Постанова

від 11.04.2014 по справі 813/8569/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 року Справа № 813/8569/13-а

15 год. 24 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Шимчишин І.С.,

від відповідача Скрипник С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зоря» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зоря» (далі - позивач, ТОВ «Компанія «Зоря») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012210/15 від 04.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 88700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача наявна уся первинна документація на підтвердження факту здійснення господарської діяльності, зокрема на підтвердження господарських операцій з контрагентами «ТОВ «БВТФ «Стандарт» та ТОВ «Алекс-Аудит». Крім того, вимог чинного законодавства позивач не порушував, а висновки податкового органу щодо відсутності реальних господарських операцій з ТОВ «БВТФ «Стандарт» та ТОВ «Алекс-Аудит» є помилковими, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні /а.с.40/, вважає позовні вимоги безпідставними, а прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки законним і обґрунтованим. Стверджує, що при перевірці показників відображених у рядку 06.5 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (податкового) року» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 10309589,00 грн. вказаний показник було сформовано за рахунок фактично понесених підприємством витрат. При здійсненні перевірки показників за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року встановлено завищення задекларованих позивачем витрат на суму 385652,00 грн., оскільки понесені та відображені позивачем витрати не підтвердженні належною первинною документацією.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Компанія «Зоря» (код за ЄДРПОУ 30994754) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт № 8/22-40/30994754 від 20.06.2013 року /а.с.6-34/.

В акті перевірки зафіксовано порушення п. 138.2 ст. 138, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток в ІІ-ІV кварталі 2011 року на суму 385652,00 грн., що привело до заниження податку на прибуток /а.с.33/.

На підставі порушень зафіксованих в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012210/15 від 04.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 88700,00 грн. /а.с.35/

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішення позивач звернувся з позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відносини у сфері справляння податку на прибуток підприємств регулює Податковий кодекс України, у п.п. 138.1 ст. 138 якого зазначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до п. 138.2 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Як передбачено п. 5.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: - у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Отже, валові витрати підприємства повинні підтверджуватися первинними обліковими документами, а при встановленні відсутності таких документів при перевірці податковий орган повинен вказати перелік відсутніх документів.

Господарські операції позивача з контрагентами «БВТФ «Стандарт» та ТзОВ «Алекс-Аудит на суму 385652,44 грн. не враховано відповідачем як такі, що здійснені в першому кварталі 2011 року.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «БВТФ «Стандарт» та відображення результатів своєї діяльності в бухгалтерського та податкового обліку на підставі первинних документів позивачем подано:

- договір № 45ВК від 17.01.2011 року між ТзОВ «БВТФ «Стандарт» та ТзОВ «Компанія «Зоря» про надання послуг, пов'язаних з ремонтом приміщень столярного виробництва по вул. Замарстинівській, 76 у м. Львові /а.с.51-52/;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2011 року, згідно з якою вартість будівельних робіт по будові з урахуванням ПДВ становить 229712,44 грн. з ПДВ /а.с.53/;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року, згідно якого ТзОВ «БВТФ «Стандарт» виконано будівельних робіт на суму 229712,44 грн., на підтвердження факту виконання договору /а.с.54-56/;

- витяги про реєстрацію права власності на нерухому майно, на підтвердження наявності на балансі позивача будівель щодо яких проводилися будівельні роботи /а.с.67-77/.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Алекс-Аудит» та відображення результатів своєї діяльності в бухгалтерського та податкового обліку на підставі первинних документів позивачем подано:

- договір про надання Аудиторських послуг № 175 від 14.01.2010 року, укладений між позивачем та ТзОВ «Алекс-Аудит» /а.с.46-48/;

- акт надання послуг № 86 від 31.03.2011 року, відповідно до якого ТзОВ «Алекс-Аудит» надано послуг на загальну суму 155940,00 грн. /а.с.50/;

- звіт про витрати робочого часу, згідно з яким такі послуги надані позивачу та пов'язані з судовими справами за участю позивача /а.с.49/.

Також, на підтвердження обізнаності позивача про контрагента, у якого замовлено Аудиторські послуги, представником ТзОВ «Компанія «Зоря» надано документи, що перебували у розпорядженні позивача на момент замовлення цих послуг:

- свідоцтво № 2176 про включення ТзОВ «Алекс-Аудит» до реєстру Аудиторських фірм та Аудиторів /а.с.59/;

- свідоцтво про внесення ТзОВ «Алекс-Аудит» до реєстру Аудиторів та Аудиторських фірм, які можуть проводити перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів /а.с.61/;

- ліцензія № 002176 на Аудиторську діяльність ТзОВ «Алекс-Аудит» /а.с.62/.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем долучено докази проведення розрахунку за отримані послуги. Зокрема, згідно з поданими позивачем деклараціями /а.с.93-105/, до 2014 року позивач мав кредиторську заборгованість з 2011 року на суму 385652,44 грн. перед контрагентами ТзОВ «Алекс-Аудит» та ТзОВ «БВТФ «Стандарт». Однак, така заборгованість погашена векселями /а.с.124-127/.

Таким чином, суд не бере до уваги покликання відповідача на відсутність документів, які б підтверджували витрати позивача по відповідних господарських операціях здійснених у 2011 році та вважає, що факт здійснення вказаних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Щодо покликань відповідача на те, що позивачем не надано до перевірки первинної документації на підтвердження факту здійснення спірних господарських операцій суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Надання платниками податків документів регламентується ст. 85 Податкового кодексу України, згідно з п. 85.2 ст. 85 якого визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з тим, згідно вимог п.85.6 ст. 85 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідачем не складено жодного акта що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків та переліку документів, які йому запропоновано подати (зокрема витрати за 2011 рік на суму 385652,00 грн.).

Крім цього, п.85.7 ст. 85 ПК України передбачено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Тобто, оформлення опису отриманих документів, покладається саме на посадових осіб контролюючого органу. Матеріали перевірки свідчать про те, що такого опису складено не було. До матеріалів справи відповідачем долучено лише узагальнюючий перелік документів, які використанні при проведенні перевірки. Проте, з нього не вбачається, які саме документи представлено, оскільки він містить узагальнений перелік /а.с.90-92/.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пп. 5.1 п. 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображенням в акті факту порушення необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення - зазначити перелік цих документів.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи положення акту перевірки № 8/22-40/30994754 від 20.06.2013 року, суд зазначає, що у ньому не наведено фактів відмови платника податків від надання документів, що стосуються діяльності позивача у перевіреному періоді.

Позивачем же, доведено реальність господарських операцій з ТзОВ «БВТФ «Стандарт» та ТзОВ «Алекс-Аудит» за 2011 рік на загальну суму 385652,00 грн. з відповідними контрагентами на підставі належним чином оформлених первинних документів з відображенням їх в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача про заниження позивачем сум податку на прибуток, а відповідно, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про під ставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000012210/15 від 04.07.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зоря» (м. Львів, вул. Замарстинівська, 76; код ЄДРПОУ 30994754) судові витрати у сумі 177,40 грн.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.30 год. 16.04.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.