Постанова

від 14.04.2014 по справі 5011-8/16126-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа № 5011-8/16126-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Волкової А.Л., дов. № б/н від 01.03.2013 року; Ліщенко С.О., дов. № б/н від 03.03.2014 року;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

Відповідача -3: Цурки Н.О., дов. № 809 від 18.12.2103 року;

Третьої особи: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року

за заявою публічного акціонерного товариства "Сувенір"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року

у справі № 5011-8/16126-2012 господарського суду міста Києва

за позовом публічного акціонерного товариства "Сувенір"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Борком"

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд"

відповідача -3 публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

про визнання недійсним договору іпотеки

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство "Сувенір" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Борком", товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд", публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", просило визнати недійсним договір іпотеки, укладений 08.01.2009 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Борком", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 143; визнати таким, що підлягає вилученню запис в державному реєстрі іпотек (т. 1, а.с. 2-10).

Позовні вимоги мотивовано відсутністю повноважень на розпорядження майном за оспорюваним договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (т. 1, а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року (суддя Полякова К.В.), залишеним без змін постановою Київськолго апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року (головуючий Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.) (т. 3, а.с. 33-40) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 192-195).

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство "Сувенір" звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року, в якій просило суд скасувати зазначений судовий акт та прийняти новий про задоволення позову (т. 3, а.с. 57-59).

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року (головуючий Суховий В.Г., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) (т. 3, а.с. 138-149) заяву публічного акціонерного товариства "Сувенір" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року у справі № 5011-8/16126-2012 за нововиявленими обставинами задоволено, скасовано зазначене судове рішення. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 3, а.с. 96-106).

Оскаржені судові акти мотивовано наявністю постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 2/363, якою встановлені істотні для справи обставини.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, справу передати на новий розгляд (т. 3, а.с. 175-178).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.04.2014 року (т. 3, а.с. 173-174).

У судове засідання 14.04.2014 року представники відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Борком", товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд", третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Борком", товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд", третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача - публічного акціонерного товариства "Сувенір", відповідача - публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Тобто, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Сувенір" з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стала наявність фактів відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" права власності та майнових прав на спірне майно за оспорюваним договором, встановлених у постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 2/363.

Так, судами встановлено, що 28.01.2009 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком ,,Укргазбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк ,,Укргазбанк") та товариством з обмеженою відповідальністю ,,Борком" було укладено кредитний договір № 2-V/2009, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом кредитування 5 000 000,00 грн. строком на 1 місяць, а позичальник у термін не пізніше 27.02.2009 року зобов'язався повернути кредит у повному обсязі (т. 1, а.с. 34-41).

В забезпечення вимог за кредитним договором № 2-V/2009 від 28.01.2009 року сторони уклали договір іпотеки без оформлення заставної від 28.01.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 27-30).

Відповідно до п. 2.1 договору предметом іпотеки є майнові права на нежитлові приміщення та нежитлові будівлі загальною площею 9 517,60 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, а також самі нежитлові приміщення та нежитлові будівлі, на які іпотекодавець набуде право власності після державної реєстрації.

Майнові права іпотекодавця на вказану нерухомість виникають з договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 08.06.2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" та полягають у праві на отримання у власність від товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" нежитлових приміщень та нежитлових будівель та реєстрації цього права, а саме: корпусу № 2 в осях 1-5 (літ. В) загальною площею 2 294,50 кв.м; енерго-механічної дільниці цеху № 5 (літ. Д) загальною площею 2 105,60 кв.м; складу готової продукції цеху № 3 (літ. Е) загальною площею 1 426,50 кв.м; цехів № 5, 10 конструкт. (літ. З) загальною площею 807,60 кв.м; цеху № 5, гаражу (літ. Л) загальною площею 571,90 кв.м; центрального складу (літ. С) загальною площею 276,50 кв.м; дільниці № 10, 6, 7, 9 (літ. Ф) загальною площею 1 636,40 кв.м; транспортної дільниці (літ. Х) загальною площею 41,90 кв.м; трансформаторної підстанції (літ. П) загальною площею 51,10 кв.м; градирні (літ. У) загальною площею 27,60 кв.м; складу відпрацьованих масел (літ. К) загальною площею 20,50 кв.м; компресорної (літ. М) загальною площею 57,80 кв.м; складу металу (літ. И) загальною площею 69,00 кв.м; прохідної (літ. О) загальною площею 27,30 кв.м; складів РСГ (літ. Ц) загальною площею 103,40 кв.м. Предмет іпотеки оцінено у 17 700 000,00 грн.

Судами встановлено, що у зв'язку з укладенням договору іпотеки до Єдиного реєстру іпотек 28.01.2009 року за № 8407734 внесено відповідний запис 1: тип обтяження - іпотека, підстава обтяження: договір іпотеки, об'єкт обтяження нежитлове приміщення та нежитлові будівлі загальною площею 9 517,60 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 30.

05.02.2009 року до вказаного запису приватним нотаріусом ОСОБА_5 були внесені зміни (виправлено помилку) щодо адреси розташування предмету іпотеки, а саме, замінено на м. Київ, вул. Бориспільська, 30 (т. 1, а.с. 76-78).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 року у справі № 21/313 за позовом акціонерного товариства відкритого типу промислово-торговельна фірма "Сувенір" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські сувеніри", товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд", Київського міського бюро технічної інвентаризації визнано недійсним договір купівлі - продажу від 19.08.2006 року, укладений між акціонерним товариством відкритого типу промислово-торговельною фірмою "Сувенір" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські сувеніри" та в порядку двосторонньої реституції зобов'язано товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські сувеніри" повернути акціонерному товариству відкритого типу промислово-торговельній фірмі "Сувенір" нежитлові приміщення у м. Києві по вул. Бориспільська, 30; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.01.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські сувеніри" та товариством з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" і в порядку реституції зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські сувеніри" нежитлові приміщення у м. Києві по вул. Бориспільська, 30 (т. 1, а.с. 51-60, 61-63, 64-67).

Судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2008 року у справі № 2/363 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" до товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, будівель від 08.06.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" (т. 1, а.с. 48-50).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 2/363 рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2008 року скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Як зазначалось вище та встановлено місцевим і апеляційним господарськими судами, підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Сувенір" з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами стала наявність фактів відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" права власності та майнових прав на спірне майно за оспорюваним договором, встановлених у вищезазначеній постанові.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 2/363 встановлено, що публічне акціонерне товариство "Сувенір" з 04.02.1999 року є власником цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 30, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002058 від 04.02.1999 року та свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010004574 від 14.11.2001 року.

Вищезазначеним судовим актом також встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 08.06.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" не мало такого права, оскільки існували арешти та заборони на відчуження спірного майна (накладення арешту в рамках кримінальної справи № 02-10242 та накладення арешту і заборона відчуження ухвалою господарського суду міста Києва у справі № 21/313) та в подальшому визнано недійсним вказаний договір.

Місцевий та апеляційний господарські суди зазначили, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у справі № 2/363 встановлено, що публічне акціонерне товариство "Сувенір" є власником цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, майнові права на які є предметом договору іпотеки від 28.01.2009 року, а договір купівлі-продажу нежитлових приміщень та будівлі за вказаною адресою, укладений 15.01.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Українські сувеніри" та товариством з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" визнано недійсним в судовому порядку та, враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра-Трейд" не стало власником спірних об'єктів нерухомості, то, відповідно, право власності у встановленому законом порядку не перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" за договором купівлі - продажу від 08.06.2007 року.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при укладенні договору іпотеки від 28.01.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Борком" (іпотекодавець за договором) не було власником предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України від 05.06.2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (в редакції, чинній станом на 28.01.2009 року) предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Місцевий та апеляційний господарські суди встановивши, що товариство з обмеженою відповідальністю "Борком" не було власником нежитлових приміщень, що розташовані у м. Києві по вул. Бориспільській, 30 та не мало необхідного обсягу дієздатності для передачі в іпотеку майнових прав на зазначене майно, дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним оспорюваного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи визнання недійсним договору іпотеки від 28.01.2009 року, суди попередніх інстанцій також задовольнили вимоги про вилучення з державного реєстру іпотек запису про обтяження нежитлових приміщень та нежитлових будівель загальною площею 9 517,60 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, оскільки така вимога безпосередньо пов'язана з вимогою про визнання недійсним оспорюваного правочину.

Згідно ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", оскільки судами попередніх інстанції було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, що не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 , 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року у справі № 5011-8/16126-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков