Ухвала

від 08.04.2014 по справі 826/18337/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18337/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ренесанс трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ренесанс трейд» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Ренесанс трейд») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.13р. №72426552201, №72526552201 та №15126551702 від 21.10.13року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, працівниками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ренесанс Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 31.12.12р. За результатами перевірки складено акт від 02.10.13р. за № 456/26-55-22-01-36184176 (далі - Акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем податкового законодавства, а саме:

- пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 , пп. 8.2.1 п.8.2 ст. 8 , п.5.1., пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 44.1 ст. 44 , п. 138.2 ст. 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 217 986,00грн.

- п.п.7.2.8. п.7.2, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 198.1 , п. 198.6 ст. 198 , п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 977 537,00грн.,

- пп.«е», пп.«г» 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168, п.п. 170.9.1.п.170.9.ст.170, п.177.8 ст.177, «а» п. 171.2 ст. 171. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Податкового кодексу України , п. 1.2, п. 3.3. Наказу ДПА України від 24.12.2010 за №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та поданні податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» , ст. 51 , пп. 176.2 .«б», п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 110506,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення, а саме :

№72426552201 від 21.10.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 522 630,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 2 217 986,00грн. та штрафні санкції в розмірі 304 627,00грн.

№72526552201 від 21.10.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 628 682,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 2 977 537,00грн. та штрафні санкції в розмірі 651 145,00грн.

№15126551702 від 21.10.13р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 138 643,00грн. в тому числі за основним платежем в сумі 110 506,00грн. та штрафні санкції в розмірі 28 137,00грн.

З Акту перевірки випливає, що підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість слугувало встановлення проведеною перевіркою відсутності документального підтвердження формування валових витрат та податкового кредиту у перевіряємий період.

Податковим органом зазначено, що встановити правомірність формування витрат та податкового кредиту не виявилось можливим в силу ненадання позивачем до перевірки обліково-сальдових відомостей по рахунках «Валові витрати» та «Валовий дохід», журналів - ордерів, відомостей та аналізів по рахункам, бухгалтерських регістрів та системного обліку тощо.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правових норм викладених у п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» п. 2.1,2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, надано належну оцінку обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, що регістри бухгалтерського обліку є похідним підтвердженням господарських операціє та не є обов'язковою підставою для формування податку прибутку підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За змістом ч. 3 ст. 9 цього ж Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що ведення бухгалтерських регістрів без первинних документів неможливе, які насамперед є джерелом інформації для її систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Судом першої інстанції встановлено та випливає з Акту перевірки, що податковим органом не заперечувався факт наявності у позивача договорів та іншої первинної документації на підставі яких сформовано валові витрати, а амортизаційні відрахування та податковий кредит.

Таким чином, наведене свідчить на користь висновку про те, що у ТОВ «ТД «Ренесанс Трейд» були всі необхідні документи первинного обліку визначені чинним законодавством для підтвердження сум віднесених до складу валових витрат та включення сум до складу податкового кредиту.

Щодо висновків податкового органу про порушення обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів виходить з наступного.

Так, висновки податкового органу про заниження позивачем зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб ґрунтуються на встановленні перевіркою не утримання позивачем такого податку із розміру наданих фізичним особам, у перевіряємий період, додаткових благ, в тому числі з відшкодування сум за відрядження, сплати вартості скреч-карток поповнення рахунків мобільного зв'язку, проведення розрахунків з ОСОБА_2 за матеріали та обробку деревом приміщення кафе та з наданих матеріальних цінностей гр. ОСОБА_3

Щодо висновків податкового органу про не стягнення та недекларування позивачем сум

податку з відшкодованих сум на відрядження колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно враховано, що ТОВ «Торговий дім «Ренесанс Трейд» згідно Наказу №3/1 від 03.01.2010р. здійснює відшкодування проїзду працівникам при виконанні службових обов'язків. На підтвердження відшкодування по кожному перерахунку вартості придбаного працівником проїзного документу складається авансовий звіт.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), (п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України)

П. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, законодавець встановив вимоги для платника податку з питання віднесення до валових витрат витрати на відрядження.

Також, згідно висновку податкового органу, поповнення рахунків мобільного зв'язку, які обліковуються на балансі підприємства не здійснювалось, інформації про доходи за формою 1-ДФ не надавалась, податок з фізичних осіб не утримувався.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що на балансі ТОВ «Торговий дім «Ренесанс Трейд» перебувають КПК з SIM-картами для отримання послуг доступу до мережі інтернет.

Відтак,судом першої інстанції вірно зазначено, що встановлене перевіркою поповнення мобільного зв'язку є нічим іншим як забезпечення працівників доступом до мережі Інтернет для забезпечення господарської діяльності, а не наданням додаткових благ.

Щодо проведення розрахунків з ОСОБА_2 за матеріали та обробку деревом приміщення кафе, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно зауважив, що оскільки розшифровку балансу під час перевірки досліджено не було, а відповідно і не було перевірено факт наявності таких матеріалів.

Крім того, згідно п. 146.12. ст. 146. Податкового кодексу України, сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Щодо встановлених відповідачем порушень законодавства в сфері оподаткування фізичних осіб у зв'язку з тим, підприємством не подано інформацію про доходи за формою №1ДФ по ОСОБА_3 оскільки остання отримала матеріальні цінності, які були оплачені з рахунку ТОВ «Торговий дім «Ренесанс Трейд», колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Торговий дім «Ренесанс Трейд» здійснив придбання матеріалів у ТОВ «Епіцентр К» і отримала їх ОСОБА_3

Разом з тим, відповідачем не враховано, що діяла остання від імені позивача та на підставі довіреності.

Судова колегія вважає безпідставними посилання апелянта, що особа, яка отримує матеріальні цінності має перебувати в трудових відносинах з довірителем.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог статті 70 та частини 2 статті 71 КАС України, не довів правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.