ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2014 р. Справа № 815/6936/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Зуєвої Л.Є.,
- Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «ВС-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
ПП «ВС-СЕРВІС» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій службових осіб Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області по формуванню висновків в акті від 09 вересня 2013 року №524/15-54-22-03/34506837 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ВС-СЕРВІС» ЄДРПОУ 34506837 з питань підтвердження господарських відносин із контрагентом ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» ЄДРПОУ 38110153 за жовтень 2012 року», визнання протиправними дій службових осіб Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області шляхом недотримання ними положень законодавства України при оформленні акта від 09 вересня 2013 року №524/15-54-22-03/34506837 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ВС-СЕРВІС» ЄДРПОУ 34506837 з питань підтвердження господарських відносин із контрагентом ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» ЄДРПОУ 38110153 за жовтень 2012 року», скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2013 року №0001342203 та повернення судового збору.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року адміністративний позов приватного підприємства «ВС-СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 23 вересня 2013 року №0001342203.
В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами
Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що згідно довідки АА №731736 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, приватне підприємство «ВС-СЕРВІС» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 10 липня 2006 року; види діяльності за КВЕД-2010: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.24 Транспортне оброблення вантажів.
У період з 05 вересня 2013 року по 06 вересня 2013 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «ВС-СЕРВІС» з питань підтвердження господарський відносин з ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» за жовтень 2012 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09 вересня 2013 року №524/15-54-22-03/34506837 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ВС-СЕРВІС» ЄДРПОУ 34506837 з питань підтвердження господарських відносин із контрагентом ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» ЄДРПОУ 38110153 за жовтень 2012 року» у висновку якого зазначено, що перевіркою ПП «ВС-СЕРВІС» по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» за жовтень 2012 року з врахуванням акту від 22 липня 2013 року №95/15-54-22-03 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Укртранстранзит», код за ЄДРПОУ 38110153, по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «ПНЕВМО-АВТО», ТОВ «ВО ПРОДТРАНССЕРВІС», ТОВ «ТВ Транс», ТОВ «ТАУРУС 11», ТОВ «К-ЛЕВЕР», ТОВ «АБСОЛЮТ КОМПАНІ», ТОВ «АДПМ», ТОВ «РАРТ», ТОВ «АРТИС» за періоди з 01.07.2012р. по 30.04.2013р.» встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ПП «ВС-СЕРВІС» занижено податок на додану вартість на загальну суму 23 053 грн.
Позивач відмовився від підписання акту перевірки від 09 вересня 2013 року №524/15-54-22-03/34506837, про що податковою складено акт «Відмови від підпису акту перевірки» від 09 вересня 2013 року №295/15-54-22-02 .
Оскільки позивач з висновками акту не погодився то, скориставшись своїм правом, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України, надав скаргу (заперечення) на акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ВС-СЕРВІС» ЄДРПОУ 34506837 з питань підтвердження господарських відносин із контрагентом ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» ЄДРПОУ 38110153 за жовтень 2012 року».
Листом ДПІ у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29 вересня 2013 року №5182/10/15-54-22-02, скаргу ПП «ВС-СЕРВІС» на акт перевірки залишено без розгляду.
На підставі акту перевірки від 09 вересня 2013 року №524/15-54-22-03/34506837, а також згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, п. 123.1 ст. 123 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001342203 від 23 вересня 2013 року, яким ПП «ВС-СЕРВІС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 34 580, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у загальному розмірі 23 053,00 грн. за жовтень 2012 року, так як первинні документи виписані у законодавчо визначеному порядку, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)
Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що якщо навіть безпосередній контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту і, тому, суперечні цьому висновку доводи апелянта є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2012 року між ПП «ВС-СЕРВІС» (Замовник) та ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» (Виконавець) укладено договір №20 про транспортно-експедиційне обслуговування, який регулює взаємовідносини сторін при виконанні Виконавцем заявок Замовника на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування.
На підтвердження виконання даного договору позивачем надано до суду належним чином завірені копії наступних документів: договір №20 про транспортно-експедиційне обслуговування від 05 вересня 2012 року, рахунки на оплату, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR), товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.
Отже, фактичне здійснення господарських операцій позивача зі своїм безпосереднім контрагентом підтверджена належним чином.
Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.
Разом з тим, на момент укладення позивачем договору з ТОВ «УКРТРАНСТРАНЗИТ» та отримання податкових накладних, останнє було в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало діюче свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту є правильними.
Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
У зв'язку з чим, висновки суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2013 року №0001342203 є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2014 |
Оприлюднено | 18.04.2014 |
Номер документу | 38256164 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Лук'янчук О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні