Ухвала

від 09.10.2014 по справі 805/1099/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2014 р. м.Київ К/800/24809/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області, Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області та Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області, в якому просив скасувати рішення Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 06 березня 2013 року № VI/30-218 «Про скасування рішення сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214», рішення відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області від 05 квітня 2013 року №РВ-1400006262013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, а також зобов'язати відділ Держземагентства у Волноваському районі вчинити у встановлений законом строк державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови Андріївської сільської ради площею 0,126 га за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, затвердженим згідно рішення сесії Андріївської сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року позов задоволений.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року задоволено апеляційну скаргу відділу Держземагенства у Волноваському районі Донецької області; скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року; в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року.

Відділ Держземагенства у Волноваському районі Донецької області у поданих запереченнях зазначає, що рішення апеляційного суду прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 12 липня 2012 року ОСОБА_2, з метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови по вулиці Кошового в селі Доля Андріївської сільської ради, звернувся із відповідною заявою до Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області.

Рішенням Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 01 серпня 2012 року №VI/24-175 позивачу наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,16 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови по вулиці Кошового в селі Доля Андріївської сільської ради.

Розроблений на підставі договору від 18 жовтня 2012 року № 72 між позивачем та ТОВ «Центр земельного кадастру та оцінки», ліцензія від 19 травня 2011 року серії АГ № 583374, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на виконання вимог ст.186-1 Земельного кодексу України погоджений Відділом Держземагентства у Волноваському районі Донецької області згідно з висновком від 27 грудня 2012 року № 20, Відділом містобудування та архітектури Волноваської районної державної адміністрації згідно висновку від 03 січня 2013 року № 3, Відділом культури і туризму Волноваської райдержадміністрації Донецької області згідно висновку від 14 січня 2013 року № 1.

Відповідно до даних позначки про визначення кадастрового номера земельної ділянки на проекті землеустрою кадастровий номер земельної ділянки, відведення якої здійснюється - 1421580800:02:000:0638; дата внесення відомостей до автоматизованої системи провідним спеціалістом сектору ДЗК Єрмоленко А.І. 07 грудня 2012 року.

Рішенням Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 28 січня 2013 року №VI/29-214 затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови Андріївської сільської ради (вулиця Кошового в селі Доля) Волноваського району Донецької області площею 0,1260 га; земельна ділянка площею 0,1260 га передана у власність позивачу для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вулиці Кошового в селі Доля Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області.

Рішенням Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 06 березня 2013 року № VI/30-218 «Про скасування рішення сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214».

Рішенням Відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області від 05 квітня 2013 року № РВ-1400006262013 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки з підстав невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме наданням земельної ділянки з порушенням статей 38, 59 та 60 Земельного кодексу України, а також невідповідності електронного документу установленим вимогам.

05 листопада 2013 року представник позивача звернувся до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області щодо реєстрації земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель запасу житлової та громадської забудови по вулиці Кошового в селі Доля Андріївської сільської ради площею 0,126 га.

Відділ Держземагенства у Волноваському районі Донецької області листом від 05 грудня 2013 року № 3091 повідомив позивача, що зареєструвати земельну ділянку не є можливим, оскільки не виправлені помилки, які були зазначені у рішенні № РВ-1400006262013 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 05 квітня 2013 року, а саме: невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, тобто наданням земельної ділянки з порушенням статей 38, 59 та 60 ЗК України та невідповідністю електронного документу наявним даним картографічної основи.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способами, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки встановлені у ч.6 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр», якими є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відділом Держземагентства у Волноваському районі Донецької області оспорюваним рішенням від 05 квітня 2013 року № РВ-1400006262013 відмовлено у проведенні державної реєстрації земельної ділянки із посиланням на невідповідність поданих документів вимогам статей 38, 59, 60 Земельного кодексу України, оскільки за висновками відповідача-1 земельна ділянка не належить до земель житлової та громадської забудови, а належить до земель водного фонду, а також на невідповідність електронного документа наявним даним картографічної основи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Згідно п.«а» ч.2 ст.21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо категорії земель, - на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються.

Отже, вчиняючи державну реєстрацію земельної ділянки, у тому числі при внесенні даних щодо категорії землі, кадастровий реєстратор повинен керуватись виключно даними документації із землеустрою.

Згідно ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Як закріплено ч.1 ст.144 Конституції України, прийняті в межах визначених законом повноважень рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно рішень Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 01 серпня 2012 року № VI/24-175 та від 28 січня 2013 року № VI/29-214 спірна земельна ділянка віднесена за своїм цільовим призначенням до категорії земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови.

Вказані рішення є чинними, не оскаржувалися та незаконними не визнавалися, доказів порушення порядку встановлення цільового призначення земельної ділянки відповідачем-1 не надано.

Відповідно до п.1.2.3 вихідної земельно-кадастрової інформації Відділу Держкомзему у Волноваському районі Донецької області від 20 грудня 2012 року № 253/12 визначене цільове призначення землі та його код згідно з Класифікатором видів цивільного призначення земель: 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За вказаними обставинами є вірними висновки суду першої інстанції про те, що земельна ділянка, державна реєстрація якої проводилась, належить за своїм цільовим призначенням згідно із рішенням органу місцевого самоврядування до категорії земель житлової та громадської забудови, і на її правовий режим формування не розповсюджуються положення ст.ст.59, 60 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим посилання Відділу Держземагенства у Волноваському районі Донецької області на невідповідність поданих документів вимогам вказаних статей є безпідставним.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відзначив, що згідно протоколу проведення перевірки документів із землеустрою та обмінного файлу від 21 листопада 2012 року Відділом Держкомзему у Волноваському районі Донецької області було встановлено, що документація із землеустрою відповідає умовам надання земельної ділянки: її цільовому призначенню, оцінки, кількісним та якісним характеристикам згідно із дозволом на розробку документації із землеустрою; дані обмінного файлу відповідають документації із землеустрою; дані про земельну ділянку відповідають черговому кадастровому плану.

Також, згідно висновку відповідача-1 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27 грудня 2012 року № 20 обмеження (обтяження) у використанні земельної ділянки відсутні (п.9 висновку); проект відповідає вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів: Земельного кодексу України, ст.48 Закону України «Про охорону земель», ст.ст.25, 50 Закону України «Про землеустрій» (п.10 висновку); спеціальні дозволи на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, робочий проект землеустрою щодо землювання малопродуктивних угідь, дозвіл на спеціальне водокористування - не передбачені (п.11 висновку); зауваження та пропозиції до проекту відсутні (п.13 висновку).

При погодженні проекту землеустрою з Відділом містобудування та архітектури Волноваської районної державної адміністрації та Відділом культури і туризму Волноваської райдержадміністрації Донецької області були надані позитивні висновки від 03 січня 2013 року № 3, від 14 січня 2013 року № 1, від 31 жовтня 2012 року № 2185/05.

За результатами проведення перевірки Донецькою регіональною філією ДП ЦДЗК 07 грудня 2012 року внесені відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру та встановлена: відповідність обмінного файлу вимогам, установленим до його структури змісту та формату; відповідність вимогам, установленим до структури кадастрового номера земельної ділянки; відповідність структурних елементів кадастрового номера земельної ділянки - індексній кадастровій карті; відсутність дублювання кадастрового номера земельної ділянки.

Отже, електронний документ до 01 січня 2013 року відповідав даним картографічної основи, що безпосередньо підтверджується як висновками Відділу Держземагенства у Волноваському районі Донецької області під час погодження документації із землеустрою відповідно до протоколу проведення перевірки документів із землеустрою та обмінного файлу від 21 листопада 2012 року, так і даними перевірки обмінного файлу електронного документу Донецькою регіональною філією ДП ЦДЗК.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державний земельний кадастр», відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Згідно п.п.2, 3 п.3 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі також Порядок №1051), документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Таким чином, державним реєстратором при перевірці документів поданих для реєстрації земельної ділянки безпідставно не були враховані відомості щодо земельної ділянки на паперових носіях, які мають пріоритетне значення перед електронними документами у разі наявності розбіжностей між зазначеними документами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставну відмову Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, тобто у проведенні державної реєстрації земельної ділянки, та скасування рішення Відділу Держземагентства у Волноваському районі Донецької області від 05 квітня 2013 року № РВ-1400006262013.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області від 06 березня 2013 року № VI/30-218.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для скасування рішення сільської ради від 28 січня 2013 року № VI/29-214 з'явилось неузгодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з організаціями згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, проект землеустрою був погоджений позивачем з Відділом Держземагентства у Волноваському районі Донецької області та з Відділом містобудування та архітектури Волноваської районної державної адміністрації з отриманням позитивних висновків.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання відповідача-2 на невідповідність рішення положенням п.107 Порядку № 1051.

Як передбачено ч.ч.12-14 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», органи державної влади (крім Верховної Ради України) та органи місцевого самоврядування у строк не пізніше п'яти робочих днів після прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою і технічної документації з оцінки земель, яка згідно з цією статтею є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх компетенції засвідчені копії вказаних рішень для внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру. Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій.

Відповідно до п.112 Порядку № 1051 після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держземагентству або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Виходячи зі змісту вищенаведених положень закону, прийняття рішення органом місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою передує реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором у державному земельному кадастрі та є підставою для проведення такої реєстрації.

Крім цього, як визначено Конституційним судом України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення; ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Колегія суддів вважає невірним посилання суду апеляційної інстанції в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення відповідача-2 на те, що скасоване сільською радою попереднє рішення не є виконаним, оскільки фактичним виконанням рішення про передачу у власність земельної ділянки є отримання державного акта на право власності на земельну ділянку.

У зв'язку із прийняттям радою рішення про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки факти затвердження проекту землеустрою та передачі у власність особи земельної ділянки є такими що відбулися, на підставі цього рішення виникли певні правовідносини з набуттям їх сторонами відповідних прав та обов'язків. Скасування радою цього рішення порушує права та інтереси позивача, які підлягають захисту.

Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень відповідачів не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються наявними доказами, належно, повно та об'єктивно дослідженими і оціненими судом першої інстанції, яким прийнято правильне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді