Рішення

від 27.03.2014 по справі 914/3714/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 р. Справа № 914/3714/13

Позивач: Мале приватне підприємство "Левант" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул. Зелена, 31; ідентифікаційний код 22414860)

Відповідач-1: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Відповідач-2: Приватне підприємство "Стрийська торгівельна компанія" (77202, Івано-Франківська область, м. Болехів, площа Івана Франка, 8; ідентифікаційний код 36322658)

Відповідач-3: Приватне підприємство "ДТК-Сервіс" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Бориславська, 2; ідентифікаційний код 38252174)

третя особа, на стороні Позивача: Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ) "ВІ ЕЙ БІ Банк"

про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном

головуючий суддя Фартушок Т.Б.

суддя Пазичев В.М.

суддя Шпакович О.Ф.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача: Рубель Б.Я.- представники, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача-1: не з'явився;

Відповідача-2: не з'явився;

Відповідача-3: не з'явився;

Третя особа: Билень Т.Я. - представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом МПП "Левант" до ФОП ОСОБА_1, ПП "Стрийської торгівельної компанії", ПП "ДТК-Сервіс", третя особа: Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ) "ВІ ЕЙ БІ Банк", про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

03.10.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 20хв. 17.10.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 17.10.2013р., 04.11.2013р., 18.11.2013р. (відповідно до вимог ст.69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на 15 днів), 30.12.2013р., 13.01.2014р., 28.01.2014р., 12.02.2014р., 21.02.2014р. та 06.03.2014р. (відповідно до вимог ст.69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на 15 днів). В судовому засіданні 13.01.2014р. оголошувалась перерва в межах робочого дня (дня слухання).

Ухвалою від 05.12.2013 року провадження у справі зупинено до вирішення Апеляційним судом Львівської області справи №456/2473/13-ц (№22-ц/783/7520/13). 23.12.2013р. Суд зазначає, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13.09.2013р. у справі №456/2473/13-ц (провадження №2/456/1198/2013) визнано за ОСОБА_6 право власності на Будівлю, щодо якої заявлено вимоги у справі №914/3714/13. Проте, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17.12.2013р. у справі №456/2473/13 (провадження №22-ц/783/7520/13) вирішено рішення Стрийського районного суду від 13.09.2013р. скасувати. Ухвалою Господарського суду Львівської області провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 16год. 00хв. 30.12.2013р.

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 23.12.2013р., на необхідність виконання вимог якої вказувалось в подальших ухвалах суду по даній справі, зобов'язано Відповідачів надати докази повноважень керівників Відповідачів 2, 3 за період протягом розгляду справи. Проте, зазначені вимоги ухвал суду не виконані, як і не зазначено про причини невиконання таких.

13.01.2014р. до Господарського суду Львівської області представником Відповідача-2 Сопківим С.В. подано заяву про відвід судді (вх.№766/14) в задоволенні якої судом відмовлено з причин та підстав, зазначених в ухвалі суду по даній справі від 13.01.2014р.

Враховуючи категорію спору та складність справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.01.2014р., судом відповідно вимог до ч.1 ст.4 6 Господарського процесуального кодексу України призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області щодо призначення автоматичного розподілу членів колегії суддів №45 від 17.01.2014р., справу №914/3714/13 призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя: Фартушок Т.Б., судді: Пазичев В.М. та Шпакович О.Ф.

14.01.2014р. на адресу суду (канцелярія) надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (реєстраційний номер НОМЕР_2) як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, яку відповідно до вимог ст.63 ГПК України, ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2014р. - повернуто без розгляду. Постановою Львівського апеляційного господарського суду по даній справі від 17.02.2014р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.01.2014р. залишено без змін.

Представникам Учасників процесу по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20,22,27,28,38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20,22,27,28,38 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв про відвід судді чи суддів, окрім описаної вище заяви про відвід від 13.01.2014р. (вх.№766/14), не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, заявлені вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для задоволення позову.

12.02.2014р. Позивачем подано клопотання про витребування доказів, яке судом задоволено, про що зазначено в ухвалі суду по даній справі від 12.02.2014р.

Відповідач 1 чи представники Відповідачів 1, 2 та 3 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином, згідно вимог ст.64 ГПК України, повідомлені про дату, час та місце судового засідання, вимоги ухвал Господарського суду Львівської області по даній справі щодо подання матеріалів виконали не в повній мірі.

Суд зазначає, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3, ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 17.09.2009р. зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що здійснено запис в ЄДРЮОФОП за №24200000000000404. Згідно витягу з ЄДРПОУ серії АВ №№392558-392559 станом на 25.09.2013р., зареєстрована суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа саме ОСОБА_1 Наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про шлюб не є належним чином завіреною та є нечитабельною, а відтак, з неї неможливо встановити обставину про зміну прізвища ОСОБА_1, в тому числі про реєстрацію СПД ФО ОСОБА_1 за новим прізвищем. З врахуванням вищенаведеного ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 23.12.2014р., на необхідність виконання вимог якої вказувалось в подальших ухвалах, зобов'язано Відповідача 1 надати докази зміни найменування Відповідача 1 (з ЄДРПОУ та ФОП) та ухвалою від 30.12.2013р. зобов'язувалось Відповідача 1 пояснити хто є представником Відповідача 1 та на підставі яких документів (оскільки в матеріалах справи наявна копія довіреності, виданої ОСОБА_1 як фізичною особою, а не як приватним підприємцем); наведені вимоги ухвал суду Відповідачем 1 не виконані та не вказано про причини їх невиконання. Згідно витягів з ЄДРЮОФОП серії АГ №№920377-920378 станом на 26.12.2013р. та серії АГ №№095297-095298 станом на 10.02.2014р., зареєстрована суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа саме ОСОБА_1 Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 28.01.2014р., на необхідність виконання вимог якої вказувалось в подальших ухвалах суду, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Львівській області ГУ Міндоходів надати суду інформацію (з дорученням відповідних доказів) щодо наступних питань: - чи була (зареєстрована) станом на 2012р., 2013р. та чи є станом на 2014р. суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)?; - чи була (зареєстрована) станом на 2012р., 2013р. та чи є станом на 2014р. суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)?. Відповідно до довідки Стрийської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області №1589/1/18-20 від 27.02.2014р. (додаток до листа №0503/914/3714/13 від 05.03.2014р.) та листа Головного управління Міндоходів у Львівській області №6434/9/13-01-18-02-08/217 від 18.03.2014р., фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з 17.09.2009р. є суб'єктом підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку; 07.11.2012р. в Державному реєстрі фіз0ичних осіб проведено зміни прізвища громадянки ОСОБА_1 на ОСОБА_1

30.12.2013р. Відповідачем 2 подано через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Стрийським міжрайонним судом Львівської області справи №456/5711/13-ц за позовом ОСОБА_7 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсними договорів іпотеки, укладених між МПП «Левант» та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». Розгляд клопотання відкладався. З приводу поданого клопотання суд зазначає, що з врахуванням вимог, визначених ч.1 ст.4 7 ГПК України, враховуючи те, що відповідно до п.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, в суду відсутні правові підстави до зупинення провадження у справі, оскільки відсутня неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, про яку вказує Відповідач 2.

13.01.2014р. до суду надійшло клопотання Відповідача 2 №13/01-01 про витребування доказів, а саме Відповідач 2 просить витребувати у Стрийського міськрайонного управління юстиції інформацію у вигляд довідки з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про власника нерухомого майна, усунути перешкоди в користуванні яким просить Позивач. Розгляд клопотання відкладено, про що зазначено в ухвалі суду по даній справі від 13.01.2014р. Крім того, представник Позивача заявив про згоду на надання особисто доказів, які просив витребувати Відповідач 2. Суд зазначає, що обов'язок доказування наявного права власності на Будівлю покладений на Позивача. Крім того, Позивачем надано копію (та представлено оригінал для огляду) витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №17383856 станом на 05.02.2014р., який стосується майна, усунути перешкоди в користуванні яким просить Позивач, та копію дублікату №36065993 від 31.01.2012р. свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно (№ витягу 453132 від 25.04.2003р.) щодо цього ж майна. З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про відсутність підстав до задоволення клопотання.

28.01.2014р. від представника Відповідача 2 надійшло клопотання №337/14 (№28/01-02 від 28.01.2014р.) про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого судом відмолено з причин та підстав, зазначених в ухвалі суду по даній справі від 28.01.2014р.

05.03.2014р. представником Відповідача-2 подано через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі №1156/14, в задоволенні якого судом відмовлено з підстав викладених в ухвалі суду від 27.03.2014р.

Представник Третьої особи в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, яким позовні вимоги підтримав повністю.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього суд зазначає, що з врахуванням вимог ч.ч.1,3 ст.69 ГПК України, в суду відсутні правові підстави до відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення Учасників процесу, суд встановив наступне :

Постановою Господарського суду Львівської області від 14.04.2011р. по справі №28/44 про банкрутство Малого приватного підприємства «Левант» (82400, вул.Зелена,31, м.Стрий, Львівська область; ідентифікаційний код 22414860) (Позивач) Підприємство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Надлонка Андрія Івановича.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на час виникнення спірних відносин), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно ч.2 ст.41 вказаного Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

Відповідно до ч.1 ст.42 Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно з Актом державного виконавця від 10.08.2011р., ліквідатору МПП "Левант" передано належну Підприємству нерухомість, зокрема і Будівлю за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 06.04.2012р. КП ЛОР "Стрийське міжрайонне БТІ", за МПП «Левант» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю магазину «А-1» загальною площею 184,3кв.м. (зменшено на 62кв.м. за рахунок переобладнання) зі складом «Б-1» загальною площею 46,0кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - Будівля).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №17383856 станом на 05.02.2014р. , Позивачу належить наступне нерухоме майно: магазин площею 246,2м.кв., склад «Б», площею 46м.кв., вбиральня «В», яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - Будівля).

Також, відповідно до дублікату №36065993 від 31.01.2012р. свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно (№ витягу 453132 від 25.04.2003р.), Будівля належить Позивачеві на праві власності.

Крім того, у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №17383856 станом на 05.02.2014р. зазначено про державну реєстрацію іпотеки, обтяження щодо Будівлі з 13.07.2007р.

Зазначена Будівля перебуває у іпотеці Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк «ВІ ЕЙ БІ Банк» (надалі - Банк, Третя особа).

Так, 13.07.2007р. між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк «ВІ ЕЙ БІ Банк» (Третя особа) та ОСОБА_6 укладено кредитний договір №86/07/05 (надалі - Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого, Кредитодавець надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти (надалі - Кредит), на умовах, визначених Договором та Додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому і, що складають невід'ємну частину Договору.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 13.07.2007р. до кредитного договору №86/07/05 від 13.07.2007р., Сторони дійшли згоди про наступне: на виконання умов Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику транш кредиту у сумі 103000,00дол. США на термін до 13.07.2017р. Згідно з п.1 Додаткової угоди №2 від 13.07.2007р. до кредитного договору №86/07/05 від 13.07.2007р., Сторони дійшли згоди про наступне: на виконання умов Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику транш кредиту у сумі 197000,00дол. США на термін до 13.07.2017р.

У відповідності до п.1.3 Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника щодо повернення Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, комісій, неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, а також інших втрат Кредитодавця, виступає забезпечення, а саме нерухомість, яка належить МПП «Левант», код ЄДРПОУ 22414860 (зокрема нежитлова будівля магазину «А» загальною площею 244,5кв.м. зі складом «Б» загальною площею 46,0кв.м. та вбиральнею «В», які знаходяться за АДРЕСА_2).

Для забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору між Банком та МПП «Левант» 13.07.2007р. укладено Договір іпотеки №VI 7103, посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. за №1-3634 (надалі - Договір іпотеки), відповідно до п.1.1 якого, Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Основного зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, цим передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку Предмет іпотеки (в тому числі Будівлю). Згідно з п.1.2 Договору іпотеки, предметом іпотеки забезпечується зобов'язання Позичальника у розмірах, зазначених у Кредитному договорі, що складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливість штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

У п.3.1 Договору іпотеки зазначено, що МПП «Левант» (Іпотекодавець) згоден із тим, що протягом дії Договору він не має права без письмової згоди Банку (Іпотекодержатель) вчиняти чи опосередковано сприяти вчиненню дій (у томц числі укладати відповідні правочини): передавати Предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, найм (оренду), користування тощо .

Відповідно до пп.5.3.7 Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язаний без письмової згоди Іпотекодержателя не здійснювати дій , пов'язаних зі зміною власності на Предмет іпотеки, а також дій по передачі Предмету іпотеки у наступну іпотеку, найм (оренду), в безоплатне користування , лізинг, спільну діяльність чи оперативне управління третім особам.

Як зазначає Позивач, Відповідачі незаконно чинять йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження Будівлею, а відтак, і реалізації процедури банкрутства МПП "Левант" та погашення вимог кредиторів, в тому числі і вимог Заставних кредиторів, що є підставою для зобов'язання таких у судовому порядку звільнити нерухоме майно (Будівлю).

Ліквідатором МПП «Левант» та працівниками Банку з 2012р. неодноразово здійснювалися виїзди за адресою: АДРЕСА_2 та проводився огляд Будівлі, в результаті яких встановлено, що у Будівлі здійснюють господарську діяльність сторонні особи, а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Відповідач-1), Приватне підприємство "Стрийська торгівельна компанія" (Відповідач-2) та Приватне підприємство "ДТК-Сервіс" (Відповідач-3).

Факт здійснення господарської діяльності Відповідачем 1 у Будівлі підтверджується наступними матеріалами: договором оренди нежитлових приміщень від 14.07.2009р.; угодою від 02.04.2010р. до договору оренди від 14.07.2009р.; актами огляду приміщень МПП "Левант" від 10.04.2013р., від 29.05.2013р., від 24.07.2013р. та від 21.08.2013р.; договором суборенди нерухомого майна; листом ДПІ у Стрийському районі м. Львова №9731/17-10 від 05.10.2012р. (яким підтверджен місце здійснення підприємницької діяльності Відповідачем 1 за адресою місцезнаходження будівлі протягом 2009-2012р.р.); відповіддю Відповідача 2 від 17.05.2012р. №01/05 на претензію Позивача; відповіддю Відповідача 2 на повідомлення від 17.08.2012р. №01/08; актом огляду від 24.03.2014р. (складеним Позивачем та ТзОВ «ФОРТ ГРУП ПОСТ» (здійснює охорону Будівлі на підставі договору №30/04 ОП про надання охоронних послуг від 30.04.2013р. та акту приймання-передачі об'єкта під охорону від 30.04.2013р.).

Факт здійснення господарської діяльності Відповідачем 2 у Будівлі підтверджується наступними матеріалами: угодою від 02.04.2010р. до договору оренди від 14.07.2009р.; договором суборенди нерухомого майна; вимогою державного виконавця №8900 від 08.10.2012р.; торговим патентом №002762 від 25.03.2011р. (строком дії до 31.08.2016р.); ліцензією на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №419444 від 12.09.2011р., відповіддю Відповідача 2 від 17.05.2012р. №01/05 на претензію Позивача; відповіддю Відповідача 2 на повідомлення від 17.08.2012р. №01/08.

Факт здійснення господарської діяльності у Будівлі Відповідачем 3 підтверджується наступними матеріалами: актами огляду приміщень МПП "Левант" від 10.04.2013р., від 29.05.2013р., від 24.07.2013р. та від 21.08.2013 р.; наказом в.о.начальника регіонального відділення Департаменту САТ ДПС України у Львівській області №198 від 19.06.2012р. "Про видачу ліцензій" з додатками №1 та №2; фіскальними чеками від 11.10.2012р., торговим патентом №002993 від 11.06.2012р.; ліцензією на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та ліцензією на роздрібну торгівлю тютюновими виробами (на 2012-2014р.р., строком дії до 20.06.2014р.); актом огляду від 24.03.2014р. (складеним Позивачем та ТзОВ «ФОРТ ГРУП ПОСТ» (здійснює охорону Будівлі на підставі договору №30/04 ОП про надання охоронних послуг від 30.04.2013р. та акту приймання-передачі об'єкта під охорону від 30.04.2013р.).

Додатково суд зазначає, що усі три суб'єкта господарювання були створені та працюють під керівництвом однієї особи - ФОП ОСОБА_1 (ОСОБА_1 є одночасно засновником та керівником ПП "Стрийська торгівельна компанія" та ПП «ДТК-Сервіс»), що підтверджується Витягами з ЄДР наявними в матеріалах справи (а.с. 61-71).

Відповідачі не надали договорів оренди чи будь-яких інших документів, що б підтверджували законність їх перебування у Будівлі.

При проведенні процедури банкрутства стало відомо, що між МПП «Левант» та ФОП ОСОБА_1 був підписаний договір оренди нежитлових приміщень від 14.07.2009р., відповідно до п.1.1 якого, МПП «Левант» (Орендодавець) передав у оренду ФОП ОСОБА_1 (Орендар) Будівлю за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до Угоди до договору оренди від 14.07.2009р. було здійснено заміну орендаря у Договорі оренди з ФОП ОСОБА_1 (старий Орендар) на ПП «Стрийська торгівельна компанія» (новий Орендар).

У листопаді 2010 року між ПП «Стрийська торгівельна компанія» та громадянкою ОСОБА_1 було підписано договір суборенди нерухомого майна, згідно умов якого ПП «Стрийська торгівельна компанія» (Орендар згідно Договору суборенди) передало громадянці ОСОБА_1 (Суборендар згідно Договору суборенди) у суборенду Будівлю за адресою: АДРЕСА_2. Жодних письмових погоджень на передачу Будівлі в оренду та/або суборенду Банк у іпотеці якого перебуває Будівля, не надавав, що підтверджується зокрема заявою ПАТ "Ві Ей Бі Банк" №18-32/3-975 від 02.04.2012р.

Щодо доводів Відповідачів про погодження Третьою особою правочинів оренди Будівлі з посиланням на засідання комітету кредиторів МПП «Левант» (протокол засідання від 05.03.2012р.) суд зазначає, що відповідно до протоколу засідання кредиторів МПП «Левант» від 05.03.2012р., в тому числі резолютивної частини протоколу по першому питанню порядку денного, жодного схвалення укладених правочинів оренди (суборенди) будівлі не мало місця, навпаки, у п.1.2 резолютивної частини протоколу по питанню першому зазначено, що прийняття рішення щодо укладення договорів оренди прийняти за умови попередньої оплати; відтак, відсутнє рішення щодо схвалення описаних вище правочинів.

Згідно ч.1-3 ст.215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із наведеного, за ступенем недійсності всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані). Нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом .

Відповідно до ст.12 Закону України "Про іпотеку", правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є нікчемним в силу закону .

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що договори щодо передачі Будівлі у оренду та суборенду були підписані всупереч тому, що Будівля перебуває у іпотеці Банку. Жодних письмових погоджень на передачу Будівлі у оренду та/або суборенду Банк не надавав .

Отже, вчинені правочини щодо передачі Будівлі у оренду та суборенду є нікчемними в силу закону та не потребують визнання їх недійсними судом.

Аналогічна правова позиція відображена у судових рішеннях з наступних справ, які розглядались Господарським судом Львівської області: справа №26/180 від 25.08.2009р., №26/181 від 25.08.2009р., №2/207 від 27.10.2009р., №9/148 від 27.10.2009р., №12/147 від 04.11.2009р., №27/123 від 15.10.2009р., №9/147 від 14.10.2009р., №17/164 від 13.10.2009р., №4/87 від 29.09.2009р., №9/139 від 10.09.2009р., №9/138 від 10.09.2009р., №15/170 від 17.09.2009р., №15/171 від 17.09.2009р., №21/110 від 22.09.2009р., №24/109 від 24.09.2009р., №24/110 від 24.09.2009р., №27/124 від 15.10.2009р., №28/22 від 20.10.2009р., №4/90 від 29.12.2009р., №4/91 від 29.12.2009р., №19/163 від 21.10.2010р., №17/230 від 21.01.2010р. та №14/158 від 24.02.2010р.

Ліквідатор МПП "Левант" неодноразово звертався до Відповідачів з вимогами про звільнення Будівлі за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується повідомленням №28/44/1 від 26.01.2012р., повідомленням №8/44/2 від 26.01.2012р., повідомленням №28/44/1 від 09.02.2012р., повідомленням №28/44/2 від 09.02.2012р. та повідомленням №28/44 від 26.11.2012р.

Проте, в матеріалах справи відсутні, Учасниками процесу не наведені доводи та не подані докази надання (скерування) відповідей Відповідачами на зазначені вище повідомлення Позивача чи вчинення дій Відповідачами щодо звільнення Будівлі.

Окрім цього, для усунення перешкод у здійсненні прав користування та розпорядження Будівлею Ліквідатор МПП "Левант" неодноразово звертався до правоохоронних органів з заявами про необхідність звільнення Будівлі від сторонніх осіб, що підтверджується заявою про профілактику можливого злочину та уникнення порушень громадського порядку від 04.12.2012р. та заявою про факт захоплення нерухомого майна та незаконного перебування у приміщеннях, що належать МПП "Левант" №28/44 від 06.12.2012р.

Стрийським МВ ГУМВС України у Львівській області було повідомлено, що звернення Ліквідатора МПП "Левант" приєднані до кримінальної справи №130-0198, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.2 ст.357 КК України, внесеної у ЄРДР 13.12.2012р. під №1201215013000182 щодо працівників МПП "Левант", які здійснили незаконне привласнення документів, штампів та печаток МПП "Левант", що підтверджуються Постановою про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 29.08.2011р.; листом Слідчого СВ Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області №Н-3 від 19.03.2012р.; листом Слідчого СВ Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області №Н-28 від 14.12.2012р. та Листом Слідчого СВ Стрийського МВ ГУМВС України у Львівській області №Н-1 від 10.01.2013р.

На виконання ухвали Господарського суду Львівської області по даній справі про порушення провадження у справі Стрийським міським відділом ГУМВС України у Львівській області супровідним листом №16327 від 15.10.2013р. надано копії матеріалів кримінальної справи №130-0198, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.2, 357 ч.2 КК України, відомості про яку 13.12.2012р. внесено до ЄРДР за №1201215013000182 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч.2 ст.357 КК України. Наявними копіями матеріалів підтверджується проведення досудового розслідування у кримінальній справі, порушеній за фактами привласнення документів, штампів, печаток працівниками МПП «Левант» за попередньою змовою з ОСОБА_6 всупереч ухвали Господарського суду Львівської області від 23.12.2010р. Згідно постанови про відновлення досудового розслідування від 13.12.2012р. досудове розслідування у кримінальній справі відновлено. В копіях матеріалів кримінальної справи відсутні документи, які б вказували на завершення досудового розслідування.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право приватної власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні; право приватної власності є непорушним.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.20 ГК України, ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право. такий спосіб захисту полягає у бажанні володівця суб'єктивного права припинити порушення у цей час і на майбутнє або усунути загрозу його порушення, зокрема, такий спосіб захисту застосовується з метою усунення перешкод здійснення права.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вищенаведене та те, що Позивачем доведено та відповідно до матеріалів справи Відповідачі користуються Будівлею без жодної правової підстави та чинять Позивачу перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження Будівлею, що належить Позивачу; беручи до уваги те, що Відповідачами позовні вимоги не спростовані; суд приходить до висновку, що існують підстави до зобов'язання Відповідачів усунути перешкоди у здійсненні права Позивача щодо користування та розпорядження Будівлею шляхом зобов'язання Відповідачів звільнити Будівлю.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

27.03.2014 року у відповідності до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 03.04.2014р.

Відповідно до платіжного доручення з відміткою банку про сплату та зарахування №14 від 19.09.2013р., Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1147грн. судового збору. Згідно платіжного доручення з відміткою банку про сплату та зарахування №17 від 14.10.2013р., Позивачем здійснено доплату судового збору в розмірі 2294грн.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідачів рівними частинами.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 4-3, 4-7, 20, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 75, 82-87, 115-116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлову будівлю: магазин площею 246,2м.кв., склад «Б», площею 46м.кв., вбиральня «В», що належить Малому приватному підприємству «Левант» (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зелена, 31, ідентифікаційний код 22414860) і перебуває у іпотеці Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк «ВІ ЕЙ БІ Банк», знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у десятиденний строк.

3 . Зобов'язати Приватне підприємство «Стрийська торгівельна компанія» (77202, площа Івана Франка,8, м.Болехів, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 36322658) звільнити нежитлову будівлю: магазин площею 246,2м.кв., склад «Б», площею 46м.кв., вбиральня «В», що належить Малому приватному підприємству «Левант» (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зелена, 31, ідентифікаційний код 22414860) і перебуває у іпотеці Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк «ВІ ЕЙ БІ Банк», знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у десятиденний строк.

4 . Зобов'язати Приватне підприємство «ДТК-Сервіс» (82100, вул.Бориславська,2, м.Дрогобич, Львівська область; ідентифікаційний код 38252174) звільнити нежитлову будівлю: магазин площею 246,2м.кв., склад «Б», площею 46м.кв., вбиральня «В», що належить Малому приватному підприємству «Левант» (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зелена, 31, ідентифікаційний код 22414860) і перебуває у іпотеці Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк «ВІ ЕЙ БІ Банк», знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у десятиденний строк.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Малого приватного підприємства «Левант» (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зелена, 31, ідентифікаційний код 22414860) 1147грн. судового збору.

6. Стягнути з Приватного підприємства «Стрийська торгівельна компанія» (77202, площа Івана Франка,8, м.Болехів, Івано-Франківська область; ідентифікаційний код 36322658) на користь Малого приватного підприємства «Левант» (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зелена, 31, ідентифікаційний код 22414860) 1147грн. судового збору.

7. Стягнути з Приватного підприємства «ДТК-Сервіс» (82100, вул.Бориславська,2, м.Дрогобич, Львівська область; ідентифікаційний код 38252174) на користь Малого приватного підприємства «Левант» (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зелена, 31, ідентифікаційний код 22414860) 1147грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.

Судді: Пазичев В.М.

Шпакович О.Ф.