Постанова

від 09.04.2014 по справі 826/11033/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11033/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Інтерекспосервіс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Інтерекспосервіс» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.03.2013 року № 0001512250 та № 0001502250.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 02 вересня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Інтерекспосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Профітіс-Б» за період з 01.09.2009 року по 30.09.2012 року

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва складено акт перевірки від 05.03.2013 року № 140/22-509/32853786 та винесено податкові повідомлення рішення: від 20.03.2013 року № 0001512250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37 279,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 29 823,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 456,00 грн.; від 20.03.2013 року № 0001502250, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 55 680,00 грн., за основним платежем в розмірі 44 544,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 11 136,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Між позивачем та ТОВ «Профітіс-Б» було укладено письмовий провочин, зміст якого зафіксований у рахунках-фактурах, які містяться в матеріалах справи та за якими визначено, об'єкт продажу та ціну, тобто умови договору купівлі-продажу, згідно ст. 638, 655, 656 ЦК України.

На виконання укладеного договору продавець - ТОВ «Профітіс-Б» передав, а покупець - ПП «Інтерекспосервіс» прийняв різносортний товар (сміттєві мішки, туалетний папір, миючи засоби, вишники, серветки тощо) згідно видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи.

Як встановлено у акті перевірки та не заперечується відповідачем, позивач грошовими коштами в повному обсязі розрахувався за отриманий від ТОВ «Профітіс-Б» товар, згідно платіжних доручень.

Позивач посилається на зазначені вище первинні документи як на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом, що в свою чергу є підставою для формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року по справі № 1-1048 2012 року, яка набрала законної сили, було звільнено ОСОБА_2 (директор TOB «Профітіс-Б» та TOB «ТРК ТВ-Парадіз») від кримінальної відповідальності, на підставі Закону України «Про амністію».

В постанові суду було зазначено, що ОСОБА_2 створив TOB «ТРК ТВ-Парадіз» та TOB «Профітіс -Б» з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій по переводу безготівкових коштів у готівку, формування валових витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконаних робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, і в період січня 2008 року - липня 2010 року, підробив грошові чеки TOB «ТРК ТВ-Парадіз» та TOB «Профітіс Б», які являються засобами доступу до банківських рахунків, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей щодо цілей витрат коштів та використання їх для отримання коштів з поточних рахунків TOB «ТРК ТВ-Парадіз» та TOB «Профітіс - Б» в ПАТ «УКРЕКСІМБАНК».

У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, TOB «Профітіс-Б» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі міста Києва ДПС, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 08 вересня 2010 року.

А тому, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, не підтверджують доводів позивача про реальність господарських операцій з купівлі-продажу товарів між TOB «Еквітас» та контрагентом TOB «Профітіс-Б».

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (у редакції Закону України від 30 листопада 2006 року 398-V) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. п. 7.4.5. п. 7.4. Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на вищевикладене та чинне законодавство України, колегія суддів зазначає, що відомості про фактичне виконання укладеного договору є недостовірні та надані позивачем докази не підтверджують реальність укладеної угоди.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянтів, які спростовують висновку суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Інтерекспосервіс» - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 09 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.