Постанова

від 01.04.2014 по справі 808/1448/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року (11 год. 32 хв.)Справа № 808/1448/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лазаренка М.С.

при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Семеняка Д.В.,

від відповідача: Воронкової Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: скасування податкових повідомлень - рішень №0004132212 від 12.11.2013 та №0004142212 від 12.11.2013,

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» (далі - ТОВ «ЕЛІЗ» або позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м.Запопіжжя або відповідач), в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення - рішення №0004132212 від 12.11.2013 та №0004142212 від 12.11.2013, прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

У судове засідання з'явився представник позивача Семеняк Д.В., підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що у період з 23.10.2013 по 29.10.2013 ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ЕЛІЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Фортіс» (далі - ТОВ «Підприємство «Фортіс) (код ЄДРПОУ 37221936) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої був складений акт від 05.11.2013 № 1352/08-28-22-12/13608660 (далі - акт перевірки).

Висновком акту перевірки встановлено завищення позивачем валових витрат в 4 кварталі 2010 року на суму 687 205,00 грн. при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Фортіс» (код ЄДРПОУ 37221936), що, в свою чергу, призвело до заниження суми податку на прибуток в податковій декларації за 2010 рік в розмірі 171 801,00 грн. Також актом перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 137 441,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість в жовтні-грудні 2010 pоку, та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в січні 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

1) № 0004132212 від 12.11.2013, яким позивачу було визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 214 751,25 грн., в тому числі донараховано податкове зобов'язання у розмірі 171 801,00 грн., і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України в сумі 42 950,25 грн.

2) № 0004142212 від 12.11.2013, яким позивачу було визначене грошове зобов'язання податку на додану вартість в сумі 137 709,00 грн., в тому числі донараховано податкове зобов'язання у розмірі 137 708,00 грн., і застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в сумі 1,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 01.10.2010 позивачем було придбано у ТОВ «Підприємство «Фортіс» комплектуючі до трансформатора за договором купівлі-продажу № 57-1/10 від 01.10.2010 на суму 784 250,00 грн., у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) 130 708,40 грн. Вказана продукція придбана позивачем для використання у власній виробничій діяльності згідно з зареєстрованим видом економічної діяльності. Придбаний товар отриманий позивачем за видатковою накладною № РН-0110/7 від 01.10.2010. Оплата вказаного товару здійснена позивачем в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи. До валових витрат позивачем було віднесено суму вартості придбаних товарів без врахування ПДВ в розмірі 653 542,00 грн. Сума ПДВ за вказаною операцією в розмірі 130 708,40 грн. на підставі виписаної постачальником податкової накладної від 01.10.2010 № 1109 було віднесено до податкового кредиту жовтня 2010 року (в акті помилково зазначено листопада 2010 року) та відображено в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

01.11.2010 позивачем було придбано у ТОВ «Підприємство «Фортіс» за рахунком № СФ-0111/6 від 01.11.2010 провід мідний на загальну суму 40 397,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 6 732,83 грн. Вказана продукція придбана позивачем для використання у власній виробничій діяльності згідно з зареєстрованим видом економічної діяльності. Придбаний товар отриманий позивачем за видатковою накладною № РН-0111/6 від 01.11.2010. Оплата вказаного товару здійснена позивачем в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою за 07.12.2010. До валових витрат позивачем було віднесено суму вартості придбаних товарів без врахування ПДВ в розмірі 33 664,17 грн. Сума ПДВ за вказаною операцією в розмірі 6 372,83 грн. на підставі виписаної постачальником податкової накладної від 01.11.2010 № 1116 було віднесено до податкового кредиту листопада 2010 року (в акті перевірки помилково зазначено жовтня 2010 року) та та відображено в податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року.

Усього до складу валових витрат за операціями з TOB «Підприємство «Фортіс» позивачем в IV кварталі 2010 року віднесено вартість придбаних товарів (без ПДВ) на загальну суму 687 205,00 грн. Вказану суму відображено позивачем у декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Позивач зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки на вирок Хортицького районного суду по кримінальній справі №1/337/57/2013 (яким громадянина України ОСОБА_3, що займав посаду директора ТОВ «Астра-Сервіс», а також був засновником зазначеного підприємства, визнано винним у здійсненні фіктивного підприємництва), в якому зазначено, що «крім визнання провини підсудним, його винність підтверджується наступними, дослідженими судом у судовому засіданні доказами: ...- показаннями свідка гр. ОСОБА_4, який пояснив, що приблизно два року тому познайомився з ОСОБА_3. Влітку 2010 року ОСОБА_3 при зустрічі запропонував заробити грошей. При цьому він пояснив, що його нічого робити не доведеться, потрібні тільки паспорт та ідентифікаційний номер. Оскільки на той час у нього були матеріальні проблеми, він погодився. ..Про те, що він є директором TOB «Підприємство «Фортіс» йому стало відомо від співробітників міліції, ніякої діяльності від імені вказаного підприємства він не вів, печатку підприємства не отримував та ніколи не бачив, документи фінансово - господарської діяльності від імені TOB «Підприємство «Фортіс» не складав та не підписував, документи податкової звітності вказаного підприємства також не складав та не підписував.» не може бути прийнято як підставу для визнання господарських операцій з ТОВ «ЕЛІЗ» такими, що не відбулись, оскільки вирок суду не містить викладення обставин створення, державної реєстрації та діяльності ТОВ «Підприємство «Фортіс», а ОСОБА_3 відносно якого ухвалений вирок Хортицького районного суду не є ані засновником ані керівником ТОВ «Підприємство «Фортіс».

Також зазначає, що реальність здійснення спірної господарської операції ТОВ «Підприємство «Фортіс» з ТОВ «ЕЛІЗ» підтверджується фактом використання придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності позивача.

З огляду на викладене, вважає, що відповідач не мав права в акті перевірки робити висновок про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині відсутності документального підтвердження валових витрат та податкового кредиту, а податкові повідомлення-рішення №0004132212 від 12.11.2013 та №0004142212 від 12.11.2013, прийняті за висновками акту є незаконними у зв'язку з чим мають бути скасовані. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання з'явився представник відповідача Воронкова Н.В., 20.03.2014 надала через канцелярію до суду письмові заперечення на позовну заяву (вх. №10897), в яких зазначає, що на підставі направлення №485 від 23.10.2013 виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Бабаєвим А.М. згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 78.2, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, та на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя за №528 від 23.10.2013 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЕЛІЗ» (код за ЄДРПОУ 13608660) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Підприємство «Фортіс» (код за ЄДРПОУ 37221936) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010. За результатами перевірки складено акт №1352/08-28-22-12/13608660 від 05.11.2013 про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІЗ» (код за ЄДРПОУ 13608660) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Підприємство «Фортіс» (код за ЄДРПОУ 37221936) за період 01.10.2010 по 31.12.2010.

Вказує, що як визначено в акті перевірки, позивач в перевіреному періоді мав фінансово - господарські взаємовідносини з TOB «Підприємство «Фортіс». Розрахунок між підприємствами здійснено у безготівковій формі. Валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з TOB «Підприємство «Фортіс» враховані в бухгалтерському та податковому обліку у IV кварталі 2010 року. Також в акті зазначено, що первинні бухгалтерські документи з боку TOB «Підприємство «Фортіс» підписані директором підприємства ОСОБА_6 Згідно даних АІС «Податковий блок» встановлено, що основним постачальником TOB «Підприємство «Фортіс» (код за ЄДРПОУ 37221936), у періоді, який перевірявся, було TOB «ACTEPA - СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 37167785).

В акті зазначається, що 04.07.2013 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя по кримінальній справі № 1/337/57/2013 винесено вирок, яким визнано винним у скоєнні злочину директора TOB «Астера-Сервіс» ОСОБА_3, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України та створенні TOB «Астера-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37167785) з метою прикриття незаконної діяльності підприємства в період з 01.09.2010 по 01.12.2010. Також у вироку суду зазначено, що згідно пояснень громадянина ОСОБА_6 (ід.н.НОМЕР_1), який є директором TOB «Підприємство «Фортіс», він ніколи ніякої господарської діяльності не вів, документи фінансово-господарської діяльності від імені TOB «Підприємство «Фортіс» не складав, не підписував та до державної податкової інспекції не надавав.

Вказує, що податкові накладні, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за показанням і від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже виписані від їх імені податкові накладні та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт надання послуг.

З урахуванням таких обставин зазначає, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності TOB «Підприємство «Фортіс» оформлені з порушенням вимог частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

На підставі вищевикладеного зазначає, що в акті перевірки позивача правильно зроблено висновок про безпідставність включення до складу валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з TOB «Підприємство «Фортіс» з жовтня по грудень 2010 року.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує й просить відмовити у позові, оскільки податкові повідомлення-рішення №0004132212 від 12.11.2013 та №0004142212 від 12.11.2013 на суму 352460,25 грн. прийняті правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

В судовому засіданні 01.04.2014, на підставі статті 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

З'ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «ЕЛІЗ» зареєстроване 27.11.1990 в Виконавчому комітеті Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 27.11.1990 № 1 103 105 0001 00927.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 78.2, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, та на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя за №528 від 23.10.2013 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Еліз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Підприємство «Фортіс» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт №1352/08-28-22-12/13608660 від 05.11.2013.

Перевіркою встановлено порушення:

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства в сумі 74779,00 грн., в т.ч. за IV квартал 2010 року на 171801,00 грн.

- підпункту 7.4.1, Підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 137 441,00 грн., а саме в жовтні 2010 року на 130 708,00 грн., в листопаді 2010 року на 130 708,00 грн., в грудні 2010 року на 137 708,00 грн., що в подальшому призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 137 441,00 грн., в тому числі в січні 2011 року в сумі 137 441,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: 1) № 0004132212 від 12.11.2013, яким позивачу було визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 214 751,25 грн., в тому числі донараховано податкове зобов'язання у розмірі 171 801,00 грн., і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України в сумі 42 950,25 грн.; 2) № 0004142212 від 12.11.2013, яким позивачу було визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 137 709,00 грн., в тому числі донараховано податкове зобов'язання у розмірі 137 708,00 грн., і застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в сумі 1,00 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01.10.2010 позивач - ТОВ «ЕЛІЗ» (код ЄДРПОУ 13608660) уклало договір купівлі-продажу № 57-1/10 від 01.10.2010 (далі - договір) з ТОВ «Підприємство «Фортіс» (код ЄДРПОУ 37221936) на суму 784250,00 грн. (в тому числі ПДВ 130708,40 грн.), згідно якого ТОВ «Підприємство «Фортіс» зобов'язується передати у власність ТОВ «ЕЛІЗ» наступний товар: 1) Циліндр реактора РТСТ у кількості 12 шт. за ціною 20000,00 грн. за 1 шт.; 2) Комплект опорних стаканов у кількості 48 шт. за ціною 1034,00 грн. за 1 шт.; 3) Опірні кільця у кількості 12 шт. за ціною 3850,00 грн. за 1 шт.; 4) Паук алюминевий у кількості 6 к-кт за ціною 23750,00 грн. за 1 к-кт; 5) Шина заземлення вагою 50 кг за ціною 125,00 грн. за 1 кг; 6) Прокладка ізоляційна у кількості 61440 шт. за ціною 2,75 грн. за 1 шт. Покупець - ТОВ «ЕЛІЗ» зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену договором грошову суму.

На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Фортіс» було виписано видаткову накладну № РН-0110/7 від 01.10.2010.

Оплата вказаного у договорі товару здійснена позивачем в безготівковій формі, яку позивач підтверджує виписками з банку від 12.11.2010 на суму 500 000,00 грн., від 20.11.2010 на суму 142 000,00 грн., від 21.12.2010 на суму 142 250,00 грн.

Суму вартості придбаних товарів без урахування ПДВ у розмірі 653 542,00 грн., позивачем було віднесено до валових витрат. Суму ПДВ за вказаною операцією в розмірі 130 708,40 грн., на підставі виписаної постачальником податкової накладної №1109 від 01.10.2010 було віднесено до податкового кредиту жовтня 2010 року та відображено у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Фортіс» виписано рахунок-фактуру № СФ-0111/6 від 01.11.2010 на ТОВ «ЕЛІЗ» на наступний товар: 1) Провод ПСДКТ-Л 3,15х11,2 у кількості 171 кг за ціною 72,5 грн. за 1 кг; 2) Провод ПСДКТ-Л 2,5х7,5 у кількості 290 кг за ціною 73,3333 грн. за 1 кг. Загальна вартість товару склала 40397,00 грн. (у тому числі ПДВ 6732,83 грн.).

01.11.2010 на рахунок-фактуру № СФ-0111/6 від 01.11.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Фортіс» було виписано видаткову накладну №РН-0110/6 від 01.11.2010.

Оплата вказаного у договорі товару здійснена позивачем в безготівковій формі, яку позивач підтверджує випискою з банку від 07.12.2010 на суму 40 397,00 грн.

Суму вартості придбаного товарів, без урахування ПДВ у розмірі 33 664,17 грн., позивачем було віднесено до валових витрат. Суму ПДВ за вказаною операцією в розмірі 6 372,83 грн., на підставі виписаної постачальником податкової накладної №1116 від 01.11.2010 було віднесено до податкового кредиту листопада 2010 року та відображено у податковій декларації з ПДВ за листопад 2010 року.

Усього до складу валових витрат за операціями з TOB «Підприємство «Фортіс» позивачем в IV кварталі 2010 року віднесено вартість придбаних товарів (без ПДВ) на загальну суму 687 205,00 грн. Вказану суму відображено позивачем у декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено, що позивач в перевіреному періоді мав фінансово - господарські взаємовідносини з TOB «Підприємство «Фортіс» (код ЄДРПОУ 37221936, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул.Воронезька, буд. 24, кв. 162; перебуває на обліку в ДПІ в Хортицькому районі м.Запоріжжя; основний вид діяльності - оптова торгівля чорними та кольоровими металами).

Розрахунок між підприємствами здійснювався у безготівковій формі. Валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з TOB «Підприємство «Фортіс» враховані в бухгалтерському та податковому обліку у IV кварталі 2010 року.

