Ухвала

від 03.04.2014 по справі 18/150-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"03" квітня 2014 р. Справа № 18/150-09

За заявою Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Руденка Андрія Васильовича про встановлення способу і порядку виконання наказу господарського суду №18/150-09 від 18.11.2009 року.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет», м.Переяслав-Хмельницький

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС Агро», с.Малі Лісовиці

Про стягнення 884888,26 грн.

Суддя А.Кошик

Представники:

Від позивача (стягувача): не з'явився

Від відповідача (боржника): не з'явився

Від ДВС: Руденко А.В.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 18/150-09 від 22.10.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» задоволено в повному обсязі та стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС АГРО» 547 410,00 грн. основного боргу, 292316,94 грн. інфляційних витрат та 45 161,32 грн. 3% річних, а також судові витрати: 8 845,00 грн. державного мита та 315 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС АГРО» в доход Державного бюджету України 3,88 грн. джержавного мита.

На виконання зазначеного рішення суду №18/150-09 від 22.10.2009 року господарським судом 18.11.2009 року видано відповідні накази.

24.02.2014 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Руденко Андрій Васильович звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про встановлення способу і порядку виконання наказу господарського суду №18/150-09 від 18.11.2009 року.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За таких обставин, Господарський суд Київської області призначає судове засідання для розгляду заяви державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Руденка Андрія Васильовича.

Відповідно до ухвали суду від 28.02.2014 року розгляд заяви призначено на 18.03.2014 року.

Представник Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 18.03.2014 року без поважних причин не з'явився. Розгляд заяви відкладався до 03.04.2014 року.

В судовому засіданні 03.04.2014 року представник Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області вимоги заяви підтримав, представники стягувача та боржника в судове засідання не з'явились.

Розглянувши заяву Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області, судом встановлено наступне.

На виконанні у відділі Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області знаходиться наказ господарського суду №18/150-09 від 18.11.2009 року про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС АГРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» на загальну суму 894048,26 грн.

07.03.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження. З метою виявлення мана боржника державним виконавцем направлено запити до реєструючих органів.

Згідно відповіді від 22.06.2012 року Переяслав-Хмельницької БТІ за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «НеВС АГРО» зареєстровано майновий комплекс по вул. Леніна, 2, с. Світанок, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

18.02.2013 року державним виконавцем здійснено опис й арешт цілісного майнового комплексу, що належить СГ ТОВ «НеВС Агро» зареєстровано цілісний майновий комплекс по вул. Леніна, 2, с. Світанок, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

Державному виконавцю стало відомо про те що цілісний майновий комплекс по вул. Леніна, 2, с. Світанок, Переяслав-Хмельницького району, Київської області перебуває у банківській заставі в ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк».

30.05.2013 року державним виконавцем в порядку статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк» направлено листа повідомлення про те, що державним виконавцем накладено арешт на майно яке знаходиться в заставі ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк», та про надання дозволу на відчуження цілісного майнового комплексу за адресою: вул. Леніна, 2, с. Світанок, Переяслав-Хмельницького району, Київської області.

01.08.2013 року до відділу надійшов лист від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк» про те що, останній не заперечує щодо реалізації зазначеного майна в процедурі виконавчого провадження за початковою ціною не менше 500 000 грн. і при умові, що в першу чергу буде погашено зобов'язання перед заставодержателем.

Але, в подальшому в разі реалізації нерухомого майна кошти які будуть спрямовані на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби для подальшого перерахування заставодержателю не можливо буде перерахувати, оскільки ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестеційний банк» не пред'являв будь-якого виконавчого документа до виконання стосовно заставного майна, оскільки кошти головним спеціалістом перераховуються з депозитного рахунку лише у випадках виконавчих документів визначених у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Також у відповідності до статті 54 ч.І Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено що звернення стягнення на заставне майно допускається лише за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У зв'язку з чим, державний виконавець звернувся до суду з заявою про встановлення порядку виконання наказу від 18.11.2009 року у справі № 18/150-09.

Як визначено ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на заставлене майно, зокрема, передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, враховуючи, що стягувач не є заставодержателемями спірного майна, у нього не виникло право застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів і вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, у державного виконавця відсутні підстави для зверненя стягнення на спірне майно для задоволення вимог стягувача за наказом, який не є заставодержателем.

Крім того, як вбачається з відповіді, заставодержатель не надав безумовної згоди на звернення стягнення на заставлене у нього майно для задоволення вимог іншого стягувача виконавчому провадженні, надана згода фактично свідчить про необхідність вчинення виконавчих дій щодо першочергового погашення зобов'язань перед заставодавцем поза межами виконавчого провадження, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» не допускається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області про встановлення способу і порядку виконання наказу господарського суду №18/150-09 від 18.11.2009 року відмовити.

Суддя Кошик А.Ю.