Постанова

від 10.04.2014 по справі 805/1099/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року справа №805/1099/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Полторацькій С.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представників відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області Самко Ю.С. та Супруненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку апеляційну скаргу відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 805/1099/14 за позовом ОСОБА_5 до відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області (відповідач-1) та Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області (відповідач-2) про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати рішення Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 6 березня 2013 року № VI/30-218 «Про скасування рішення сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214»;

- скасувати рішення відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області від 5 квітня 2013 року № РВ-1400006262013, яким позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (у проведенні державної реєстрації земельної ділянки);

- зобов'язати відділ Держземагентства у Волноваському районі Донецької області вчинити у встановлений законом строк державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови Андріївської сільської ради площею 0,126 га за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5, затвердженим згідно рішення сесії Андріївської сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року позов задоволений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі - задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 липня 2012 року позивач, з метою одержати безоплатно у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1, звернувся із відповідною заявою до Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області.

Згідно із рішенням Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 1 серпня 2012 року за № VI/24-175 позивачу був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,16 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1

Згідно із даними проекту землеустрою, позивачем з ТОВ «Центр земельного кадастру та оцінки» (ліцензія: АГ № 583374 від 19 травня 2011 року) був укладений договір від 18 жовтня 2012 року № 72 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вказаний проект землеустрою був розроблений та на виконання вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) погоджений з Відділом Держземагентства у Волноваському районі Донецької області згідно із висновком № 20 від 27 грудня 2012 року, з Відділом містобудування та архітектури Волноваської районної державної адміністрації, та з Відділом культури і туризму Волноваської райдержадміністрації Донецької області.

Як вбачається з п. 1.2.3. вихідної земельно-кадастрової інформації Відділу Держкомзему у Волноваському районі Донецької області від 20 грудня 2012 року № 253/12 цільове призначення землі та його код згідно з Класифікатором видів цивільного призначення земель: 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до даних позначки про визначення кадастрового номера земельної ділянки на проекті землеустрою кадастровий номер земельної ділянки відведення якої здійснюється - 1421580800:02:000:0638; дата внесення відомостей до автоматизованої системи провідним спеціалістом сектору ДЗК Єрмоленко А.І. 7 грудня 2012 року.

Згідно з рішенням Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 28 січня 2013 року № VI/29-214, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови Андріївської сільської ради (АДРЕСА_1 Волноваського району Донецької області площею 0,1260 га. був затверджений; земельна ділянка площею 0,1260 га передана у власність позивачу для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1

Рішенням Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 6 березня 2013 року № VI/30-218 «Про скасування рішення сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214» вказане рішення скасовано, оскільки проект землеустрою не узгоджений з організаціями згідно чинного законодавства. \ а.с. 66\.

Рішенням відповідача-1 від 5 квітня 2013 року № РВ-1400006262013 позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (у проведенні державної реєстрації земельної ділянки) у зв'язку з невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, тобто наданням земельної ділянки з порушенням статей 38, 59 та 60 ЗК України та невідповідністю електроного документу наявним даним картографічної основи. \ а.с. 65\.

Представник позивача 5 листопада 2013 року звернувся до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області щодо реєстрації земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 площею 0,126 га.

Згідно із листом відповідача-1 від 5 грудня 2013 року № 3091 уповноваженій особі позивача було повідомлено, що згідно із рішенням від 5 квітня 2013 року № РВ-1400006262013 позивачу було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки подані документи для державної реєстрації земельної ділянки не відповідали вимогам, установленим Законом України «Про державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, тобто надання земельної ділянки відбулось з порушенням статей 38, 59, 60 ЗК України, а також невідповідність електронного документа наявним даним картографічної основи.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Аналізуючи зазначені відповідачем 1 порушення, які стали підставою для відмови у проведенні державної реєстрації земельної ділянки, суд вважає за доцільне вказати наступне.

Відповідно до ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно із ст. 59 цього Кодексу землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно із приписами ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

З викопіювання з національної кадастрової системи України вбачається, що межі земельної ділянки, яка виділяється позивачу розташовані на водному об'єкті, що виключає надання цієї земельної ділянки позивачу у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що відповідачем-1 правомірно відмолено позивачу у реєстрації даної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Щодо скасування рішення Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 6 березня 2013 року № VI/30-218 «Про скасування рішення сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214» колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що в контексті спірних правовідносин положення п. 107 Порядку суперечать вказаній вище статті Земельного кодексу, оскільки згідно із приписами наведеної норми Кодексу, прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту землеустрою не пов'язане з вчинення державної реєстрації такої земельної ділянки.

Разом з тим, межі земельної ділянки, яка виділяється позивачу, знаходяться на водному об'єкті, що виключає передання у власність позивачу вказаної земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, зі змісту наведених норм не вбачається, що п. 107 Порядку № 1051 суперечить ч. 9 ст. 118 ЗК України, оскільки ним встановлюється правило, аналог якого не міститься у вказаній статті Земельного Кодексу України. Одночасне застосування вимог як п. 107 Порядку № 1051, та і ч. 9 ст. 118 ЗК України не є взаємовиключним.

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача, що відповідач не мав права самостійно скасовувати своє власне рішення у зв'язку з його фактичним виконанням, оскільки фактичним виконанням рішення про передачу земельної ділянки у власність є отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, чого не відбулось.

У зв'язку з відсутністю підстав для скасування рішень відповідачів колегія суддів також не вбачає і підстав для зобов'язання відповідача вчинити державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку,що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Повний текст виготовлено 15 квітня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 805/1099/14 - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області та Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова