Ухвала

від 10.12.2013 по справі 826/18228/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

10 грудня 2013 року                              м. Київ                              № 826/18228/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання – Шаповалової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т»

пронакладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2013 року ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області звернулась до суду з позовом до ТОВ «Велпласт-Т» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках.

В обґрунтування заявлених вимог контролюючий орган посилається на існування станом на 14.10.2013 року податкового боргу у відповідача на загальну суму 311 534,75 грн., з них: зі сплати податку на додану вартість у розмірі 309 727,18 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 1 807,57 грн. Водночас, за твердженням позивача, у платника податків відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

Звертаючись до суду податковий орган пояснює виникнення у нього права на звернення із даним позовом положеннями п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (надалі – ПК України), яким закріплено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (в редакції ПК України станом на час звернення контролюючого органу до суду із даним позовом зміст наведеної норми закріплений в п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Кодексу).

Ухвалою суду від 21 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні. При цьому, явку уповноваженого представника позивача в судове засідання визнано обов'язковою.

В призначене на 10 грудня 2013 року судове засідання представник позивача направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи неявку в судове засідання представника позивача, явку якого в судове засідання визнано судом обов'язковою, а також беручи до уваги заявлене ним клопотання про розгляд справи у його відсутність, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду.

Відповідно до положень ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України до осіб, які порушують встановлені у суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства судом застосовуються заходи процесуального примусу.

Згідно із визначенням, наведеним у п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Вважається узгодженою сума податкового та/або грошового зобов'язання: самостійно обчислена платником податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені ПК України строки (п.54.1 ст.54 ПК України): розрахована контролюючим органом, яка не оскаржена і не сплачена у встановлені цим Кодексом строки (п.54.5 ст.54 ПК України): розрахована контролюючим органом після закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 ПК України).

З огляду на зазначене, належними доказами на підтвердження виникнення у податкового органу права на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків є: податкові декларації (розрахунки) із визначеною самостійно платником податків сумою зобов'язання; копії податкових повідомлень-рішень вручених (направлених) платнику податків з відповідними відмітками уповноваженої особи платника або поштового відділення; копії рішень контролюючих органів на підтвердження закінчення процедури адміністративного оскарження або копії судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

З метою доведення існування у відповідача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість і з податку на прибуток контролюючим органом надано копію податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 року за №0008492300, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 268 791,18 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн., копію корінця податкової вимоги від 16.01.2012р. за №39 на загальну суму 267 569,08 грн., а також постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2013р. у справі №826/4499/13-а про стягнення з ТОВ «Велпласт-Т» заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 302 588,19 грн. (в т.ч.: за податковим повідомленням-рішенням №0008492300 від 22.12.2011 року на загальну суму 268 792,18 грн., і пені – 33 796,01 грн.). Вказані документи підтверджують доводи позивача про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 302 588,19 грн.

Водночас, згідно тверджень контролюючого органу станом на 14.10.2013 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 311 534,75 грн., з них: зі сплати податку на додану вартість у розмірі 309 727,18 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 1 807,57 грн.

Згідно довідки від 14.10.2013 року за №2802/7/22-00 борг відповідача у наведеному в позові розмірі виник на підставі:

- акта перевірки від 27.11.2012 року (на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0008492300 від 22.12.2011 року) на загальну суму 268 792,18 грн.;

- розрахунку пені від 31.01.2013 року на суму 34 893,68 грн.;

- рішення від 18.03.2013р. №94/1520 з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.;

- рішення від 04.04.2013р. №115/1520 з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.;

- рішення від 25.07.2013р. №9/1520 з податку на додану вартість на суму 5 100,00 грн.;

- рішення від 18.01.2013р. №583/34279297/7 з податку на прибуток на загальну суму 766,05 грн.;

- рішення від 20.02.2013р. №58/15-10 з податку на прибуток на суму 1 020,00 грн.;

- рішення від 18.01.2013р. №385/15-10 з податку на прибуток на суму 21,51 грн.

В порушення ч.2 ст.106 КАС України податковим органом у позовній заяві не наведено підстав виникнення боргу відповідача з податку на додану вартість в розмірі 7 139,00 грн. і з податку на прибуток в сумі 11 807,56 грн. та не додано докази на підтвердження узгодження суми боргу у встановленому законодавством порядку, що унеможливлює встановлення дати виникнення заборгованості та її підстави, що, в свою чергу спричиняє перешкоди у вирішенні питання обґрунтованість викладених позивачем доводів.

Крім того слід зауважити, що звертаючись до суду із даним позовом з вимогою про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках платника податків у банках контролюючий орган в прохальній частині позову зазначає 15 розрахункових рахунків, на які за його вимогою рішенням суду мають бути накладений арешт. Водночас, як вбачається з довідки від 14.10.2013 року за №2803/22-00 розрахункові рахунки платника в АТ «УкрСиббаннк» (МФО 351005) за №26002114030000 (польський злотий, Євро, українська гривня) закритий 22.07.2013 року.

До того ж, підставою для звернення до суду із даним позовом контролюючий орган визначає неможливість стягнення суми боргу платника з рахунків у банках, на підтвердження чого позивачем надано копії інкасових доручень від 25 серпня 2013 року (в тому числі про стягнення з р/р №26002114030000 в АТ «УкрСиббаннк» (МФО 351005), закритого 22.07.2013р.), з відміткою банку про неможливість їх виконання.

Суд звертає увагу позивача, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2013р. у справі №826/4499/13-а стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт – Т» (ідентифікаційний код: 34279297, адреса: 02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26) з рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання постанови суду, на користь Державного бюджету податковий борг у сумі 302 588,19 грн. (триста дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім грн. 19 копійок) на р/р: 35216003000363, УДК у Львівській області, МФО 825014.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 24.10.2013р. №1484/12/13-13 звертає увагу на те, що механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7– 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

При цьому доказів на підтвердження вчинення податковим органом дій, спрямованих на стягнення суми боргу з інших відкритих рахунків платника і на підтвердження неможливості здійснення таких операцій позивачем не надано, у зв'язку з чим суд вважає за доцільне запропонувати позивачу надати такі докази (в разі їх наявності) на підтвердження викладених в заяві доводів.

Враховуючи визначений Кодексом адміністративного судочинства України термін розгляду адміністративної справи, а також з метою забезпечення повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі суд вважає за необхідне постановити дану ухвалу, якою зобов'язати ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області направити до суду: рішення від 18.03.2013р. №94/1520 з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.; рішення від 04.04.2013р. №115/1520 з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.; рішення від 25.07.2013р. №9/1520 з податку на додану вартість на суму 5 100,00 грн.; рішення від 18.01.2013р. №583/34279297/7 з податку на прибуток на загальну суму 766,05 грн.; рішення від 20.02.2013р. №58/15-10 з податку на прибуток на суму 1 020,00 грн.; рішення від 18.01.2013р. №385/15-10 з податку на прибуток на суму 21,51 грн.; докази на підтвердження узгодження вказаних рішень у встановленому законодавством порядку; витяг з облікових карток платника з податку на додану вартість і з податку на прибуток за спірний період станом на момент розгляду справи, а також інші доказів підтвердження викладених у позові доводів, з урахуванням викладених у даній ухвалі обставин.

При цьому, суд вважає за необхідне покласти на начальника ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області обов'язок по наданню документів, що витребовуються судом.

Відповідно до ч.4 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

У разі неможливості надати витребувані судом документи, зобов'язати начальника ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області письмово повідомити суд про причини неможливості надання документів.

У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом (ч.1 ст.271 КАС України).

На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст.69, 71, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відкласти розгляд адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках до 19 грудня 2013 року о 10 год. 30 хв.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до дати розгляду справи по суті направити до Окружного адміністративного суд міста Києва (01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1) рішення від 18.03.2013р. №94/1520 з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.; рішення від 04.04.2013р. №115/1520 з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.; рішення від 25.07.2013р. №9/1520 з податку на додану вартість на суму 5 100,00 грн.; рішення від 18.01.2013р. №583/34279297/7 з податку на прибуток на загальну суму 766,05 грн.; рішення від 20.02.2013р. №58/15-10 з податку на прибуток на суму 1 020,00 грн.; рішення від 18.01.2013р. №385/15-10 з податку на прибуток на суму 21,51 грн.; докази на підтвердження узгодження вказаних рішень у встановленому законодавством порядку; витяг з облікових карток платника з податку на додану вартість і з податку на прибуток за спірний період станом на момент розгляду справи, а також інші доказів підтвердження викладених у позові доводів, з урахуванням викладених у даній ухвалі обставин.

3. Копію ухвали направити до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

4. Обов'язок по наданню доказів покласти на начальника Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

5. Попередити начальника Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про адміністративну відповідальність відповідно до статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                           Н.А. Добрівська