Постанова

від 10.04.2014 по справі 822/352/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/352/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І. при секретаріПольовій В.Є. за участі:представників позивача Ковальчука В.І., Ярошенко Є.О., Чечетової В.С., представників відповідача Деркача О.О., Рисюка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ЛСОК "ПОДІЛЛЯ" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, про скасування податкового повідомлення-рішення і висновків акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2014 року судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ПП ЛСОК "ПОДІЛЛЯ" у якому позивач просить: скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 19.11.2013 року №0003262201; скасувати висновки Акту документальної позапланової перевірки.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 03.10.2013 року по 09.10.2013 року згідно наказу №284 проводилась позапланова виїзна перевірка з питань правильності формування валових доходів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки був складений Акт №513/22-09-22-01/32009685 від 16.10.2013 року. На цей акт було подано заперечення, розгляд якого відбувся 30.10.2013 року, однак висновку про розгляд заперечення позивач не отримав. 31.10.2013 року до позивача прийшли ревізори з наказом №780 від 31.10.2013 року про проведення додаткової перевірки. Перевірка тривала з 01.11.2013 року по 05.11.2013 року, за результатами якої було складено Акт №716/22-09-22-01/32009685 від 14.11.2013 року. За підсумками повторної перевірки позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 року №0003262201. Приватне підприємства ЛСОК "ПОДІЛЛЯ" категорично не погоджується з висновками викладеними в першому і в другому Актах перевірки, які не відповідають фактичним обставинам. Стягнення сум податку на прибуток, згідно податкового повідомлення-рішення №0003262201 від 19.11.2013 року є неправомірним і порушує Податковий кодекс України.

У суді представники позивача позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Додатково пояснили, що відповідач не враховував витрати документальне підтвердження яких надавалось працівникам податкового органу, які проводили перевірку, поворотна фінансова допомога від засновника йому повернута на протязі 365 днів, документи про що також надані суду.

Представники відповідача позов не визнали, про що надали письмове заперечення без реєстраційного номера від 28.02.2014 року (стор. 75 - 76 справи), яке підтвердили у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідач провів 2-і документальні позапланові перевірки позивача щодо питань правильності формування валових доходів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року позивача, про що склав Акт від 16.10.2013 року (стор. 37 - 43 справи) і Акт від 14.11.2013 року (стор. 45 - 57 справи).

Відповідно до висновків Акту №513/22-09-22-01/32009685 від 16.10.2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства лікувально-спортивного оздоровчого комплексу "Поділля", код ЄДРПОУ 32009685, з питань правильності формування валових доходів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року" (далі - Акт від 16.10.2013 року) встановлено порушення п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.135.2, п.135.3, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.135.5.2 п.135.5 ст.135, п.136.1 ст.136, ст137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18294 гривень, у тому числі по періодах: 1 квартал 2011 року - занижено на 6671 гривень; 2 квартал 2011 року - завищено на 140 гривень; 3 квартал 2011 року - завищено на 226 гривень; 4 квартал 2011 року - занижено на 5568 гривень; 1 квартал 2012 року - занижено на 7030 гривень; 2 квартал 2012 року - занижено на 3060 гривень; 3 квартал 2012 року - завищено на 4494 гривень; 4 квартал 2012 року - занижено на 825 гривень.

Згідно висновків Акту №716/22-09-22-01/32009685 від 14.11.2013 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства лікувально-спортивного оздоровчого комплексу "Поділля", код ЄДРПОУ 32009685, з питань правильності формування валових доходів за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року" (далі - Акт від 14.11.2013 року), перевіркою встановлено порушення ПП ЛСОК "Поділля": п.2 ст.3, п.3 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого встановлено, що дані первинних документів не вірно відображались в регістрах бухгалтерського обліку за 01.01.2011 року по 31.12.2012 року; порушення п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.135.2, п.135.3, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.135.5.2 п.135.5 ст.135, п.136.1 ст.136, ст137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 67316 гривень, у тому числі по періодах: 1 квартал 2011 року - занижено на 5849 гривень; 3 квартал 2011 року - завищено на 366 гривень; 4 квартал 2011 року - занижено на 164 гривень; 1 квартал 2012 року - занижено на 535 гривень; 2 квартал 2012 року - занижено на 64616 гривень; 3 квартал 2012 року - завищено на 3008 гривень; 4 квартал 2012 року - завищено на 474 гривень.

Підпунктом 78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України встановлено, що за умови подання платником податків в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, проводиться документальна позапланова виїзна перевірка виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Отже, податковий орган правомірно провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача результат якої зафіксовано Актом від 14.11.2013 року, так як ця перевірка була призначена за результатом розгляду заперечення позивача на Акт від 16.10.2013 року, відповідно до вимог п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України.

Податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0003262201 від 19.11.2013 року на підставі Акту перевірки №716/22-09-22-01/32009685 від 14.11.2013 року, встановлено порушення ст.3 п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.2, п.135.3, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, пп.135.5.2, пп.135.5.5 п.135.5 ст.135, п.136.1 ст.136, ст137 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 82734 гривень, з яких за основним платежем 67316 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 15418 гривень (стор. 28 справи).

Оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням були визначені зобов"язання, які зроблені на підставі висновків Акту від 14.11.2013 року про: 1) встановлення розбіжностей між сумою інших доходів за даними перевірки та даних декларацій з податку на прибуток, тому донараховано 2432 гривень цього податку і 1 гривню штрафних санкцій; 2) не включення до складу валового доходу суми фінансової допомоги отриманої від засновника підприємства ОСОБА_8, яка не повернута на протязі 365 днів наслідком чого стало визначення зобов"язання з податку на прибуток - 64884 гривень і штрафна санкція - 15417 гривень.

