Постанова

від 10.04.2014 по справі 816/913/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/913/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Штоми О.В.,

представника відповідача -Куришко О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 лютого 2014 року №0000252301 у частині донарахування податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", Акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк" та ПП "Транс-Тур", №0000262301 у частині донарахування суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1182979,50 грн, у тому числі 788653,00 грн за основним платежем, 394326,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08 квітня 2014 року /том ІІ, а.с. 1-2/).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 31 січня 2014 року №462/16-01-22-01-09/13962568, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області позапланової виїзної перевірки ПАТ "Тепловозоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в Акті перевірки, оскільки правові взаємовідносини позивача з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договору, укладеного з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки.

Також, позивач зауважував, що у ході проведення перевірки підприємством були надані всі первинні документи. які свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини з ПП "Транс-тур" та включення в складі податкового кредиту податок на додану вартість з вартості витрат на транспортно-експедиційні послуги колісних пар у сумі всього на 819,00 грн, у томі числі за жовтень 2012 року на 300,00 грн та за листопад 2012 року на 519,00 грн.

Крім того, позивач наполягав на правомірності включення до складу валових витрат нарахованих та не сплачених відсотків у сумі 6290273,00 грн за користування кредитними коштами, які були отримані у АКІБ "УкрСиббанк" та не повернені у термін, визначений кредитним договором. Зауважував, що сума відсотків нарахована самостійно підприємством відповідно до Кредитного договору від 29 листопада 2005 року №27-КБ та Договору овердрафта від 15 вересня 2008 року №71-ОД-КБ.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі Акту перевірки від 31 січня 2014 року №462/16-01-22-01-09/13962568, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що ПАТ "Тепловозоремонтний завод", протягом періоду перевірки не здійснював погашення як основного зобов'язання кредитів так і відсотків за непогашені кредитні кошти, крім того дoдаткові угоди до Кредитного договору від 29 листопада 2005 року №27-КБ та Договору овердрафта від 15 вересня 2008 року №71-ОД-КБ, які б передбачали перенесення термінів повернення кредитних коштів, підприємством з АКІБ "УкрСиббанк" не укладено. Більш того, ухвалою від 02 липня 2012 року у справі №8/1247/12 Господарського суду Полтавської області порушено провадження у справі про банкрутство за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ВАТ "Тепловозоремонтний завод".

Також, перевіркою встановлено, що ПАТ "Тепловозоремонтний завод" мало фінансово-господарські взаєморозрахунки з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", які здійснювались на підставі договору поставки від 07 вересня 2012 року №07/09. При проведені перевірки використано інформацію, яка отримана Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, листом від 25 грудня 2013 року №2578/10/16-03-22-02-09 від отримано акт від 24 грудня 2013 року №5763/16-03-22-02-12/34957936 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (код 34957936) з питань дотримання вимог податкового, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 жовтня 2013 року. Проведеною перевіркою встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" до досягнення відповідних результатів у силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та вiдcyтнicть фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Крім того, ПАТ "Тепловозоремонтний завод" врахував у складі податкового кредиту, у складі валових витрат витрати на транспортно-експедиційні послуги колісних пар в сумі всього на 117409,00 грн, у тому числі за 4 квартал 2012 року на 117409,00 грн. Транспортне експедування колісних пар здійснено підприємством ПП "Транс-тур" (послуги по транспортному експедуванню) на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт. Транспортно-експедиційні послуги по Україні за листопад склали 3115,50 грн, у тому числі ПДВ - 519,25 грн, за вересень - 1801,44 грн, у тому числі ПДВ - 300,24 грн. У бухгалтерському обліку підприємства колісні пари не оприбутковано, так як вони не є його власністю, власниками колісних пар є Радянсько-монгольське АТ "Уланбаторська залізна дорога".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 08 січня 2014 року по 25 січня 2014 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 13962568) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 31 січня 2014 року №462/16-01-22-01-09/13962568 /том І, а.с. 54-85/, у якому зафіксовано, крім іншого, наступні порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 181.1.1 пункту 138.1, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на 2118457 грн, у тому числі за 3 квартал 2012 року на 961878 грн, за 4 квартал 2012 року на 1156579 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 803153 грн, у тому числі по періодам: за вересень 2012 року на 314034 грн, за жовтень 2012 року на 360900 грн, за листопад 2012 року на 72199,00 грн, за грудень 2012 року на 56020,00 грн.

За висновками перевірки порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що ПАТ "Тепловозоремонтний завод" отримав кредитні кошти на підставі Кредитного договору від 29 листопада 2005 року №27-КБ та Договору овердрафта від 15 вересня 2008 року №71-ОД-КБ /том І, а.с. 63, зворотній бік - 64/. Однак, протягом періоду перевірки платник податків не здійснював погашення як основного зобов'язання кредитів так і відсотків за непогашені кредитні кошти, крім того дoдаткові угоди до Кредитного договору від 29 листопада 2005 року №27-КБ та Договору овердрафта від 15 вересня 2008 року №71-ОД-КБ, які б передбачали перенесення термінів повернення кредитних коштів, підприємством з АКІБ "УкрСиббанк" не укладено. Більш того, ухвалою від 02 липня 2012 року у справі №8/1247/12 Господарського суду Полтавської області порушено провадження у справі про банкрутство за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ВАТ "Тепловозоремонтний завод" /том І, а.с. 64, зворотній бік/.

Також, перевіркою встановлено, що ПАТ "Тепловозоремонтний завод" мало фінансово-господарські взаєморозрахунки з ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", які здійснювались на підставі договору поставки від 07 вересня 2012 року №07/09 /том І, а.с. 57/. При проведені перевірки використано інформацію, яка отримана Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, листом від 25 грудня 2013 року №2578/10/16-03-22-02-09 від отримано акт від 24 грудня 2013 року №5763/16-03-22-02-12/34957936 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (код 34957936) з питань дотримання вимог податкового, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 жовтня 2013 року. Проведеною перевіркою встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" до досягнення відповідних результатів у силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та вiдcyтнicть фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань /том І, а.с. 58-61, 68-72/.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що правочини між ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" та підприємствами-покупцями, у тому числі ПАТ "Тепловозоремонтний завод" у 3 та 4 кварталах 2012 року здійснені без мети реального настання правових наслідків /том І, а.с. 61, 72/.

Крім того, ПАТ "Тепловозоремонтний завод" врахував у складі валових витрат та податкового кредиту витрати на транспортно-експедиційні послуги колісних пар в сумі всього на 117409,00 грн, у тому числі за 4 квартал 2012 року на 117409,00 грн. Транспортне експедування колісних пар здійснено підприємством ПП "Транс-тур" (послуги по транспортному експедуванню) на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт. Транспортно-експедиційні послуги по Україні за листопад склали 3115,50 грн, у тому числі ПДВ - 519,25 грн, за вересень - 1801,44 грн, у тому числі ПДВ - 300,24 грн. У бухгалтерському обліку підприємства колісні пари не оприбутковано, оскільки вони не є його власністю, власниками колісних пар є Радянсько-монгольське АТ "Уланбаторська залізна дорога" /том І, а.с. 62, зворотній бік - 63, зворотній бік; а.с. 72-73, зворотній бік/.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 17 лютого 2014 року:

- №0000262301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 204 729,50 грн, у тому числі 803153,00 грн - за основним платежем, 401576,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 92/;

- №0000252301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 648 071,25 грн, у тому числі 2 118 457,00 грн - за основним платежем, 529 614,25 грн - а штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 92, зворотній бік/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту регулюються статтями 135, 138-139, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України (в редакції цих актів на час відображення спірних операцій в податковому обліку).

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2. цього ж 138.2. витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включається до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд також зазначає, що відповідно до підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2. цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07 вересня 2012 року між ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (Покупець) та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" (Постачальник) укладено Договір поставки №07/09 /том І, а.с. 151-152/, згідно пункту 1.1. умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві матеріали (далі "Товар") відповідно до рахунків та накладних, а Покупець зобов'язується здійснити оплату на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 умов Договору ціна та вартість Товару зазначається у Специфікаціях, які є додатками до Договору.

Загальна сума Договору визначається як сума всіх Специфікацій /пункт 2.2. умов Договору/.

Пунктом 3.2. умов Договору передбачено, що Постачання Товару зі складу Постачальника здійснюється автотранспортом Покупця або Перевізника. Завантаження Товару на транспортний засіб здійснюється силами та за рахунок Постачальника.

Згідно з пунктом 4.1. умов Договору розрахунки за Товар здійснюються Покупцем у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника платіжними дорученнями.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкові накладні /том І, а.с. 24-39/;

- видаткові накладні /том І, а.с. 16-23/;

- накладні /том І, а.с. 13-15/;

- товарно-транспортні накладні /том І, а.с. 40-45/;

- специфікації до Договору від 07 вересня 2012 року №07/09 /том І, а.с. 153-155/;

- платіжні доручення на оплату товару за Договором від 07 вересня 2012 року №07/09 /том І, а.с. 156-169/.

Досліджені у судовому засіданні податкові накладні /том І, а.с. 24-39/ оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" (код ЄДРПОУ 34957936), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що придбаний товар (запчастини, деталі, тощо) використовувався у господарській діяльності ПАТ "Тепловозоремонтний завод", з метою надання послуг та виконання робіт по ремонту.

Таким чином, сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів у обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень було прийняття до уваги відповідачем даних Акту перевірки від 24 грудня 2013 року №5763/16-03-22-02-12/34957936 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (код 34957936) з питань дотримання вимог податкового, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 жовтня 2013 року /том ІІ, а.с. 8-23/, що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту та збільшення суми податкового зобов'язання за платежем та податок на прибуток.

Посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення ДПІ у м. Полтаві як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові та виробничі ресурси, тощо, ці факти відповідачем у жодний спосіб не перевірені.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Фактичність поставки товарів від ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки про завищення позивачем суми податку на додану вартість та заниження податку на прибуток приватних підприємств у зв'язку з віднесенням до їх складу сум з отриманих товарів від ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз".

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз", то нарахування штрафних санкцій у частині є також неправомірним.

Крім того, судом встановлено, що у період, що перевірявся, позивачем включено до складу витрат та податкового кредиту суми від отриманих транспортно-експедиційних послуг від ПП "Транс-Тур".

Так, 29 серпня 2012 року між позивачем (Замовник) та ПП "Транс-Тур" укладено Контракт №29/08 /том І, а.с. 131-132/, згідно пункту 1.1. умов якого Замовник доручає, а Виконавець виконує за рахунок його засобів та за окрему плату, від свого імені, транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, що перевозяться у прямому та змішаному сполученні.

Пунктом 4.1. умов Контракту передбачено, що сума Контракту складається з вартості провізних платежів та вартості послуг за транспортно-експедиційне обслуговування.

Відповідно до пункту 4.3. умов Контракту по закінченню перевезення оформлюється двосторонній Акт виконаних робіт, який підтверджує факт надання послуг по виконаним об'ємам перевезень.

На виконання умов вищезазначеного Контракту, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкові накладні від 05 вересня 2012 року №66/том І, а.с. 135/, від 05 листопада 2012 року №87 /том І, а.с. 136/;

- Акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 21 вересня 2012 року №21/09 /том І, а.с. 134/, від 17 листопада 2012 року №17/11 /том І, а.с. 133/.

Досліджені у судовому засіданні податкові накладні /том І, а.с. 135-136/ оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Транс-Тур" (код ЄДРПОУ 23813125), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Більш того, у Акті перевірки перевіряючими та у судовому засіданні представником відповідача не заперечується факт реальності отриманих від ПП "Транс-Тур" транспотрно-експедиційних послуг.

Єдиною підставою для нарахування позивачу сум з податку на додану вартість та валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Транс-Тур" на думку відповідача є те, що колісні пари, транспортно-експедиційне обслуговування яких замовляв позивач, не є власністю ПАТ "Тепловозоремонтний завод" /том І, а.с. 63, зворотній бік, 73, зворотній бік/.

Однак, суд не погоджується із даною позицією контролюючого органу, з огляду на наступне.

Дійсно, представником позивача не заперечується, що колісні пари, транспортно-експедиційне обслуговування яких замовляв ПАТ "Тепловозоремонтний завод" не є власністю позивача, а належить Радянсько Монгольському АТ "Улан-Баторська залізна дорога".

Разом з тим, між ПАТ "Тепловозоремонтний завод" (Виконавець) та Радянсько Монгольським АТ "Улан-Баторська залізна дорога" укладено договір на ремонт 36 колісних пар від 16 травня 2012 року №МТZ/12/087 /том І, а.с. 137-138/.

Пунктом 3.5 умов зазначеного Договору передбачено, що поставка колісних пар з ремонту буде виконана на умовах поставки DAP прикордонна станція Наушки Росія, згідно міжнародних правил Інкотермс 2010.

Тобто, після виконання ремонту колісних пар ПАТ "Тепловозоремонтний завод" зобов'язаний був поставити їх Замовнику, у зв'язку з чим у позивача виникла необхідність замовлення транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на транспортно-експедиційні послуги колісних пар безпосередньо пов'язані з діяльністю ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та не залежать від права власності на колісні пари, як на цьому наполягає відповідач, а отже, позивач правомірно відніс суми з податку на додану вартість та валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Транс-Тур" від отриманих транспортно-експедиційних послуг.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість та валових витрат по взаємовідносинах з ПП "Транс-Тур", то нарахування штрафних санкцій у частині є також неправомірним.

Щодо правомірності віднесення позивачем до складу фінансових витрат процентів у розмірі 6290273,00 грн, нарахованих на суму непогашених кредитів, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем на підставі Кредитного договору від 29 листопада 2005 року №27-КБ /том І, а.с. 118-124/ та Договору овердрафта від 15 вересня 2008 року №71-ОД-КБ /том І, а.с. 174-182/ віднесено до складу фінансових витрат проценти у розмірі 6290273,00 грн, у тому числі у 3 кварталі 2012 року у сумі 3144756,00 грн, у 4 кварталі 2012 року у сумі 3145517,00 грн, самостійно нараховані на суму непогашених кредитів.

Зі змісту досліджених у судовому засіданні договорів судом встановлено, що користування кредитними коштами відповідно до договору було платним.

Представником позивача не заперечується, що суми основного зобов'язання за кредитним договором та договором овердрафту відповідачем АКІБ "УкрСиббанк" взагалі сплачено не було.

Більш того, ухвалою від 02 липня 2012 року у справі №8/1247/12 Господарського суду Полтавської області порушено провадження у справі про банкрутство за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ВАТ "Тепловозоремонтний завод" /том І, а.с. 223-225/.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються у тому числі із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5 статті 138 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 зазначеного Кодексу фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Підпунктом 138.5.2. пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 141.1. статті 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України та зазначених вище норм права, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, сума процентів 6 290 273,00 грн, була нарахована самостійно позивачем і проведена в бухгалтерському обліку ПАТ "Тепловозоремонтний завод", що підтверджується довідкою розрахунком нарахування відсотків по кредитам АКІБ "УкрСиббанк" на підставі Кредитного договору від 29 листопада 2005 року №27-КБ та Договору овердрафта від 15 вересня 2008 року №71-ОД-КБ /том І, а.с. 125-130/.

Суд зауважує, що зі змісту досліджених договорів на ПАТ "Тепловозоремонтний завод" не покладено обов'язку щодо самостійного нарахування відсотків.

Будь-яких інших доказів правомірності самостійного нарахування відсотків за договорами, основні зобов'язання по яким жодного разу позивачем не сплачені, ПАТ "Тепловозоремонтний завод" не надано.

Крім того, самостійно складені позивачем довідки не містять підписів, резолюцій, печаток уповноваженої особи банку. Тобто, суду не видається можливим перевірити правильність та достовірність нарахування процентів.

Більш того, із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що частина заборгованості по кредиту списана ПАТ "УкрСиббанк".

На уточнюючі запитання суду представником позивача пояснено, що звірку з ПАТ "УкрСиббанк" позивач не проводив, довідки з банку щодо суми нарахованих та несплачених відсотків у позивача також відсутні, дoдаткові угоди до Кредитного договору від 29 листопада 2005 року №27-КБ та Договору овердрафта від 15 вересня 2008 року №71-ОД-КБ, які б передбачали перенесення термінів повернення кредитних коштів, підприємством з ПАТ "УкрСиббанк" суду не надано.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про неправомірність віднесення позивачем до валових витрат процентів у розмірі 6 290 273,00 грн, самостійно нарахованих на суму непогашених кредитів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2014 року №0000252301 у частині визначення податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій по взаємовідносинам з ПАТ "УкрСиббанк" прийнято відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У ході розгляду справи суд дійшов висновку про неправомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання на загальну суму 2 179 854,09 грн, що становить 56,58% від суми податкових повідомлень-рішень. Тобто, у відсотковому співвідношенні від суми майнових вимог, позивачу відмовлено на 43,42% від суми позову.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 487,20 грн, таким чином, позивач має сплатити 33,42% недоплаченої суми пропорційно відхиленої суми вимог, що становить 1628,22 грн.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 17 лютого 2014 року №0000262301 за платежем податок на додану вартість у частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 788 653,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 394 326,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 17 лютого 2014 року №0000252301 за платежем податок на прибуток у частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 797499,67 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 199374,92 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 13962568,00, місцезнаходження: вул. Гайового, 30, м. Полтава) до Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір, за позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510) судовий збір у розмірі 1628,22 грн /одна тисяча шістсот двадцять вісім гривень двадцять дві копійки/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова