Рішення

від 15.04.2014 по справі 913/848/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 квітня 2014 року Справа № 913/848/14

Провадження №3/913/848/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи», м. Київ

до відповідача Управління з питань будівництва Луганської міської ради, м. Луганськ

про стягнення 789 860 грн 37 коп

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Степаненко Ю.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Борійчук О.П., довіреність №6014 від 20.03.2014;

від відповідача - Сілкіна Т.І. , головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 13-01/78 від 29.01.2014,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Приватним акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Управління з питань будівництва Луганської міської ради (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 789 860,37 грн., а саме: основний борг - 780 050,96 грн., 3% річних - 9809,41 грн. відповідно до договору №СЛг-1003 від 12.06.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки №СЛг-1003 від 12.06.2013 позивач здійснив поставку відповідачу товару на суму 780 050,96 грн., відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару не виконав у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 780 050,96 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 9809,41 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відзивом №13-01/265 від 14.04.2014 на позовну заяву, відповідач позовні вимоги визнає частково в частині основної заборгованості у сумі 780 050,96 грн. Вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 9809,41 грн. не визнає посилаючись на відсутність в діях відповідача вини, оскільки Управління державної казначейської служби України у м. Луганську зареєстровано кредиторську заборгованість при підтвердженні коштів на рахунку відповідача та не здійснило оплату, що не надало можливості відповідачу виконати умови зазначеного договору поставки.

Крім того, відповідач подав суду клопотання №13-01/266 від 14.04.2014 про залучення у якості третьої особи на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Луганську.

Розглянувши відповідне клопотання, суд відмовляє в його задоволенні у зв'язку з тим, що не вбачає підстав та необхідності залучення у якості третьої особи на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Луганську.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

12.06.2013 між сторонами у справі був укладений договір поставки № СЛг-1003 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого учасник (позивач) зобов'язується у 2013 році поставити замовникові (відповідач) товари, зазначені в специфікації (додаток №1 до договору), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 4.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 27.09.2013) розрахунки проводяться шляхом оплати замовником за рахунок бюджетних коштів, після пред'явлення учасником накладної, протягом 5 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної.

На виконання умов договору на підставі видаткової накладної № СЛг-16700 від 16.10.2013 відповідачу було передано товар загальною вартістю 780 050,96 грн. (а.с. 19).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи за довіреністю №69 від 16.10.2013 (а.с. 20-21).

Відповідач вчасно не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 780 050,96 грн.

Крім того, за невиконання умов договору на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 24.10.2013 по 25.03.2014 у сумі 9809,41 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача у позовній заяві.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві товар, а відповідач не здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 780 050,96 грн., яка підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Таким чином, заборгованість відповідача, яка складає 780 050,96 грн., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За невиконання умов договору на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 24.10.2013 по 25.03.2014 у сумі 9809,41 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої суми 3% річних суд дійшов висновку, що позивачем 3% річних нараховані вірно та є обґрунтовано заявленими.

Суд не приймає заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління з питань будівництва Луганської міської ради 91031, м. Луганськ, кв. Димитрова, 30, код 26130303, на користь Приватного акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи», 03005, м. Київ, вул. Смоленська, б. 31-33, код 21670779, заборгованість за договором поставки №СЛг-1003 від 12.06.2013 в розмірі 780 050 грн. 96 коп. (сімсот вісімдесят тисяч п'ятдесят гривень 96 коп.), 3% річних в розмірі 9809 грн. 41 коп. (дев'ять тисяч вісімсот дев'ять гривень 41 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 15797 грн. 21 коп. (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 21 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2014.

Суддя А.В. Секірський