИ "МАЙСТЕР-7" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Палій