Первинні бухгалтерські документи з боку TOB «Підприємство «Фортіс» підписані громадянином ОСОБА_6, який значився директором підприємства-контрагента.

В акті перевірки відповідачем зазначається, що згідно даних, отриманих з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» встановлено, що основним постачальником TOB «Підприємство «Фортіс» (код за ЄДРПОУ 37221936), у періоді, який перевірявся, було TOB «Астера - Сервіс» (код за ЄДРПОУ 37167785).

Відповідно до вироку Хортицького районного суду м.Запоріжжя у кримінальній справі № 1/337/57/2013 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, а саме - у веденні фіктивного підприємництва, - визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні вищезазначеного злочину та створенні TOB «Астера-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37167785) з метою прикриття незаконної діяльності підприємства в період з 01.09.2010 по 01.12.2010. Також у вироку суду викладено показання свідка - ОСОБА_6, а саме: «крім визнання провини підсудним, його винність підтверджується наступними, дослідженими судом у судовому засіданні доказами: ...- показаннями свідка гр. ОСОБА_4, який пояснив, що приблизно два року тому познайомився з ОСОБА_3. Влітку 2010 року ОСОБА_3 при зустрічі запропонував заробити грошей. При цьому він пояснив, що його нічого робити не доведеться, потрібні тільки паспорт та ідентифікаційний номер. Оскільки на той час у нього були матеріальні проблеми, він погодився. ..Про те, що він є директором TOB «Підприємство «Фортіс» йому стало відомо від співробітників міліції, ніякої діяльності від імені вказаного підприємства він не вів, печатку підприємства не отримував та ніколи не бачив, документи фінансово - господарської діяльності від імені TOB «Підприємство «Фортіс» не складав та не підписував, документи податкової звітності вказаного підприємства також не складав та не підписував.»

Дані факти свідчать про відсутність факту поставки товарів (надання послуг) від TOB «Підприємство «Фортіс» (код за ЄДРПОУ 37221936).

Абзацом 10 Статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV (у редакції чинній на момент вчиненні правочину) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З системного аналізу вищезазначеної норми вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з абзацом 4 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97 - ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями), визначено: «До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті».

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р., із змінами і доповненнями: «Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Згідно інформації зазначеної в акті перевірки, встановлено, що фінансово - господарською діяльністю TOB «Підприємство «Фортіс» (код за ЄДРПОУ 37221936) не займалось, а оформлення операцій TOB «ЕЛІЗ» з цим підприємством здійснювалось без наміру фактичного отримання товарів.

Враховуючи вищевикладене, на порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97 - ВР, із змінами та доповненнями, перевіркою повноти визначення валових витрат, встановлено їх завищення за IV квартал 2010 року на загальну суму 687205,00 грн. при взаємовідносинах з TOB Підприємство «Фортіс» (код за ЄДРПОУ 37221936).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями: «Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, встановлено, що податкова накладна видається платником податку який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної (далі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 цього Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У судовому засіданні 01.04.2014 представником позивача надані подорожні листи №153 від 01.10.2010 та №168 від 01.11.2010. Дослідивши надані документи, суд, зазначає, що одне лише згадування назви підприємства ТОВ «Підприємство «Фортіс» у графі «Звідки взято вантаж» не може бути доказом того, що товар дійсно було отримано у ТОВ «Підприємство «Фортіс». Оскільки будь яких інші відмітки ТОВ «Підприємство «Фортіс» на подорожніх листах відсутні, суд приходить до висновку, що вказані листи не можуть бути прийняті як докази на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Підприємство «Фортіс».

Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що податкові накладні, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за показанням і від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже виписані від їх імені податкові накладні та інші первинні документи, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт надання послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. В даному випадку директор TOB «Підприємство «Фортіс» - ОСОБА_6, надав пояснення, що він ніколи ніякої господарської діяльності не вів, документи фінансово-господарської діяльності від імені TOB «Підприємство «Фортіс» не складав, не підписував, та до ДПІ не надавав.

Дана позиція підтримується також і у Постановах Верховного Суду України від 21.01.2011 та від 05.03.2012 по справі № 21-421а11 .

Виходячи з відсутності у контрагента позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст договору відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання матеріалів, а також відсутності документів, що дають змоги визначити фактичний обсяг виконаних робіт, податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на їх врахування при визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що податкові накладні та видаткові накладні, надані TOB «Підприємство «Фортіс», на підставі яких TOB «ЕЛІЗ» сформовано валові витрати та податковий кредит за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, - не є підтверджуючими документами, оскільки складені з порушенням діючого законодавства.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сума податку, попередньо включена до податкового кредиту, залишається не підтвердженою документами, про які йдеться у підпункті 7.4.5 зазначеного Закону, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену такими документами.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко