Постанова

від 14.04.2014 по справі 922/1156/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 07" квітня 2014 року Справа №922/1156/13

Колегія суддів у складі:головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

При секретарі Голозубовій О.І.

За участю:

прокурора - Дудника В.В. посвідчення № 009116 від 13.10.2012 р.

представників сторін:

першого позивача - не з'явився

позивача - Ломая Л.В. ,довіреність №713/01-25/05-14 від 03.02.2014 р.

відповідач - Скородєлова С.В., довіреність б/н від 01.01.2014 р.;

експерта-Губермана В.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №44Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 20 травня 2013 року по справі №922/1156/13

за позовом Заступника прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків та Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до Гаражно-будівельного кооперативу "Стріла", м. Харків

про стягнення шкоди в сумі 300645,04 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області, першого та другого відповідачів, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому (з урахуванням уточнень від 20.05.13 р., які були прийняті судом до провадження), просив стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу "Стріла", відповідача, до державного та місцевого бюджетів шкоду в сумі 300645,04 грн., заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 травня 2013 року по справі (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу "Стріла" на користь бюджету Харківської міської ради та Державного бюджету України шкоду в сумі 300645,04 грн.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти новее рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Перший позивач, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання не скористався своїм правом на участь в ньому, у зв'язку з чим справа розглядається за відсутністю його представника.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши прокурора, пояснення присутніх представників другого позивача та відповідача, а також пояснення судового експерта , колегія суддів встановила наступне.

На виконання доручення Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 25) Державною екологічною інспекцією в Харківській області у межах наданої компетенції проведено обстеження території гаражно - будівельного кооперативу "Стріла" за адресою: м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, 45.

В акті обстеження зазначено, що всупереч вимогам ст. 17 Закону України "Про відходи", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 35 Закону України "Про охорону земель" ГБК "Стріла" розміщені біля боксу № 1Б-ІУ - будівельні відходи, поліетиленові пакети, відходи деревини на площі 31,58 кв.м. об'ємом 11,05 куб.м. на суму збитків від забруднення 127197,92 грн.; в безпосередній близькості від вказаного боксу - будівельні відходи, поліетиленові пакети на площі 11,4 кв.м. об'ємом 1,14 куб.м. на суму збитків від забруднення земельної ділянки 28698,07 грн.; в безпосередній близькості від гаражного боксу № 54 - будівельні відходи, відходи деревини на площі 5,7 кв.м. об'ємом 1,44 куб.м. на суму збитків від забруднення землі 14349,03 грн.; біля будівлі охорони № 2 - будівельні відходи, відходи деревини на площі 12,4 кв.м.об'ємом6,8 куб.м. на суму збитків від забруднення землі 37458,54 грн.; навпроти будівлі охорони № 1 - будівельні відходи на площі 16,54 кв.м. об'ємом 22,33 куб.м. на суму збитків від забруднення землі 83274,76 грн.; навпроти будівлі охорони № 2 в безпосередній близькості до гаражного боксу № 59 - будівельні відходи на площі 3,84 кв.м. об'ємом 2,3 куб.м. на суму збитків від забруднення землі 9666,72 грн., що зафіксовано в акті обстеження засміченої земельної ділянки від 18.01.2012 № 03-30/02 (а.с. 20-22) та в акті обстеження засміченої земельної ділянки від 18.01.2012 № 03-30/02 засм. 1 (а.с. 23-24).

На підставі даних акту обстеження та з посиланням на положення "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07 № 149, Державною екологічною інспекцією проведено розрахунок шкоди за засмічення земельної ділянки відходами, яку визначено в розмірі 300645,04 грн.(а.с. 28, 30, 32, 34, 36, 38) і який заступник прокурора Київського району м. Харкова просив господарський суд Харківської області стягнути з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення зазначеної суми шкоди, господарський суд першої інстанції послався на те, що вищенаведеними актом обстеження земельної ділянки та розрахунком шкоди підтверджується завдання відповідачем шкоди державі в заявленому розмірі,внаслідок засмічення земельної ділянки через порушення законодавства про поводження з відходами.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Як було наведено вище, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяною державі внаслідок засмічення відповідачем земельної ділянки відходами.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

У статтях 17, 33, 34, 35 1 Закону України "Про відходи" встановлено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.

Відповідно до статті 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами".

За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів."

Згідно зі ст. 69 даного Закону "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Згідно з ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи зі змісту цієї норми, підставою цивільно-правової відповідальності за завдання майнової шкоди є склад цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка заподіювача (дії чи бездіяльність), причинний зв"язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина. Тому, відповідно до статті 1116 Цивільного кодексу України позивач повинен довести факт протиправної поведінки відповідача, настання шкоди (її розмір) та причинний зв"язок між протиправною поведінкою відповідача та настанням шкоди,

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими побутовими відходами та іншими відходами регулюється Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997 р. (із змінами, внесенними згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007 р.

Ця Методика поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності ( п. 1.2. Методики).

В пункті 2 Методики містяться визначення таких термінів як забруднення земель та засмічення земель.

Так засмічення земель визначено як наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів, а забруднення земель-накопичення в грунтах і грунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.Згідно з пунктом 3.2 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 2 Методики до відкритих земель належать землі без рослинного покриву або з незначеним рослинним покривом, що включають незабудовані землі, поверхня яких зовсім або майже не покрита будь-якою рослинністю (кам'янисті місця, піски, яри, мочари, солончаки), а також сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом.

Зважаючи на наведені положення Методики, умовами для кваліфікації дій відповідача як засмічення земельної ділянки та для розрахунку заподіяної такими діями розміру шкоди є наявність в сукупності, встановлених в судовому порядку наступних фактів:

- Наявність відкритого ґрунту;

- Розміщення сторонніх предметів і матеріалів на ґрунті (сміття) без відповідного дозволу;

- Забруднення або можливість призведення до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 2 Методики та ст. 1 Закону України "Про охорону земель" грунт-це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості -родючості.Родючість грунту-здатність грунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, повітрі і теплі в достатніх кількостях для їх нормального розвитку, які в сукупності є основним показником якості грунту.Отже для віднесення земель до грунту вони повинні відповідати такому критерію як родючість.

Вимоги та показники родючості грунтів встановлено в Державних стандартах 17.5.1.03-78, 17.4.2.02-83, 17.5.3.05.-84, 26213-84. Грунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених державних стандартах не є родючим.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 статті 1 Закону України "Про охорону земель" з метою визначення властивостей грунтів проводиться грунтове дослідження.

З матеріалів справи вбачається, що в рамках кримінальної справи № 2018/6334/2012, порушеної по факту засмічення спірної земельної ділянки, за постановою Київського районного суду м. Харкова, Харківським НДІ судових експертих ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було проведено комісійну судову інженерно-екологічну експертизу, на вирішення якої ставились зокрема наступні питання:

- чи відносяться знайдені в ході огляду місця події (спірна у даній справі земельна ділянка) від 18.01.2012 р, матеріали: бита цегла, дерев'яні віконні блоки, побутове сміття-відходами?

- чи є знаходження зазначених матеріалів на території ГБК «Стріла» засміченням або забрудненням земельної ділянки?

- чи могло нетривале знаходження зазначених матеріалів на земельній ділянці, у зимовий час, призвести до забруднення і в який період часу ?

- чи відбулось внаслідок знаходження вказаних матеріалів забруднення навколишнього природного середовища, якщо так, то в якому розмірі?

Згідно з резолютивною частиною висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи № 4731 від 26.06.2013 р. (т. 2 а.с. 38-72) знайдені в ході огляду місця події від 18.01.2012 р. в п'яти місцях території ГБК «Стріла» матеріали : бита цегла, дерев'яні віконні блоки, побутове сміття не є відходами, а відносяться до вторинних енергетичних ресурсів.

Знаходження зазначених матеріалів на території ГБК «Стріла» не є забрудненням чи засміченням земельної ділянки.

За час знаходження вказаних матеріалів на земельній ділянці ГБК «Стріла» забруднення навколишнього природного середовища не відбулось.

У зв'язку з тим, що забруднення навколишнього природного середовища не відбулось, шкоди спричинено не було, у зв'язку з чим питання щодо його розміру експертами не вирішувався.

Стосовно поверхневого шару земельної ділянки відповідача, на якій були розміщені вказані матеріали, в мотивувальній частині висновку експерта зазначено, що цей шар не є грунтом у сенсі "почва" та земелею, як об'єктом охорони навколишнього природного середовища, а є будівельним грунтом, який у відповідності з ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95) Грунти, може бути віднесений до класу техногенно-дисперсних грунтів, оскільки цей шар підлягав зрізу, переміщенню в інше місце та штучному ущільненню, терасному вертикальному плануванню, з підсипкою будівельними відходами та укріпленню, в якому будуються підпірні стінки та бокс-гаражі з фундаментами та гідроізоляцією, проводиться штучний відвід поверхневого та дождьового стоків та інші будівельні роботи. Вказаний шар в будь-який час може бути порушеним при необхідності проведення додаткових будівельних, відновлювальних або ремонтних робіт.

Для такого шару не може існувати "органічного поєднання" "природних елементів" з іншими більш глибокими шарами, тому що таке природне поєднання було зруйновано попередньою техногенною діяльністю.Верхній шар землі не може функціонувати у єдності з більш глибокими шарами, бо він за допомогою технічних засобів спеціально утворений таким чином, що порушує, зокрема природний фізичний (структурний та механічний), аераційний та водний режими грунту на даній території.

Стосовно предметів, що знаходились на спірній земельній ділянці та їх екологічних властивостей в експертному висновку зазначено, , що вони відповідно до класифікатора відходів ДК 005-96, затв. Держстандартом України від 29.02.1996 р. № 8, ДСТУ 2102-92 «Ресурсні матеріали вторинні.Терміни та визначення» відносяться до вторинних матеріальних ресурсів-«відходи виробництва та споживання, які утворюються в народному господарстві та використовуються для виробництва продукції, виконання робіт для отримання енергії».

З погляду впливу на навколишнє природне середовище вказані предмети є безпечними.Ці предмети були безпідставно віднесені Державною екологічною інспецією в Харківській області до відходів ІV групи.

Враховуючи твердий та нерозчинний характер вказаних предметів, їх морфологічні та гранулометричні особливості, агрегатний стан, стійкість до факторів та впливу навколишнього природного середовища, їх знаходження на території ГБК «Стріла» не є забрудненням земельної ділянки та не може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Вимірювання природного фонового та антропогенного вмісту у грунтах та ґрунтових водах речовин, характерних для відповідних відходів не виконувалось, у зв'язку з чим неможливо стверджувати про факт забруднення земель.

Таким чином, судовою експертизою та матеріалами справи в їх сукупності підтверджується, що зазначені в акті обстеження як засмічуючі, предмети знаходяться не на відкритому ґрунті та не чинять і не можуть чинити забруднення навколишнього природного середовища, що виключає наявність необхідних фактів для розрахунку шкоди, зумовленої засміченням чи забрудненням земельної ділянки.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом.Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарським судом першої інстанції в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, не з'ясовувалось відсутність чи наявність фактів, з якими чинне законодавство пов'язує можливість стягнення шкоди, у зв'язку із засміченням земельної ділянки.

Натомість матеріали справи в їх сукупності, в тому числі і висновок судової інженерно-екологічної експертизи № 4731 від 26.06.2013 р., проведеної Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса підтверджують відсутність протиправної поведінки відповідача у вигляді засмічення чи забруднення земельної ділянки та відсутність шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, а тому прокурором не доведено фактів, які є підставами для стягнення з відповідача шкоди.

Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 1, 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 травня 2013 року по справі №922/1156/13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Повний текст постанови складено 14.04.2014 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.