Постанова

від 09.04.2014 по справі 921/1111/13-г/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2014 р. Справа № 921/1111/13-г/5

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від позивача Колодій С.Б.

від відповідача Лукін В.М.; Лукін В.М.; Сіправська Г.В.; Сольський В.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" від 04.02.2014 року № 04

на рішення господарського суду Тернопільської області від 14.01.2014 року, суддя - Г.З. Андрушків

у справі за № 921/1111/13-г/5

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж", м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд", м. Тернопіль

про: стягнення 239546,63 грн.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.01.2014 року у справі №921/1111/13-г/5 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж" задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж" 233688грн.40коп. боргу, 5858грн.23коп. 3% річних та 4790грн.93коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за виконані останнім згідно договору субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р. роботи в розмірі 233688,40грн. Крім того, зважаючи на те, що сторони повинні були повністю виконати свої зобов'язання за договором до 28.12.2012р., вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 28.12.2012р. по 28.10.2013р. в розмірі 5858,23 грн. є підставною та підлягає до задоволення.

В апеляційній скарзі скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд") просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з нього на користь позивача 106558,80 грн. основного боргу і 5858,23 грн. 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що замовлення ним електромонтажних робіт у позивача проводилось в рамках Договору про закупівлю робіт за державні кошти, укладеного між відповідачем (як підрядником) та Управлінням капітального будівництва Тернопільської ОДА (як замовником) від 11.10.2012р., а позаплановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ "Техно-Буд" за період роботи 01.10.2012р. по 15.02.2013р., за результатами якої Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області складено акт №23-22/1 від 12.03.2013р., виявлено завищення вартості будівництва, внаслідок включення до складу прямих витрат актів форми КБ-2в за жовтень-грудень 2012 року витрат на тимчасове електроосвітлення, які виконувались позивачем, чим порушено п.4.2 Додатку 19 ДБН Д 1.1-1-2000.

Скаржник покликається на те, що проведення робіт по тимчасовому освітленню не було передбачено укладеним між сторонами договором, а незаконність включення до складених позивачем актів виконаних робіт вартості робіт з тимчасового електроосвітлення в розмірі 106558,80 грн. підтверджується висновком додаткової комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

Окрім того, скаржник вважає, що місцевий господарський суд дав неправильну правову оцінку умовам договору субпідряду щодо строків оплати за виконані роботи та з посиланням на п.4.4 укладеного між сторонами договору субпідряду та ч.1ст.530 ЦК України вважає, що строк остаточного розрахунку з позивачем не настав, оскільки об'єкт в експлуатацію не прийнятий.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж") заперечив проти доводів скаржника, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін з підстав законності та обґрунтованості такого.

Позивач зазначає, що роботи по встановленню тимчасового електропостачання (електроосвітлення) проводились ним за письмовими зверненнями самого ж відповідача з проханням виконати дані роботи і з гарантією проведення їх оплати та були прийняті відповідачем без жодних заперечень. Посилання скаржника на акт ревізії Держфінінспекції, позивач вважає безпідставним, оскільки такий не має преюдиціального значення, а оскільки предметом перевірки не були взаємовідносини між позивачем та відповідачем, тому результати ревізії не можуть впливати на їх права та обов'язки. Щодо строків проведення остаточних розрахунків, позивач зіслався на п.18.1 договору, згідно якого виконання зобов'язань за вказаним договором у повному обсязі має бути проведено в будь-якому випадку до 28 грудня 2012 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. (колегією суддів у складі головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б. та Малех І.Б.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.03.2014р.

В судовому засіданні 09.04.2014р. представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 жовтня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" (далі - генпідрядник та відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж" (далі - субпідрядник та позивач у справі) було укладено договір субпідряду №26/10-12 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого субпідрядник зобов'язався на власний ризик виконати електромонтажні роботи (реконструкція) існуючих будівель комунального закладу Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр "Мати і дитина" по вул. Замкова, 10 у м. Тернополі, відповідно до цього договору, проектно-кошторисної документації, яка передається генпідрядником (відповідач по справі) субпідряднику, який в свою чергу зобов'язався якісно і своєчасно їх виконати та здати доручені об'єми робіт генпідряднику в установлений договором строк, а генпідрядник зобов'язався прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт складає 800000грн., в т.ч. ПДВ і може змінюватись в залежності від виділених коштів по даному об'єкту на 2012рік замовником - Управлінням капітального будівництва Тернопільської ОДА.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили строки виконання робіт: початок робіт 26.10.2012 року, завершення робіт 21.12.2012року.

Відповідно до п.4.3 договору генпідрядник щомісячно приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін і підсумкову відомість ресурсів.

Відповідно до п.4.4 договору розрахунки здійснюються генпідрядником в міру надходження коштів за виконані роботи від замовника, такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт. Остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5-ти днів після прийняття об'єкту в експлуатацію та повного розрахунку замовника.

Згідно з п.п.18.1., 18.2. договору такий вступає в силу з дати його підписання сторонами. Термін дії договору закінчується після виконання зобов'язань за цим договором у повному обсязі, але у будь-якому випадку до 28.12.2012р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце у період його дії.

19 грудня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж" було укладено додаткову угоду №1 до договору субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р., якою було внесено зміни в п.2.1 договору та погоджено, що вартість робіт за договором складає 880688грн.40коп. в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору позивач здійснив електромонтажні роботи на загальну суму 880688,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за жовтень - грудень 2012р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відтисками їх печаток.