Під час проведення позивачем господарської діяльності до першого кварталу 2011 року діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.32 ст. 1 якого зазначав, що господарською діяльністю була будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст. 7 зазначеного Закону (пп. 4.1.1 та пп. 4.1.3).

Відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, розділ III якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У п. 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зазначено, що р. III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Підпунктом 14.1.27 п.14 ст.14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Отже, для визначення розміру податку на прибуток підприємств необхідно розрахувати податкову базу, яка є грошовим вираженням прибутку і для обчислення якої необхідно розрахувати доходи і витрати, які враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, а також врахувати доходи і витрати, які не враховуються для цього. Тобто, для визначення об'єкта оподаткування необхідно брати до розрахунку три складові частини: 1) доходи підприємства; 2) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; 3) інші витрати звітного податкового періоду.

На виконання протокольної ухвали суду сторони провели звірку, щодо підтвердження чи спростування фактичних витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, результат якої оформили "Інформаційною довідкою щодо витрат за даними платника згідно Декларацій з податку на прибуток підприємства та згідно наданих документів" (стор. 144 справи). Згідно цієї інформаційної довідки позивач підтверджує витрати на 732282 гривень, що на 287761 гривень більше ним задекларованих, тому суд дає критичну оцінку висновкам відповідача щодо донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 2432 гривень і 1 гривні штрафних санкцій, так як об"єктивно витрати позивача підтверджені первинними документами і на думку суду з урахуванням вищенаведеного у податкового органу не було підстав їх не враховувати у повному обсязі.

Підпунктом 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Договір №1 безвідсоткової позики на внесення власних коштів на поповнення оборотних коштів підприємства від 01.01.2011 року уклали ОСОБА_8, яка є власником підприємства ПП ЛСОК "Поділля" (Позикодавець) та ПП ЛСОК "Поділля" (Позичальник) про надання безвідсоткової позики для поповнення оборотних коштів підприємства (далі - Договір). Відповідно до п.2.1 Договору, розмір позики - 600000 гривень. Строк надання та повернення безвідсоткової позики - до 31.12.2015 року, який може бути продовжений за згодою сторін ( стор. 63 справи).

Сторони не оспорюють і це встановлено судом, що засновник підприємства ОСОБА_8 надала позивачу безвідсоткову поворотну позику на виконання Договору у розмірі 417526,53 гривень, тому відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України це не потребує доказування у цій справі.

Однак, позивач стверджує, що отриманий розмір безвідсоткової позики у розмірі 417526,53 гривень повернутий позикодавцю, що підтверджено доказами, а відповідач вважає повернутою позивачем - 108550 гривень безвідсоткової позики за Договором.

Цей свій висновок відповідач, про не повернення позивачем 308976 гривень отриманої від засновника позики, податковий орган робить з: банківських виписок КБ "Приватбанк" ( стор. 107 - 149 справи); розшифровки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; обротно-сальдових відомостей по рахунку 631; видаткових касових ордерів; рахунків фактури. Фактично відповідач не зараховує кошти повернуті позивачем на підставі видатково-касових ордерів ( стор. 161 справи), рахунків-фактури ( стор. 162 -163 справи), власної і на думку суду надуманої оцінки виписок банку і оборотно - сальдових відомостей по рахунку 631, чому суд дає критичну оцінку, адже податковий орган цим не спростовує факт повернення коштів по Договору безвідсоткової позики на протязі 365 днів засновнику - позикодавцю, що підтверджено, як згаданими документами, так і Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012 року ( стор. 205 - 205 справи). Більше цього, суд не може прийняти, як належний доказ надані представником відповідача оборотно - сальдові відомості по рахунку 631 за 1 квартал 2012 року і 1 квартал 2011 року ( стор. 197 - 199 справи), які не завірені платником податків у порушення вимог п.85.4 ст.85 ПК України і їх не має в Описі документів, які вилучені при перевірці (стор. 145 -147 справи), що передбачено п.85.7 ст.85 ПК України. При цьому позивач надав суду ці документи іншого змісту (стор. 201 - 202 справи), тому з урахуванням вищенаведеного, оборотно - сальдові відомості по рахунку 631 за 1 квартал 2012 року і 1 квартал 2011 року, які надані відповідачем не можуть бути доказом, так як відповідно до вимог ч.3 ст.70 КАС України, докази одержані з порушенням вимог закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Цей висновок суду не спростовує пояснення представника Деркача О.О, який проводив перевірку і суді пояснював, що ці документи надав йому позивач під час перевірки, адже відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов"язані в тому числі дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п.п.135.5.5 п.155.5 ст.135 ПК України, інші доходи включають: суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Отже, з урахуванням викладеного, платник податку, який отримав від засновника поворотну фінансову допомогу, строк повернення якої не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, протягом зазначеного строку не повинен збільшувати доходи на суму поворотної фінансової допомоги, а також на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України.

Щодо позовної вимоги про скасування висновків Акту документальної позапланової перевірки, то суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, так як акт перевірки і його висновки не є рішенням суб"єкта владних повноважень, а є оформленням результату перевірки у формі акту. Тобто, оскарження форми фіксації не відноситься до юрисдикції адміністративних судів (інших також), які відповідно до ч.2 ст.17 КАС України, зокрема вирішують спори щодо оскарження рішень суб"єктів владних повноважень, яким є податкове-повідомлення рішення, яке, також є предметом цього судового розгляду, вирішення чого є належним захистом права позивача.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову частково довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов частково задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись ПК України, ЦК України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" і ст.ст. 4-15, 70-71, 94, 99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0003262201 від 19.11.2013 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 14.04.2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя /підпис/А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович