Постанова

від 03.04.2014 по справі 826/18228/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18228/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицький Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що у відповідача утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 309 727,18 грн. та податку на прибуток - 1 807,57 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена, майно, що підлягає внесенню у податкову заставу у відповідача відсутнє. Зазначені обставини, на думку позивача є підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності, платника податків, що знаходяться у банках, що і стало підставою для звернення до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, що дає суду підстави для відмови позивачу у задоволені його вимог про застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Велпласт-Т» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності державним реєстратором Жовківської районної державної адміністрації Львівської області 07 квітня 2006 р. за №1 398 102 0000 000928.

Згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області відповідача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за №34279297 та взято на облік платника податків до ДШ у Жовківському районі 11.04.2006 р. за №757, тобто ТОВ «Велпласт-Т» є юридичною особою та платником податків.

В особовій картці вказаного платника податків рахується заборгованість перед державним бюджетом по податку на додану вартість в сумі 309 727,18 грн. та податку на прибуток підприємства в сумі 1807,57 грн., що підтверджується довідкою ДШ про заборгованість.

Податковий борг підприємства виник в результаті проведеної ДШ у Жовківському районі позапланової виїзної перевірки ТОВ «Велпласт-Т», по питанню взаєморозрахунків з ІП «Віндекс Проджект Україна» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

В процесі проведеної перевірки було встановлено порушення підприємством: п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1, зі змінами та доповненнями, ТОВ «Велпласт-Т» зайво віднесено до складу податкового кредиту за червень 2011 року суму ПДВ в розмірі 268790,18 грн., що призвело до заниження суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті бюджет в сумі 268790,18 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 268790,18 грн.

За результатами проведено перевірки складено акт від 05.12.2011 №1599/23-0/34279297 та винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2011 року №0008492300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 268790,18 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення та податкова вимога ДПІ №39 від 16.01.12 року на суму 267 569,08 грн. було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року по справі №95583/12 апеляційну скаргу ДПІ у Жовківському районі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року по справі №2а-708/12/1370 за позовом ТОВ «Велпласт-Т» до ДПІ у Жовківському районі про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 року №0008492300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 268790,18 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн. (Всього 268 791,18 грн.) та про визнання протиправним і скасування податкової вимоги №39 від 16.01.12 року на суму 267 569,08 грн., задоволено повністю.

Рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.

У зв'язку з тим, податкове податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 року №0008492300 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 268790,18 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн. та податкова вимога №39 від 16.01.12 року на суму 267 569,08 грн. є узгоджені.

Відповідно до положень КАС України, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили після його проголошення та є обов'язковим до виконання.

Разом з тим, відповідачу нараховано пеню на суму заниження податкового зобов'язання в розмірі 34 893,68 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.13 року по справі №826/4499/13-а за позовом ДПІ до ТОВ «Велпласт-Т» про стягнення коштів з банківських рахунків в сумі 302 588,19 грн. в рахунок погашення його податкового боргу позовні вимоги ДПІ було задоволено повністю.

Однак, інкасові доручення повернуті в ДПІ без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на банківських рахунках платника податків.

Згідно наявної в ДПІ інформації у платника податків відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу і вжиті заходи ДПІ відповідно до Податкового кодексу України не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися - до суду щодо, накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 29.04.13 року №642/12/13-13 норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

За таких обставин позовна заява податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, передбачених підпунктом п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, може здійснюватися без урахування норми пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №568.

Водночас умовою застосування норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги вищевказані аргументи ДПІ у Жовківському районі та вийшов за межі своїх повноважень, оскільки, зазначає, що арешт коштів платника податків є передчасним, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

ДПІ у Жовківському районі надало суду усі документи, що свідчать про відсутність майна у платника податків зокрема:

- відповіді відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області Головного управління Держземагенства у Львівській області №3721-01/90 від 27.09.2013 року, у якій зазначено, що інформація щодо наявності земельних ділянок у власності ТОВ «Велпласт-Т»;

- відповіді Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування Жовківського району при ГУ МВС України у Львівській області №1798 від 11.10.2013 року, у якому зазначено, за ТОВ «Велпласт-Т» автомототранспорт станом на 11.09.2013 року не значиться;

- відповіді Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації №194 від 06.02.2012 року, у якому зазначено, що за ТОВ «Велпласт-Т» нерухомого майна не зареєстровано;

- відповіді Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації №187 від 06.02.2012 року, у якому зазначено, що за ТОВ «Велпласт-Т» нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно акта опису колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлюй наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи та не вжив визначених КАС України заходів, щодо перевірки фактичних обставин справи шляхом витребовування додаткових доказів, що призвело до висновків суду які суперечать матеріалам наявним у справі та не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення було неповно з'ясовано фактичні обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2014 року - скасувати , та постановити нову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити.

Винести постанову про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Велпласт-Т» на суму податкового боргу, що знаходяться в наступних банківських установах:

Центральна філія ПАТ «Кредо Банк» МФО 325365, р/р 2600101069355 (Долар США);

Банк ПАТ «Діамант банк», МФО 320854, р/р 2600034107978 (Долар США);

Центральна філія ПАТ «Кредо Банк», МФО 325365, р/р 26001011069355 (Євро);

АТ «УкрСибанк», МФО 351005, р/р 26003214030000 (Євро);

ПАТ «Діамант банк», МФО 320854, р/р 2600034107978 (Євро);

ПАТ АКБ «Львів», МФО 325268, р/р 2600541393978 (Євро);

Центральна філія ПАТ «Кредо Банк» МФО 325365, р/р 2600101069355 (Українська гривня);

АТ «УкрСибанк», МФО 351005, р/р 26003214030000 (Українська гривня);

ПАТ «Діамант банк», МФО 320854, р/р 2600034107978 (Українська гривня);

ПАТ «Діамант банк», МФО 320854, р/р 26006341079781 (Українська гривня);

ПАТ АКБ «Львів», МФО 325268, р/р 2600641393 (Українська гривня);

ПАТ АКБ «Львів», МФО 325268, р/р 264041393 (Українська гривня);

Центральна філія ПАТ «Кредо Банк» МФО 325365, р/р 2600101069355 (Польський злотий);

АТ «УкрСибанк», МФО 351005, р/р 26003214030000 (Польський злотий);

ПАТ АКБ «Львів», МФО 325268, р/р 2600941393985 (Польський злотий).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.