Проте, як вбачається з виписок по рахунку ТзОВ "СУ-470 Електромонтаж", відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати вартості здійснених робіт виконав не в повному обсязі, сплативши позивачу 647 000, 00 грн., що і слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж" до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" 233688, 40 грн. основного боргу та 5858,23 грн. 3 % річних.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем боргу за договором субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р., з врахуванням умов договору та вимог ст.ст. 526, 625 ЦК України, місцевий господарський суд задоволив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж" у повному обсязі.

В силу вимог ст. 11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст. 843 ЦК України).

Частиною 1 ст. 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Тобто, за договором будівельного підряду оплачується не процес праці, а його конкретний результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом здачі-прийняття виконаних робіт.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поданими позивачем та долученими до матеріалів справи актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за жовтень - грудень 2012р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін без жодних зауважень і застережень та скріпленими відтисками їх печаток, підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ-470 Електромонтаж" свої зобов'язання за договором субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р. виконало належним чином та у повному обсязі на загальну суму 880688,40 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" порушило взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт, в результаті чого заборгувало перед позивачем 233688,40 грн.

Відповідач у встановленому законом порядку не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р., не долучив платіжних доручень про її погашення ні під час розгляду справи місцевим господарським судом, ні під час перегляду рішення в апеляційному порядку.

Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач наявність у нього заборгованості перед позивачем визнав частково у розмірі 127129,60 грн., зазначаючи при цьому, що позивачем завищено вартість будівництва, внаслідок включення до складу прямих витрат актів форми КБ-2в за жовтень-грудень 2012 року витрат на тимчасове електроосвітлення на загальну суму 106558,80 грн., що підтверджується актом №23-22/1 від 12.03.2013р. позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ "Техно-Буд" за період роботи 01.10.2012р. по 15.02.2013р., складеного Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області, та висновком додаткової комплексної судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ "Техно-Буд" за період роботи 01.10.2012р. по 15.02.2013р., складеного Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області, та висновок додаткової комплексної судової будівельно-технічної експертизи не є беззаперечними доказами безпідставності включення позивачем до актів виконаних робіт витрат на тимчасове електроосвітлення, оскільки встановлені органами державної фінансової інспекції при проведенні перевірки та експертом при проведенні судової експертизи факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарсько процесуальним кодексом України. Наявність вказаних документів не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Окрім того, предметом перевірки контролюючого органу були питання фінансово-господарської діяльності саме відповідача, а не договірні взаємовідносини між сторонами у даній справі.

Як вбачається з положень ст.875 ЦК України та п. 6.1. договору, саме на відповідача (генпідрядника) покладається обов'язок надати позивачу (субпідряднику) будівельний майданчик придатний для виконання робіт.

Листами відповідача №25/10-12 від 25.10.2012р. та №68/2 від 30.10.2012р. підтверджується, що роботи по тимчасовому електропостачанню (освітлення коридорів, палат на 1-111 поверхах, силове обладнання, зовнішнє освітлення, підключення шлагбаума на в'їзді на територію, а також в приміщеннях, які підлягають реконструкції виконати демонтажні роботи електроосвітлення і силового обладнання) були здійсненні позивачем на замовлення відповідача у зв'язку з відключенням напруги на об'єкті. При цьому, вказаними листами відповідач гарантував позивачу оплату проведення таких робіт.

Разом з тим, відповідно до ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник вже прийняв роботи без заперечень, то він втрачає можливість посилатися на якісь відступи від договору.

Надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень - грудень 2012р. на загальну суму 880688, 40 грн. підписані представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" без жодних застережень та скріплені відтиском печатки відповідача.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази виявлення відповідачем при прийнятті виконаних позивачем робіт за договором субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р. відступів від умов договору (зокрема, щодо включення позивачем в акти виконаних робіт не передбачених договором робіт по тимчасовому електропостачанню чи щодо завищення вартості проведених позивачем робіт).

Відтак, суд вважає, що відповідач не довів у встановленому порядку належними і допустимими доказами незаконності включення до складених позивачем актів виконаних робіт вартості робіт з тимчасового електроосвітлення та відсутності у нього обов'язку оплатити такі роботи.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що відповідачем не було завищено обумовленої договором субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р. (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 19.12.2012р.) ціни, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором субпідряду №26/10-12 від 26.10.2012р. в розмірі 233688,40 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростована, є обґрунтована та підставно задоволена місцевим господарським судом.

Разом з тим, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось вище, частиною 1 ст. 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.4.4 договору розрахунки здійснюються генпідрядником в міру надходження коштів за виконані роботи від замовника, такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт

При цьому, як слідує з п.18.1. договору, виконання зобов'язання за вказаним договором у повному обсязі має бути проведено в будь-якому випадку до 28 грудня 2012 року.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що Управління капітального будівництва Тернопільської ОДА, як замовник електромонтажних робіт повністю провело розрахунок з відповідачем, як генеральним підрядником, за виконані роботи по реконструкції існуючих будівель комунального закладу Тернопільської обласної ради Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр "Мати і дитина" по вул. Замкова, 10 у м. Тернополі, що підтверджується листом замовника від 4 грудня 2013 року №01-5/648, а відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати виконаних позивачем робіт, враховуючи положення п.п. 4.4., 18.1. договору та вимоги ст. 625 ЦК України, колегія суддів розцінює посилання скаржника на те, що строк остаточного розрахунку з позивачем не настав як необґрунтоване та погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5858грн.23коп. 3% річних за період з 28.12.2012р. по 28.10.2013р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 14.01.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

рішення господарського суду Тернопільської області від 14.01.2014 р. у справі за №921/1111/13-г/5 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Марко Р.І.

Повний текст постанови

виготовлено 14.04.2014р.